Зміна порядку ввезення пестицидів та агрохімікатів в Україну – чи варто боятися екологічних наслідків?

У парламенті пропонують змінити процедуру завезення пестицидів та хімікатів в Україну.  Сьогодні актуальні дві пропозиції – законопроект №2548 та №2289. Довкола документів виникли суперечки: одні кричать – це загроза для екології, інші – нам давно час перейти на міжнародні правила. Що ж дасть зміна процедури ввезення агрохімікатів та пестицидів? Про це AgroPolit.com розпитував у експертів та авторів документу.

Змінити статтю закону №4 про правила ввезення пестицидів

Обидва документи вносять зміни у частину другу статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати». Крім того, проектом 2548 змінюються норми у деяких законах України для вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами.

Спільними в законопроектах є питання – ввезення дослідних зразків пестицидів без обов’язкової реєстрації в країні виробництва, адже використання досліджень проведених у інших країнах, не є доцільним, через не відповідність умов використання препаратів (різні склади ґрунтів, кліматичні та географічні умови, інші шкідники та культури). Саме ця норма критикується екологічною спільнотою.

Читайте до теми: Створено карту ураженості ґрунтів України патогенами

Якщо зважити два законопроекти, то ширшу підтримку має №2289. У його підтримку є 13 листів від різних громадських об’єднань, в тому числі європейських,  посольств Швейцарії та США, Мінекономіки. Сам документ 5 лютого 2020 року схвалив антикорупційний комітет, не знайшовши в ньому прогалин. Щодо 2548, то його підтримує лише Мінекономіки та УКАБ.

Тож AgroPolit.com попросив автора законопроекту 2289, голову підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу аграрного комітету Олега Тарасова прокоментувати необхідність та наслідки прийняття, зокрема, його законопроекту .

На думку Олега Тарасова, норма ст. 4 щодо ввезення зразків пестицидів і агрохімікатів лише за умови реєстрації в країні виробництва є дискримінаційною і антиконкурентною, а законодавство з регулювання пестицидів вже застаріло.

Він пояснив, що сьогодні існує всього два шляхи потрапляння незареєстрованих препаратів у план державних випробувань пестицидів і агрохімікатів: отримання дозволу Мінекоенерго на імпорт таких зразків препаратів та виробництво таких зразків на території України.

Тобто ти маєш бути або імпортером, або вітчизняним виробником. Але, очевидно, що хтось отримує значну конкурентну перевагу уже на найпершому етапі подачі документів. Чому? Подивіться, наприклад, на перелік необхідних для подачі документів імпортером та вітчизняним виробником для завезення дослідних зразків. Імпортер має подати: заяву, копії сертифікатів якості та відповідності незареєстрованих  препаратів, листок безпеки незареєстрованого препарату (карту даних небезпечного фактора), лист-клопотання від акредитованого інституту з обґрунтуванням обсягів продукту, копію договору обов'язкового страхування відповідальності, суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, підтвердження реєстрації в країні виробництва. А український виробник тільки технічні умови на виробництво дослідних партій», – каже він.

У низці випадків виконати таку  вимогу на практиці неможливо, розповідає голова робочої групи з доопрацювання законопроекту щодо пестицидів Олег Тарасов.

 Він навів два приклади:

1. інноваційні експериментальні препарати можуть ще не мати реєстрації в країні, де вони виробляються, та одночасно перебувати в процесі державних випробувань як в країні-виробнику, в Україні, а також в інших країнах з високим рівнем розвитку сільського господарства, для перевірки дієвості таких препаратів у різних умовах;
2. виробники засобів захисту рослин, зазвичай, виготовляють на одному заводі велику кількість різних препаратів, призначених для ринків різних країн. У той же час, через відсутність у країні виробництва препарату шкідників, хвороб та сільськогосподарських культур, які є в країні призначення такого препарату, реєстрація в країні виробництва компаніями не проводиться у зв’язку із фактичною неможливістю польових досліджень.

