Агростратегія-2030: як Україні за 10 років стати світовим супермаркетом харчової продукції та органічним хабом

За 10 років Україна має стати продовольчим супермаркетом світу та міжнародним хабом органічної продукції — таке завдання цілком під силу АПК! Як його досягнути? Базові кроки розписано у розробленій та презентованій експертами Українського інституту майбутнього (UIF) та Latifundist Media стратегії розвитку агросектору до 2030 року «Україна — світовий супермаркет екологічних продуктів». AgroPolit.com подає детальний аналіз цього документа.

Текст стратегії викладено на сайті UIF. 

600 млн споживачів, $100 млрд експорт та додаткові $0,5 трильйона ВВП

Про роль АПК у загальному прогнозі до 2030 року та наслідки для економіки, аграрного сектору й українців розповів директор економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF) Анатолій Амелін:

Роль аграрного сектору дуже важлива у стратегії розвитку України-2030, бо протягом наступних 10 років ми станемо свідками подій, які матимуть наслідки для кожного з нас. Так, населення планети збільшиться на 1 млрд. Відповідно цей 1 млрд «ротів» потрібно буде годувати. З одного боку, зросте  попит на продукти харчування. З іншого — технологізація й автоматизація виробничих процесів спричинять втрату роботи близько 800 млн осіб у світі. Агросектор також потребуватиме меншої кількості людей. Ще один виклик — глобальне потепління: в наступні 10 років середня температура планети може вирости на 1,5-2 градуси, що призведе до кліматичних змін на глобальному ринку продовольства і посилить міграцію людей. Як наслідок, велика частина людей втратить доступ до харчування...».

Він додає, що у світлі таких факторів Україна відкриває для себе можливості доступу до нових ринків. «Наприклад, в Африці споживчий ринок може вирости до $2,5 трильйона... Її економіка розвивається швидше, — пояснює експерт, — ніж у всіх європейських країнах, тож багато країн ще не оцінили цей регіон і не заклали його у свої бізнес-стратегії. Європа рухатиметься інакше: у них зросте попит на органічну продукцію. Загалом за 10 років попит на аграрну продукцію у світі виросте на 15%. З урахуванням цих викликів саме від України залежить, яку роль вона відіграватиме в світі та як використає нові можливості. Час визначити свою глобальну роль і місце, інакше їх визначать за нас».  

Яким бачать агросектор-2030 у загальній структурі економіки країни фахівці UIF та Latifundist Media? Анатолій Амелін озвучує основні економічні показники:

За нашими розрахунками, частка АПК у загальній структурі ВВП (на 2030 рік він становитиме $1 трильйон) зросте з теперішніх $20 млрд до $175 млрд, у виробничій структурі переважатиме продукція з доданою вартістю (зараз ситуація зворотня). Загальний експорт галузі збільшиться у 5 разів – до $100 млрд, що значно посилить валютні тили гривні. Міжнародні ринки будуть готові поглинати якісну українську продукцію. Економіка країни додатково отримає від посилення агросектору $46 млрд інвестицій, а також за 10 років наростить додаткових $80 млрд ВВП і бюджет отримає $15 млрд податків! Українці більше споживатимуть екологічно чистих продуктів, а загальна вартість виробленої продукції буде меншою (у порівнянні з імпортною)», — деталізує він. 

Окремо директор економічних програм Українського інституту майбутнього акцентує увагу на сумарному 10-річному прогнозі приросту аграрного ВВП країни. 

 Додатковий ВВП, створене в аграрному секторі, перевищить пів трильйона доларів. Тобто АПК буде одним із найважливіших секторів української економіки! Розвиток агросектору призведе до зростання середньої зарплати в галузі та суміжних сферах, тому що зростатиме попит на кваліфікованих, підготовлених фахівців, які володіють не тільки питаннями аграрного сектору, а й нових технологій», — озвучує він загальноекономічний ефект.

