Меч над Держрезервом України. Як довго проіснує державна компанія?

Урядовці мають намір ліквідувати Держрезерв України. Про це уже лунали заяви міністра економрозвитку Ігоря Петрашка. Мовляв, у країнах ЄС так багато запасів не роблять, а наявна в Україні структура працює за застарілими методами. Водночас, відкритою залишається проблема розкрадання з Держрезерву, де виявили зникнення 150 тис. т, це 2700 вагонів зерна на 800 млн грн, а хто поставив «на колеса» майно українців – невідомо. За ким має стояти здорове рішення щодо Держрезерву – за правоохоронними органами та прокуратурою, які мають знешкодити та покарати корупціонерів, тим самим зберегти компанію, а з нею й чинні для неї вимоги щодо об’ємів запасів на випадок форс-мажору в Україні, чи рішення за урядовцями, готовими уже незабаром його ліквідувати? У цьому розбирався AgroPolit.com, запитуючи про це представників галузі.

Позиція МЕРТ: ліквідувати та створити нову опцію

До Держрезерву нічого не купують, а замість того, щоб збирати продукцію на складах Держрезерву, запас планують тримати на комерційних підприємствах. Про це в ефірі одного з телеканалів заявив Ігор Петрашко.

«Йдеться про запровадження нового інструменту, не Держрезерву – це застарілий радянський інструмент… Держрезервів у такому форматі вже немає у ЄС. Колись існували, коли країни тримали. Вони вже десятки років не існують, перевели на інший формат. Коли держава через форвардні закупівлі або через інші інструменти створює для себе запас на комерційних підприємствах. Тобто все прозоро, все оновлюється. Держава каже: «Я хочу бути певним, що у мене є двомісячний, тримісячний запас продукції», й укладає форвардні договори. Таким чином підтримується і баланс ринку, і баланс цінової стабільності… У нас в Аграрному фонді, у статутних документах передбачена підтримка форвардних закупівель… Тому ми будемо переглядати формат продовольчої безпеки», – сказав Ігор Петрашко.

Читайте до теми: Аналіз поточного стану та проблем Держрезерву України

Також, за словами міністра, поповненням Держрезерву останнім часом не займалися.

У Держрезерв, звичайно, жодних закупівель у форматі тієї структури Держрезерву, яка є, на даний момент не плануємо. У Держрезерв закупки давно досить не велися…», – сказав Петрашко.

Міністр зазначив, що, передусім, до пулу продовольчого запасу мають потрапити продукти з продовольчого кошика, як, наприклад, «політична крупа» – гречка, за яку вже не один рік сварять урядовців.

Гречка є стратегічним продуктом для кожного уряду з часів 2000-х років, усі з нею борються, це важливо… Ми хочемо зробити так, як у Євросоюзі, бо США не мають взагалі такої системи. З погляду формування форвардних речей. Внаслідок застосування певних балансуючих об’ємів з точки зору держави, куди буде включена також гречка. Тому що гречці – дуже багато уваги. Наше споживання України – наполовину виробляється в Україні, половину ми імпортуємо. Хотілося б дати прогноз і можливість фермерам планувати, що вона буде, бо це продукт, який виробляється в Україні, Казахстані, Росії, Білорусі та Сербії. Щурі її не з’їдять», – сказав Петрашко. 

Що таке Державне агентство резерву України?

Український Держрезерв створили після проголошення Незалежності України у 1991 році. Рівень накопичення у Держрезерві затвердив Кабінет міністрів України у 1993-му. А у 1997 році ухвалили законодавство, яке регулює діяльність Держрезерву донині (ЗУ «Про державний матеріальний резерв»). У грудні 1999 р. Держрезерв реорганізували у Державне Агентство по управлінню державним матеріальним резервом. У 2001 р. указом президента Агентство реорганізовано у однойменний комітет, а у 2010 р. указом президента комітету повернуто статус Держагенства. На сьогодні це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується урядом через МЕРТ. 

Про скандали та корупцію у Держрезерві написали, що не звично для держструктур, навіть на офіційному сайті Державного агентства резерву України.

