Черговий раунд у боротьбі з тінню – у Верховній Раді зареєстровано законопроект про зменшення ставки ПДВ для агропродукції

За підрахунками фахівців аграрного ринку близько 40 % зернових в Україні реалізується за готівку, а різного штибу ділки завдяки «сірим схемам» позбавляють державний бюджет мільярдів грн щороку. Одним з найбільш популярних засобів обходу закону є так звані «скрутки», коли шахраї використовують махінації для повернення фіктивного ПДВ.

15 червня 2020 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект 3556 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». Документ пропонує знизити ставку з 20% до 14% на низку товарних позицій з галузі АПК. Таким чином автори законопроекту вирішили посприяти виходу аграріїв з тіні та зменшити кількість шахрайських схем з агропродукцією. AgroPolit.com проаналізував текст законопроекту та розпитав фахівців про ефективність таких кроків з боку законодавців.

Читайте до теми: Аграрна Рада – законодавці та лобісти агробізнесу України

Сутність законопроекту №3656

Документ пропонує знизити ставку ПДВ з 20% до 14% на велику рогату худобу і живих свиней, незбиране молоко, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, свиріпи, ріпаку, соняшника, насіння і плоди інших олійних культур.

Ключові автори: Микола Сольський, Мар'ян Заблоцький, Павло Халімон, Вадим Івченко, Олег Кулінич.

Як стверджують автори проекту, прийняття закону не спричинить втрат для бюджету. По-перше, низька ефективність від схем навколо ПДВ мотивує працювати «по-білому». По-друге, пропорційно зі ставкою знизиться й сума відшкодування експортерам. По-третє, фактичний платник ПДВ — кінцевий споживач, тобто відвідувачі магазинів і супермаркетів. Вищезазначені позиції не продають споживачеві безпосередньо, а відправляють на переробку.

Також у пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що від зниження ставки ПДВ виграють не тільки сільгоспвиробники, а й переробники, оскільки термін сплати основної суми ПДВ для них переміщується з дати оплати сировини на дату оплати зобов’язань по операціях з реалізації продуктів її переробки. Відтермінування щонайменше на 30 днів (20 днів декларація + 10 днів сплата ПДВ).

За планом авторів, зниження ставки ПДВ по операціях з реалізації зернових та олійних культур пропорційно зменшить суму відшкодування з бюджету експортерам таких зернових та експортерам продуктів їхньої переробки. Тобто, в рази зменшуються витрати бюджету та ризики втрат, пов’язаних із шахрайством з ПДВ та застосуванням так званих «скруток», оскільки різко знизиться ефективність таких шахрайських схем.

На даний час в парламенті готується до розгляду ініціатива деяких депутатів щодо зменшення розміру ПДВ для аграріїв з існуючих на сьогодні 20% до 14% за окремими групами товарів. Розцінюю це, як реальний вклад держави в галузь, яка є бюджетонаповнюючою, де розвиток та економічна віддача від аграрного сектору можливі тільки при комплексній і системній підтримці з боку центральної влади.

До речі, саме такі домовленості були між сільгоспвиробниками та владою при відміні спецоподаткування. Тому, коли держава нарешті має намір виконати свою частину обіцянок, то це можна тільки вітати», – прокоментував для AgroPolit.com ініціативу законотворців народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

За його словами, це буде реальна допомога аграріям в посткарантинний період, напередодні врожаю 2020, який вже прогнозують меншим, ніж в попередні роки. Крім того, пільгове ПДВ стосуватиметься тих груп товарів, які лягають в основу стимулювання розвитку переробної галузі. 

«А це – додаткові робочі місця, збільшення бази оподаткування, вироблення товарів з доданою вартістю. Прийняття цього закону дозволить отримати економічний ефект, який пошириться далеко за межі аграрного сектору», – заявив Іван Чайківський.

