Саудівсько-український аграрний хаб: як арабський бізнес інвестуватиме в Україну після відкриття ринку землі?

Ринок землі, покупка сільськогосподарської землі та нових агрокомпаній, інвестиції в портову та елеваторну логістику — це ключові питання ІІ Саудівсько-Українського аграрного бізнес-інвестиційного форуму. У що це виллється на практиці та чи буде взагалі ця практика, якщо іноземців не пустять на ринок землі? Про це AgroPolit.com поговорив із двома представниками Salic (Саудівська сільськогосподарська та тваринницька інвестиційна компанія, що належить Фонду державних інвестицій Королівства Саудівська Аравія) — її керуючим директором Халед Аль-Абуді та віце-президентом з інвестицій в агровиробництво Вільямо Генрі Інгланд. Крім того, ми поспілкувалися з СЕО «Контінентал Фармерз Груп» (об'єднана компанія, сформована на основі активів «Мрія Агрохолдинг» та Continental Farmers Group.) Георг фон Нолкен. Пропонуємо найцікавіше з розмови.

Халед Аль-Абуді керуючий директор Salic

Про зміни в Україні

Звісно, є певні зміни за рік з моменту проведення попереднього форуму. Наприклад, обрано нового президента, парламент, реформи починаються. Можливо, рано робити висновки, але можна зробити оцінку — рух правильний. Я думаю, в українців також збігається терплячість. Як і в інших країнах вони хочуть, щоб все робилося швидко. На жаль, все вимагає часу, бо структурні проблеми надто довго існують. Я розумію, що зараз обираються правильні напрямки для реформ.

На порозі земельного ринку: чи будуть інвестиції в покупку землі?

Процес уже розпочався. Час, звісно, знадобиться, щоб побачити закон (2178-10) в остаточному вигляді. Ми бачили законопроект, але, ми також розуміємо, що Україна повинна бути такою, щоб бути привабливою для іноземців.

Що будуть інвестиції, якщо ринок не відкриють для іноземців?

Я не спекулюватиму на цій темі. Слід розрізняти між інвестиціями іноземних інвесторів, які вже тут діють, і тими, кого ще немає. Я не думаю, що закон (законопроект про ринок землі 2178-10 — Авт.) має якось дискримінувати ті іноземні компанії, які тут вже діють. Особливо, які вже прибули сюди, щоб вести бізнес в більш складних умовах, ніж зараз. Я думаю, що слід надавати особливу увагу компаніям, що вже працюють, щоб вони і далі були зацікавлені продовжувати інвестувати в Україну.

Чи будуть покупки нових агрокомпаній?

Чому ні. Ми вже тут працюємо. Єдине, щоб не було юридичних чи інших обмежень. В нас є певна база даних українських компаній на продаж. Ми нещодавно завершили процес придбання компанії з земельним банком у 45 тис. га.

Скільки готові інвестувати у разі відкриття вільного ринку сільгоспземель в Україні?

Важко сказати тому, що наша компанія не розподіляє кошти по конкретним країнам. Ми інвестуємо у регіони. Якби я називав конкретні цифри, то це була б спроба маніпуляції і підштовхування до ліберального ринку с/х земель в Україні. Але я хочу сказати, що ми готові і будемо інвестувати в Україні.

Як подолати страх скупки української землі іноземними компаніями?

 Чи бачили ви випадки, коли іноземці просто скуповували всю землю? Це українська земля, і вона не перестане бути українською. Ми підтримаємо українські громади створенням робочих місць… Нашою метою є покращення економічного становища українців. Ми інвестуємо на місцях більше, ніж наші попередники… Немає мети витіснити українців з їх землі. Ринок землі має відкривати перед усіма учасниками рівні можливості.