За таких умов фактично унеможливлюється доступ новітніх оригінальних засобів захисту рослин  до державних випробувань та подальшої реєстрації, а також виникає ризик втрати українською сільськогосподарською продукцією своїх передових позицій у зв’язку із зниженням якості, безпечності та урожайності українського збіжжя; українські аграрії втрачають можливість використовувати передові технології захисту рослин, а Україна втрачає свої позиції в рейтингу ведення бізнесу через штучно створені дискримінаційні умови виходу міжнародних інноваційних технологій на ринок України… Очевидно, що хтось отримує значну конкурентну перевагу уже на самому першому етапі подачі документів», – пояснює Тарасов.

На думку автора законопроекту 2289 про зміну процедури завезення хімікатів та пестицидів «використання досліджень проведених у інших країнах, не є доцільним, через невідповідність умов використання препаратів (різні склади ґрунтів, кліматичні та географічні умови, інші шкідники та культури)».

Читайте до теми: Порівняльний аналіз українського та європейського Держгеокадастрів за 33-ма показниками

Висловив свою думку в коментарі для AgroPolit.com з приводу законопроекту і екс-голова Держпродспоживслужби Сергій Глущенко.

В першу чергу, цей законопроект вигідний для українських сільгоспвиробників. Ми зможемо отримати доступ до сучасних препаратів, які використовуються в інших країнах. Наприклад, це можуть бути більш ефективні препарати, яких потрібно менше вносити на поля, це можуть бути препарати більш безпечні для людей та довкілля. Якщо ще 30-40 років тому назад норми витрат на гектар вимірювалися літрами і кілограмами, то сьогодні  норми менші в десятки разів. Ну і врешті-решт страждає споживач, оскільки продукти харчування могли б бути ще безпечнішими та якіснішими», – заявив Глущенко.

Чого бояться екологи

Проти будь-якого із двох варіантів виступає голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Запропоновані зміни переслідують одну мету – перетворити територію України на звалище непридатних пестицидів, які отруюють навколишнє середовище. Я сумніваюся, що депутати та члени асоціацій, дотичні до створення законопроекту, знають наступні цифри: у 2010–2011 рр. з державного бюджету було витрачено 1,4 млрд грн на утилізацію непридатних пестицидів та агрохімікатів. Ці препарати було вивезено за межі України, адже у нас відсутні екологічно безпечні технології і підприємства, які б цим займалися», – заявила Тимочко під час чергового засідання комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

За словами Тетяни Тимочко, існує велика екологічна загроза через корупційну складову у відповідних органах (наприклад, Міненергоеко), які будуть видавати дозволи на реєстрацію пестицидів та агрохімікатів, а це, у свою чергу, може призвести до жахливих наслідків.

Читайте до теми: На українському ринку 30% агрохімії – фальсифікат

Натомість Олег Тарасов поспішає заспокоїти українців:

«На думку екологів, нібито допускається вільний оборот ніде не зареєстрованих пестицидів. Це не так. Тому, заспокою шановних українців та скажу, що, насправді, законопроекти не передбачають вільного доступ пестицидів та агрохімікатів на ринок України до їхньої повноцінної державної реєстрації. Навпаки, посилюється рівень захисту наших громадян та аграрних виробників від фальсифікованих пестицидів, створюються передумови для поступової відмови України від пестицидів, які вже є застарілими, і переходу до пестицидів, які є передовими, більш ефективними та менш токсичними».

Не буде і валу неконтрольованого завезення пестицидів та хімікатів в Україну. Олег Тарасов радить всім критикам почути відповідь на питання: «Чи передбачає законопроект контроль за об’ємами ввезених пестицидів та агрохімікатів?».

Автор законопроекту 2289 запевняє: «Так, контроль за ввезенням передбачений. Певні об’єми агрохімікатів, які необхідні для проведення наукового дослідження та державних випробувань в кожному окремому випадку, в залежності від їхнього виду і призначення різняться, та обґрунтовуються окремо. Тому в законі некоректно вказувати конкретні цифри. Однак, допускається ввезення лише обмежених, науково-обґрунтованих об’ємів (як демонструє практика – це може бути літр, або один кілограм засобу) І таке ввезення можливе виключно на підставі дозволу Мінекоенерго. Проведення державних випробувань й досліджень необхідне для прийняття рішення щодо їх державної реєстрації в Україні».