Читайте до теми: Іван Чайківський: У вересні запропонуємо програми розвитку аграрного сектору на 5 років

Як пояснила в коментарі для  AgroPolit.com керуючий партнер, керівник податкової практики MartynivLaw Андріана Мартинів, якщо розглядати цей законопроєкт в тандемі зі законодавчими ініціативами в частині поставленого податкового зобов’язання, податку з гектару, то простежується намір збалансувати податкове навантаження.

Ставка в 14% ПДВ працюватиме як для операцій на території України, так і для операцій з ввезення на митну територію України низки товарів. Дещо незрозуміло, чому автори поширили пільгову ставку ПДВ на імпорт. Очевидно, що мета законопроекту – зменшити податкове навантаження на агросектор в умовах пандемії та «касових розривів». Водночас, вплив такої ініціативи на економіку мовою цифр в супровідних документах до законопроєкту не надається.

Якщо розглядати цей законопроєкт в тандемі із законодавчими ініціативами в частині поставленого податкового зобов’язання, податку з гектару, то простежується намір збалансувати податкове навантаження. За законопроєктом пільгова ставка з ПДВ має постійний характер і поширюватиметься на усіх гравців агро ринку», – пояснила Андріана Мартинів.

За словамми Андріани Мартинів, авторам законопроекту було б доречно врахувати й вимоги пп.4.1.9 ПКУ Податкового кодексу – в частині набрання чинності законом.

За принципом стабільності – зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Порушення цієї норми мають звичайний характер», – заявила керівник податкової практики MartynivLaw.

Хто отримає найбільшу вигоду

Як пояснив в ексклюзивному коментарі для AgroPolit.com президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, перед прийняттям закону про зменшення ставки ПДВ потрібно змоделювати весь виробничий ланцюг, щоб зрозуміти кому саме цей законопроект допоможе, а кому може і нашкодити.

Зменшення ставки ПДВ, в першу чергу, позначиться на кінцевому споживачеві, адже вартість товарів на полицях магазинів стане меншою. Також ця ініціатива зробить вітчизняні товари більш конкурентними до аналогів, які ми отримуємо з-за кордону. Це дійсно так, але варто зауважити, що одночасно у нас виникають певні проблеми у виробничому ланцюгу.

Наприклад, один і той самий виробник вирощує, переробляє і продає продукцію. У такого виробника буде один показник дохідності, а у того, хто тільки переробляє але купує сировину, сплачуючи ПДВ, він при переробці та реалізації продукції не отримує такого ж бенефіту, як попередній. Тож такі зміни зі ставкою ПДВ потрібно робити комплексно», – пояснив Леонід Козаченко.

За його словами, потрібно зважити, в якому сегменті ці зміни будуть працювати: в переробній промисловості чи лише у розділі реалізації сировини. Визначити можливі втрати бюджету та інструменти компенсації.

Ситуацію мають змоделювати фахівці, прорахувати плюси та мінуси. Зараз важко сказати зі 100 % впевненістю, що цей закон принесе якусь користь всім суб'єктам господарювання, а не лише окремим підприємствам. Все залежить від комплексного підходу та моделювання наслідків при розробці закону. Тобто, на ці запитання потрібно почути зважені, без емоцій, відповіді авторів законопроекту, як нам отримати оптимальне рішення, яке задовольнить всіх виробників і державу», – впевнений Леонід Козаченко.

Майже аналогічну позицію зайняв і колишній заступник міністра аграрної політики і продовольства України Віктор Шеремета.

Варто ретельно проаналізувати можливі наслідки цього законопроекту, хоча, в цілому, це правильне рішення – зменшити ставку ПДВ. Я навіть більше скажу, у 2018 році ми проводили розрахунки по переробці, і вже тоді було зрозуміло, що подібний законопроект буде вигідний селянам, які продають сировину і невигідний закупівельникам-переробникам. Адже у них «вхідне» ПДВ буде 14 %, а «вихідне» – 20 %. Переробники мають сплатити різницю у 6 %.

Ми підрахували (з бухгалтерією компанії-переробника, яка вирощує коней і переробляє м'ясо на ковбасу) і з'ясували, що закуповуючи сировину на 6 % дешевше, вони зменшать вартість кінцевої продукції відповідно до конкурентної ціни на ринку», – заявив у ексклюзивному коментарі для AgroPolit.com Віктор Шеремета.