Рівень поінформованості про агентство у суспільстві був надзвичайно низьким. Діяльність відомства постійно супроводжувалося скандалами, і ті, хто знали про агентство, переважно сприймали його як «заповідник корупції». Система Державного резерву спеціально доводилася до банкрутства – йшлося про «обнулення» резервів. Понад 10 років Держрезерв недофінансувався в обсязі, потрібному для виконання своїх функцій, а з 2012 року фактично гроші із загального фонду бюджету на накопичення не надходили», – вказано на сайті Державного агентства резерву України.

Зазначається також про одну з функцій Держрезерву – вплив на ціноутворення продовольчими запасами. 

«Місяцями співробітникам не виплачувалась зарплата. Водночас у ЗМІ агентство згадували, коли відбувалося немотивоване зростання цін на товари: «Де ж Держрезерв зі своєю функцією згладжування цінової волатильності?». Упродовж багатьох років відомство в принципі не могло вирішити подібні проблеми, бо на це не було ресурсів», – зазначається на сайті Державного агентства резерву України.

І тут же, на сайті зазначають, що нині відомство перемагає корупцію та планує реформуватись до європейського рівня. Вочевидь, йдеться про збереження формату та об’ємів запасів, бо про закриття державного органу не йдеться.

«Проведено чимало змін: поборено корупцію на центральному та місцевому рівнях, значно покращено ефективність господарської діяльності агентства, розроблено концепцію реформування, що поступово втілюється в життя… Реформування триває. Результатом його  стане відповідність української структури європейській моделі системи державного резерву», – зазначають на сайті Державного агентства резерву України.

Читайте до теми: Опитування: Розвиток АПК очима аграріїв. Які кроки необхідно зробити уряду та МЕРТ

Аграрні активи Державного агентства резерву України розташовані на 10 ДП

 Між реальним заповненням Держрезерву та звітами – пробіли

Факт розкрадання на трьох підприємствах Держрезерву 150 тис. т зерна, про який заявляли навесні 2020 року – не перший в історії. Народний депутат 7-го та 8-го скликань від партії «Народний фронт» Максим Бурбак розповідав, що на початку минулого року консерви з Держрезерву роздавали як політичні презенти, а у 2012-му в запаси начебто потрапила свинина з АЧС. 

На початку 2019 року м’ясні консерви Держрезерву, у яких закінчувався термін придатності, на безоплатній основі передали Запорізькій, Луганській обласним адміністраціям і Чернівецькій міській раді на соціальні потреби – їх пустили на банальний підкуп виборців. Восени 2012 року Держрезерв цілком офіційно придбав тушонку зі свиней, яких напередодні винищили в кількох запорізьких селах через африканську чуму. Так ось, закупівлю провели відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України за підписом прем’єр-міністра Миколи Азарова та міністра Петра Порошенка, і підпорядкований його відомству Держрезерв Олексія Лелюка сумлінно купив усе, що вимагалося», – сказав Бурбак.

Читайте до теми: Продовольча безпека України на чотирьох – як її гарантують ДПЗКУ, Держрезерв, ДСБУ «Аграрний фонд» і АТ «Аграрний фонд»

Колишній керівник Держрезерву Ярослав Погорілий заявив, що коли він прийшов на посаду у грудні 2019 року, то побачив, що орган далеко не  готовий до виконання основних завдань. А це передбачені у ЗУ «Про державні матеріальні резерви» забезпечення потреб у особливий період, стабілізаційні заходи та матеріальна допомога, а також забезпечення ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. 

За документами Держрезерв був більш-менш заповненим, по факту – ні. Коли я прийшов, то від максимальної потреби, яка може там зберігатися, у середньому було тільки 3%. За ринкової вартості закупівлі 5200 грн за тонну зерна, із Держрезерву воно продавалося з дисконтом 2000 грн за тонну», – розповів Погорілий.

Колишній керівник Держрезерву розповів, що 97% запасів втрачала Україна через невигідні продажі та крадіжки.

