Бюджет-2020: які зміни очікують АПК та програми держпідтримки

Верховна Рада змінила держбюджет через епідемію коронавірусу. Сталося це з другої спроби. Зміни торкнулися й АПК. AgroPolit.com розібрався, чого чекати аграріям у 2020 році, та наводить головні показники документа, з яким нам жити до кінця року.

На яких прогнозах побудовано бюджет

ВВП — мінус 3,9% (раніше передбачалося, що економіка зросте на 3,7%);

Інфляція — 8,7%;

Безробіття — 9,4% (замість передбачених раніше 8,1%);

Середньорічний курс гривні — 29,5 за дол (раніше — 27 за долар);

Падіння реальної заробітної плати —  0,3%; 

Доходи бюджету зменшилися на 119,7 млрд грн або на 11% і становлять 975,8 млрд грн;

Видатки збільшилися на 82,4 млрд грн або ж на 7%, до 1 266,4 млрд грн. Найбільше видаткова частина держбюджету зросла за рахунок створення Фонду боротьби з коронавірусом, бюджет якого становить 64,67 млрд.

Граничний обсяг дефіциту зросте більш ніж утричі до 298,4 млрд грн. Уряд планує покрити його переважно за рахунок чистих запозичень на суму 296,7 млрд грн, а також надходжень від приватизації у розмірі 0,5 млрд грн.

Гарантований обсяг державного боргу — збільшився до 2 386,8 млрд. 

Фінансування областей

Депутати пропонують виділити близько 722,5 млн грн на додаткове фінансування 24 обласних державних адміністрацій (в середньому, по 30,1 млн грн додатково на одну ОДА).

Разом з цим, Фонд регіонального розвитку скоротять на третину — до 4,9 млрд грн з 7,5 млрд грн, субвенцію на соціально-економічний розвиток зменшать на 15% (на 300 млн грн), а від субвенції на підтримку ОТГ розміром у 2,1 млрд грн взагалі вирішили відмовитися.

Водночас, уже у другій половині цього року очікується відновлення економічного зростання та його прискорення в наступні роки.  Серед основних причин – високий попит у світі на продукцію вітчизняного АПК, зниження цін на імпортні енергетичні товари та більш стійка банківська система порівняно з попередніми кризами.

Найбільше збільшили фінансування таких напрямків:

• додаткові видатки на Національну службу здоров’я у розмірі 15,8 млрд грн для реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення (видатки на екстрену медичну допомогу у розмірі 0,9 млрд грн централізували та перевели під управління Апарату МОЗ);
• збільшення на 29,7 млрд грн видатків Пенсійного фонду для виплат пенсій, надбавок та підвищень до пенсій (планується доплата у розмірі 1 тисячі гривень особам, розмір пенсії, яких менше 5 тис грн);
• зростання видатків на обслуговування державного боргу на 3,3 млрд грн;
• збільшення Резервного фонду на 3 млрд грн.

Для часткової компенсації значного зростання видаткової частини держбюджету уряд переглянув видатки за багатьма бюджетними програмами. Найбільше скоротили такі напрями:

• виплата пільг та житлових субсидій (-8,2 млрд грн);
• фінансування Державного фонду регіонального розвитку (-2,6 млрд грн);
• розвиток фізичної культури та спорту (-2,3 млрд грн);
• субвенція на розвиток об’єднаних територіальних громад (-2,1 млрд грн);
• функціонування Фонду енергоефективності (-1,6 млрд грн);
• субвенція на соціальний захист педагогічних працівників (-1,55 млрд грн);
• виплата допомоги багатодітним і малозабезпеченим сім’ям, особам з інвалідністю тощо (-1,3 млрд грн);
• статистичні спостереження, тобто перепис населення (-1,2 млрд грн);
• субвенція на місцеві вибори (-1,15 млрд грн);
• субвенція на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (-1 млрд грн).

Разом — це половина запропонованої суми скорочення видатків держбюджету. 

Варто зауважити, що у 2019 році на програми державної підтримки агропромислового комплексу було виділено 5,9 млрд грн, що на 1,7 млрд грн більше, ніж у 2018 році. Втім, фінансування більшості напрямків держпідтримки було виконано ледь не на 30-40 %. 

Так, на державну підтримку галузі тваринництва, зберігання та переробки сільгосппродукції, аквакультури бюджетом на 2019 рік було передбачено 3,5 млрд грн, виконано — на 45,7% (у 2018 році — 2,39 млрд грн).

Найбільше аграрії змогли скористатися програмою «Надання кредитивів фермерським господарствам» – її виконано на 70%. А от на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств було заплановано в Держбюджеті 800 млн грн, проте використано з них лише 28,8%.

Також на низькому рівні залишилося виконання програми «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», на яку відведено 400 млн грн, але було використано лише 29,9%.

Більше про розподіл дотацій у 2019 році читайте у матеріалі спецпроекту — проаналізуй суми на цей і минулий рік і нагадай про них  GoЗаАгроДотаціями. 

ДЕРЖПІДТРИМКА АПК НА 2020 РІК

Тож на потреби агросектору депутати на 2020 рік: віддали 4 млрд грн за 5 програмами.

Нагадаємо, що на початку року МЕРТ заклав 4,25 млрд грн. Окрім 5-ти затверджених в бюджеті програм була ще одна — створення Фонду часткового гарантування кредитів з фінансуванням  240 млн грн. З цього фонду повинні були надавати державні гарантії за кредитами для купівлі сільськогосподарської землі, але його створення було поставлене на паузу. 