Думка бізнесу та експертів

Експерти схиляються до думки, що зміни потрібні, аби виправити законодавчий конфуз, який виник у 2015 році.

Вони нагадують, що ще в 2015 році процедуру завезення пестицидів змінили,  від цього потерпає ринок. У грудні 2015 року в частину другу статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» без обговорень під час голосування була внесена зміна, яка фактично заблокувала доступ інноваційних препаратів до ринку України та створила антиконкурентні та дискримінаційні умови на ринку засобів захисту рослин, частина суб’єктів господарювання має змогу проводити державні випробування препаратів без додаткових підтверджень, тоді як інша частина – зобов’язана надавати підтвердження факту реєстрації продукту в країні виробництва.

Читайте до теми: У 6 областях стартує пілот Аграрного реєстру

У той же час в світовій практиці місце виробництва препарату не дорівнює місцю його реєстрації. Наприклад, препарат для захисту українського жита може вироблятися Пуерто-Ріко, де вирощуванням такої культури не займаються. Очевидно, що зареєструвати такий препарат там неможливо. Також, в країні виробництва може не бути таких шкідників, хвороб та бур’янів як в Україні, що також робить недоцільною реєстрацію препарату. Таким чином, саме наявність цього положення створює корупційні передумови. Оскільки при  подачі документів відповідальні чиновники можуть не перевірити достовірність поданого підтвердження факту реєстрації продукту в країні виробництва.

Окрім того, від цієї норми закону страждає навколишнє середовище, оскільки інноваційні ЗЗР нового покоління = безпечніші ЗЗР. При створенні нових препаратів до них ставляться базові умови: більш ефективний проти цільових об’єктів, нижча норма витрати та більш безпечний для людей та довкілля. Якщо ще 30-40 років тому норми витрат на гектар вимірювалися літрами і кілограмами, то сьогодні  норми менші в десятки разів. Ну і врешті-решт страждає споживач, оскільки продукти харчування могли б бути ще безпечнішими та якіснішими.

Таким чином, ось уже четвертий сезон на українському ринку ЗЗР маємо дискримінаційні та антиконкурентні умови та очевидний  нетарифний торговельний бар’єр, що суперечить законодавству ЄС та правилам ВТО.

В ексклюзивному коментарі для AgroPolit. com президент Фітосанітарної Асоціації України (ФАУ) Владислав Седик пояснив, що законопроект 2548 дотичний до майбутніх змін у правилах реєстрації препаратів, але це стосується переважно форми – паперовий варіант пропонується перенести в електронний формат.

За словами Седика, законопроект авторства Олега Тарасова №2289 «Про пестициди та агрохімікати»,  як загальна зміна процедури реєстрації потрібна, і конкретно пояснює чому. «Документ вносить зміни у частину другу статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати». В сьогоднішній редакції 4 статті цього закону написано, що в Україні можна реєструвати лише ті препарати, які вже десь зареєстровані. Тобто виникла юридична колізія. Наприклад, якщо десь в Ізраїлі виробляють препарат для підвищення врожаю умовної черешні, то нам потрібно буде спочатку зареєструвати препарат «на черешні в Ізраїлі», і нікого не цікавить, що в Ізраїлі цієї черешні немає, і лише потім ми маємо приступати до реєстрації препарату в Україні. Таким чином створюється проблема для ринку – це по-перше. По-друге, виникає питання щодо самої реєстрації. Якщо препарат має бути зареєстрований спочатку в іншій країні і лише потім у нас, то чим українська реєстрація відрізняється від іноземної? Чому ми не довіряємо вітчизняній держреєстрації?», – задається питанням президент Фітосанітарної Асоціації України.

За його словами, в сьогоднішньому законодавстві існує декілька суперечливих моментів, які створюють проблеми для ринку сучасних препаратів. Законопроект №2289 має вирішити ці проблеми.

