Мінімальне податкове навантаження на гектар – деталі законопроекту №3131 про детінізацію виробництва сільськогосподарської продукції

Низка депутатів ІХ скликання (переважно – представники аграрного комітету) зареєстрували 27 лютого 2020 року законопроект №3131, який має ліквідувати тіньові відносини у використанні сільгоспземель та вводить поняття податкового мінімуму — поставлене податкове зобов’язання.

Передумови запровадження податкового мінімуму

Існуючий на сьогодні  тіньовий ринок оренди земель сільськогосподарського призначення за оцінками експертів  становить 28% від загальної площі сільськогосподарських земель або близько 12 млн га з 42 млн га сільгоспземель України. При цьому в офіційній оренді перебуває близько 25 млн га сільгоспземель.

Як свідчать результати експертних досліджень, у 2019 році обсяг тіньової оренди сільськогосподарських земель в Україні складає від 19 до 69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів всіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становлять 6-22 млрд грн на рік.

Таке становище негативно впливає як в цілому на економіку держави – у зв’язку з недоотриманням значних сум податків та інших платежів з оренди, так і на самих орендодавців, оскільки  їм платять «в чорну» мізерну орендну плату. При цьому понад 1,6 мільйона паїв належать громадянам пенсійного віку, для яких жодна копійка не є зайвою.

Як стверджують автори законопроекту, мінімальне податкове навантаження, що мало б бути на гектар з урахуванням усіх податків, становить приблизно 1,5 тис. грн, які втрачає переважно місцевий бюджет і частково – державний.

Саме цю ситуацію, в першу чергу, має виправити законопроект №3131.

Автори законопроекту:

  Сольський Микола Тарасович (IX скликання)

  Арахамія Давид Георгійович (IX скликання)

  Тарасов Олег Сергійович (IX скликання)

  Бунін Сергій Валерійович (IX скликання)

  Ляшенко Анастасія Олексіївна (IX скликання)

  Богданець Андрій Володимирович (IX скликання)

  Кириченко Микола Олександрович (IX скликання)

  Литвиненко Сергій Анатолійович (IX скликання)

  Гузенко Максим Васильович (IX скликання)

  Ковальчук Олександр Володимирович (IX скликання)

  Нагаєвський Артем Сергійович (IX скликання)

  Грищенко Тетяна Миколаївна (IX скликання)

  Гайду Олександр Васильович (IX скликання)

  Богуцька Єлізавета Петрівна (IX скликання)

  Торохтій Богдан Григорович (IX скликання)

  Сова Олександр Георгійович (IX скликання)

  Горобець Олександр Сергійович (IX скликання)

  Кулініч Олег Іванович (IX скликання)

  Чорноморов Артем Олегович (IX скликання)

  Чернявський Степан Миколайович (IX скликання)

  Тимофійчук Володимир Ярославович (IX скликання)

  Нікітіна Марина Вікторівна (IX скликання)

  Заблоцький Мар'ян Богданович (IX скликання)

  Марусяк Олег Романович (IX скликання)

  Халімон Павло Віталійович (IX скликання)

  Устенко Олексій Олегович (IX скликання)

  Петруняк Євген Васильович (IX скликання)

  Салійчук Олександр В'ячеславович (IX скликання)

  Кривошеєв Ігор Сергійович (IX скликання)

  Воронько Олег Євгенійович (IX скликання)

  Мотовиловець Андрій Вікторович (IX скликання)

  Холодов Андрій Іванович (IX скликання)

  Андрійович Зіновій Мирославович (IX скликання)

  Колісник Анна Сергіївна (IX скликання)

  Рєпіна Елла Анатоліївна (IX скликання)

  Горват Роберт Іванович (IX скликання)

  Кучер Микола Іванович (IX скликання)

За даними податкової служби на 2019 рік в Україні є 3,6 млн власників паїв, які володіють 16,4 млн га землі, а середній розмір паю становить 4,1 га. З усіх власників паїв – 2,3 млн осіб самі обробляють свої паї  та 1,4 млн осіб паї загальною площею 6,1 млн га здають в оренду. Більшість з цих земель знаходяться в оренді у с/г підприємств, в тому числі сільгоспвиробників що працюють на ІV групі спрощеної ситами оподаткування. 

