Державна підтримка агросектору на 2020-2025 роки – стежте за руками законотворців

Парламент перед канікулами планує взятися за питання державної підтримки для агросектору — розглянути законопроєкт №3295 «Про державну підтримку сільського господарства України». Він запускає Державний аграрний реєстр. Починання правильне, але варто було б наводити лад із держпідтримкою АПК з логічного початку, а не з кінця (затвердження гарантованої суми підтримки на рік на рівні закону). Адже після скасування спецрежиму із ПДВ, прямі субсидії з бюджету стали основним інструментом підтримки сільгоспвиробників в Україні (дозволена в межах СОТ), а держдопомога на рівні 1% аграрного ВВП — єдина, фактично, допомога держави галузі, яка, до того ж, надається не в повному обсязі та із суттєвими затримками. Тож, розглядаючи законопроєкт №3295, депутати мали б паралельно на рівні закону повернути обов’язкове виділення галузі щонайменше 1% ВВП на розвиток, бо раніше цю норму скасували. AgroPolit.com проаналізував, що ж сьогодні уже зроблено владою в питанні держпідтримки галузі, та зібрав думки експертів про те, якою має бути оновлена філософія цієї підтримки. 

Не менш ніж 1% аграрного ВВП

Відповідна норма – не менше від 1% аграрного ВВП свого часу була впроваджена за сприянням колишнього міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового у 2016 році. Верховна Рада тоді прийняла законопроєкт №5131 про удосконалення складання та виконання бюджетів. Законом передбачалася держпідтримка АПК у обсязі 1% від ВВП та фіксувалася на подальші 5 років.

Нагадаємо, тоді всі як вогню боялися зміни спецрежиму ПДВ і втрати 25 млрд грн. Однак ситуацію вдалося врівноважити: попри наполягання Мінфіну нічого не давати в обмін на скасований спецрежим, Кутовому вдалося переконати парламент законодавчо закріпити державну підтримку аграріям у розмірі 1% ВВП на наступні 5 років. В Україні таку модель застосовано вперше. 

Читати до теми: GoЗаАгроДотаціями: Як «розпиляли» 6,3 млрд грн бюджетних коштів у 2018 році

Водночас у державному бюджеті на 2020 рік визначили обсяг бюджетної підтримки АПК на рівні 4 млрд гривень, що становить лише 43% від встановленого обмеження і не відповідає не лише показнику 1% ВВП, а й реальній потребі у бюджетній підтримці однієї з ключових галузей економіки України. Це зрозуміли всі, хто дотичний до АПК та має бодай якесь уявлення про економічне життя країни.

Голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов так прокоментував ініціативу повернення держпідтримки в межі понад 1% аграрного ВВП.

Я підтримую поновлення практики виділення агросектору державної підтримки в розмірі мінімум 1% аграрного ВВП країни за рік. Це важливо для ефективного розвитку агропромислового комплексу. А самі кошти повинні виділятися систематично.

Зрозуміло, що 2020 рік для країни й бюджету є непростим. Потрібно повертати багато зовнішніх боргів попередників, тож дефіцит зростає. Але, попри це, цьогоріч вдалося направити на державну підтримку аграріям 4 млрд грн за ключовими напрямами: тваринництво, фермерство, садівництво, компенсація вартості с/г техніки й компенсація відсотків кредитів. Надалі ми в аграрному комітеті будемо допрацьовувати нову програму держпідтримки галузі та прописувати в ній оновлені програми.

Систематична держпідтримка створить мультиплікативний ефект загалом для економіки і з часом допоможе українським виробникам розвивати переробну галузь, а також позитивно вплине на суміжні галузі економіки. Так, тільки одне робоче місце, наприклад, у тваринництві створює додатково три робочі місця – при перевезенні молока до переробного заводу, власне на самому заводі та в торговельній мережі».

На думку народного депутата, секретаря комітету з питань аграрної та земельної політики Івана Чайківського, народні обранці починають розуміти, що АПК – це одна з найважливіших галузей для України, тож увага держави до проблем аграріїв має бути на відповідному рівні.

В поточному році, так склалося, що ми всі були менш досвідченими, нас не правильно проінформували про логіку цієї держпідтримки  і не завжди ми розуміли в чому суть. Зараз  уже всі чітко розібралися, і розуміють необхідність такої підтримки для АПК. Зараз у всіх членів аграрного комітету є розуміння, що аграрний сектор занадто багато віддає в бюджет і робить для розвитку країни в цілому, тому його динаміку потрібно підтримувати. Тим більше, що у всьому світі аграрний сектор дотується. Зараз є чітке розуміння аграрного комітету, що не менше 1% ВВП країни аграрний сектор має отримати держрпідтримки і ми чітко наполягатимемо на цьому. Ці гроші мають бути направлені суто на розвиток аграрного сектору, на створення доданої вартості в аграрному секторі.