Щоби це сталося, говорить Амелін, за наступне десятиріччя урядовці та парламентарі мають направити всі зусилля для розвитку АПК як:

1) Європейського R&D-хабу (місце, де вигідно займатися дослідженнями, створювати нові види продукції і технології, які будуть використовувані не тільки в нашій країні, а й по всьому світу.);

2) Осередку «зеленого туризму»;

3)  Розвиненого логістичного міжнародного хабу. Адже Україна вже перебуває на перетині двох глобальних логістичних коридорів (дві гілки — “Шовкового шляху” і Балто-Чорноморського річково-залізничного). З точки зору вибору ефективного місця для локалізації виробництв, таке розташування максимально вигідне, бо вкоротить логістичне плече до ринків збуту й сировини;

4) Світового супермаркету органічних продуктів.

В цілому агросектор може забезпечувати продовольством не менш як 600 млн осіб на рік! І це важливий елемент у глобальній системі продовольчої безпеки. Загалом в України є один шлях, щоб бути успішною, і у нас із вами теж — це ставити амбітні цілі та їх досягати. Всі вони подані у розробленій концепції агростратегії-2030», — підсумував він.

$174 млрд ВВП та 5 КРІ

Про ключові цифри для АПК за 10 років та 5 КПІ розповіла СЕО Latifundist Media Тетяна Приходько.

Україна сьогодні №1 у світі з виробництва та експорту соняшникової олії та соняшнику, №3 — з поставок  меду та ріпаку, №4 — як експортер кукурудзи та ячменю, №5 — з експорту пшениці тощо. У нас є позиціонування як житниці Європи, завдяки цифрі у $5,6 млрд експорту зернових у ЄС. Частка АПК у ВВП України сьогодні становить 17% (близько $ 19 млрд), сплачено 43 млрд грн податків, рентабельність виробництва зафіксовано в 2017 році на рівні 30-150% (у різних бізнесів по-різному). Але цього не досить. Разом із UIF ми визначили дві головні цілі для АПК до 2030 року. Перша — зберегти та зміцнити позицію світового постачальника зернових і олійних культур, а так само — м'яса птиці та яєць. Друга — зайняти преміальний сегмент світового супермаркету екологічно чистих продуктів»,  — пояснює вона.  

Одне з ключових завдань для сектору — майже п’ятикратне зростання ВВП. «Хотілося б бачити зростання загального агроВПП з $19 млрд до $174 млрд. Зростання відбудеться завдяки використанню IT-технологій, збільшенню частки переробки, продукції з доданою вартістю, зокрема високомаржинальних продуктів, агротуризму й так далі — це наш довгий шлях», — каже Приходько.  

Досягнемо ми цього чи ні, за десятиліття варто буде оцінювати за визначеними аналітиками UIF та Latifundist Media 5 KPI для агросектору України. 

За 10 років 40 аграрних товарних позицій України увійдуть до ТОП-10 світу за виробництвом і експортом. Ми можемо бути №1 як виробник і експортер  соняшникової олії, кукурудзи, органічного пивоварного ячменю, батату й технічних конопель; у ТОП-3 — по пшениці, ячменю, борошні та м'яса птиці, в ТОП-5 — із виробництва сирів. Крім того, Україна увійде в трійку виробників і постачальників органічної продукції в Європі та п’ятірку найбільш відвідуваних країн світу в категорії агротуризму», — підсумувала вона. 

Нове обличчя АПК: $50 млрд інвестицій, аграрна долина, штучний інтелект… 

Як зміниться АПК до 2030 року? Основні кроки, тенденції і прогнози озвучила та пояснила редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова. Щоб включатися у бій за своє місце під сонцем, каже вона, варто спочатку визначити свої сильні та слабкі сторони АПК, і вони мають такий вигляд. 

