Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
До Міністерства економічного розвитку звернулися вітчизняні виробники пального – «Укрнафта», «Укргазвидобуток» та «Укртатнафта» із пропозицією введення мита на імпорт продуктів нафтопереробки. Заява надійшла у лютому 2020 року, але розгляд її почався лише зараз.
Автори звернення вимагають введення з цього року мит за ставкою 8,46% на імпортне дизельне паливо та скраплений газ із подальшим її збільшенням щороку до 25,4% до 2024 р. Мовляв, таким чином держава сприятиме зростанню внутрішнього виробництва пального і зниженню собівартості вітчизняних нафтопродуктів.
Причина звернення – представники вітчизняних компаній вважають, що російські виробники нафтопродуктів порушують норми ВТО. Оскільки з бюджету РФ їм компенсуються акцизи, що фактично є субсидуванням, а отже й порушенням конкуренції.
Читайте до теми: Аграрії звернулися до влади з вимогою відмінити акцизи на пальне
Нагадаємо: 18 квітня 2019 року уряд Російської Федерації заявив про встановлення заборони на експорт до України нафти та нафтопродуктів.
За даними консалтингової компанії UPECO, в 2018 році імпорт нафтопродуктів з Росії в Україну становив понад 3,3 млн т (ДТ – 2,74 млн т, 530 тис. т скрапленого газу та 122 тис. т бітуму).
На ринку нафтопродуктів України російське дизпаливо, зріджений газ і бітум займають понад 32%.
У разі введення навіть мінімального рівня мита, запропонованого ПАТ «Укртатнафта», ціна за один літр дизельного пального може збільшитися на 1,77 грн (нинішня середня ціна 21,2 грн/л).
«Ціни на продукти харчування можуть штучно суттєво підвищити. Цього не можна допустити. Прикриваючись псевдопатріотичними гаслами, компанії «Укрнафта», «Укргазвидобуток» та «Укртатнафта» ініціювали запровадження мита на дизель та зріджений газ. Цього тижня рішення за їхньою заявою має ухвалити Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Цього не можна допустити. Оскільки ми отримаємо суттєве зростання вартості усіх нафтопродуктів, незалежно від країни їхнього походження. Це країна вже проходила у 2019 році.
Збільшення вартості дизелю та зрідженого газу призведе до ланцюгової реакції: зростання ціни на продукти харчування, транспорт, собівартість інших товарів широкого вжитку. Аграрії відчують на собі наслідки таких дій першими: у разі ухвалення рішення про введення мита, нам доведеться для збору врожаю купувати дизель за завищеними цінами вже зараз. Що призведе до здорощення собівартості вирощеної сільгосппродукції. Додаткові витрати аграріїв на дизпаливо можуть зрости до 1,9 млрд грн. Відповідно вартість сільгосппродукції підвищиться, але продавати її за цінами вище світових аграрії не зможуть, тому нестимуть збитки.
У підсумку, на країну чекає інфляція, спричинена лише апетитами олігархів. І це – на додачу до посухи, світової кризи та пандемії COVID-19. Це неприховане олігархічне мародерство!
Ми знаємо, що питання формування прозорих ринкових відносин постійно у фокусі уваги президента та уряду. І тому ми просимо президента Україні та прем’єр-міністра України втрутитися в ситуацію та не допустити ухвалення Міжвідомчою комісію з міжнародної торгівлі при Міністерстві економіки України руйнівного для економіки рішення про запровадження мита на імпортоване дизельне паливо та зріджений газ», – йдеться у заяві.
Нафтогазова асоціація України (НАУ) підтримала звернення Аграрного союзу України (АСУ) до президента Володимира Зеленського з закликом не допустити запровадження мита на імпортне дизельне пальне та скраплений газ і, як наслідок, суттєвого подорожчання продуктів харчування.