Не створять цьогоріч і Фонд національного багатства, у підпорядкування якого планували передати управління всіма державними компаніями. Видатки на проведення інвентаризації сільськогосподарських земель скоротили більш ніж вдвічі — до 237,8 млн грн. Ймовірно це пов’язано з тим, що ринок сільськогосподарської землі має запрацювати не з 2020 року, як планували раніше, а з 2021 року (відповідно до ухваленого закону).

ПІДТРИМКА АГРОСЕКТОРУ

Розглянемо конкретно підтримані парламентом програми держпідтримки агросеткору. 

Перша — компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами (1,5 млрд грн).

Друга — підтримка галузі тваринництва (1 млрд грн).

Третя — здешевлення компенсації техніки та обладнання вітчизняного виробництва (1 млрд грн).

Четверта — програма розвитку фермерства та кооперативів (400 млн грн)

П’ята — підтримка садівництва, виноградарства та хмелярства (400 млн грн).

АКЦЕНТ НА ТВАРИННИЦТВО 

Зазначимо, що у програмі по тваринництву передбачені позитивні зміни — уряд виплачуватиме молочним фермам 5 тис. грн держпідтримки на корову .

У повідомленні йдеться, що основою розвитку молочного напрямку має бути націленість на максимальну продуктивність поголів’я. Відповідно, мають працювати програми, які максимально забезпечать такий результат. Зокрема, це програма компенсації купівлі племінного високопродуктивного поголів’я, програма компенсації до 30% вартості реконструкції та будівництва тваринницьких комплексів і програма здешевлення кредитів до 5% — до 1,5 облікової ставки НБУ, але не більше 15 млн грн на групу пов’язаних осіб.

«Маємо надію, що будуть розвиватись молочні сімейні ферми. Додатково плануємо запустити програму підтримки сімейних та фермерських господарств шляхом виплат по 5 тис. грн на корову, які утримують не більше 25 корів. Також ми б хотіли реалізувати програму підтримки земельним ресурсом молочного тваринництва із розрахунку додатково 2 га на 1 корову», — сказав Тарас Висоцький.

За словами заступника міністра, уряд має намір до червня цього року напрацювати програми державної підтримки агросектору, в тому числі і держпідтримки тваринництва, які діятимуть впродовж наступних трьох років.

Нагадаємо, секретар аграрного комітету, член депутатської групи «За майбутнє» Іван Чайківський повідомляв, що наразі готується оновлена програма держпідтримки тваринництва: компенсація 80% вартості придбання нетелів у племінній справі. За словами Чайківського, підтримка має бути, але коли в держави будуть гроші. Наразі існує домовленість, що комітет підготує новий закон про отримання держпідтримки за програмою компенсації 80% вартості придбання нетелів у племінній справі. Це дуже важливо. Адже затрати на сучасне виробництво досить значні, не всі можуть собі на початкових етапах дозволити купувати якісний генетичний матеріал.

«Якщо взяти ВРХ, то одне корово-місце коштувало в попередніх роках приблизно 5 тис. євро (з доїльним залом), та на придбання нетеля (з ПДВ) – 2,5 тис. євро, тобто разом – 7,5 тис. євро. Коли фермер збудує за свої кошти приміщення, він витратить 5 тис. євро. Якщо запускається програма  компенсації придбання нетелів для племінної справи, то держава з 2,5 тис. євро поверне йому за такою програмою, як ми пропонуємо, 80%. Фермер купить дійсно високопродуктивного нетеля, і він це буде цінувати. Водночас покращились показники розвитку галузі автоматично. Адже нетель забезпечить до 11 тис. літрів молока на рік замість 5-6 тис. літрів. Тому виграють обоє – держава і фермер. Виграш: реанімація тваринництва, покращення виробничих показників, додаткові робочі місця на селі, збільшення сплати податків до бюджетів місцевих рівнів та покращення соціальної інфраструктури на селі. Крім того, фермер через 3 роки зможе продавати племінний матеріал із придбаного раніше високопродуктивного нетеля. Додайте до плюсів збільшення експортної виручки», – каже Чайківський.

ФОНД ЧАСТКОВОГО ГАРАНТУВАННЯ КРЕДИТІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ 

Комітет із питань аграрної та земельної політики ВР України у квітні поточного року підтримав включення в порядок денний сесії законопроекти 3205 та 3205-1 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».

«Підтримкою скористаються малі та середні суб’єкти підприємництва, у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення у обсягах, що не перевищують 500 га», — повідомив Тарас Висоцький.

Він зазначив, що фонд діятиме для підтримки малих і середніх суб’єктів підприємництва, які здійснюють первинне виробництво сільськогосподарської продукції. Підтримка надаватиметься через часткове гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами.

Нагадаємо, що Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, схваленого Постановою Верховної Ради України від 4 жовтня 2019 р. № 188-IX, передбачається надання можливості українцям вільно розпоряджатися своєю власністю, включно із землею та капіталом, та отримувати за розпорядження нею справедливу вартість шляхом зняття мораторію на обіг земель сільськогосподарського призначення. З метою створення умов для стабільного функціонування ринку землі та сільського господарства в Україні пропонується створити Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві.

За даними Національного банку України, станом на 01.11.2019 кредити, надані у сільське господарство складають понад 63,5 млрд. гривень. При цьому середньозважена ставка за користування кредитами складає 16,5 % річних. 

Водночас, за даними суб’єктів господарювання, при зверненні до банків, відсотки за користування кредитами для підприємств малого та середнього бізнесу складають, в середньому 22 — 24 % річних, тоді як для інших підприємств вони складають близько 17 – 19 % річних.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com