Ігор Петрашко & Дмитро Фірташ: курс на створення монополії чи лібералізація ринку міндобрив?

МЕРТ під егідою міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігоря Петрашка створює нові прозорі правила гри на ринку мінеральних добрив. Під прикриттям захисту вітчизняного виробника планують запровадити квоти на ввезення добрив із-за кордону. Аграрії до такого рішення ставляться критично, бо не ввозитимуть засоби виробництва ЄС та інших країн світу, які добре себе зарекомендували в питанні ціна/якість продукції. Ще одне застереження від них – у разі закриття ринку іноземних добрив додаткові привілеї для бізнесу отримає компанія Ostchem олігарха Дмитра Фірташа, яку АМКУ уже визначив монополістом на ринку добрив, і зараз тривають судові розбірки довкола цього питання. Тим часом, як показало опитування AgroPolit.com, Latifundist.com, Kurkul.com, Elevatorist.com та Superagronom.com, 41% аграріїв, котрі проголосували, вважають запровадження квот для імпорту виключно лобістською ініціативою на підтримку заводів Фірташа. На запитання, чи підтримують аграрії ініціативу МЕРТ, більшість учасників голосування також відповіли негативно. 

Учора на засіданні МЕРТ з учасниками ринку стало відомо, що Ігор Петрашко таки хоче запровадити квоти на імпорт добрив – саме рішення відклали на місяць, бо не очікували такого спротиву від сектору. Більше про зустріч читайте за посиланням. 

Що ж відбувається, гра МЕРТ у ворота Фірташа чи бій за патріотичне виробництво? AgroPolit.com зібрав думки учасників ринку.   

Офіційна позиція

Заява заступника міністра економіки Тараса Качки про можливе запровадження квот на імпорт азотних, азотно-фосфорних і комплексних трикомпонентних добрив викликала якщо не бурю, то, щонайменше, ажіотаж думок у фахівців та представників українського АПК.

Качка написав на своїй сторінці у Facebook:

Втручання в ринок добрив буде мінімальним. Так, щоби не нашкодити споживачам. Запропоновані квоти насправді будуть близькі до фактичного імпорту, який ми маємо зараз. Цей парадокс пов'язаний із тим, що розслідування тривало майже рік і стосувалося періоду до середини 2019 року. Відтоді ринок добрив змінився. У І кварталі 2020 року, в порівнянні з таким самим періодом минулого, імпорт комплексних добрив скоротився на 18%, а азотних – на 59%. Імпорт в Україну сам потихеньку йде до тих параметрів, які ми пропонуємо зафіксувати», – зазначив Тарас Качка.

Він також зауважив, що Україні слід захищатися від надмірного виробництва, яке наростає у регіоні (зокрема, в Туреччині). З огляду на роль газу у виробництві добрив – це питання набуває геополітичних контурів. Тарас Качка наголошує, що такий крок необхідний для захисту національного виробника добрив і сільськогосподарської продукції.

Читайте до теми: Спілка виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії різко відреагувала на квотування імпортних добрив

Три причини проти імпортних квот

У свою чергу, доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський виділив три причини, чому квоти на імпорт мінеральних добрив – це погане рішення. Отже, на думку експерта, імпортні квоти на міндобрива – це, як мінімум, високі ціни для сільгоспвиробників.

Я взагалі не розумію, як можна в одному міністерстві думати, умовно, по понеділках, як підтримати сільгоспвиробників (вся ця сага про підтримку, 4 млрд грн тощо), а по середах – як їх додатково навантажити (покарати). Де логіка державної політики, поясніть, будь ласка, тому що мені це важко зрозуміти», – пише Нів'євський у своєму повідомленні на Facebook.

Фермери проти посилення хімічної монополії

У відповідь на таку ініціативу МЕРТ, аграрії звернулися до президента та низки вищих посадовців держави.