Вже у вересні писатиметься бюджет на 2021 рік і ми з нашим комітетом запропонуємо програми розвитку аграрного сектору на 5 років. Паралельно я разом зі своїми колегами виступаємо за  відновлення Мінагрополітики, бо бачимо – аграрії незадоволені політикою держави. Сільгоспвиробники і дрібні фермери не мітингують, бо їм нічим зайнятися. Це результат того, що МЕРТ не справляється зі своїми завданнями в частині розвитку та підтримки агросектору. Міністру економіки треба глибше вникати у всі проблеми галузі, а ми ж також розуміємо – він не може це зробити якісно, бо в нього багато напрямків. Саме тому ми і наполягаємо: аграрний сектор має мати своє профільне міністерство. При чому Мінагрополітики повинно також 20% часу працювати над втіленням програм, а 80% – над доданою вартістю, реалізацією та пошуком нових ринків збуту для нашого національного виробництва.», – заявив Іван Чайківський.

Однак навіть виділення коштів у відповідних обсягах не завжди вирішує питання, кажуть про ще один момент учасники ринку.

Реалізація держпідтримки протягом всіх попередніх років відбувалася у досить специфічний спосіб. Кошти, які виділялися державою, через низку бюрократичних факторів і перепон не завжди доходили до аграріїв. Я вважаю, що сьогодні найкраща допомога – це повернення спецрежиму ПДВ.

Це зрозумілий усім інструмент, який сприяє виходу бізнесу з тіні, адже інші інструменти не завжди працюють так, як би того хотілося. Наприклад, компенсація за кредитними відсотковими ставками не працює для малих господарств (до 1000 га).

Такий інструмент їм нічого не дає, їх не кредитують, вони не можуть скористатися цією програмою. Щодо техніки програма працює із затримкою. Тільки зараз починають надходити виплати за 2019 рік», – коментує ситуацію для AgroPolit.com голова об'єднання «Агро-Продовольча Рада» Іван Слободяник.

За словами Слободяника, коли підприємець залежить від наявності грошей в бюджеті, це щоразу виливається у непрогнозовану історію, що не додає оптимізму аграріям. Але, за умови відсутності ідеальних умов, державна допомога на рівні 1% ВВП – це більш-менш реальний інструмент допомоги АПК, і зменшувати цей показник не варто.

Державна підтримка на рівні 1% аграрного ВВП, яку запропонували замість компенсації ПДВ – це такий собі український винахід, щоби хоч якось уберегти багатостраждальних українських аграріїв, тому зменшувати цю підтримку було не варто», – заявив Слободяник.

Аналогічної думки дотримується член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Кучер і додає, що варто також подумати над варіантом поновлення спецрежиму для АПК.

Я гадаю, потрібно повернути спецрежим ПДВ, таким чином ми відійдемо від багатьох корупційних речей у цьому питанні. Це режим, який працював на автоматі: заплатив ПДВ, отримав рахунок, автоматично отримав назад ці кошти і витратив їх на придбання добрив, гербіцидів, пального чи техніки. Вважаю, що сьогодні потрібно не спотворювати конкуренцію в агросекторі, коли одні платять всі податки, а інші – ні. І, звичайно, має бути пріоритетизована система держпідтримки для агросектору.

Реанімація спецрежиму для агросектору коштуватиме бюджету 25-30 млрд грн, але це буде серйозний  поштовх для підтримки АПК та встановлення рівних правил гри. Ти сплатив ПДВ – отже, отримав назад, не сплатив – не отримав. Я не бачу нічого поганого у поверненні до практики спецрежиму в агросекторі», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію Микола Кучер.

За його словами, нічого поганого у поверненні до спецрежиму нема.

Ми сьогодні ділимо цих 4 мільярди, кожен рве у свій бік, а тут є вирішення багатьох питань, причому, для тих, хто дійсно працює і платить податки», – додав Кучер.

 Фонд часткового гарантування кредитів аграріям

Втім, поки над 1% аграрного ВВП і спецрежимом думають, парламент паралельно самостійно креативить. Йдеться про створення  Фонду часткового гарантування кредитів, першу законодавчу спробу зі створення якого в межах законопроєкту №3205-1 у сесійній залі провалили.  

Лишилася ще одна спроба – законопроєкт № 3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». Вірогідність прийняття цього документу велика, бо це одна з умов виділення чергового кредиту МВФ Україні. Нагадаємо, що в меморандумі зробити це уряд зобов'язався за червень 2020 року. 