Один з авторів законопроекту 3556 Мар’ян Заблоцький раніше розповідав AgroPolit.com про те, хто може виграти від зниження ставки ПДВ на ринку зернових.

Виграють від цього всі. Коли аграрії продають товар із ПДВ, то цей же ПДВ потім відшкодовується зернотрейдеру. А зернотрейдер завжди платить аграрію ціну з дисконтом від цього ПДВ. Тому що податкова повертає не завжди вчасно, є курсові ризики, є все-таки вартість грошей у часі, тобто на них нараховується певний відсоток. І що менший буде ПДВ в обороті, то меншим буде дисконт у трейдера до аграрія. В результаті зменшення ПДВ аграрії отримують плюс 1-2% до реальної ціни зерна. Це немало, за нинішніх умов це досить добра цифра. Якщо, наприклад, узяти ціну кукурудзи, то приблизно 70 гривень до тонни десь буде плюс ціна, – заявив Заблоцький.

Відшкодування ПДВ лише експортерам?

Через використання тіньових «схем» у роботі агросектору у сегменті рослинництва бюджет втрачає щороку мільярди коштів. Про це йдеться у листі, яким ДФСУ пропонує учасникам агроринку вивчити свою ініціативу скасування відшкодування експортного ПДВ для виробників олійних та рослинних культур і залишити це право лише виробникам-експортерам готової продукції.

У листі вказано, що за даними статистики, за 2017/2018 маркетинговий рік експортовано зерна — близько 70%, олії — понад 90% від обсягу виробництва.

Читайте до теми:  Реанімація спецрежиму коштуватиме бюджету 25-30 млрд грн, але це буде серйозний поштовх для агросектору

«Іншою причиною зазначеного вище виняткового бюджетного дисбалансу є значний тіньовий сегмент цього ринку внаслідок необлікованого та недекларованого виробництва (щодо зерна, за різними оцінками, цей сегмент становить близько 40%; щорічний тіньовий ринок виробництва олії окремі експерти оцінюють у понад 20 млрд грн; за даними Пенсійного фонду сільське господарство за тіньовою зайнятістю є лідером серед усіх галузей) та активного застосування схем ухилення від оподаткування», — сказано у повідомленні.

Основні схеми ухилення від сплати податків у АПК

Варто зауважити, що автори законопроекту 3556 націлилися переважно на махінації з ПДВ, але в аграрному бізнесі існує ціла низка різноманітних способів, як обійти закон.

Є два варіанти, як ухилитися від сплати ПДВ: частину врожаю ви продаєте за готівку, таким чином показуєте офіційно менше й у вас, відповідно, податковий кредит сходиться із податковими зобов’язаннями. Або другий варіант – купувати документи.

Можемо собі уявити якогось торговця дизелем, якусь автозаправку, яка за готівку продає дизель, у неї залишаються документи на руках і вона продає їх аграріям, щоб аграрій сказав, що він у них купив дизель, аби посіяти на полі. Звісно, це все – бездоказово. Аграрій може сказати як 50 літрів на гектар, так і 200 – стільки, скільки він вважає за потрібне», — розповів про махінації з ПДВ Мар’ян Заблоцький.

У ДФСУ також розповіли про основні схеми ухилення від сплати податків у АПК. При застосуванні найбільш поширених схем первинний «продаж» (з метою легалізації) зерна оформлюється так званими «зустрічними транзитами» або «скрутками» (декларують нереальні операції з придбання товарів однієї номенклатури, наприклад, сигарет, продуктів харчування, імпортованої продукції, що фактично реалізуються за готівку, а постачання — зовсім іншої, у якій «зацікавлені» підприємства реального сектора економіки), а також псевдо виробниками та суб’єктами, що нібито купують зерно у неплатників ПДВ, зокрема фізичних осіб-підприємців, яке ними не могло бути вирощене.