Читайте до теми: Мінімальне податкове навантаження на гектар має становити приблизно 1,5 тис. грн

Ще одна проблема – приховування виробниками реально отриманих доходів від реалізації власної сільськогосподарської продукції та уникнення їх оподаткування. Значна кількість громадян – власників земельних ділянок чи паїв не декларують  доходи, отримані від використання  своєї землі, а податкові агенти не утримують податки з таких виплачуваних доходів. Таким чином чесні сільгосптоваровиробники, які виконують законодавство і сплачують всі встановлені платежі та податки, опиняються у нерівних умовах з «мінімізаторами», в яких податкове навантаження є значно нижчим.  Це унеможливлює розвиток нормальної конкуренції та ринку сільгосппродукції та негативно впливає на залучення інвестицій в аграрний сектор України.

У зв’язку з цим нагальним завданням держави є законодавче забезпечення повного виведення оренди землі з тіні та встановлення непереборних запобіжників, які унеможливлять ухилення від оподаткування орендної плати та доходів від продажу сільськогосподарської продукції. Рішення цих проблем вбачається в установленні рівного податкового навантаження для всіх власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення. 

Цілі та механізми реалізації законопроекту №3131

1. Ліквідація тіньових відносин у використанні земель сільськогосподарського призначення та забезпечення рівно напруженого  оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами.

2. Встановлення механізму оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб – власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок (поставлене  податкове зобовязання). Це стимулюватиме їх до офіційного оформлення відносин оренди та праці, унеможливить приховування доходів від оренди та реалізації сільгосппродукції та ухилення їх  від оподаткування, а  також утворить рівні умови ведення бізнесу для всіх сільгосптоваровиробників.

3. Запровадити для власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення оподаткування доходів, отриманих від такої землі, виходячи  з поставленого мінімального податкового зобов’язання фізичної або юридичної особи – власника, постійного користувача, користувача на інших умовах, орендаря (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім несільськогосподарських угідь), земельних часток (паїв), як виділених так і не виділених в натурі, крім земельних ділянок визначених підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, яке визначається за відповідною формулою з урахуванням нормативної грошової оцінки землі та  її площі.

Формула розрахунку

Механізм оподаткування доходів власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення полягатиме в порівнянні податків, сплачених  фізичними або юридичними особами у зв’язку з використанням належних ним чи орендованих земельних ділянок  та поставленого податкового зобов’язання.  Якщо поставлене податкове зобов’язання виявиться більшим за фактично сплачені податки, пов’язані з використанням землі, то до бюджету сплачуватиметься саме розмір такого поставленого зобов’язання.

Крім того, пропонується окремим положенням встановити, що до середньомісячного сукупного доходу сім’ї при визначенні права на отримання пільг та житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, не включаються доходи, отримані громадянами від реалізації власної сільськогосподарської продукції, якщо сума таких доходів сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Поставлене податкове зобов’язання за податковий (звітний) рік обчислюється за такою формулою:

ППЗ = НГО × S × 0,05 × М / 12,

де:

ППЗ – поставлене податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 га земельної ділянки:

• для земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена, – нормативна грошова оцінка 1 га відповідної земельної ділянки;
• для земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких не проведена, – нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

S – площа земельної ділянки, га;

М – кількість повних календарних місяців, протягом яких для такої земельної ділянки обчислюється поставлене податкове зобов’язання.

Нововведення законопроекту 3131

У разі переходу права власності, або набуття права користування, в тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на земельні ділянки, зазначені у  підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, від одного власника або користувача до іншого власника протягом календарного року, поставлене податкове зобов’язання щодо таких земельних ділянок обчислюється для попереднього власника  або користувача за період з 1 січня такого року до початку місяця, в якому припинилося право власності на земельні ділянки, або в якому такі земельні ділянки передано в користування (оренду, емфітевзис, суборенду), а для нового власника, або користувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або користування  та враховується у складі загального поставленого податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

Нарахування податкового зобов’язання фізичним особам

Фізичні особи – підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Облік доходів та витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, ведеться окремо від інших доходів і витрат.