Сильні сторони:

1. Вдале географічне розташування
2. Сприятливий клімат і якісні ґрунти
3. Культура ведення с/г господарства
4. Дешева оренда землі: на державні землі —  3 431,5 грн/га (2018), паї ­— 1613,4 грн/га
5. Найвища маржинальність серед усіх країн світу — 30-150% (на поливі для овочів, виробництво технічних конопель тощо).
6. Дешева робоча сила — середня зарплата 7 989 грн (січень-травень 2019)
7. Потужне галузеве лобі — (парламент, асоціації, Рада інвесторів, експортна рада, комітети та урядові робочі групи при КМУ). Пригадайте історію відстоювання соєво-ріпакових правок у 2018-2019 роках. 
8. Активне використання передових технологій
9. ТОП-позиції у світі щодо агро
10. Частка в загальному експорті у 2018 році становила 39% і $17,9 млрд. Це більше за загальну суму програми фінансової підтримки МВФ для України! Відзначимо, сьогодні 40% валюти в Україну заводить саме АПК, тоді як заробітчани з-за кордону за рік переводять близько $12 млрд, а зовнішні інвестиції за 2018 рік становили +/- $3 млрд. 

Слабкі сторони:

1. Відсутність вільного ринку землі
2. Низький рівень переробки у загальній структурі — 5-7%
3. Низька продуктивність — $4 тис. у с/г на одного зайнятого, тоді як у Польщі — $8 тис., Німеччині та Франції — $54 тис., Нідерландах — $79 тис.
4. Слабка самоорганізація ринку (мобільними є великі й частина середніх виробників, решта — ні) 
5. Відсутність джерел фінансування сектору
6. Немає довгострокової галузевої стратегії
7. Домінування окремих великих гравців на ринку
8. Відсутність ефективного законодавчого регулювання
9. Погіршення якості чорнозему (близько 20% грунтів деградували)
10. Непрозорий механізм держпідтримки
11. Велика частка неефективних ДП — 334

Загалом експерти UIF та Latifundist Media  нарахували 13 кроків і тенденцій-прогнозів, які дозволять реалізувати всю стратегію та вийти на 5 КРІ.

Перше, у структурі виробництва переважатиме продукція з доданою вартістю (70%), а не сировина(30%), тобто виробнича піраміда перевернеться і стане логічною, як у розвинутих країн світу. Друге, Україна закріпить і розвине наявну модель внутрішнього агроринку: 20% — великий агробізнес, 40% — середній, 40% — малий. Сьогодні є багато дискусій на тему, потрібні чи ні країні агрохолдинги. Ми вважаємо, що однозначно потрібні, бо саме такі потужні компанії, як МХП, Кернел, Ukrlandfarming та інші є драйверами інноваційних змін і задають тон прогресивних перетворень на ринку. Жодних революцій не буде, в Україні просто посилиться роль і місце кожної з цих трьох груп-виробників у формуванні ВВП, тобто нарешті відбудеться диверсифікація виробництва, що й буде надійною основою для стабільної економіки», — говорить Білоусова.

Третє — вільний ринок землі.  

Він має бути, але його формат і всі «запобіжники» для унеможливлення земельного дерибану за копійки — це питання окремої дискусії (наразі існує 4 моделі моделі відкриття ринку — їх можна переглянути у аналітичній графіці на AgroPolit.com, а також модель ринку та шляхи залучення інвестицій на UIF. — Авт.). Вільний ринок відкриє вікно інвестиційних можливостей для галузі. Як результат, загальна сума інвестицій в АПК становитиме близько $46-50 млрд, із них — $15 млрд внутрішні, а зовнішні — $31 млрд. Це попередні оцінки, котрі змінюватимуться, після того як бізнес зрозуміє — тіньового ринку більше немає, натомість влада запровадила зрозумілі й прозорі правила гри для всіх. Як результат, земля стане дієвим інструментом нарощування виробництва і це потягне за собою активніше використання IT-технологій та AgTech, що за 10 років призведуть до появи в секторі аграрного штучного інтелекту. Тобто агро «в цифрі» — це четверта тенденція, записана у концепції Агростратегії-2030», — каже вона. 