Вільям Генрі Інгланд віце-президентом з інвестицій в агровиробництво Salic

Про придбання с/г землі колишньої «Мрії» та нові активи 

Я керую процесами агровиробництва компанії. Я сам син фермера. Я все життя займаюся сільським господарством. Я не спеціалізуюся на питаннях інвестицій. Мій колега Георг (фон Нолкен — Авт.) також син фермера. Всю свою кар’єру він займається агровиробництвом. Королівство Саудівська Аравія доручило займатися цим питанням саме агровиробникам. Подивіться на наші біографії — всі ми займаємося сільським господарством. Чим хочуть займатися фермери? Обробляти землю, займатися менеджментом своїх активів. Ми стикаємося з різними викликами: волатильность цін, вартість добрив і інших МТР, проблемами, пов’язаними з логістикою.

Ми купили дійсно проблемний актив (в Україні — компанію «Мрія» — Авт.), адже для держави це була серйозна проблема. 99% працівників компанії — українці. Внутрішня мова компанії — українська. Ми підтримуємо територіальні громади. Ми серйозно підходимо до роботи на українській землі. І, тепер після багатьох років занепаду компанії, — люди знову пишаються тим, що працюють у новій компанії.

 На питання, яке часто задають, потрібно відповідати у контексті. Якщо мораторій дійсно буде відмінений, то ми заслуговуємо права купити її. Ми не маємо на меті спекуляції з нерухомістю. Ми просто хочемо мати рівні права у агробізнесі. Якщо пайовик звернеться до нас з пропозицією купити землю — ми її купимо. Тому що це земля, на якій ми вже працюємо — її обробляє наша техніка, там є посіви компанії, ми вносили добрива. В минулому році ми зробили найбільшу інвестиції в економіку України з поміж інших компаній, то у цьому році ми хотіли б розраховувати на рівні права з усіма учасниками ринку і грати за однаковими правилами. Ми вітаємо ті зміни, які відбувається, але хочемо бути частиною чесної земельної гри.

Невже ми не можемо просто працювати на землі, права оренди якої вже купили? Нам потрібно пересвідчитися в тому, що інвестиція успішна, перш ніж рухатись далі у цьому напрямку (купувати нові агрокомпанії — Авт.). Чи хотілось би нам розширюватись? Звичайно! У справедливому, чітко регульованому ринку. Чи не це робить Україну гарною країною якщо у ній панують однакові умови для всіх учасників ринку? Це те, чого ми чекаємо. Ми раді цим змінам. Ми просто хочемо бути рівноправними учасниками гри. І все. Тут немає нічого складного. Я намагаюся навчитися дипломатії у цьому питанні. Я вірю, що здоровий глузд переможе.

Чи є сума інвестицій на наступний рік?

Ми інвестуємо в Україну задля підтримки глобальної продовольчої безпеки. Якщо ви подивитесь на глобальну інвестиційну програму нашої компанії, то ви побачите, що ми наділені на довгострокові інвестиції. Якщо ми працюємо в країні, то задача уряду — створити умови для роботи. Це взаємовигідне співробітництво. Наші активи знаходяться у західній Україні. Нам потрібно доставляти вирощену продукцію у порти. У нас є багато потенційних споживачів у Саудівській Аравії. Тому зрозуміло, які кроки нам потрібно зробити аби покращити логістичну складову: порти, переробка. Це можуть бути інвестиції у курятину або у м'ясо КРС. Свої наміри ми чітко показали.

Георг фон Нолкен СЕО «Контінентал Фармерз Груп» 

Про ринок землі і право продажу землі

Ми не хочемо зробити жодних спекуляцій із земельним ринком. Мені важко зрозуміти питання про страх українців… Я вважаю, що в кожного власника землі має бути право продати, і якщо власник землі хоче продати іноземцю — я можу це зрозуміти і прийняти, якщо хоча — має право.

Доступ компаній з іноземним капіталом на ринок землі

Ми тільки рік назад прийшли в агросектор України. Ми питали «Коли відкривається ринок в Україні?» і казали, що 50 років залишиться все, як є. Це був один із факторів, чому ми вирішили тут інвестувати. Наше завдання ніколи не було купувати землю. Наше основне питання — зберегти те, в що ми інвестували.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com