Об'єднання Агро-Продовольчої Ради та Всеукраїнського конгресу фермерів закликали президента Володимира Зеленського, Офіс президента України, голову Виконавчого комітету реформ Міхеїла Саакашвілі, Генерального прокуратура Ірину Венедіктову втрутитися в ситуацію з квотуванням імпортних добрив. Про це повідомив голова Агро-Продовольчої Ради, голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник.

Маємо чергову спробу монополізації ринку мінеральних добрив на догоду одному гравцю, начебто під «благими намірами» захисту національного виробника», – сказав він.

Читайте до теми: Ігор Петрашко підігрує Дмитру Фірташу з ініціативою по обмеженню імпорту добрив?

Іван Слободяник зазначив, що у 2010 році група Ostchem олігарха Дмитра Фірташа за допомогою грошей «Газпромбанку» купила чотири приватних виробники мінеральних добрив і змогла завести лояльний менеджмент на два державних заводи. Окрім того були створені штучні бар’єри для імпорту добрив в Україні. В результаті компанії Фірташа отримали монополію на українському ринку мінеральних добрив. Як наслідок, вартість на добрива в Україні була на 30-40% вищою, ніж у сусідніх країнах.

Він додав, що кілька років тому були зроблені перші кроки лібералізації ринку міндобрив. Зокрема, відмінено лібералізацію мінеральних добрив. Це призвело до того, що на ринку мінеральних добрив України з’явилися інші гравці: Туреччина, Болгарія, Польща, Литва, Марокко та інші країни. Це створило конкуренцію та, відповідно, зменшило вартість добрив і собівартість сільськогосподарської продукції.

Ми не проти підтримки вітчизняного виробника. Але такі заходи повинні запроваджуватися виважено, за встановленим планом та з визначеними заходами щодо модернізації українських підприємств, які виробляють мінеральні добрива. В іншому разі ніхто не гарантує, що це не буде чергова виїмка з кишень аграріїв і кінцевих споживачів на догоду одній олігархічній групі», — підсумував Іван Слободяник.

Читайте до теми: Оригінал чи копія: як законодавчо навести лад на ринку захисту рослин

Подібна позиція і в асоціації «Союз виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії і агротехнологій», у розпорядженні якої опинився неофіційний проєкт документа. У повідомленні асоціації кажуть, якщо це рішення буде реалізовано, то введуть квоти на імпорт продукції незалежно від країни походження. Обсяг квот визначатиметься на рівні, який не дозволяє імпортерам впливати на ціну добрив на внутрішньому ринку. Виходить, що рівень ціни визначатиме той, хто має внутрішню квоту, а це: для аміачної селітри – один виробник, для карбаміду – три виробники і для фосфатних добрив – два виробники.

Аграрії не зможуть купувати добрива вільно. Члени асоціації виступають за будь-яку підтримку національного виробника (частина трейдерів теж є виробниками добрив). Та слід констатувати, що режим квотування – це пряма відмова від розвитку конкурентного ринку. Принцип, коли незалежно від обсягу споживання ринку й ціни, імпортери можуть постачати лише 30% добрив, а 70% потреб ринку забезпечать тільки певні національні виробники — це повернення карткової системи розподілу», – вказано у повідомленні.

Позиція трейдерів 

Водночас, на думку голови Асоціації виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії, директора з торгівлі та розвитку UTK BLAUchem «УТК ХімАльянс» Сергія Рубана, МЕРТ почув їхні аргументи, тому від рішення не вводити квоти там відмовилися. Повернуться до нього за місяць. 

Принаймі домовилися, що будемо брати участь у формуванні процедури отримання і контролю квот...Міністерство хоче таки вводити квоти. Рішення відтермінували на місяць. Схоже, вони не чекали такої жорсткої реакції», – сказав Рубан.

Сергій Рубан розповів, що представники його організації були на зустрічі у МЕРТ та навели Тарасу Качці аргументи, чому не варто запроваджувати обмеження. 