П’ята тенденція-прогноз — з'являться нові бізнес-моделі, агротехнопарки, нові форми кооперації та співробітництва. Завдяки різним видам с/г кооперації, позиції дрібних і середніх виробників посиляться. AgroPolit.com дослідив, що для цього потрібно зробити. Спільна  робота з офісами торгових агроаташе (їх має бути мінімум 5 у основних експортних центрах світу), їхня частка у загальному експорті в  $100 млрд доларів зросте і вони будуть постачальниками нішевих агропродуктів преміального класу.

«Шоста, створення системи профільних R&D-центрів в ідеалі має завершитися створенням в Україні «аграрної долини», де виростуть нові цікаві перспективні стартапи та інновації. Зокрема, вже зараз в Україні з'явилися ферми, які виробляють волокна для штучного м'яса», — говорить вона. 

Сьома — оновлена модель внутрішнього ринку добрив і ЗЗР.

 «Восьма — як результат попередніх кроків, зросте продуктивність: у с/г збільшиться в 7 разів — із $4 тис. до $27 тис., а в переробці у 6 разів — з $25 тис. до $150 тис. Дев'ята — кількість задіяних в АПК працівників зменшилась, але їхні кваліфікація й оплата праці збільшилися. Загалом синергія агробізнесу та IT-розробок дозволила увійти Україні до ТОП-5 країн світу за використанням систем точного землеробства», — пояснює реперні точки концепції агростратегії-2030 Наталія Білоусова.

Як досягнути п’ятикратного зростання експорту (з $17,9 млрд до $100 млрд) за 10 років та вивести 40 товарних позицій у ТОП-10 світу за виробництвом та експортом?

Озвучені вище Анатолієм і Тетяною цифри цілком під силу агросектору! Почати потрібно з оновлення експортної агростратегії: як показав наш аналіз, за 4 роки роботи уряд її фактично провалив. До оприлюдненого нещодавно МЕРТом проекту нової стратегії у бізнесу чимало запитань, тому її слід детально проаналізувати та уточнити, і лише потім запускати. Загалом же експортного драйву агросектору та його учасникам додасть створення мережі торговельних агроаташе в найцікавіших для нас країнах з точки зору експорту (ЄС, Китай, Африка та інші). Вони мають стати містком для агробізнесу, союзником із пошуку нових вільних ніш на зовнішніх ринках та постійним лобістом інтересів українських компаній зовні. Це такий собі експортний політдесант міжнародного класу, група швидкого реагування, яка знає, куди бізнесу іти, де є вільні ринки та як підприємцям і державним фітосанітарним органам гармонізувати внутрішні стандарти з міжнародними, аби не наразитися на експортні бар’єри», — розкриває деталі виконання десятої та одинадцятої тенденції головний редактор AgroPolit.com. 

Дванадцята — створення у Причорномор'ї міжнародної біржі. 

Ця біржа має перетворитися на центр біржової торгівлі агропродукції у цьому регіоні. Адже й досі ціни на українське зерно визначаються за океаном, а за такого обсягу виробництва та зернового потенціалу Причорномор'я логічно, що вони можуть формуватися і в нас», — пояснює Білоусова.  

Тринадцята — Україна має стати світовим супермаркетом екологічно чистих продуктів. «На внутрішньому ринку сьогодні працює близько 400 органічних с/г виробників. Загалом ми №20 у світі та 11-ті в Європі за площею с/г угідь під органічним виробництвом. Продаємо продукцію до більш ніж 40 країн. Частка такої продукції і сировини на експорт становить 90%. Із 2 серпня 2019 року в україні почали діяти нові (європейські) правила роботи ринку органічної продукції, тому шлях до посилення наших позицій у цьому секторі відкритий!», — озвучує останню статистику й тенденції органічного ринку вона. 

Тож завдяки цим ключовим крокам і змінам ми сподіваємося побачити за 10 років Україну центром продовольчої безпеки світу та міжнародним хабом-organiс», — пояснює Наталія Білоусова.

Своє бачення про дану стратегію розвитку агросектору до 2030 року і пропозиції ви можете залишити в коментарях до цієї новини або висилати на пошту press@latifundistmedia.com з позначкою «АгроСтратегія-2030».