«15 червня 2020 Аграрний союз України звернулвся із проханням до президента України та прем’єр-міністра України втрутитися у ситуацію та не допустити ухвалення Міжвідомчою комісію з міжнародної торгівлі при Міністерстві економіки України руйнівного для економіки країни рішення про запровадження мита на імпортне дизельне пальне та скраплений газ».
Нафтогазова асоціація України вважає, що об’єктивних підстав для запровадження мит на імпорт ДП та ЗВГ немає. НАУ вкотре закликає учасників Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та інших дотичних до питання чиновників дотримуватись законодавства та уважно вивчити і всебічно обговорити ініціативи НПЗ. Помилкове рішення може коштувати державі і всім категоріям споживачів пального дуже дорого» – йдеться у повідомленні.
Читайте до теми: Петрашко лобіює інтереси Коломойського, «просуваючи» встановлення мита на імпортне пальне
Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації
За словами президента Української зернової асоціації (УЗА), мита посприяють значному підвищенню вартості дизельного палива, що вкрай негативно позначиться на основних споживачах – фермерів.
Сільськогосподарські виробники сидять без допомоги держави. Йде збір врожаю, потім посівна. На все це потрібні запаси дизпалива. Його все будуть купувати, а потім виявиться, що влада не компенсує витрати», – говорить він.
Пропозиція «Укртатнафти» провести розслідування щодо імпорту дизпалива з РФ і ввести мито на ввезення дизеля і скрапленого газу, призведе до зростання цін на ці товари в Україні.
Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на своїй сторінці у ФБ досить розлого та метафорично розповів, що питання захисту вітчизняного виробника завжди натикається на супротив та критику, хоча це місія благородна та потрібна.
«Другий епізод третього сезону "Доктора Хауса" має назву «Каїн і Авель»: про маленького хлопця, в тілі якого були присутні частини ДНК близнюка, котрого він поглинув в утробі матері.
Боротьба двох ДНК в одному тілі нагадує дискусію про захист національного виробника. Всі дуже за. Потрібна підтримка. Але коли справа доходить до рішень, починається критика. Як у випадку полімерів, добрив чи палива.
Базовий рівень аргументів тривіальний – корупція і схематоз. Це в українських публічних дискусіях як добридень. Просто елемент ввічливості в бік урядовців.
По суті ж претензія така – погана промисловість, одіозні власники і кепська продукція.
Головне ж, а які були очікування про те, хто звернеться по допомогу у вигляді захисних заходів і антидемпінгу?
У мене і не було ілюзії що це будуть саме usual suspects – немодернізовані, успадковані з радянських часів виробництва, з олігархічною чи, ще гірше, державною власністю. І треба сприймати себе тверезо – це теж частина нашої з вами економіки.
Мої симпатії, звісно ж, на боці критиків. Бо критиком є бізнес, який успішно зловив вітер конкуренції і стихія ринку несе його вперед. Я захоплююся таким бізнесом.
Цей бізнес потребує підтримки теж. Інакшої – у вигляді відкриття нових ринків, експортного фінансування, торгових місій тощо. Це основна частина роботи торгового представника. Але повернемося до захисних заходів.
По торговий захист звертаються щодо продукції з криваво-червоного океану конкуренції з продукцією з Туреччини, Росії, Китаю, ЄС та інших. Усі вони по різному, але однаково потужно субсидують своє виробництво.
На таких ринках справді номінально може вигідніше імпортувати продукцію. Але стратегічно це згубно. Усі згадані вище держави прагнуть до стратегічної автономії, тобто не залежати від імпорту і підтримувати належну частку внутрішнього виробництва.
Але не може йтися про те, щоб довіку підтримувати неефективні виробництва за рахунок іншого бізнесу.
Захист можливий лише в контексті великого оздоровлення – демонополізація, ефективність виробництва і продажів, якість продукції, робота з ключовими партнерами тощо.
Колись тягарем для економіки був Нафтогаз, який зміг модернізуватися сам і схопити ритм трансформації газового ринку в Європі.
Я вірю, якою б непривабливою не була сьогодні історія виробників добрив, полімерів та палива – їхнє майбутнє може бути успішним на користь загального добробуту.
