Ревальвація гривні і наслідки для аграріїв

Аграрії потерпають від ревальвації гривні та прогнозують мільярдні збитки сектору до кінця року. Зміцнення гривні, яке почалося влітку поточного року з курсу 28 грн за один долар, а в жовтні досягло позначки 24 грн, суттєво вдарило по бюджетах багатьох українських компаній.

Ціни на енергоносії не відреагували на коливання курсу, а аграрні підприємства (особливо дрібні) змушені продавати продукцію на невигідних для себе умовах і купувати імпортні добрива та паливо, а також витрачати більше коштів на логістику, яка подорожчала останнім часом. Отже, аграрії понесли збитки. AgroPolit.com вивчив причини стрімкого зміцнення гривні щодо долара та наслідки для АПК. 

Нагадаємо, ще у липні професійна спільнота звернула увагу на зміцнення гривні, яке виникло через приток валюти в український фінансовий сектор. Приплив валюти, у свою чергу, відбувся переважно завдяки масовій скупівлі іноземцями українських облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) строком на 5 років, а представникам Мінфіну та НБУ почали задавати питання про подальші дії регуляторів.

Нагадаємо, за даними Мінфіну порівняння динаміки курсу гривні та об’єму ОВДП за останні чотири місяці відбувалося наступним чином:
У червні об’єм ОВДП становив 56,22 млрд грн, а курс гривні закріпився на позначці 26,14 за долар.

Липень: ОВДП – 73,76 млрд грн, курс – 25,09 грн

Серпень: ОВДП – 87,15 млрд грн, курс – 25,13 грн

Вересень: 97,78 млрд грн, курс – 24,27 грн.

Фінансист, член наглядової ради «ПриватБанку» Роман Сульжик запитав на власній сторінці FB про мету, яку ставлять перед собою державні органи:

Гривня по 25. Мені цікаво, чому мовчать великі економічні уми держави? Я вважаю, що зміцнення гривні потрібно було зупинити ще на рівні 26-27 за долар, і те, що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді. Недооцінена гривня – найцінніший ресурс, який потрібно використовувати для накопичення резервів; зниження ставок; скасування всіх адміністративних обмежень; введення повної свободи руху капіталу в країні. Замість цього, їй абсолютно бездарно дають зміцнюватися. Я не розумію, як можна це робити, поки є така величезна кількість невирішених проблем. І найголовніше – навіщо?», – задається питанням Сульжик.

Реакція НБУ та Мінфіну 

Щодо розміщення ОВДП міністр фінансів України Оксана Маркарова також у Facebook пояснила:

Мінфін розміщує ОВДП відповідно до цілей закладених в бюджеті і до помісячного розпису, який є у НБУ. З початку року відомо було, що ми будемо розміщувати і як, а з 27 травня, після відкриття Clerstream, був зрозумілий попит нерезидентів і результати аукціонів. Це питання заплановані, і кількість валюти відома. Якщо її викуповувати в резерви, буде win-win: і резерви збільшаться, і курсові коливання згладяться», – каже вона. 

Як повідомляє офіційний ресурс НБУ, у IV кварталі 2019 року Національний банк має намір купувати на міжбанківському валютному ринку до $30 млн на день для нарощування міжнародних резервів. Це на $10 млн більше від кількісного індикатора, який діяв у II-III кварталах 2019 року. Збереження сприятливої ситуації на валютному ринку упродовж більшої частини цього року дає змогу Національному банку й надалі поповнювати міжнародні резерви, не впливаючи на динаміку курсу гривні, визначену фундаментальними економічними чинниками. Так, чиста купівля валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку у січні-вересні 2019 року становила понад $3,9 млрд. Водночас офіційний курс гривні за цей же період зміцнився на 12,5%.

Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова запевнила, що не тільки ОВДП посприяли курсовим змінам.

