Земельний податок для «Укрзалізниці»: хто виграє і програє від його скасування?

АТ «Укрзалізниця» звернулася до парламентарів та уряду з пропозицією відмінити земельний податок. Від початку 2019 року транспортна компанія зобов’язана щомісяця у повному обсязі відраховувати до місцевих бюджетів податок за землю, де пролягають колії, розміщені станції та підприємства УЗ. Перевізник вважає невиправданими та занадто затратними такі відрахування – на рік податок складає 4 млрд грн. AgroPolit.com розбирався, хто виграє від земельного податку для транспортників та чи збагатяться від того місцеві громади.

Податок зріс після відміни податкової пільги

До початку 2019 року УЗ сплачувала земельний податок, але користувалась пільгою. Тому відрахування земельного податку до місцевих бюджетів, на території яких була розташована транспортна інфраструктура, були в 4 рази меншими. Однак рік тому ситуація змінилась, розповідає директор з розвитку бізнесу УЗ Андрій Рязанцев.. 

З 1 січня 2019 року почав діяти закон № 2628-VIII, який передбачає зміни до Податкового кодексу України та позбавлення АТ «Укрзалізниця» пільги по сплаті земельного податку – зокрема у межах смуг відведення. Тоді державний монополіст став в повному обсязі платити за всю землю, де розташовуються не тільки об’єкти інфраструктури, а й перони, перегони тощо. Обсяг оподаткованої землі збільшився на 209,4 тис. га, розкиданих по всіх областях. Таким чином, обсяг «земельних» податкових відрахувань зріс утричі – з 1,2 млрд грн у 2018 році до 4-4,2 млрд грн у 2019 році», – говорить Рязанцев.

У транспортній компанії додають – витрати на податки є занадто великим тягарем для бюджету і так небагатої державної залізниці.

«Господарство УЗ, як ділянки, майно – це державна власність, якою Укрзалізниця відає, сплачує за неї податки та підтримує у належному господарському стані. Утримання майна – це додаткові 5 млрд грн щороку. Технологія роботи із земляним полотном передбачає регулярне підсилення, відновлення, заміну окремих елементів, стабілізацію ділянок із деформацією ґрунту, відновлення й ремонт всіх захисних і укріплювальних споруд, облаштування під час будівництва двоколійних вставок. Це витрати з бюджету Укрзалізниці. Плюс оновлення тягового рухомого складу та вагонів, закупівля нових електровозів, модернізація та електрифікація ділянок колії та втілення інших інфраструктурних проектів – на все цифра сягає 24 млрд грн на рік», – каже Рязанцев.

Читайте до теми: Андрій Рязанцев: Ми можемо закотити губу, але тоді всі їздитимуть так, як їздимо і зараз

Замість сплачувати до місцевих бюджетів 4 млрд грн щороку, УЗ мала б отримувати від них на забезпечення пасажирських перевезень, говорить директор з розвитку бізнесу УЗ. Бо відповідно до закону «Про залізничний транспорт», який діє з 1996 року, з місцевого та державного бюджетів мають надходити компенсації за пасажирські перевезення.

«Обсяг збитків лише за 2018 рік – 12 млрд грн плюс капітальні вкладення в пасажирські перевезення понад 2 млрд грн. Вихід – не перевантажувати Укрзалізницю явно несправедливими платежами і включити землі залізничного транспорту, окрім тих, що оподатковуються на загальних підставах, до складу земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком. Це усуне нерівність, зменшить витрати залізничної галузі та збільшить її інвестиційну привабливість», – каже Рязанцев.  

Що означає відміна податку для бюджетів громад

Для бюджетів громад втрата податку від транспортної компанії – болісна. Розповідає перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.

