1 липня українські агропідприємства посадять на «електричний стілець»?

З 1 липня повинен відбутися запуск нової моделі ринку електроенергії. Серед ключових змін — реформа оптової частини закупівель електроенергії для учасників ринку. AgroPolit.com. розібрався у загрозах та викликах, які несе новий формат ринку для АПК

Загрози для підприємств

Запуск ринку електроенергії є умовою програми співпраці України з МВФ, згідно з якою планується отримати в поточному році $2,5 млрд кредиту, а також надання макрофінансової допомоги від Європейського Союзу в розмірі 500 млн євро.

За новими правилами, постачальники зможуть домовлятися з генеруючими компаніями щодо різних графіків оплати за електроенергію. Крім того, в учасників оптового ринку виникне фінансова відповідальність за дотримання обсягів викупленої у генерації та поставленої споживачам енергії.

Вартість електроенергії відтепер залежатиме від обсягів споживання, графіків розрахунків, платіжної дисципліни та споживання в розрізі доби. Як відомо, в пікові години електроенергія дорожча, а вночі — дешевша.До того ж, ціни для АЕС і ГЕС буде встановлювати ринок, а не держава, а вугільна генерація не обґрунтовуватиме НКРЕ ціни на вугілля, яке спалює.

Читайте до теми: На Хмельниччині збудують електростанцію на соломі потужністю 130 МВт

Проте є низка проблем, яка може призвести до підвищення цін на електроенергію чи її відключення у деяких населених пунктах. Наприклад, коли якесь підприємство, працюючи у віддаленому селищі, не встигло чи не змогло фізичноукласти контракт із постачальником електроенергії через брак необхідної документації, або жколи умови постачання (ціни) стають занадто високими для підприємств у сільській місцевості. Саме для того, щоб уникнути такого сценарію, уряд попросили перенести запуск нового ринку, адже це дасть час на врегулювання всіх питань.

НКРЕКП оприлюднила свою позицію щодо реалізації рішення уряду від 5 червня про покладення спеціальних обов'язків у процесі функціонування ринку електроенергії. Йдеться, зокрема, про такі недоліки та вірогідні ризики, як додаткове навантаження на промисловість і бюджет обсягом приблизно 37 млрд грн на рік, неможливість реалізувати положення про ПСО ранішеніж 1 жовтня 2019 року; загроза фінансовій стабільності операторів системи передачі та розподілу; відсутність повноважень НКРЕКП визначити Порядок компенсації.

Читайте до теми: У 2019 році в Україні встановлено 51 МВт біогазових потужностей на агровідходах

Крім того, у Комісії зазначають, що за рахунок АЕС та ГЕС неможливо забезпечити доступною електроенергією підприємства Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей.

Але найбільша невирішена проблема — врегулювання надання коректних погодинних даних щодо споживачів кожного постачальника, адже за некоректних, постачальники багато втрачатимуть під час компенсування небалансів.

Ціни на оптовому ринку електроенергії змінюються щогодинно, тому вкрай необхідно розуміти, скільки підприємство спожило енергії в конкретнийчас: вночі, коли струм найдешевший, чиудень, коли дорогий.

Ці питання залишаються невирішеними, саме тому фахівці наголошують на необхідності переносу дати запровадження нового ринку електроенергії.

Немає контракту – отримай підвищення цін

За останні три тижні за перенос ринку вже висловилися Світовий банк, ЄБРР, ЄК, USAID та багато інших. Хто ще не встиг, можете тепер щось зауважити про перенос нового ринку, це тепер безпечно і навіть трендово. Але вже й пізно, і безрезультатно. Із імовірністю 99% з 1 липня цей новий «не-ринок» стартує, як цього й хотів уряд Гройсмана та деякі енергетичні монополії. Думаю, не всі розуміють результати експерименту, а це від можливої нової хвилі невиплат зарплат шахтарям (через провал платежів/розрахунків за е/е) до можливого відімкнення електроенергії, води й тепла у деяких населених пунктах. Ці зміни прийняті Законом, а імплементувавїх уряд. Аніпрезидент, ані РНБОУ не можуть змінити Закон», – написав представник президента у Кабміні Андрій Герус на своїй сторінці у Facebook.

