Стан галузей рослинництва та тваринництва у 2015-2020 роках

В умовах карантину для запобігання поширення коронавірусу актуалізувалася проблема продовольчої безпеки України та країн світу. Про необхідність забезпечення продовольством нагадують і міжнародні організації ФАО, ВООЗ і СОТ, заохочуючи країни як дбати про збереження внутрішнього ресурсу, так і створювати можливості для підтримки країн, які традиційно небагаті на продовольство, а в умовах карантину можуть постраждати від голоду. За таких обставин аграрна Україна має потенціал для нарощування експорту продукції та отримання додаткових надходжень в економіку. В яких умовах перебуває аграрний сектор, враховуючи не лише природні показники, а й реальну фінансово-економічну ситуацію, можна дослідити з аналітики МЕРТу за 2015-2020 роки, яка є у розпорядженні AgroPolit.com.

Виробництво зернових 2015-2020 рр.

Валовий збір зернових в Україні з 2015 року зріс на 12,32 млн тонн. Площа збирання пшениці у 2015-2019 рр. не змінилася та становила 6,8 млн га., однак майже на 20% зросли площі посівів соняшнику та кукурудзи, котрі досягли у 2019 році 11 млн га. Водночас, у 2018 році спостерігався стрімкий ріст урожайності кукурудзи до 78,4 ц/га, більш ніж на третину у порівнянні з 2015 роком.

Після початку карантину в Україні запровалили жорсткі обмеження щодо експорту зернових, однак з огляду на те, що внутрішнє споживання зернових становить лише 29%, таке рішення є невигідним не лише для представників ринку, а й для держбюджету, бо аграрний експорт щороку приносить близько 40% усіх валютних надходжень у країну. У 2019 році за рахунок експорту зернових бюджет отримав близько $9,6 млрд.

Прогноз виробництва зернових на 2020 р.

У 2020 році через несприятливі погодні умови, нестачу вологи взимку та наслідки карантинних обмежень, у МЕРТ прогнозують зменшення виробництва зернових у порівнянні з 2019 роком та не очікують валового збору на рівні 75,1 млн тонн. За оптимістичними прогнозами, валовий збір зернових складе 72,4 млн тонн, за песимістичними – 63,5 млн тонн.  

Читайте до теми: Баграт Ахіджанов: Дежпідтримка для агросектору-2020 – програма кредитування та компенсація відсоткової ставки

Для організації посівної у 2020 р. в Україні створюють раду з продовольчої безпеки з робочою назвою «Урожай-2020». До координаційної ради мають увійти представник Офісу президента, представники міністерства економіки та міністр економіки, представники РНБО та експерти профільних асоціацій.

.

В умовах безгрошів’я та зменшення поголів’я в тваринництві спостерігається вкрай низький середньорічний темп зростання виробництва за 10 років на рівні 0,4%. Для порівняння, у рослинництві темп зростання становить 4,8%.  

До того ж темпи надходження капітальних інвестицій у сільському, лісовому та рибному господарстві зменшилися на 10%, окремо надходження у тваринництво зменшились на 9,8%.

Скоротилося з 2015 року поголів’я ВРХ – на 19,7%, це на 3,4 млн голів, чисельність дійних корів зменшилась на 20,2%. Чималої шкоди cвинарству завдала АЧС. Поголів’я з 2015 р. зменшилося на 19%, це на 1,3 млн голів.

За обсягами виробництва молока галузь у 2019 році досягла історичного мінімуму.

Читайте до теми: Уряд виплачуватиме молочним фермам 5 тис. грн держпідтримки на корову

. 

Інвестиції у тваринництво

Для розвитку галузей сільського господарства, які перебувають у найбільш поганому стані передбачено інвестиції в основні та оборотні засоби, а також у племінні та генетичні ресурси.

Необхідність залучення інвестицій в основні засоби оцінюють на рівні 1200 млн грн на рік. Сюди входить відшкодування близько третини вартості будівництва, та 50 млн грн на одну особу, яка займається тваринництвом. Це може потенційно збільшити поголів’я свиней на 18%, ВРХ на 11%, та на 5% виробництво молока.

Читайте до теми: Коронавірус-2020 та харчова безпека: чи буде Україна з продовольством, а бізнес із гривнею

Необхідність залучення інвестицій у оборотні засоби оцінюють на рівні 1900 млн грн на рік. Це дотації на одну голову ВРХ на рівні 2500-5000 грн. Як наслідок, такі вкладення можуть послужити збереженню маточного стада 430 тис. корів, наростити 14% поголів’я щороку та збільшити на 45% частку молока.

У генетичні та племінні ресурси інвестування 250 млн грн на рік може забезпечити приріст худоби на 15% на добу.

Окремий напрям інвестування – у галузі бджільництва та вівчарства. Вкладаючи 460 млн грн на рік, можна отримати зростання, передовсім у вівчарстві на 250 тис голів, тобто на 10% овець на рік.  

У питанні розвитку вівчарства в Україні у перспективі років планують запровадження електронної ідентифікації овець та кіз. Це має допомогти власникам господарств підвищити ефективність виробництва продукції завдяки індивідуальному контролю продуктивності та потреб (раціон, вакцинації, календар обробок та запліднень тощо)  кожної  окремої тварини, а також – у залежності від можливостей системи управління – дозволять взаємодіяти з центральною базою даних ідентифікованих тварин в країні, базами даних щодо осіменіння тварин, лабораторіями з проведення досліджень якості продукції тварин та кормів 

Читайте до теми: Зиновій Свереда: Проблема не у кількості бюджетних грошей для кооперації, а в системі доступності до них…

Електронні бирки мають бути запроваджені лише на поголів’ї приплоду овець та кіз, народженого у 2022 році. Заміна уже встановлених на тварин звичайних пластикових бирок на бирки із радіочастотним ідентифікатором не передбачається.

Нагадаємо, Верховна Рада змінила держбюджет через епідемію коронавірусу. Про основні статті, за якими закладено фінансування, читайте у публікації Бюджет-2020: які зміни очікують АПК та програми  держпідтримки.