Обома законопроєктами передбачається створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві з метою підтримки малих і середніх підприємців, включаючи фермерські господарства.

Читати до теми: Фонд часткового гарантування сільськогосподарських кредитів: плюси та мінуси очима аграріїв

Фонд бере на себе зобов’язання відшкодовувати частину позики у разі дефолту кредитора. Стратегію розвитку Фонду на три роки схвалюватимуть загальні збори учасників, вони будуть визначати цільові групи суб’єктів підприємництва, які мають право на часткове гарантування Фондом виконання зобов’язань за кредитами. Його наявність дозволить зменшити відсотки за кредитами, запевняють нардепи.

Це не лише дасть можливість фермеру отримати кошти для купівлі та розвитку землі, а й знизить рівень ризиків для банків… Раніше малі та середні господарства майже не фінансувалися банківським сектором – через відсутність кредитної історії, ліквідної застави тощо. Натомість аграрні латифундисти через різні схеми легко отримували дешеві кредити. Після відкриття ринку землі всі матимуть рівні шанси. Держава допоможе фермерам, які володіють угіддями до 500 га», – зазначається у зверненні аграрного комітету.

Як заявив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак, такий законопроєкт, дійсно, зможе виправити ситуацію на користь малих та середніх фермерів, однак багато чого залежить від реалізації законопроєкту.

Ми спілкувалися і з депутатами, і з президентом щодо законопроєкту №3205-2. Вони всі знають і проблеми, й застереження. Особливо, коли йдеться про учасників Фонду. Тепер усе залежить від політичної волі вищого керівництва країни», – заявив Стрижак.

Замість держпідтримки – безвідсотковий кредит. Аграріїв змусять повернути допомогу державі

Черговим прикладом одного з необдуманих кроків нардепів у питанні держпідтримки можна назвати дії навколо компенсації збитків фермерам. Через рекордну посуху частина посівів у аграріїв просто не зійшла, тож вони зазнали збитків. Держава пообіцяла допомгти. Допомгола – запропонувала механізм, за яким кошти підтримки потрібно буде фермерам повертати наступного року. Єдина втіха без процентів. Ну, назвали б тоді безвідсотковим кредитом, а не підтримкою. 

А тепер про деталі цієї схеми. Так, в Україні немає затвердженого порядку видачі подібної безповоротної допомоги, відтак органи виконавчої влади мають керуватися постановою КМУ від 29 березня 2002 року №415. Цей документ визначає Порядок використання коштів резервного фонду бюджету і свідчить: кошти із резервного фонду приватним агрофірмам виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

У разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, яка завдала шкоди посівам або призвела до їх загибелі, а сільгосптоваровиробник претендує на отримання компенсації з резервного фонду державного бюджету, йому потрібно надати до райдержадміністрації пакет відповідних документів: обґрунтування необхідності та обсягів додаткових коштів, акт обстеження посівів, документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування чи пояснення про причини відмови від страхування і перелік першочергових робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій»,  — йдеться у постанові КМУ.

Відповідно до того ж порядку, райдержадміністрації на місцях проводять засідання комісій із питань надзвичайних ситуацій, дають висновок про розміри загальних збитків на основі поданих фермерами документів і надсилають відповідне звернення в місцеві ОДА.

Читати до теми: «Тисячі гривень і місячні черги — правда про допомогу постраждалим від посухи фермерам». 

Область, у свою чергу, повинна надіслати інформацію в Кабмін, а там роблять узагальнений висновок і готують проєкт розпорядження КМУ щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету.

Нагадаємо, за попередньою інформацією, Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України планує виділити грошову компенсацію фермерам за втрату посівів через посуху з розрахунку 4,5-5 тис. грн за гектар постраждалих посівів. 

Після того як ринок зрозумів усю пікантність такої допомоги, почалися хвилювання. І в МЕРТ визнали, що нинішня система державної допомоги постраждалим внаслідок довготривалої посухи на Одещині виявилася неефективною та потребує реформування, з урахуванням попереднього досвіду. Про це заявив Тарас Висоцький на своїй сторінці у Facebook.

Через посуху загинули 385 тис. га посівів. І хоча загальні збитки сукупної виручки по всій Україні становлять до 2%, в Одеській області заактовано 30,5% втрат озимих культур (близько 310 тис. га). Посуха особливо сильно вдарила по землях Бессарабії», — зазначив Тарас Висоцький.

Він вважає доцільним удосконалити Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який повинен захищати майнові інтереси страхувальників у сільському господарстві.