І якщо зняти піну емоцій з нинішньої дискусії про потенційний торговий захист, то дискусія йде саме про це».
Катерина Рибаченко, генеральный директор холдингу «Агро-Регіон»:
«Цього року українських аграріїв непокоять 3 проблеми: по-перше, складні погодні умови на старті; по-друге, істотне падіння прибутковості, пов'язане з рекордно-низькими цінами на зерно, світовою економічною кризою, спадом попиту, перевиробництвом і наслідками протидії коронавірусу; а по-третє – це дуже контроверсійні меседжі від Міністерства економіки.
Спочатку, токсична ідея ввести квоти на мінеральні добрива, на користь одного олігарха, а тепер, мита на дизпаливо на користь іншого олігарха. Квоти, мита і будь-які інші обмеження ринку завжди призводять до зростання цін. Добрива і паливо – дві найважливіші складові в агро-собівартості (35-45%) і їх подорожчання, звичайно ж, позначиться вкрай негативно на українських фермерах, аж до втрати конкурентоспроможності продукції нашого АПК на зовнішніх ринках».
Геннадій Рябцев, фахівець із державної політики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук, професор, державний службовець шостого рангу. Професор кафедри державної політики та суспільного розвитку Національної академії державного управління при Президентові України.
«Немає жодних підстав для ухвалення рішення про введення мита. В разі запровадження таких санкцій, в Україні може виникнути нестача нафтопродуктів, а також це призведе до значного їх подорожчання. Крім того, відсутнє належне обґрунтування саме таких компенсаційних мит, оскільки все це ґрунтується або на невірному трактуванні авторами податкового маневру в РФ (мито на імпорт паливних матеріалів вводився у відповідь на російські санкції 2019 року, – Ред.), або ж на даних, які неможливо підтвердити з офіційних джерел.
Варто нагадати, що та ж сама «Укртатнафта» відмовляється надати інформацію про обсяги і структуру виробництва на підприємстві, пояснюючи це необхідністю зберігати комерційну таємницю. Держстат не отримує необхідних даних. Органи державної влади не можуть перевірити чи вірні дані надано позивачами. Зважаючи на наведені вище факти, заява про введення мита не містить якихось суттєвих аргументів. Але цілком ймовірно, якщо буде прийняте політичне рішення, цю заявку можуть задовольнити. Зрозуміло, що це відразу негативно відобразиться на ринку, особливо, якщо на додачу до всього буде створено ще й штучний ажіотаж на паливному ринку. Наприклад, якщо «підігріти» питання загрози нестачі пального під час осіннього збору врожаю, або ж якщо зникне приблизно третина паливного ринка через митну політику, то верхньої межі зростання цін на паливо просто неможливо визначити чи навіть уявити».
Сергій Куюн, директор ВАТ «Консалтингова група А-95»
«Захищати власного виробника – справа непогана але, на жаль, ініціатива з введенням мита на дизпаливо та скраплений газ не має нічого спільного з цим процесом. Призначення мита – знизити конкуренцію і дозволити вітчизняному виробнику заробляти більше. Але ми сьогодні бачимо, що і російські партії палива (проти яких і мали б працювати мита), й усі інші йдуть до нас не по демпінговим цінам, вони йдуть з преміями до світових розцінок. Ми сьогодні купуємо пальне усіх марок за максимальними цінами. Європейські підприємці заздрять українським, адже вони лише можуть мріяти про те, щоб продавати паливо внутрішньому виробнику за такими розцінками.
Тож для введення таких мит немає жодних передумов. Це чистої води лобістська, бізнесова ініціатива, а пропозиція вітчизняних нафтопереробних компаній – це питання досить великого додаткового заробітку. Сьогодні ми не бачимо якихось вагомих причин для введення мита на імпорт нафтопродуктів. За нашими розрахунками, українські виробники, які вимагають від уряду це мито, вони вже знаходяться в дуже вигідному положенні перед іноземними постачальниками.