Цього року цікавість нерезидентів до ОВДП дійсно зробила відчутний внесок до динаміки курсу гривні. Але списувати аномальне укріплення національної валюти тільки на ОВДП теж не варто. На користь гривні зіграла також кон'юнктура світових ринків – відносно високі ціни на ключові складові українського експорту, знову рекордний врожай, значна частина якого традиційно експортується у серпні-вересні. Натомість, Мінфін нещодавно повідомив, що припиняє пропонувати інвесторам надпривабливі 5-річні ОВДП, і вже аукціон 1 жовтня продемонстрував майже відсутність попиту на державні цінні папери. Крім того, ціни на експорт не вічно будуть високіими (тільки у вересні металургійна продукція подешевшала на 8% до попереднього місяця)», – прокоментувала для AgroPolit.com ситуацію Олена Коробкова.

Читайте до теми: Милованов узгодив із зерновиками позиції на ринку зерна на 2019-2020 МР

За її словами, вже сьогодні з’являються ознаки звичного сезонного девальваційного тренду. Наразі, більшість експертів очікує плавного зниження курсу гривні до кінця року. 

НБУ та Міністерство фінансів ведуть достатньо прозору політику та інформують учасників ринку про свої плани. Анонсовані Мінфіном зміни у структурі запозичень через ОВДП та заявлені Нацбанком плани щодо зменшення облікової ставки у відповідь на зниження інфляційних ризиків сприятимуть зменшенню попиту на ОВДП (та на гривню) з боку нерезидентів. З іншого боку, штучно підтримувати курс гривні на певному рівні НБУ також не буде – регулятор неодноразово наголошував, що купуватиме чи продаватиме валюту на ринку тільки для згладжування пікових коливань, а не для фіксації курсу», – зауважує Коробкова. 

Як пояснила виконавчий директор Незалежної асоціації банків України, політика фіксованого курсу «вимикає» ринкові механізми та призводить до масштабних дисбалансів, які рано чи пізно завершуються «вибухом», як це було у 2014-2015 роках. Тож варто усвідомити, що курс гривні й надалі буде утворюватися ринковим шляхом. А це означає, що валютний ризик (тобто можливість не тільки девальвації, а й зміцнення національної валюти) стає таким самим чинником ведення бізнесу, як і коливання цін на продукцію (те, що пшениця може подешевшати на світових ринках, не є дивиною для аграріїв). 

Зменшити потенційні збитки від таких ризиків можна завдяки їхньому хеджуванню (наприклад, за допомогою форвардних контрактів). Але застосовувати інструменти хеджування необхідно заздалегідь – до того, як ризики будуть матеріалізовані. І вони зовсім не працюють, якщо врожай продається за готівку «мимо» офіційної звітності (а така практика доволі розповсюджена, особливо у малому бізнесі). Чи може держава створити умови, сприятливі для поліпшення культури ведення бізнесу? Напевно так. Але це питання системних реформ, а не поспішних заходів «до кінця року».

Експерти назвали 4 причини зміцнення гривні 

Зараз одночасно діє декілька чинників: повернення ПДВ (досить великих сум), а також великі компанії-імпортери виходять на ринок для купівлі валюти. Крім того, було оприлюднено рішення НБУ, який дозволив своїм дилерам виходити на ринок і купувати більше валюти (приблизно у півтора рази). Це дало ринку сигнал, що НБУ і надалі викуповуватиме валюту в разі її надлишку. А надлишок формується не в останню чергу завдяки нерезидентам, які приходять купувати ОВДП за валюту», – прокоментував ситуацію в ефірі Радіо “Голос Столиці” фінансовий експерт Олександр Крамаренко.

За словами Крамаренка, розмови про те, що на курс гривні впливає рекордний врожай, не зовсім правильні.

Рекордний врожай зернових прямо не впливає на курс гривні. Адже строки повернення валютної виручки ще не надіийшли, та й аграрії не поспішають повертати валюту в країну на невигідних для себе умовах. Звісно, як чинник, який «нависає» над ринком і дає певний орієнтир на найближчі місяці – це має сенс, але шаленого припливу валюти він не створює», – заявив Крамаренко.