Наприклад, в якійсь європейській країні з'являється препарат. Він там випробовується, реєструється, а цей процес може зайняти до 5 років, потім ще 2 роки потрібно для реєстрації цього продукту в Україні. Тобто лише за 7 років цей препарат може потрапити на український ринок. По суті вітчизняні фермери позбавлені змоги отримати інноваційні продукти, адже через 7 років – це вже що завгодно, але не інновації. І це є величезна проблема», – заявляє Владислав Седик.

Також президент ФАУ відкидає заяви тих, хто стверджує, що законопроект 2289 перетворить Україну на масштабний полігон для небезпечних випробувань та звалище токсичних відходів.

Якщо ми говоримо про заяви, типу – Україна стане звалищем токсичних відходів та таке інше – це не правда. Дослідна партія, яка передбачає перевірку препарату на токсикологічні показники (вплив на людей), екологічні (на навколишнє середовище) і біологічні показники (самоефективність) завозиться у незначних об'ємах (декілька літрів чи кг). Я думаю, що ті екологи, які закидають щось про загрозу появи звалищ чи полігонів на території України, вони навряд чи читали текст законопроекту», – висловлює свою думку Седик.

В тих випадках, коли в Україну потрібно завезти препарати в промислових масштабах, діють відповідні норми закону про пестициди та агрохімікати, пояснює Владислав Седик.

Препарати в промислових масштабах можуть бути завезені до нас лише за умови відповідної реєстрації в Україні із дозволами на використання та реалізацію препаратів. Ми не можемо завезти незареєстрований в Україні препарат. До того ж, його спочатку потрібно зареєструвати в тій країні, де він був виготовлений, а потім у нас. Уявіть, що ви, наприклад, бізнесмен, який керує компанією з продажу добрив. Ви хочете завезти партію добрив, які виготовляються в Китаї. Навіщо вам реєструвати це в Китаї, а потім ще раз реєструвати в Україні, вам гроші нема куди дівати? Це чисто юридична колізія, яка створює додаткові перепони для ринку», – заявляє президент ФАУ.

Аналогічної думки дотримується керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) Віктор Погорілий.

Цей законопроект практично є копією законопроекту №6606, який ми активно підтримували під час минулого скликання Ради і підтримуємо у цьому скликанні. Всі «екологічні» перестороги не мають під собою жодного підґрунтя, адже цим законопроектом знімаються обмеження на ввезення зразків пестицидів та агрохімікатів для державних випробувань. Це означає, що законом скасовується підтвердження реєстрації в Україні для лімітованих партій зразків, які будуть досліджуватися науково-дослідними інститутами. Препарати не будуть використовуватися у промисловості до моменту отримання державної реєстрації», – пояснив ситуацію Віктор Погорілий.

За його словами, для того щоб отримати дозвіл на ввезення зразку, компанія має заключити договір з акредитованим інститутом, а іноді з декількома, коли цього потребують вимоги до результатів державних випробувань. Науково-дослідний інститут має обґрунтувати кількість необхідного препарату для досліджень (зазвичай від декількох сотих мл до 5 л, якщо говорити про добрива – трохи більше). Далі, компанія отримує дозвіл, завозить зразок, передає його у дослідний інститут. Науково-дослідний заклад його випробовує.

Результат дослідів опрацьовується але сам отриманий матеріал знищується (наприклад, якщо йдеться про засоби підвищення чи захисту врожаю, після проведення дослідів врожай спалюється). Тому не зрозуміло про які полігони чи могильники на території України можуть казати екологи. Більше того, цієї норми (про заборону ввезення препаратів, – ред.) не було понад 20 років. Вона з'явилася лише у 2016 році. Тобто з початку 90–х років і до 2016 року цієї норми не було. Очевидно, що ця норма була введена для того, щоб створити торговельні бар'єри для міжнародних виробників», – впевнений керівник агрохімічного напрямку ЕВА.

Позиція представників ЕВА співпадає з намірами аграрного комітету, який лобіює скасування обмежень для ввезення дослідницьких матеріалів.

Ми виступаємо «за» прийняття законопроекту №2289, як і аграрний комітет, адже він має зняти торговельний бар'єр і приведе українське законодавство у відповідність до норм ВТО та європейських норм законодавства», – заявив Віктор Погорілий.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com