Нажаль, окрім аграрних асоціація єдиними агрохіміками була наша трейдерська асоціація. Хоча Велика хімія мала бути. Тарас Качка почув наші аргументи. Але його завданням було і вовки ситі і зайці щасливі. А так не може бути. Відповідно, асоціації всі не задоволені...Кілька разів наголошували на ролі трейдерських сервісних компаній. Аж до роботи монополіста виключно через сторонніх трейдерів. Не вірю. Принаймні, міністерство розумію, що ми не спекулянти, а реально необхідний елемент ринку... Аграрії і трейдери налаштовані на подальшу боротьбу», – сказав Рубан. 

Про ціни реальні й віртуальні

Державною зрадою назвав обмеження імпорту та квот і народний депутат Верховної Ради 9-го скликання Мар'ян Заблоцький.

«Ось вам ціни станом на вчора (21.05.2020 р. – Ред.). Внутрішні ціни в Україні на 20-55% більші, ніж у ЄС. А все через монополію на нашому ринку», – заявив він.

Народні депутати проти квотування імпорту добрив

Сумнівним рішенням, яке суперечить антимонопольним і конкурентним принципам та не має в основі жодного економічного розрахунку вна користь держави та громадян, назвав бажання уряду запровадити обмеження народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський. 

В нас добрива і так на третину дорожчі, ніж у Європі. Обмежуючи імпорт, уряд іще більше порушить баланс формування цін на цю групу товарів за рахунок звуження конкуренції на ринку. Таке враження, що в Міністерстві економіки та сільського господарства не мають елементарних базових знань ані в економіці, ані в агровиробництві», – сказав Чайківський.

На його думку, квотування:

• суперечить антимонопольним та конкурентним принципам,
• не має в основі жодного економічного розрахунку в користь держави і громадян,
• вкотре перекладає бездарне керування галуззю на плечі тих, хто й так формує значний відсоток ВВП та забезпечує країну валютними надходженнями,
• призведе до подорожчання собівартості сільськогосподарських товарів,
• змусить за все це заплатити кінцевих споживачів агропродукції – громадян України.

Конкуренція – головний рушій якості та здешевлення... Таке враження, що в Міністерстві економіки та сільського господарства не мають елементарних базових знань ані в економіці, ані в агровиробництві. Упевнений, що народні депутати стануть на захист аграріїв і не допустять економічно необгрунтованого, антиконкурентного рішення урядовців, котрі не здатні консолідувати галузі заради зростання економіки», – підсумував він.
 

                   «Тепла ванна» і $100 млн щороку монополісту – не пройде 

Після запровадження обмежень на імпорт, за оцінками експертів, внаслідок такого квотування внутрішній монополіст отримуватиме додатково по $100 млн щороку із кишень аграріїв, розповів народний депутат України від політичної партії «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов.

Вважаю таку ситуацію абсолютно неприпустимою, а пропозицію уряду загрозливою та згубною для агросектору. Уже сьогодні сотні фермерів по всій Україні вийшли на акції протесту й почали перекривати автошляхи із законними вимогами не допустити здорожчання добрив і не вводити квотування на імпортну продукцію. Я підтримую таку позицію фермерської спільноти й передових аграрних асоціацій і вважаю, що уряду у співпраці з аграріями та парламентом слід переглянути дане рішення, щоби знайти той підхід, який не нашкодить українському сільському господарству. Однозначно, що даний підхід не повинен давати преференцій одній компанії за рахунок десятків тисяч товаровиробників», – заявив Тарасов.

Читайте до теми: Вісім місяців аграрного заступника Тараса Висоцького — що зроблено? Провал за ключовими позиціями

Табу на монополію

Представники інших профільних асоціацій також не пройшли осторонь проблеми. Наприклад, члени УКАБ під час дискусії про введення квот припустили, що в Офісі президента мали б уже знати про рішення міністерства.

Пізніше асоціація УКАБ опублікувала звернення до президента України, прем'єр-міністра та Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства із закликом не допустити введення квот на імпорт добрив.

