Володя «Вінницький» і його команда, або Нова коаліція «навиворіт»
Як народжувалася нова коаліція...

Стара коаліція померла, хай живе нова, віват! Написавши заяву про відставку, прем’єр Арсеній Яценюк здійснив давню мрію значної частини політичного бомонду і після голосування у вівторок за його «вихід» розпочне еру нової коаліції… «Імені Володимира Гройсмана». Прізвище нового керівника уряду останнім часом вже ніхто не приховував, всі чекали лише завершення формальностей. У вівторок планується покінчити з офіціозом.

Тож, що ми маємо? Прем’єр — Володимир Гройсман, спікер — Андрій Парубій, генпрокурор — Юрій Луценко.

Як голосуватимуть? Скоріше за все, спочатку за прем’єра, а за міністрів — пакетом.

Хто сформує коаліцію? Бекграунд — БПП та «Народний фронт» (НФ) зіллються у робочому екстазі. Так жартома кажуть про новий формат самі депутати з цих фракцій. «Ми чудово розуміємо, що багато хто один одного на дух не може переносити, але перевибори — ще гірше», — каже один із нардепів у БПП.

Проблема формування нової коаліції полягала у тому, що, за законодавством, утворити її можуть лише фракції, які повинні мати мінімум 226 голосів. За нашими даними, до лав «переможців» готова приєднатися частина колишніх радикалів, самопомічців та свободівців. Наприклад, називають прізвища, Бублика та Рудика. Можуть повернутися й «утікачі» з БПП. «Це питання технічне і ним займаються: а) Гройсман та б) молода команда Президента, тобто Довгий і Березенко», — каже наш співрозмовник у БПП. 

Щоб легалізувати нову коаліцію — достатньо 226 голосів загалом у сесійній залі. Тож не обов’язково всім фракційним із БПП та НФ голосувати. Додаткові голоси можуть дати ті депутати, які формально не увійдуть у нову коаліцію. Наразі в Раді є 55 позафракційних, депутати Опоблоку, 23 нардепи з групи «Відродження» та ще 19 — з «Волі народу». Це потенційний «резерв» для «народження» коаліції.

Не виключено, що проголосує за Гройсмана і Ляшко.

При цьому його мотивація може бути наступна: «Я в опозиції до уряду, але не до українського народу. Тому й голосуватиму за коаліцію, але не входитиму до неї». Щоправда, причини «не входу» інші. Як кажуть джерела AgroPolit.com, Олег Валерійович надто замахнувся у кадровому питанні: аж на спікера, а ця посада потрібна була частково для склеювання коаліції за лінії БПП+НФ.

«Ми однозначно голосуватимемо за відставку Арсенія Яценюка, але можемо розглянути варіант участі у коаліції лише в разі прийняття закону про вибори на пропорційній основі за відкритими списками та відставки чинного ЦВК. Це база. Наразі БПП та НФ починають вербально реагувати на наші пропозиції, але для нас головне не слова», — розповів у коментарі AgroPolit.com лідер «Самопомочі» Олег Березюк.

За його словами, формування коаліції за формулою «БПП+НФ» — це легалізація де-факто наявного формату. Адже, за словами Березюка, вони так працюють останні 10 років. Чи не створить зближення виконавчої та президентської гілок влади підстав для нової узурпації влади, зважаючи на те, що Гройсман — «вихованець» Порошенка (привіт, далеке Вінницьке мерське минуле по сусідству з фабрикою Рошен)? На думку лідера «Самопомочі», цей ризик мінімізує «надійна система олігархічно-політичних противаг» у новій «владно-комерційній коаліції». Ніхто нікому не дасть надмірно й рипнутися, вважає він. 

«Батьківщина» теж не планує входити до лав коаліції. Народний депутат від «Батьківщини» Олексій Рябчин заявив, що вона не претендуватиме на посади в новому Кабінеті Міністрів. А от голосуватиме чи ні фракція – «не прийнято».

«Фракція збиратиметься завтра. От завтра ми й знатимемо, за що та коли голосуватимемо», — заявив депутат.