Читайте до теми: З початку 2019/20 МР Україна експортувала понад 11 млн т зерна

За його словами, курс гривні підтримується штучно, проте найближчим часом нас очікує м’яка девальвація, хоча, фактично, можна скерувати курс у будь-якому напрямку.

Сьогодні бачимо ручне керування курсом, яке відбувається за рахунок кількості валюти, яку викупає Нацбанк, а також за рахунок облікової ставки по ОВДП – це не ринкові чинники, вони створюються вручну. Тож можна направити курс у будь-який бік – хоч на збільшення, хоч на зменшення. Глобально на курс може вплинути результат перемовин із МВФ. Це своєрідний стабілізуючий чинник, який почне діяти приблизно у грудні», – припустив Крамаренко.

Варто зауважити, що такий підхід в фінансовій політиці країни не йде на користь українським аграріям. Особливо, коли державні регулятори штучно керують цим процесом. Нацбанк викуповує валюту, а завдяки високим обліковим ставкам ОВДП, іноземці активно скуповують облігації.

Як прокоментував ситуацію з курсом інвестиційний банкір, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса, на ситуацію із зміцненням гривні найбільше вплинули дії Мінфіну.

У вересні Мінфін запропонував облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) із 5-річним терміном і через кон'юнктуру на світових ринках цінних паперів зіткнувся з шаленим попитом з боку іноземних покупців. Наприклад, за один аукціон було продано ОВДП на суму $500 млн, а це означає, що в країну за тиждень зайшло півмільярда доларів. Навіть попри активну скупку доларів з боку НБУ, валюти зайшло на український ринок стільки, що це позначилося на курсі. В певний момент гривня закріпилася на позначці 24 грн за один долар» – пояснює ситуацію Фурса.

За його словами, зміцнення гривні не є результатом структурних змін в економіці, коли ми стали більше експортувати і менше імпортувати, або коли ми суттєво змінили інвестиційний клімат, що привернуло безліч прямих інвестицій. Це результат ситуативного заходу портфельних інвесторів, який так чи інакше має локальну природу і не є стійким трендом.

Інвестбанкір підкреслює, що ситуація з курсом гривні починає стабілізуватися, але аграріям (особливо дрібним та середнім) від того легше не стане. 

Минулого тижня в кватирку напівзачиненого вікна можливостей встиг проскочити Метінвест, але зробив це вже зі скрипом. А на черзі ще й Кернел, який хоче зробити невеликий новий випуск. А на внутрішньому ринку завершилося бабине літо. Як у природі, так і на валютному ринку. Після того як національна валюта добігла до 24 грн під допінгом оптимізму та вливаннями іноземців, виявилося, що «бензин» закінчився. І Мінфін, отримавши ще  $500 млн за 5-річні папери, відмовився до кінця року пропонувати ринку страви, які дуже люблять іноземці, оптимізм якось вичерпався. Як результат, ми побачили зміну тренду й перехід до звичайної осінньої сезонності. Принаймні економічні агенти отримали сигнал, що більше гривня зміцнюватися не буде. А Нацбанк за один день був змушений продати на міжбанківському ринку $200 млн із резервів», – заявив Сергій Фурса.

Агросектор в очікуванні 60 млрд грн збитків

Як пояснює голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Драбівського району, депутат Драбівської районної ради Валерій Перепелиця, основним чинником зміцнення гривні та збитків для АПК фахівці називають розміщення ОВДП та дії регуляторів. 

Таких грошей з липня залучено більш ніж 13 млрд грн під 15 % річних. У результаті долар подешевшав на 15%. Але споживчі ціни та ціни, зокрема, на енергоносії, добрива, ЗЗР практично не змінились. Найбільше від цього страждають експортоорієнтовані галузі, той же аграрний сектор», – заявив Валерій Перепелиця.

Читайте до теми: Перегляд умов зони вільної торгівлі з ЄС – нові можливості чи втрата позицій?

За його словами, за валу зерна у 60 млн т цього року ми спостерігаємо зниження ціни до 1 тис. грн на тонні. Таким чином агросектору може бути завдано збитків на 60 млрд грн. Зважаючи на те, що дрібним і середнім господарствам немає де зберігати продукцію і потрібні операційні кошти, половину врожаю вже продано трейдерам, тобто реально вже є 30 млрд грн збитків (які отримали, насамперед, найменші господарства).