Як повідомив Герус у ексклюзивному коментарі для AgroPolit: «Існує невелика ймовірність, що цей законопроект про запуск нового ринку відтермінують, але, швидше за все, ринок запустять, чим завдадуть удару по підприємствах. Особливу небезпеку цей ринок становить для підприємств у селах та селищах. На мою думку, без світла їх не залишать, але енергія постачатиметься за такими цінами, що значні збитки їх не оминуть».

Аналогічної позиції дотримується перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації сільських та селищних радІван Фурсенко:

Запровадження вільного ринку електроенергії для органів місцевого самоврядування стосується передусім зовнішнього освітлення населених пунктів, централізованого водопостачання та водовідведення, а також забезпечення тепловою енергією закладів освіти, культури, медицини та інших бюджетних установ.

Враховуючи неврегульованість даного питання на рівні Києва, виконавчим органам сільських селищних рад буде досить складно проводити гарантовані закупівлі електроенергії внаслідок відсутності пропозиції постачальників електричної енергії щодо її вартості».

За словами Фурсенка, через невизначеність вартості електроенергії для підприємств водопостачання, у яких близько 30% тарифу формується за її рахунок, а також тривалий та складний процес коригування тарифів на комунальні послуги, підприємства сфери працюватимуть зі збитками, що призведе до зниження якості послуг та незапланованих видатків із місцевих бюджетів.

Чи спрацює державний запобіжник?

Я б рекомендував прем'єр-міністрові Гройсману зайняти публічну позицію щодо цього питання. Україна не готова до запровадження цього ринку. Законопроект потрібно відтермінувати й переголосувати його у Верховній Раді. Коли ми звернулися з такою пропозицією до Гройсмана, він не захотів звернутися до ВР. Це його право як прем'єр-міністра – нести відповідальність за таке рішення», – заявив Герус.

Про наявність проблеми та передчасну активність уряду із запуском нового ринку електроенергії заявляють і інші держпосадовці.

Для того щоб запустити нормальний ринок електроенергії, його потрібно ретельно підготувати, а для цього потрібен час. На мою думку, знадобиться 2-3 роки. Зараз не варто створювати додаткові проблеми, які може принести запуск ринку у такому вигляді (фактично, монополізованому), який ми маємо нині. До того ж, в умовах, коли важливі регуляторні норми ще не готові, Україні загрожують великі ризики», – прокоментував свою позицію народний депутат України Леонід Козаченко.

За його словами, запуск нового ринку з 1 липня може зумовити його неправильне функціонування, а отже, бути контрпродуктивним щодо інтересів українських споживачів та учасників ринку.

«Крім того, у поточному політичному контексті буде важче забезпечити управління цією реформою або ж втрутитися з метою усунення недоліків у випадку такої необхідності», – заявив Козаченко.

Введення нового ринку е/е в дію призведе до того, що значна частина підприємств може залишитися без постачальника електроенергії. Доля таких підприємств залежатиме від умов, які їм запропонує «Постачальник останньої надії».

Постачальник останньої надії – це своєрідна подушка безпеки. Цей постачальник автоматично надаватиме електроенергію споживачу, якщо він не зміг за якихось причин домовитися про своєчасне постачання.

Це означає, що такі добросовісні споживачі на період пошуку нового постачальника не залишаться без електроенергії. Єдиний нюанс — вони будуть отримувати струм за досить високими цінами.

У понеділок, 24 червня, на засіданні Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ), було прийнято останні рішення, необхідні для запуску нового ринку електроенергії. Йдеться про прийняття змін до Постанов №307 та 308, котрі стосуються Правил ринку та Правил ринку «на добу вперед» і на поточну добу.

Зокрема, регулятор встановив цінові обмеження для виробників електричної енергії, які працюють на новому ринку. Таким чином, контролюватиметься зростання цін на електроенергію для непобутових споживачів.

Крім того, встановлено нові вимоги щодо рейтингу банків, що дозволило збільшити їхній перелік для надання фінансових гарантій учасникам ринків із 2 до 41.

Ухвалення регуляторних актів дозволяє забезпечити виконання вимог Закону України«Про ринок електричної енергії» та визначитиуточнений порядок участі в групах; уточнений порядок визначення фінансових гарантій; уточнений порядок надання допоміжних послуг; порядок надання диспетчерських команд і їхнє виконання; новий порядок моніторингу надання допоміжних послуг, визначений на основі пропозицій оператора системи передачі; перехідні положення, зокрема, з'ясовують положення щодо обмежень цін на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг», – зазначено в обґрунтуванні.