Від відміни податку сильно постраждають особливо малі громади, на території яких розташовані залізничні станції. У 2015-2016 році була велика війна, коли цей податок почали сплачувати. Але тоді було невеличке фінансове полегшення, бо громади могли хоч трошки відновити якусь інфраструктуру навколо залізничних станцій. Місцеві громади отримували потихеньку, бо ж не автоматично залізниця сплачує – потрібно їм листа написати, вони забувають, поки система вибудувалась, хочуть забрати. Але якщо податок відмінять, ніхто цими станціями займатись не буде. Бо держава скидає повноваження на органи місцевого самоврядування, не підкріплюючи це фінансово. Другий момент – якщо українською залізницею буде управляти німецька компанія, то чому ми повинні позбавляти її податків?», – сказав Фурсенко.

Для громад, на території яких є станція, податкові відрахування УЗ становлять до 30% надходжень, каже Фурсенко.

«Якщо це ще громада не об’єднана, а звичайна сільська рада, яка не має податку на доходи фізосіб, то там доходить і до половину бюджету. Якщо це ринкова вартість і ми платимо вартість повну, а не пільгову – то для чого встановлювати пільги на оподаткування земельних ділянок? – Громади на ці кошти облагороджують на ці кошти площі біля залізничних станцій, витрачали на необхідні речі, як ремонт дитячих садочків, утеплення шкіл, модернізація приміщень, ремонт доріг, освітлення вулиць», – розповів Фурсенко.

Читайте до теми: «Укрзалізницею» займеться Deutsche Bahn. Що отримає агросектор від транспортної реформи?

Відміна податку вдарить по пасажирах і бізнесу

Податок на землю, який перераховує залізниця місцевим громадам, впливає на ціноутворення вантажних перевезень. Розповідає член логістичного комітету Європейської Бізнес-Асоціації Юрій Щуклін.

Насправді не «Укрзалізниця» сплачує цей податок, а ми – бо цей податок закладено в тарифі. І всі вантажовласники платять тариф «Укрзалізниці», і він повертається цій громаді», – каже Щуклін.

Експерт переконує – податкове навантаження на бюджет залізниці може призвести до того, що транспортна компанія не зможе фінансувати роботу малодіяльних станцій і від цього постраждають як пасажири так і бізнес, який хоче доставляти з цих станцій вантажі.

«Раз нема грошей на оплату земельного податку, по цій дорозі ходить вантаж, ділянка неефективна, доходів нам не приносить – то навіщо нам взагалі її утримувати – скаже залізниця. То краще розібрати цю ділянку на користь цієї ж громади. Що виграє від цього громада? Залізниця сплачує земельний податок – не закриває свої статті витрат, тому не вистачає поповнення парків вагонів, локомотивів, ріст зарплат заморожений. Все це означає, що гроші клієнта «Укрзалізниці», власників вантажів витрачаються не за прямим призначенням, а на податки. Виходить, що «Укрзалізниця» – державна компанія, забезпечуючи стратегічне функціонування економіки України ще платить податок, що ці рельси лежать на землі цієї ж економіки. Я категорично за відміну податку і проти його існування», – розповідає Щуклін.

Аргументом на користь позиції залізничного перевізника Юрій Щуклін наводить той факт, що поруч зі станціями мешкають залізничники, які на них працюють.

«Укрзалізниця забезпечує функціонування підприємств цієї територіальної громади – вивозить готову продукцію, привозить сировину, забезпечує роботою залізничників, які проживають на цих територіях та сплачують на цих територіях податки, як підприємства, так і працівники», – каже Щуклін.

Читайте до теми: Підсумки сезону вантажоперевезень Укрзалізницею: локомотивів бракувало, вагонів перебір

Чи стягують земельний податок у країнах ЄС?

У країнах Євросоюзу є практика, коли залізничні компанії позбавлені сплати податку на землю. Про це розповідає директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.

Якщо подивитись на інші країни Європи, то там такий податок з земель залізниці не справляється. Це стосується землі, яка розташована безпосередньо під інфраструктурою», – пояснює Вовк.

Не платять податок транспортні організації у Німеччині, Франції, Великій Британії, Данії, Австрії, Іспанії, Латвії та Польщі. У країнах пострадянського простору відсутній земельний податок для залізничників у Білорусі та Казахстані.

Натомість вирішити проблему непорозуміння між потребами транспортників та громад Сергій Вовк рекомендує фінансуванням із державного бюджету.