Що ми маємо? Ми підтримали імпортні товари, тобто іноземного виробника. Населення не виграло, бо споживчі ціни практично не змінилися. Заробітчани реально менше заробили за кордоном для своїх сімей в Україні. Така політика вдарила по дрібних і середніх фермерах на 30 млрд грн перед ринком зерна. Питання, куди тепер уряд має причепити свої обіцяні 4 млрд допомоги фермерів?», – риторично запитує Валерій Перепелиця.

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко також зауважив, що проблеми з курсом наробили шкоди аграріям.

Зміна курсу гривні (її зміцнення) негативно вплинула на стан українського АПК. У нас галузь переважно експортоорієнтована, тож коли компанія конвертує валютну виручку, під час зменшення курсу долара, гривнева виручка зменшується. До того ж, це відбувається на тлі падіння вартості української продукції. У деяких випадках вона зменшилася на 30 % – це по-перше. По-друге, за останні півтора-два місяці суттєво зросла вартість логістичних послуг, що теж негативно вплинуло на ситуацію», – прокоментував для AgroPolit.com стан галузі Леонід Козаченко.

За його словами, курс валюти й логістика – це дві основні причини погіршення стану в галузі.

Хто мав можливість, зупинив продажі, сподіваючись на зміни курсу, адже логістика навряд чи подешевшає. Врешті-решт, цей рік може виявитися дуже збитковим. Наприклад, минулого року майже 90 % суб’єктів мали прибуток і лише 10-12% збитки, а цього року 30-40% суб’єктів господарювання в аграрній сфері понесуть збитки – це дуже багато.

«Варто зауважити, що великим аграрним холдингам, які працюють із зовнішніми запозиченнями, певною мірою навіть вигідна така ситуація. Вони нічого не втрачають – отримали долари й розрахувалися доларами. Але таких холдингів замало, щоби змінити картину в цілому, навіть якщо дивитися не на кількість таких компаній, а на обсяги валової продукції», – заявив Козаченко.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак розповів про додаткові проблеми малих та середніх аграріїв, пов’язані з фінансовим сектором та коливаннями курсу.

Найкраще, коли курс стабільний. Аграріям невигідні коливання – що вгору, що вниз. Наприклад, падіння курсу долара за продажу продукції тягне за собою втрату гривневої виручки. Але великі гравці, які скуповують продукцію у дрібних та середніх фермерів, заклали ці курсові ризики у вартість продукції. Коли курс стабілізується і вони зможуть продавати товар на вигідних умовах, із дрібними постачальниками вони ніколи не поділяться, ще такого випадку не було», – коментує для AgroPolit.com ситуацію Стрижак.

Також він зауважив, що між трейдерами та банками цілком може бути домовленість, яка допомагає отримувати додаткові прибутки за рахунок маніпуляцій з цінами та строками погашення кредитів.

Я не працівник банківської сфери і не можу знати, що вони там планували і як це реалізовувалося. Я лише можу констатувати постфактум, хто від цього виграв, а хто програв. Коли між банками та аграріями підписуються кредитні домовленості, представники банків наполягають на погашенні кредитів у серпні-вересні, а аграрії просять, щоби це відбувалося у грудні. Але так невигідно банкам. І це корпоративна змова між банками та зернотрейдерами, адже саме в цей період зернотрейдери зменшують закупівельну ціну на 15-20%, а фермери змушені продавати їм продукцію, адже потрібно розрахуватися з банками.

Тож вони виграють двічі: перший раз на закупівельних цінах, коли забирають за безцінь товар у дрібного та середнього фермера, а вдруге, коли ціни (десь у листопаді) підуть вгору і вони зможуть вигідніше продати продукцію. Ось побачите! І зробити з цим фермери нічого не можуть, адже це як гра в наперстки: гравець не може вгадати, під яким наперстком кулька, адже її немає під жодним, а спекулянти його підкладають туди, де їм вигідно, а ми про це дізнаємося постфактум», – повідомляє Микола Стрижак.

