Україна-Іран — чи буде контакт? Про наслідки для агросектору України та світу від військового протистояння Ірану та США

Дипломатична напруга між Іраном та США зростає через загострення військового протистояння між ними. Як це позначиться на цінах та попиті на основні групи продовольчих товарів на міжнародному ринку аграрної продукції та на торговельних взаєминах між Україною та Іраном? AgroPolit.com розбирався у темі.

Історія військового конфлікту

 5 січня Іран повідомив про повний вихід із ядерної угоди, яку було укладено між іранською владою і шістьма країнами-посередниками в 2015 році. Паралельно парламент країни прийняв резолюцію, в якій просив уряд скасувати прохання до США про військову допомогу країні (її надали кілька років тому для допомоги у боротьбі з «Ісламською державою»). Основна мета цієї резолюції — змусити США вивести близько 5 тис. американських військових, присутніх в різних частинах Іраку, пояснює агентство AP.

Поштовхом до цих двох подій в Ірані став авіаудар США, у результаті якого в Багдаді було вбито іранського генерала Касема Сулеймані. Цьому авіаудару передував погром американського посольства у Тегерані, який вчинили десятки розгніваних прихильників іракської шиїтської воєнізованої групи, які прийшли помститися за загибель за ще одного авіаудару США 25 бойовиків іракської шиїтської воєнізованої групи «Катаїб Хезболла», підтримуваної Іраном. Нагадаємо, що проти Ірану діють міжнародні санкції.

Торгівля: більше експортуємо, аніж імпортуємо

 За результатами 2018 року український експорт аграрних і харчових товарів до Ісламської Республіки Іран становив $421 млн, а товарообіг між країнами становив $437,5 млн. На розгляді іранської сторони наразі перебувають три проекти Меморандумів про співробітництво в галузі АПК: один — про взаєморозуміння між Мінагро та Міністерством сільськогосподарського джихаду Ісламської Республіки Іран у галузі сільського господарства та ще два — про співпрацю за напрямами ветеринарії та фітосанітарії.

Офіційної цифри за 2019 рік по торгівлі між обома країнами наразі ще немає. Втім, за даними Держстату, за перші  9 місяців 2019 року структура експорту та імпорту в частині агропродукції свідчить, що наша країна більше продає в Іран, аніж купує у нього. Так, експорт (січень–жовтень 2019 року) до Ірану приніс Україні $157 650,9 тис. (37,3% у порівняні з аналогічним періодом 2018 року), а імпорт — $35 128,7 тис. (77,8%).

Тож, у разі затримок із поставками товарів (через військовий конфлікт) більше втратить українська сторона. 

Україна у січні-жовтні 2019 року продавала Ірану: 

1. кукурудза — $126 365,51 тис. (777 364 т);
2. ячмінь — $17 587,14883 тис. (99 159 т);  
3. соєві боби — $8 198,6 тис. (26 040 т);
4. кондитерські вироби — $517,4 тис. (375 т)
5. масло вершкове та інші жири —$400,8 тис. (100 т);
6. горіхи — $238,4 (200 т);
7. листи  дерев’яні для облицювання — $138,1 тис. (181 т);  
8. шоколад — $80 тис. (41 т);
9. живі тварини, продукти тваринного походження — $ 61,8 тис. (4,5 тис. одиниць);  
10. пилопродукція з деревини — $ 56,4 тис. (82 т);
11. какао порошок — $ 25,2 тис. (24 т);
12. лісоматеріали — $ 15,3 тис. (55 т);
13. кондитерські вироби $ 9,1 тис. (5, 7 т);

Крім того експортувалася незначна кількість яйця птиці без шкарлупи та яйцеві продукти, рослинні олії.

Україна імпортувала за січень-жовтень 2019 року з Ірану:

1. виноград (свіжий і сушений) — $4 635,3 тис. (5235 т);
2. фініки, інжир, ананаси, авокадо, гуаява, манго та мангостани, свіжі або сушені — $2 126,2 тис. (2914 т);
3. овочі — $1 066,7 тис. (1360 т);
4. гарбузові — $942,6 тис. (1253 );
5. картопля свіжа та охолоджена — $35,9 тис. (139 т);
6. помідори — $80,2 тис. (99 т);  
7. цибуля — $312 тис. (436 т);
8. огірки $126,8 тис.(171 т); 
9. капуста — $124,3 тис. (358 т);
10. вишні, абрикоси — $85,6 тис. (103 т);  
11. горіхи — $58,8 тис. (2 т);  
12. спирти — $37,4 тис. (44 т).
13. кондитерьскі вироби га — $17,7 тис. (9,8 т);
14. шоколад на — $3,5 тис. (1,5 т);

 У незначній кількості імпортувалися кунжутова олія та інші види рослинної олії.

 Наслідки для агросектору

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко так прокоментував наслідки ірансько-американського конфлікту для АПК:

«Через загострення цього конфлікту низка країн працюватиме у жорсткому форматі, бо  відбудеться велика військова ескалація на Близькому Сході… Водночас не забуваймо, що Іран перебуває під санкціями (за міжнародними нормами вони не поширюються на поставку продовольства та медикаментів). Він також відключений від системи SWIFT, тож компанії-постачальники продукції до Ірану і так використовували різноманітні схеми для розрахунків. Тепер, через новий виток військової напруги, торгівля з цією країною зменшиться ще більше, зокрема, й з Україною. Певне скорочення торгівлі між Україною та Іраном ми побачили вже у 2018 році, а в 2019-му тенденція посилилася. Наразі експорт продовольства призупиняється через цю ситуацію з військовим напруженням. Бізнес-партнери з України дуже збентежені, бо дехто з них уже підписав контакти, вклався у це, тож потрібно поставляти. Тобто будуть збитки. Найбільше поставок до Ірану здійснюється з України за такими групами товарів: кукурудза, ячмінь, пшениця, олійні та інше. Оскільки на іншому боці конфлікту США, то Україні буде особливо важко співпрацювати з Іраном, як з політчиних, так і з безпекових міркувань.

Щодо міжнародних ринків, то неможливість Іраном купувати агропродукцію на глобальному ринку призведе до надлишку продукції. Особливо, в частині зернових. Традиційно для цього періоду ціни на зернові мали б уже зростати, бо сезон збирання завершився. Втім, через фактор Ірану зростання на зернові на міжнародному ринку може призупинитися».

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com