«Це може бути компенсовано на рівні відрахувань з центрального бюджету. По-друге – цей вплив не є настільки критичним, щоб міг істотно повпливати на бюджети місцеві. Цей фактор насправді є переоціненим, і Мінфін може через загальний механізм компенсувати ті надходження в місцеві бюджети за рахунок інших податків та зборів», – каже Сергій Вовк.

Чи вистачить політичної волі українських керманичів на відміну податку?

Експерти-транспортники, які наполягають на відміні земельного податку для залізниці одноголосні – рішення є непопулярним з огляду на виборців у громадах, однак може бути прийнято з огляду на економічний ефект у перспективі. Адже сьогодні залізниця звітує про забезпечення з власного бюджету за основними напрямками, які сприяють не лише якості послуг, а й екологічній безпеці.

Це такі напрями витрат власних коштів, корисні для громад, як:

• утримання у належному стані земель
• ремонт земляного полотна та його споруд
• стабілізація земляного полотна на ділянках осідання, зсувів та спливів ґрунту
• реконструкція та модернізація колій
• утримання захисних лісонасаджень
• безпека руху поїздів та охорона довкілля

Зі свого боку АТ «Укрзалізниця» для отримання сприяння з боку держави та громад має демонструвати спроможність розвитку та покращення якості послуг, зазначає аналітик, директор GMK Center Станіслав Зінченко.

Фото взято з: eba.com.ua

Наскільки вірогідне прийняття такого рішення з нашої точки зору маловірогідно, бо зараз і так існують труднощі з наповненням бюджету, тому Мінфін таке рішення може не пропустити. УЗ в 2019 році заплатила 4,2 млрд. грн. податку на землю – це суттєва для компанії сума. Але чи буде від цього користь як для самої компанії, так і для вантажовідправників залежить від того, як компанія цими грошима розпоряджатиметься. Поки не бачимо мотивації УЗ підвищувати свою ефективність, немає підстав вважати, що додаткова ліквідність принесе якусь користь», – говорить Зінченко.

Читайте до теми: Експорт продукції АПК за 2016-2018 роки

Водночас про економіку залізниці, яка складається з «локомотивів та вагонів», де поєднані інтереси і громад, і транспортників і держави розповідає експерт у сфері транспортної інфраструктури та логістики Валерій Ткачов. Він підтримує швидше повну відміну податку, проте з огляду на фінансову ситуацію держави та громад рекомендує компромісне рішення – коли податок знімається з тих об’єктів УЗ, які віддалені від станцій та колій, а також із непрофільних активів.

Слід відміняти податок там, де це стосується конкретно залізничних шляхів, прилеглих територій землі плюс територій станцій та вокзалів, технологічних. Дороги, станції, ремонтні депо – там потрібно мінімізувати витрати. Якщо це стосується непрофільних активів, як сільгоспугідь у їхньому користуванні, окремо побудованих лікарень, стадіони, бази тощо, за цю землю вони зобов’язані платити», – каже Ткачов.

Експерт розповідає, що у 2015 році запровадження земельного податку для УЗ лобіювали депутати-мажоритарники, щоб зацікавити електорат у громадах, а згодом домоглися його збільшення. Аргументом на користь залізниці Ткачов називає той факт, що в Україні не сплачує податки «Укравтодор» за автошляхи, а лише їх утримує на державні гроші.

«Якщо взяти автодороги, яких у нас 165 тис. км, я не чув, щоб «Укравтодор» платив податок за землю під автодорогою. Тому в ідеалі я б взагалі відмінив, враховуючи зношення локомотивного парку УЗ на 94-98%, а колії на 60%, вагонного парку – 70-80%. Це зношена інфраструктура, яка часто в аварійному стані. У цей важкий час для «Укрзаліниці», враховуючи, що ще перевозять пасажирів – це мінус 12,6 млрд грн, є категорії пільгові пасажирів, де держава компенсує тільки 30%, тому вішати ще податок на землю занадто. Правильно на деякий час або назавжди відмінити виплату податку на землю», – переконаний експерт. 

Оксана Тупальська, AgroPolit.com.