Ми порахували, що група Приват, яка володіє Кременчуцьким нафтопереробним заводом, 90 % морської перевалки нафто перевалки, додатково заробить на підвищенні цін та перерозподілі ринку близько $10 млн на місяць. І вся риторика про недопущення торгів з агресором – це просто замилювання очей. Справжня мета – просто заробити на споживачах. В результаті таких дій ціни на дизпаливо зростуть приблизно на 1 тис. грн за тонну, що призведе до зменшення прибутків фермерів або ж до підвищення цін на аграрну продукцію».
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
«Коли олігархічні угруповання хочуть випотрошити кишені споживачів, то вони виступають з подібними ініціативами. Так було і 10 років тому назад, і зараз так є. І вони чомусь не проводять модернізацію власних потужностей, а обіцяють зробити це колись, потім, пізніше. Однак вони просять підняти мито, щоб заробити більше коштів, а вартість цього мита хочуть просто перекласти на плечі споживачів. Звичайна шахрайська одноходівочка. І хоча апокаліптичного сценарію не буде, якщо запровадять таку ініціативу, однак поступове збільшення цін по ланцюжку споживання варто очікувати – це 100%. Адже в складовій багатьох видів продукції широкого споживання присутня і ціна на паливо (сільгосптехніка та транспортування продукції).
Нагадаю, що в Україні ринок пального псевдо конкурентний і ціни на пальне регулюються досить своєрідно. Наприклад, якщо порівнювати ситуацію з сусідніми європейськими країнами, то ми побачимо, що за період, коли інтенсивно знижувалася ціна на нафту, це призвело до зниження ціни на нафтопродукти. Але не в Україні. Ще перед карантином, у лютому місяці поточного року, (коли просіли ціни на нафту), в Польщі і в Україні ціни на пальне були практично однаковими. Хоча традиційно в Польщі ціни на пальне приблизно на 30% вищі. Все через те, що у них працює конкурентне середовище на ринку пального та антимонопольне відомство, а у нас ні. В Україні ціни на пальне почали потроху знижуватися лише завдяки загальному падінню нафтових цін, а не завдяки роботі конкурентного середовища.
Повертаючись до питання введення мита, повторюю – вона не нова. Її кожного разу «витягають», коли з'являється нова влада і пробують «протягти» з надією – а раптом вдасться!? Тим більше, що сьогоднішній уряд не відрізняється своєю професійністю від попереднього».
Заява групи «Приват» і НАК «Нафтогаз України» про введення мит на імпорт дизпалива і скрапленого газу з Росії на рівні 8,46% з щорічним підвищенням до 25,4% суперечить чинному українському законодавству і правилам Світової організації торгівлі (СОТ).
Таку оцінку дала партнер юридичної компанії Sayenko Kharenko Анжела Махінова у колонці для видання «Бізнес-Цензор».
«Згідно з публічно доступною інформацією, національна галузь просить застосувати спочатку мито в розмірі 8,46% і в подальшому збільшити його до 25,4% протягом 5 років. Такий підхід повністю суперечить чинному законодавству і правилам СОТ. Справа в тому, що розмір компенсаційного мита визначається на підставі ретроспективних даних», — пише партнер юридичної компанії.
За її словами, якщо збиток від нібито «нелегітимної субсидії» дійсно буде встановлено, то на всі п'ять років може бути встановлена тільки одна ставка без будь-якого автоматичного підвищення.
«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ):
«Ми отримаємо суттєве зростання вартості усіх нафтопродуктів, незалежно від країни їхнього походження. Це країна вже проходила у 2019 році.
Збільшення вартості дизелю та зрідженого газу призведе до ланцюгової реакції: зростання ціни на продукти харчування, транспорт, собівартість інших товарів широкого вжитку. Аграрії відчують на собі наслідки таких дій першими: у разі ухвалення рішення про введення мита, нам доведеться для збору врожаю купувати дизель за завищеними цінами вже зараз».
Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!