Читати до теми: Бюджет-2019 і зміни до Бюджетного та Податкового кодексів: що чекає аграріїв?

Тарас Висоцький повідомив, що Мінекономіки готує проєкт закону «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування», який представлять у липні.

Згідно з цим законом, держава створюватиме умови для сільськогосподарського страхування:

• визначатиме прогнозовані обсяги видатків;
• затверджуватиме об’єкти сільськогосподарського страхування, які підлягають державній підтримці;
• затверджуватиме стандартні страхові продукти;
• відшкодовуватиме частину страхового платежу.

Учасниками агрострахування зможуть стати як сільгосптоваровиробники, так і страхові компанії, котрі страхуватимуть сільгосппродукцію. Об’єктами страхування будуть посіви, насадження та урожай, а також тварини, риба, біоресурси, сім’ї бджіл у вуликах.

Нагадаємо, раніше фермери повідомляли: держава не помічає, що на території Одеської області відбулося дійсно стихійне лихо. Наразі фермерам як ніколи потрібна підтримка й допомога.

Також повідомлялося, що уряду пропонують компенсовувати аграріям втрати від пошкодження посівів с/г продукції.

Як аграріїв позбавляли держпідтримки

 У 2019 році, для збалансування показників бюджету, народні обранці змінили положення Бюджетного кодексу України про державну підтримку АПК. У результаті змін державна підтримка АПК відтоді визначається на рівні не більше 1 % аграрного ВВП, хоча раніше цей параметр був прописаний на рівні не менш як 1% аграрного ВВП.

Варто зауважити, що почалися негативні зміни ще у 2018 році, коли законом 2621-VIII (реєстраційний номер 9084) держпідтримку АПК зрізали з 1,5% ВВП до 1%, а далі і його не виділили (замість 6,3 млрд грн виділили 5,9 млрд грн).

«Дякувати» за це маємо авторам поправки №161. Автори: Андрій Кіт, Микола Люшняк, Олег Кулініч, Федір Негой та Валерій Давиденко. 

Все тією ж поправкою №161 пропонувалося встановити, що у 2017-2019 роках щорічний обсяг коштів із держбюджету на АПК (і фермерських господарств) має становити не менше від 1% випуску продукції у сільському господарстві, у 2020-2025 роках — не менше за 1,5%. Як пояснила у коментарі помічниця Олега Кулініча, робоча група, а потім і бюджетний комітет (у ніч з 20 на 21 листопада 2019 року), не погодилися на такий варіант, відхиливши поправку. Тоді Олег Кулініч, як один з авторів поправки, із трибуни парламенту (тієї ж бюджетної ночі) наполіг на підтвердженні, її поставили на голосування у зал, але вже у зміненому вигляді.

Читати до теми: «Покращили»: Рада позбавила аграріїв на 5 років права отримувати щороку додатково кілька мільярдів з бюджету

Ось який вона мала вигляд: «Правкою пропонується абзац другий пункту 42 Бюджетного кодексу викласти в такій редакції:

При цьому, до 20% такої підтримки використовується сільськогосподарськими товаровиробниками для закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання (2017 рік — 10%, 2018 рік — 15%), а також спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси».

Простіше кажучи, з неї зник пункт про 1,5% держпідтримки, натомість розширили іншу частину поправки — про збільшення частки компенсації за програмою купівлі української с/г техніки (зокрема й у частині переліку отримувачів цієї компенсації, наприклад, до нього додали покупців вагонів-зерновозів). Однак депутатів і це не задовольнило, тож вони провалили голосування — «за» було лише 54 голоси! Але автори «модернізованої» поправки не відступили й пішли на кулуарні перемовини, та вже на вечірньому засіданні таки домоглися свого — «продавили» правку через зал без 1,5%.

Читати до теми: Бюджет-2020: які зміни очікують АПК та програми держпідтримки

Тож спочатку бюджетну підтримку АПК зменшили з 1,5 % до 1% аграрного ВВП. Виділили не 6,3 млрд грн, а 5,9 млрд грн. А потім ще й зменшили норму (яка все одно не виконувалася) до нявного показника – не більше від 1% аграрного ВВП.

Важливий момент: тепер ті, хто зарубав гарантовану законом держпідтримку, намагаються її знову повернути. Так, у лютому 2020 року Олег Кулініч інуціював законопроєкт №2825, який пропонує на законодавчому рівні затвердити підтримку аграріям на рівні не менш ніж 1% держбюджету на 5 років. Що, знову "охорона відміна"? Спочатку самі ж скасували, а тепер повертають. Запитується чому: бо змінилась політична кон'юнктура? 