За інформацією асоціації, міністерство пропонує в наступні три роки встановити квоту на азотно-фосфатні добрива на рівні 45 тис.т, що у більш ніж 10 разів зменшить імпортні поставки цієї групи добрив. Потужності вітчизняних заводів-виробників забезпечити необхідний обсяг потреб аграріїв в цих добривах не зможуть. Передусім азотно-фосфатних добрив потребують сільгоспвиробники південних і східних регіонів України, які, внаслідок несприятливих погодних умов, втратили понад 400 тис. га посівів. Дефіцит і подорожчання добрив тільки ускладнить їхнє становище.

Читайте до теми: Валерій Перепелиця: В Україні відбувається економічний геноцид фермерства

Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластен запропонував опублікувати офіційне рішення й обговорити його з асоціаціями.

Протести на горизонті

Аграрії тим часом проводять акції протесту у різних регіонах України. Найбільша активність у південних та східних регіонах. Як розповів голова ВАР Андрій Дикун, обмеження не лише вдарять по кишені виробника, а й зіпсують відносини із західними партнерами.  

«Обмеження загрожують подорожчанням добрив і посиленням монополії на вітчизняному ринку, а також запровадженням санкцій у відповідь від країн-торгових партнерів України. Йдеться про імпорт з країн ЄС, Перської затоки, Північної Африки, а також із Туреччини, Казахстану, Білорусії, Грузії, Китаю, США», – сказав Дикун.

Навіть без запровадження обмежень компанія Фірташа перебуває у вигідних умовах та отримує надприбутки, переконує заступник голови ВАР Михайло Соколов. 

Так і нині ціни внутрішнього ринку на аміачну селітру на 30% вищі від світових, водночас Остхем вантажить на експорт карбамід по $200 за тонну, а на внутрішньому ринку продає по $217, і це вже з мінусом витрат на упаковку. Підкреслюю, ніхто не змушує Остхем укладати експортні контракти по $200 за тонну, а це означає, що вони йому вигідні. Також це означає, что на внутрішньому ринку Дмитро Фірташ, користуючись монопольним положеннням, заробляє надприбутки», – заявив Соколов у соцмережі. 

Читайте до теми: Перший рік президента Володимира Зеленського – вісім (не) зроблено і що далі

Конкуренцію в дію

Замість запроваджувати обмеження, слід створювати конкурентні умови для закордонних партнерів та заробляти на імпорті рекомендує уряду колишній заступник міністра аграрної політики і продовольства України, фермер Віктор Шеремета. 

Я свого часу пропонував – забороняти не треба, лише ввести мито на ввезення сюди добрив. Щоб мито не просто йшло кудись, а його назад повернули аграріям. Якщо подорожчання отримали й мають додаткові надходження від ввізного мита, то воно повинно залишатися. Ввізне мито на добрива повинно повністю йти на здешевлення українських добрив», – розповів Шеремета.

Водночас, аграрна громадськість закликає не випадкових людей, а спеціалістів займатись питаннями, які стосуються важливих проблем сектору, зокрема, визначити окремих людей, які мали б працювати в окремому аграрному міністерстві, заявляти про потреби бізнесу та показувати розрахунки, які свідчать про можливі наслідки тих чи інших урядових рішень. Безглуздим називає крок попереднього уряду у напрямку ліквідації аграрного міністерства колишня в.о. міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева. Вона відреагувала на чергову обіцянку уряду, цього разу в обличчі прем'єра Дениса Шмигаля відновити Мінагрополітики. 

Відновлення Мінагрополітики

«Це вже вкотре за півроку?.. Ну, по-перше, респект пану Шмигалю за розуміння необхідності їснування окремого Мінагрополітики (і Мінекології). А, по-друге, дехто страшно поспішав це міністерство знищити, от прям аж спотикались на швидкості. А по факту знищили як саме міністерство, так і зародки аграрної політики, яка там формувалась. Одне з найбільш недолугих рішень пана Гочарука і його команди», – сказала Трофімцева.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com