Тримати таку позицію, напевно, Леді Ю переконують останні соціологічні опитування: за ними у разі перевиборів її політсила має всі шанси подвоїти чи навіть потроїти кількість фракції у Раді.

Хто «сяде» у аграрне крісло?

У БПП офіційно заявили, що нинішній голова аграрного комітету — мажоритарник-ударівець Тарас Кутовий.

«Призначення Кутового міністром аграрної політики та продовольства — позитивний сигнал міжнародним інвесторам та українським сільськогосподарським підприємствам. Він структурна людина, із західним мисленням, має практичний досвід роботи у міжнародних корпораціях. Підходить під стандарт технократа. Він буде ближче до УДАРу, тобто до Кличка, а не Порошенка», — говорить AgroPolit.com про найоптимальнішого кандидата політолог Микола Давидюк.

Згодний із ним експерт Інституту Політичної Освіти Олександр Солонтай, але робить один  акцент. «Попри те, що він не був замішаний у жодні корупційні скандали, він опирається на певні особисті зв’язки. Якщо не піддаватиметься їм і правильно вестиме себе на посаді, то не «згорить». Він — це спроба призначити технічного міністр. А загалом Кутовий — сам по собі. Втім, слово Президента для нього буде важливим, бо заходитиме в Кабмін саме за квотою БПП від УДАРу. І так буде завжди з будь-яким міністром, доки триватиме практика політичного квотування», — пояснює експерт у коментарі AgroPolit.com.

Загалом же на аграрну галузь, вважає Солонтай, чекають серйозні зміни.

«Цей уряд зробить ставку на АПК. Я впевнений, бо їм потрібно продемонструвати економічний результат. А де його взяти, окрім аграрної галузі? Ніде. Тобто, варто чекати реформ: дерегуляції, фінансово-кредитної реформи та розширення міжнародних ринків», — підсумовує він.

На зміну Кутовому в аграрний комітет, за даними наших джерел, мітять два претенденти — Григорій Заболотний (людина Президента) й Олександр Бакуменко (наближений до власника МХП Юрія Косюка). «Заболотний не дуже хоче, тому, найвірогідніше, варто очікувати на Бакуменка», — пояснює співрозмовник, ознайомлений з деталями коаліційних домовленостей.

Ми поцікавилися у одного з претендентів на комітетське крісло (Олександра Бакуменка), чи це правда.

«Я не рвусь нікуди, але й не відмовлятимуся, якщо покличуть», — сказав він. За його словами, головне — зберегти баланс нормальної роботи, яку вибудував Кутовий в аграрному комітеті. Уряд «по-гройсманськи» 

Нова мітла мете по-новому. Тож питання є.

По-переш, чи буде Гройсман самостійною фігурою та чого від нього чекати? «Це буде Кабмін «імені Порошенка», у якому управляючими будуть Гройсман і Ложкін. Гройсман не буде повноправним керівником КМУ. Про це свідчить те, що йому на допомогу Президент делегує свого керівника Адміністрації, тож вони керуватимуть удвох», — припускає Давидюк.

По-друге, особливість нового уряду на чолі з колишнім вінницьким мером у тому, що від його дій залежатиме чи будуть перевибори.

«Нова коаліція не знімає питання проведення дострокових парламентських виборів як мінімум на рік. Питання у підвішеному стані, бо немає великої електоральної підтримки: коаліція має сумарно 20% підтримки населення — у НФ 1% і 19% — поточний рейтинг БПП. Якщо за кількістю депутатів вони легітимні, то з точки зору підтримки населення — ні», — вважає політолог Микола Давидюк.

Призначення нового уряду повністю знімає проведення позачергових парламентських виборів, вважає навпаки Олександр Солонтай.

«Якщо уряд працюватиме погано, то вибори неодмінно будуть у 2018 році. Втім, сама коаліція не працюватиме, попри те, що виконає головну функцію — «народити» новий уряд. Для голосування за законопроекти підбиратимуть щоразу нову конфігурацію. Це допоможе вирішити політичну кризу і дасть можливість Порошенку проявити свою повну відповідальність, бо цього разу не буде громовідводів. Якщо його ставка спрацює, то він залишиться, ні — рейтинг обнулиться і будуть перевибори парламенту», — говорить експерт. Він переконаний, що Гройсман не буде самостійною фігурою як мінімум перший рік. «Але перший рік він повністю у руках Президента і робота Кабміну це ніщо інше, як «дзеркало» рейтингу самого Президента», — підсумовує Солонтай.