Нарахування загального поставленого податкового зобов’язання фізичним особам, проводиться контролюючими органами за місцем їх податкової адреси, які до 1 липня року, наступного за звітним, надсилають (вручають) платнику податкове повідомлення-рішення про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розрахованого з урахуванням загального поставленого податкового зобов’язання.

Такі податкові повідомлення-рішення повинні містити відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельних ділянок.

У разі згоди платника податку із розрахованим контролюючим органом зобов’язанням з податку на доходи фізичних осіб з урахування поставленого податкового зобов’язання, такий платник податку зобов’язаний сплатити зазначену у  відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на доходи фізичних осіб.

У разі якщо платник податку не згоден із  наданим контролюючим органом розрахунком податкового зобов’язання та/або з визначеною у відповідному податковому повідомленні рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб з урахуванням загального поставленого податкового зобов’язання, такий платник податку має право до 15 серпня поточного року звернутися до контролюючого органу, для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб з урахуванням загального поставленого податкового зобов’язання, з наданням підтвердних документів, зокрема, щодо:

• земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі);
• нормативно-грошової оцінки таких земельних ділянок;
• суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції податковим агентам;
• суми поставленого податкового зобов’язання та розрахунку такої суми, здійсненого відповідно до підпункту 170.14.3 цього пункту.

Читайте до теми: Земельна дерегуляція — десять новацій законопроєкту №2194

У разі виявлення за результатами такої звірки помилки у визначенні суми податкового зобов’язання, зазначеного у відповідному податковому повідомленні – рішенні, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов’язаний скасувати (відкликати) таке податкове повідомлення-рішення та надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення – рішення, складене з урахуванням результатів проведеної звірки. 

Порядок та форма звернення платників податків до контролюючого органу та порядок проведення зазначеної у цьому підпункті звірки встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податку — фізичні особи, зобов’язані щорічно подавати до річної податкової декларації додаток з розрахунком загального поставленого податкового зобов'язання, визначеним відповідно до цього пункту. Форма додатку до річної податкової декларації з таким розрахунком, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування  фінансової політики.

У додатку до річної податкової декларації з розрахунком загального поставленого податкового зобов’язання, зокрема, зазначається:

нормативна грошова оцінка земельних ділянок та їх площа;

сума поставленого податкового зобов’язання та розрахунок такої суми по кожній земельній ділянці та сума загального поставленого податкового зобов’язання;

• сума сплачених платником податку за податковий (звітний) рік податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
• сума перевищення загального поставленого податкового зобов’язання над сумою сплачених податків, зборів та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, обчислена відповідно до цього пункту;
• розрахунок податкового зобов’язання зі сплати земельного податку за завітний рік;
• розрахунок податкового  зобов’язання  з річного оподатковуваного доходу платника податку, визначеного з урахуванням поставленого податкового зобов’язання;
• кадастрові номери земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, щодо яких визначається поставлене податкове зобов’язання.

Сума перевищення  загального поставленого податкового зобов’язання над сумою сплачених платником податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок, обчислюється шляхом порівняння розрахованого  таким платником загального поставленого податкового зобов’язання, та  сум сплачених ним за податковий (звітний) рік  податків та інших платежів, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою таких земельних ділянок, а саме:

• податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
• єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого з доходів від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
• земельного податку з таких земельних ділянок.

Якщо сума розрахованого платником податку загального поставленого податкового зобов’язання, перевищує суму сплачених податків та інших платежів, визначених цим пунктом, то такий  платник податку зобов’язаний визначену ним в річній податковій декларації суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, збільшити  на суму такого перевищення та таку збільшену суму податку сплатити до бюджету  в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування  та реалізує державну фінансову політику.