Як держава може захистити аграріїв

Т. в. о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева прокоментувала події з курсом і запропонувала один із варіантів допомоги малим та середнім виробникам АПК:  

У ситуації зі зміцненням гривні та наслідках від цього процесу для АПК держава має звернути увагу на дрібних і середніх аграріїв. Адже великі компанії мають більше інструментів для перекриття фінансових ризиків на відміну від малих, які змушені компенсувати витрати на виробництво, і досить часто – сплачувати гроші наперед, а виручку отримувати пізніше. До того ж, варто нагадати, що у багатьох аграріїв сьогодні досить непевна та нервова фінансова ситуація, пов'язана з пошуком коштів під відкриття майбутнього ринку землі та перспективою викупу (хоча б частково) земельного банку», – прокоментувала ситуацію Ольга Трофімцева.

Читайте до теми: Як відродити в Україні клас куркулів – справжніх господарів землі?

За її словами, на тлі коливання валютного курсу державі треба приділити трохи більше уваги саме дрібним та середнім аграрним виробникам. 

Можливо, варто повернутися до формату програми державної підтримки, робота якої припиняється з наступного року. Все ж таки 1% аграрного ВВП був запланований у Бюджетному кодексі на підтримку. Відповідно, якщо лише 4 млрд грн заплановано на відшкодування кредитної ставки, то держава може знайти кошти і для компенсації експортних ризиків малим товаровиробникам», – пропонує Трофімцева.

Тож, як свідчать коментарі фахівців, аграріям варто шукати діалогу з вищим керівництвом держави, яке постійно каже про захист інтересів малих та середніх аграріїв, а також стежити за діями регуляторів.

Щоб у подальшому якось уберегти АПК від збитків, потрібно звертати увагу на монетарну політику, яку проводить уряд. Раніше проводилося чимало фахових дискусій на цю тему, але аргументації тому, що зараз відбувається, було недостатньо. І у всіх на ринку є сумніви, що така політика ефективна. Це піраміда для уряду, який нині забирає 70 % усіх кредитних ресурсів на ринку. Він став найбільшим отримувачем донорських надходжень, які використовує для закриття різних соціальних питань, а бізнес залишається осторонь», – робить невтішний висновок Леонід Козаченко.

У свою чергу, голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський повідомив в коментарі для AgroPolit.com, що аграрний комітет працює над механізмами компенсації вртат, які аграрії можуть понести через проблеми з врожаєм, але очікувати на них варто не раніше наступного року.

Вважається, що минулий рік був ідеальний для аграріїв, навіть за умови, що ціни на сільгосппродукцію не були ідеальними. Цього року існують дві пересторги: перша – низькі світові ціни, на які Україна вплинути не може; друга – цього року через дощі був дуже важкий посів і, не зважаючи на хороше літо, результат по врожаю (за винятком деяких регіонів) буде гіршим ніж минулого року. Але деякі регіони будуть в плюсах, це вже зараз видно», – заявив Сольський під час виступу на брифінгу в стінах Верховної Ради, який пройшов 11 жовтня поточного року.

Також голова аграрного комітету повідомив, що депутати спільно з представниками аграріїв та страхових організацій розробляють механізм, який дозволить компенсувати ризики представників АПК.

Зараз в аграрному комітеті обговорюється ідея з механізмом, який буде передбачати страховку прибутку за врожай з 1 га. Планується імплементувати її через страхові організації, які краще за будь-які державні органи зможуть відстежити законність та реалізацію таких страхувань. Ми спробуємо зробити все можливе, щоб ця страховка запрацювала вже з наступного року. За два тижні ми зберемо представників страхових компаній, щоб розглянути умови та окремі деталі страхування врожаю, адже така операція несе багато страхових ризиків, вона не дешева і нам потрібно подивитися чи зможемо ми виділити необхідні суми з бюджету», – заявив Сольський.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com