У наступних ланках оформляються «на папері» операції з купівлі-продажу зерна псевдо постачальниками, які не здійснюють реальної економічної діяльності та використовуються для формування неправомірної податкової вигоди іншим платникам.

Водночас, у разі оформлення псевдо постачальниками (точніше — від їхнього імені) здачі цього зерна на зернові склади, які відповідно до законодавства не уповноважені перевіряти джерело його походження, останніми оформлюються спеціальні складські документи, що засвідчують прийняття зерна на зберігання та послідуюче переоформлення (при його продажу) на інших власників. Тим самим забезпечується правова легалізація джерела зерна (склади) для подальших операцій з ним, в тому числі при його придбанні експортерами. При цьому «зустрічними транзитами» та псевдо постачальниками власні податкові зобов’язання з ПДВ, що виникають при декларуванні нереальних операцій з постачання зерна покриваються за рахунок схемного податкового кредиту. Зазначені факти періодично стають предметом кримінальних розслідувань.

Окремими виробниками олії з метою приховування самостійного введення в обіг насіння соняшника та соєвих бобів невідомого походження, а також власних податкових зобов’язань при постачанні вироблених олії та шроту, застосовуються схеми із нібито приймання на переробку від псевдо постачальників сировини та послідуючої поставки їм готової продукції на «давальницьких» умовах.

Читайте до теми: Аналіз поточного стану та проблем Держрезерву України

Переваги від зменшення ставки ПДВ з 20 % до 14 %

Зниження податкового навантаження завжди призводить до здешевлення готової продукції. Що нижчою є ставка ПДВ, то доступніші продукти на полицях магазинів. За ту саму суму грошей можна буде купити більше товарів. Слідом за зростанням купівельної спроможності зростуть ємність ринку і бюджетні надходження.

Схожий сценарій зі зменшенням ставки ПДВ зараз реалізується в Латвії. З початку 2018 року ПДВ на фрукти й овочі зменшили з 21% до 5%. Такий режим діє до кінця 2020 року. Вже за перші шість місяців кількість платників податків збільшилася на 4%, оборот грошей в овочівництві та плодівництві — на 9%. За словами економіста інвестиційного департаменту Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрія Ярмака, зниження ставки ПДВ робить вихід з «тіні» вигідним: «Легалізація розрахунків і доходів істотно спростить ведення бізнесу і знизить його ризики. Крім того, спроститься доступ до фінансування», – написав Ярмак на своїй сторінці у ФБ.

Як зазначається у дописі Ярмака, зараз, за ​​різними оцінками, тіньова економіка плодоовочевої галузі в Україні становить не менше 80% всієї галузі. Саме тому, зниження ставки ПДВ на фрукти та овочі (що практикується в більшості країн ЄС), матиме позитивний вплив на процес детінізації плодоовочевого бізнесу і не тільки не призведе до падіння надходжень до бюджету, а навпаки, виступить додатковим джерелом збільшення. Ярмак зазначив, що, наприклад, в Латвії з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 діє знижений ПДВ на характерні для країни овочі і фрукти: з 21% ПДВ був знижений до 5%. За словами експертів, вже за перше півріччя 2018 року надходження до бюджету збільшилися на € 12,5 млн, на 4% збільшилася кількість платників податків і більш ніж на 9% збільшився оборот коштів в сфері овочівництва і плодівництва.

Законопроект, безумовно, може мати позитивний економічний ефект, оскільки він вводитиме зміни в роботу господарств. Зараз у багатьох фермерів «вхідний» ПДВ набагато нижчий ніж «вихідний» ПДВ. Це породжує «чорний вал зерна». Тож ініціатива зі зменшенням ПДВ – дуже добре, але я ще б зменшив цей показник до 10 % – це було б в самий раз. Законопроект зіграє на руку всім виробникам: і малим, і середнім, і великим. Адже, коли «вихідний» ПДВ не перекриває «вхідний», чимала кількість підприємств втрачає значні суми на податках, що, власне, і спонукає багатьох аграріїв залишатися в тіні. Закон має вирівняти ситуацію», – заявив у коментарі для AgroPolit.com голова об'єднання «Агро-Продовольча Рада» Іван Слободяник.