По-третє, коаліція працюватиме з перебоями. «Номінально коаліція буде 226 із запасом на кілька голосів. Але голосувати будуть не завжди складом коаліції. Президент перестраховуватиметься олігархічними депутатськими групами («Волею народу» та «Відродженням»), коли всередині його партії не буде одностайного рішення, коли Єврооптимісти та Антикорупційна платформа підійматимуть голову й казатимуть, що не згодні. Голосуватиме не лише коаліція, а й непублічні партнери, котрих Президент давно неформально залучив до співпраці у парламенті», — прогнозує Давидюк.

Але є ще один дуже важливий «закадровий» момент…

«Тінь» Яценюка в новому Кабміні

Попри те, що Яценюк іде, він залишається сильним політиком.

«У будь-якому випадку в коаліції залишається фактор Яценюка. Баланс сил змістився б, якби зняли міністра МВС Арсена Авакова. 99,9%, що він лишиться на своїй позиції. Це гарантія безпеки Яценюка та його команди. Вони розуміють, що проти них могли почати кримінальні провадження, та найбільшою вимогою була залишити Авакова у КМУ», - пояснює політолог Давидюк. Крім того, на його думку, за Яценюком лишиться частина «потоків» фінансових. Відтак «старий» прем’єр на міжнародній арені буде підтвердженням того, що баланс сил у парламенті зберігається.

«Тобто у нього в руках буде армія з усіма батальйонами і нацгвардією», — доповнює про нову роль Арсенія Яценюка Солонтай.

Чому так легко здається Захід, який не хотів зосередження в одних руках виконавчої і президентської вертикалей? 

На думку Давидюка, їх не влаштовують позачергові вибори. Якщо вони відбудуться, то це означатиме ще більшу політичну фрагментацію в Україні.

«Однозначно посилиться вплив Опозиційного блоку, збільшить своє представництво Юлія Тимошенко, яку багато хто підозрює у прихованій співпраці з Росією. Яценюк, лояльний до Заходу, може не пройти у Раду, а президентська політсила візьме менше голосів. Принципово це електоральну карту не змінить, але дуже ускладнить ведення коаліційних переговорів. Надзвичайно важко буде сформувати одновекторний Кабмін», — підсумовує він. 

Окрім того, каже Солонтай, Захід тішиться, що спікерська посада, швидше за все, відійде до «Народного фронту», в руки Андрія Парубія, що теж сприймається як баланс влади.

Що у підсумку?

В разі формування коаліції з БПП та НФ фактично сформується два центри прийняття рішень: один — у парламенті, другий — у Президента. І «тіньовий» Яценюк, інтереси якого можуть суперечити цим двом центрам тяжіння. Тож попереду багато цікавого. Адже виконавець усіх «хотілок» один — уряд на чолі з Гройсманом. Чи не навчиться наш спікер балету? Побачимо! А поки що зрозуміло одне: заява Яценюка — це крок до виходу з політичного паралічу. Тепер лишилося сподіватися, що депутатам вистачить розуму сформувати інший уряд і працювати на користь країні. Інакше їх разом із Президентом просто винесуть.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

9 квітня 2016
Пріоритети нового Кабміну — Гройсман
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, який є найімовірнішим кандидатом на посаду прем'єр-міністра, окреслив п'ять пріоритетів антикризової...
29 березня 2016
Ляшко проти кандидатури Гройсмана — джерело
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що його фракція не підтримає кандидатуру Володимира Гройсмана на посаду прем'єр-міністра. Про це...
29 березня 2016
БПП виставила кандидатуру Гройсмана у прем'єри — офіційно
Фракція Блоку Петра Порошенка висунула кандидатуру Володимира Гройсмана на посаду Прем'єр-міністра України. Про це журналістам після засідання...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...