Для платників єдиного податку 4 групи

У разі переходу на  застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зобов’язані подавати уточнену податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за останнім податковим (звітним) кварталом, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку. Якщо такий перехід відбувається з 1 січня поточного року, така уточнена податкова декларація за попередній рік подається до 1 березня такого поточного року.

Платники єдиного податку – власники (постійні користувачі) або користувачі на інших умовах, орендарі (емфітевти)  земельних ділянок , а також голови сімейних фермерських господарств, в тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого господарства та використовуються таким фермерським господарством, зобов’язані щорічно у додатку до річної податкової декларації здійснювати  розрахунок загального поставленого податкового зобов’язання.

При цьому платники єдиного податку  четвертої групи у додатку до річної податкової декларації здійснюють розрахунок загального поставленого податкового зобов’язання за попередній звітний рік, в якому вони були платниками єдиного податку четвертої групи.

Форма  додатку до річної податкової декларації з таким розрахунком, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування  фінансової політики.

У додатку з розрахунком загального поставленого податкового зобов’язання, зокрема, зазначаються:

• нормативна грошова оцінка земельних ділянок та їх площа;
• сума поставленого податкового зобов’язання та розрахунок такої суми, здійсненний згідно з підпунктом 170.14.3  пункту 170.14 статті 170 цього Кодексу по кожній земельній ділянці та сума загального поставленого податкового зобов’язання;
• сума сплачених таким платником єдиного податку за податковий (звітний) рік податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
• сума перевищення загального поставленого податкового зобов’язання над сумою сплачених податків, зборів та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, обчислена відповідно до цього пункту;
• кадастрові номери земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, щодо яких визначається поставлене податкове зобов’язання.

Сума перевищення  загального поставленого податкового зобов’язання над сумою сплачених платником податків та інших платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок, зазначених у підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, обчислюється шляхом порівняння розрахованого  таким платником загального поставленого податкового зобов’язання, та  сум сплачених ним за податковий (звітний) рік  податків та інших платежів, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою таких земельних ділянок, а саме:

• єдиного податку;
• податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів працівників такого платника єдиного податку, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції;
• єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого з доходів таких працівників;
• податку на доходи фізичних осіб та військового збору, сплачених таким платником єдиного податку як податковим агентом,  з доходів фізичних осіб – орендодавців (власників) таких земельних ділянок.

Для цілей цього підпункту перелік професій працівників, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі не встановлення Кабінетом Міністрів України такого переліку платник податку може самостійно визначити таких працівників. 

Якщо сума розрахованого платником податку загального поставленого податкового зобов’язання, перевищує суму сплачених податків та інших платежів, визначених цією статтею, то такий  платник податку зобов’язаний сплатити до бюджету суму такого перевищення  протягом 10 календарних днів після граничного строку подання  річної податкової декларації, що містить додаток з розрахунком поставленого податкового зобов’язання.

Порядок декларування платниками податку розрахованого поставленого податкового зобов’язання  у випадку припинення протягом поточного календарного року їх перебування на спрощеній системі оподаткування або  переходу на  застосування іншої ставки єдиного податку, встановлюється  центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику.

У разі переходу права власності, або набуття права користування, в тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на земельні ділянки, зазначені у  підпункті 14.1.1831 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, від одного власника або користувача  до іншого власника або користувача протягом календарного року, поставлене податкове зобов’язання щодо таких земельних ділянок обчислюється для попереднього власника  або користувача за період з 1 січня такого року до початку місяця, в якому припинилося право власності на такі земельні ділянки, або в якому такі земельні ділянки передано в користування (оренду, емфітевзис, суборенду), а для нового власника, або користувача — починаючи з місяця, в якому він набув право власності або користування, та враховується у складі загального поставленого податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

Контролюючі органи за місцем податкової адреси платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням відповідних земельних ділянок про надіслані (вручені) платнику єдиного податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування  та реалізує державну фінансову політику.

Як стверджують автори, закон має захистити тих аграріїв, які платять «білими». Внести таке поняття, як «поставлений дохід». Тобто кожен гектар приносить певну суму прибутку і сума податку з гектара не може бути меншою, ніж визначена законом.