Держпідтримка 2020 року

У лютому 2020 року парламентарі схаменулися і зареєстрували законопроєкт №2825, який знову повертає граничний обсяг надання державної підтримки на рівні – не менше за 1% випуску продукції у сільському господарстві. Автори законопроєкту: Кулініч Олег Іванович, Шахов Сергій Володимирович, Бабенко Микола Вікторович, Давиденко Валерій Миколайович, Лунченко Валерій Валерійович.

У пояснювальній записці до законопроєкту № 2825 вказано, що документ пропонує затвердження до 2025 року об’єм держпідтримки для аграріїв.

Збільшити граничний обсяг надання такої підтримки не менше 1% випуску продукції у сільському господарств, які спрямовуються на часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами сільськогосподарських товаровиробників, зокрема відсоткової ставки за кредитами на придбання земель сільськогосподарського призначення», – вказано в документі.

Читати до теми: Вісім місяців аграрного заступника Тараса Висоцького — що зроблено? Провал за ключовими позиціями.

Зазначається, що для реалізації законопроекту в разі його ухвалення необхідно буде передбачити у держбюджеті додатково 6,2 млрд грн.   

Колишній заступник міністра аграрної політики і продовольства України, власник фермерського господарства Віктор Шеремета прокоментував для AgroPolit.com ситуацію з допомогою АПК. Він сказав, що про держпідтримку розмовляли під час зустрічі представників малого й середнього бізнесу з Денисом Шмигалем та представниками МЕРТ.

Ми з боку фермерів говорили про те, щоби програми, які працювали протягом останніх 2 років, продовжили працювати. Зараз в уряді говорять про програму «5-7-9%», яка має забезпечити фермерів кредитами. Але в нас була програма про відшкодування відсотків і 1% залишався для фермерів.

Тоді наголошували, що повернуть борги за програмами держпідтримки за 2019 рік, які не закриті. Обіцяли, що їх покриють у 2020-му. Водночас ми наполягали на тому, щоб продовжили дію торішніх програм. Це спростило би доступ до них спільноти фермерів.

Якби залишилися попередні програми, то не у січні 2020-го, але вже у перші місяці року ми отримали б держпідтримку, поки там би погодили бюджетні програми, паспорти, це було б трошки пізніше. Та все ж не під кінець року», – сказав Шеремета. 

Голова Асоціації фермерів Драбівського району Черкаської області Валерій Перепелиця для AgroPolit.com прокоментував ситуацію із держпідтримкою і зазначив, що ситуація далека від ідеальної. 

Найбільшу допомогу ми отримали в 2019 році, коли уряд зміцнив гривню на 15%. Такі фермери, як я, та інші вилетіли в мінуси. Гривня зміцнилась, у нас уряд брав запозичення під облігації внутрішньої позики. Люди заводили долар, здавали. Потім купували гривню, облігації. Таким чином, уряд напозичався грошей, які треба повертати. А весь аграрний сектор посадили на «п’яту точку», – заявив Перепелиця.

За його словами, ситуація особливо негативно позначилася на дрібних виробниках, у яких не було де зберігати та продавати продукцію. 

Читати до теми: Валерій Перепелиця: В Україні відбувається економічний геноцид фермерства

«Наприклад, я, замість того, щоб продавати соняшник по 8 тис., продав за 6 тис., і на 20 га отримав 100 тис. збитку. Таким чином, у весну 2020 року увійшов без грошей. Зважаючи на карантин, ані банки, ані люди – ніхто не позичає. Щодо державних програм, то навіть їхні порядки не опубліковані. А вже кінець травня. Оце така підтримка програми. Від цієї підтримки фермери згорнулись. Обіцяли, що дадуть нам грошей, почнуть підтримувати, і тоді почнуть землю купувати. Тільки за минулий рік залишилися заборгованості за колишніми підтримками: це й відшкодування техніки, і компенсації за кредити в умовах, коли ніхто не позичає. Програми цієї підтримки згорнулись. Обіцяли гроші виділити – але тепер це обіцянки під ринок землі. А заборгованість тільки за колишніми підтримками щодо відшкодування за придбання техніки, компенсації за кредитами тощо. Оце підтримка, яка була у минулому році, і в цьому», – зазначив Перепелиця.

Більш позитивно на ситуацію з держпідтримкою дивиться член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Кучер.

Сьогодні йдеться про те, що потрібен новий закон про державну підтримку АПК. Я підтримую його появу. Якщо зможемо його прийняти до кінця 2020 року, то буде добре. Адже закон складний. Але, я впевнений, що оцей 1% вирішив би багато проблем аграрного сектору».

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com