Хто очолить Держпродспоживслужбу: аналіз п’яти кандидатів

До кінця цього тижня або на початку наступного буде оголошено ім’я нового голови Держпродспоживслужби. Наразі до фіналу кадрового конкурсу вийшли 5 кандидатів – це Ігор Кузін, Сергій Глущенко, Дмитро Видолоб, Геннадій Гадзовський, Геннадій Супіханов.

Конкурс на посаду голови Держпродспоживслужби уряд оголосив 24 жовтня, попередньо звільнивши з посади Володимира Лапу.

Пізніше уряд Розпорядженням №1056-р «Про внесення змін до деяких розпоряджень Кабінету міністрів України» продовжив термін подання заяв до конкурсу до 12:00 22 листопада 2019 р.

Тож завершальним етапом стала співбесіда. Кандидати на посаду керівника під час фінального конкурсу відповідали на запитання комісії та розповіли, що, на їхню думку, потрібно для розвитку служби. Відеозапис співбесіди кандидатів оприлюднив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов у соцмережі.

Про що запитали кандидатів на конкурсі

Під час співбесіди біографії та програми розвитку служби кандидати не озвучували, бо подавали їх раніше. Лише відповідали на запитання Тимофія Милованова і його заступника Тараса Висоцького.

Сергій Глущенко, екс-голова Держпродспоживслужби, керівник юридичного сектору BRDO говорив про перспективу китайських ринків. Його спитали, які експортні ринки мають бути насамперед цікавими Держпродспоживслужбі, щоб забезпечити рівний доступ гравців, а також, як служба може бути корисною, щоб на ринках не з’являвся фальсифікат продукції.

Так склалося, що ринки СНД у нас скорочуються, а ринок ЄС – зростає. Тож можна розвивати далі цей напрямок. Але перспективним є азійський ринок – це Китай, дуже ємкий, спроможний», – зауважив Глущенко.

Він розповів, що у країні немає законодавства, яке б визначало, що таке фальсифікат, також немає критеріїв, як його визначати. А ще зазначив, що потрібно переглянути функціонал служби:

«Я бачу, що нам треба готуватися до аудиту з боку європейських колег. Тому що кожних 4-5 років вони його проводять, а після створення служби ми такого аудиту не проходили. Тепер нам треба готуватися. І що раніше почнемо, то краще», – сказав Глущенко.

Читайте до теми: Кадастр 2.0: як рятуватимуть Держгеокадастр від корупції

Геннадія Гадзовського, директора ТОВ «Національна аграрна компанія», запитали про зміни, які необхідно зробити у службі в першу чергу. Гадзовський розповів про євроінтеграцію.

Це реформування й адаптація до європейських норм і правил. Тому що це значно тормозить рівень експорту. А нам для підняття ВВП держави треба максимально збільшити рівень експорту українських товарів», – зазначив Гадзовський.

Він вважає за необхідне запровадити систему цифрового обліку ветеринарних препаратів у межах проекту «Держава у смартфоні». Також запропонував відкриття приватних лабораторій, які будуть проводити експертизу товарів, а для перевірки істинності результатів – запровадити обов’язкові контрольні перевірки результатів одних і тих же предметів досліджень у декількох лабораторіях.

Геннадія Супіханова, екс-керівника ДП «Мурафський кар'єр», запитали, як побороти фальсифікат на ринку. Кандидат розповів про організацію круглих столів та зустрічей зі споживачами.

«Побороти можна тільки роботою зі споживачами. Бо попит викликає пропозицію… запровадження автоматизованої системи інформування споживачів, підтримка доброчесних виробників товарної продукції, робота з громадськими організаціями, круглими столами, до того ж, не треба недооцінювати вплив соціальних мереж, люди активно ними користуються», – сказав Супіханов.

Супіханова запитали, як діяти, якщо буде торгова війна з європейськими країнами. Кандидат відповів так:

Не допустити торгової війни взагалі… Щоб підтримати експортно орієнтовані підприємства, слід провести додаткову роботу. Визначити країни або регіони, які історично є споживачами або зацікавлені у споживанні української тваринної та рослинної продукції. І займатися саморозвитком тих ринків», – сказав Супіханов.  

Читайте до теми: ТОП-5 тез голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи про систему контролю в Україні

Дмитра Видолоба, одного із засновників та колишнього президента Союзу ювелірів України, запитали про виклики, які має робота Держпродспоживслужби. Той відповів, що перша проблема – це корупція. А врятують від неї електронні сервіси.

Найбільша проблема — корупція в системі. Якщо взяти захист прав споживачів – це віддалення спілкування держслужбовців як із бізнесом, так і з потенційними особами, які потребують захисту. Запровадження діджиталізованої системи захисту прав споживачів і розширення доступу споживачів до захисту своїх прав допоможуть це вирішити», – відповів Видолоб.

Ігореві Кузіну, заступнику генерального директора ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» також запропонували розповісти про виклики для служби. Кузін теж нагадав про подолання корупції та безпеку для споживачів.

Виклики – це наявність функцій, невластивих Держпродспоживслужбі. Це виконання вимог із питань європейської інтеграції, тому що досить багато викликів стоїть перед державою для того, щоб вона виконувала усі вимоги, які є. Це подальший розвиток системи щодо безпечності контролю якості харчових продуктів. Третє – корупційні ризики... Ключовими є відкритість, прозорість, зрозумілість процедур», – пояснив кандидат.

Кузін запропонував мінімізувати прямий контакт між інспекцією і представниками бізнесу та запровадити громадський контроль, а ще – переглянути роботу підпорядкованих службі організацій, якщо вони не потрібні – ліквідувати.

Кандидата запитали, які функції Держпродспоживслужби варто делегувати приватному сектору. Той відповів, що передусім слід відмовитись від функції контролю над лабораторіями та допуск приватних структур для лабораторних досліджень та надання висновків.