Як стверджують автори законопроекту 3556, з ухваленням закону надходження, витрати, кредитні зобов'язання з ПДВ здебільшого залишаться без змін. Тобто для чесних аграріїв нічого не зміниться, а ось перекупщикам доведеться платити податки. Прибутковість вирощування соняшника, ріпаку чи кукурудзи, а також сальдо доходів бюджету також залишаться колишніми. Водночас переробні підприємства зможуть економити до 6% на закупівлю продукції за рахунок менших податкових зобов'язань виробника.

Чи дійсно законопроект №3656 допоможе побороти тінь?

Хоча автори законопроекту 3656 стверджують, що нововведення посприяють виходу виробників з тіні, представники ринку та фахівці досить скептично дивляться на такі заяви, хоча і відмічають певні позитивні зміни, які несе законопроект.

На тіньовий ринок законопроект 3656 навряд чи вплине. Адже основна проблема тіні – це повернення фіктивного ПДВ. Тобто весь «вхідний» податок повертається. І якщо ми сформуємо фіктивний обсяг податку, то після експорту його повернуть з бюджету в повному обсязі незалежно від ставки ПДВ для внутрішніх операцій.

Це зменшить схеми побудовані через підприємства-посередники, а радше всі вони мімікрують під господарства виробників, хоча і так – більшість шахрайських схем працюють під прапором виробників. Позитивним моментом законопроекту є зменшення фінансового навантаження і обсяг заморожених грошей», – прокоментував ситуацію засновник проектів «Zernovoz.ua» і «Zernotorg.ua» Олександр Мащенко.

У свою чергу, Леонід Козаченко звернув увагу на той факт, що державні органи могли б і без цього законопроекту зменшити кількість проблем для «білих» виробників.

Коли мова заходить про ситуацію з податком на додану вартість, можна пригадати, що у нас держава може просто так взяти і заблокувати на місяць, а потім ще на два продовжити повернення ПДВ виробникам. У нас в країні це відбувається масово. Коли ми питали у представників ЄС про те, як у них справи з цим питанням? Нам відповіли, що у них не мають права блокувати повернення ПДВ компанії, якщо вона (наприклад у Німеччині) працює на ринку понад 2 роки; має податкову звітність; всі знають, де вона зареєстрована; хто власники і т.ін. Тобто – її дуже легко знайти і перевірити звітності, не блокуючи рахунок.

Якщо ж компанія працює менше 2 років і у представників держави виникли сумніви, тоді можна блокувати, але лише на один місяць. Маючи, як вони кажуть, підозру щодо порушень, найголовніше, про що варто пам'ятати, розглядаючи питання махінацій, «скрутки» роблять «фірми-одноденки». Вони реєструються, проводять операцію і зникають», – заявив Леонід Козаченко.

Нагадаємо, станом на 5 травня поточного року не відшкодована бізнесу сума ПДВ Державною податковою службою України (ДФСУ) становить 18,877 млрд грн, з яких спірне ПДВ – 554 млн грн. Про це йдеться у листі за підписом заступником голови ДФСУ Михайла Тітарчука, який має у своєму розпорядженні AgroPolit.com.

«З початку місяця всіх отримувачів ПДВ відправляють на перевірку, а це означає затримку відшкодування на один місяць. Вочевидь це результат нестачі коштів у бюджеті, дефіцит яких через недобір на митниці та податківцями може вирости ще на 30% від плану», – повідомляє власне джерело AgroPolit.com

Тож питання виходу українського АПК з тіні – це не тільки і стільки потреба у новому законі, хоча проект 3556 фахівці схильні називати правильним і корисним. Україні потрібні такі банальні для цивілізованого світу речі, як верховенство права і стабільна ситуація на ринку зі зрозумілими правилами гри. На думку авторів законопроекту 3656, його ухвалення сприятиме залученню інвестицій, оновленню основних фондів агропідприємств, підвищенню конкурентоспроможності українського АПК.