«За рахунок чого функціонує Держрезерв? За рахунок того, що він продає. От, наприклад, заклали 10 тис. т зерна у 2010 році. 2 роки воно полежало, потім його освіжували, тобто продавали, а за вилучені ресурси купували нове. Тож Держрезерв виходив на ринок, а там уже є свіже зерно. Це старе вже непотрібне ще й тому, що воно трішки втратило у якості, бо не дуже відповідально його зберегли. І ми його продаємо з дисконтом: наприклад, за ринкової вартості закупівлі 5,2 тис. грн за 1 т зерна, із Держрезерву воно продавалося з дисконтом 2 тис. грн за т. І тепер за отримані кошти (на 90% суми) ми маємо закласти нове. 10% отриманих коштів мусіли йти на підтримання «штанів» Держрезерву, тобто на поточні витрати. За такої динаміки запаси постійно зменшувались. Також були присутні крадіжки. Результат – 97% немає», – сказав Погорілий.

На запитання про те, хто причетний до корупції у Держрезерві, Погорілий відповів так:

Я не суддя. Це мають сказати спецслужби. Почалося з кінця 1990-х. Були люди, які нічого не крали. Вони, як і я, недовго там протрималися. З позиції розвитку, було декілька спроб реформувати Держрезерв. Але чомусь так складалося, що діалогу між Держрезервом і Мінагро чи Мінекономіки постійно не було. Зі свого боку намагався зробити все необхідне, щоб силові структури не затягували».

Також Ярослав Погорілий назвав 3 схеми розкрадання майна в Держрезерві.

«Якщо ми починаємо з початку нульових, то перша схема – це товарні кредити. Коли Кабмін зобов’язував Держрезерв виділити комусь газ, який свого часу був у резерві, паливо, зерно і так далі. З нами мали розрахуватися у кінці року, але не розраховувалися. Ми йшли до Мінфіну. У Мінфіні казали: «Окей, ми це закладаємо вам до бюджету на наступний рік», але нічого не давали. З цього все розпочалося. Друга схема – непрозорі торги й аукціони. Останніми роками закупівлі проводилися відповідно до Закону «Про державні закупівлі» на майданчику «Прозоро». А от реалізація всього майна до кінця 2019 року здійснювалась у ручному режимі. Як правило, невідомо де, на 20-й сторінці непрацюючого старого сайту було оголошення про те, що буде реалізація і всіх запрошували. На таких аукціонах тонна зерна могла піти за ринкової ціни зерна 5800 грн/т за 1200 грн. Третя схема – заниження тарифів. Прикордонна територія (Ужгород): державна організація зі складами зберігання (холодильники, морозильники), які зберігають ті самі ягоди, заморозку, котру активно експортують на Європу, демонструвала заниження тарифів удвічі. Також крадіжки, безтоварні операції тощо», – сказав Погорілий.

Читайте до теми: Ярослав Погорілий: Настільки вичерпаний Держрезерв і важкий технічний стан, що завданням є виживання до нового сезону

Поставити Держрезерв на ноги та зробити обороною для країни

Ярослав Погорілий запропонував власний план реорганізації роботи та збереження Держрезерву.

1.     Забрати потужності Держрезерву в тих, хто зацікавлений у його банкрутстві

Усі думають, що керівник Держрезерву має керувати, сидячи на золотих пагорбах. Таке амплуа у цієї посади історично склалося. Насправді, зараз там все інакше, якщо працювати по совісті. Щодо реформи, треба підходити стратегічно. Давайте розглянемо всі ці потужності. Ми побачимо, що цікаво для держави, що для інвестора. Дивитися на майбутнє Держрезерву потрібно комплексно. Наприклад, елеватори – їх 11, причому 4 виставлені на продаж. Чи правильно відібрані ці 4 на приватизацію? Питання. Я побачив, коли прийшов, що є директори, які по 20 років працюють там. Вони не сприймають ці підприємства як державні, швидше як свої. І коли розуміють, що скоро пенсія, останні роки спеціально занижуються фінансові показники, банкрутують підприємства, роздувається кредиторка, щоб виставити це як неліквідне. Хоча, технічно, це досить пристойне підприємство, просто хтось хоче його під себе зробити. Є те, що мертве, а є те, що може бути потенційно цікавим інвестору.

2.     Запровадити систему електронного обліку й нагляду за майном

Світ іде в напрямку діджиталізації, програмування, тому я пропонував концепцію, де реформований Держрезерв мав стати системою електронного контролю. Агентство мало стати майданчиком для формування резервів різних відомств, міністерств, служб. Подібно з нафтою та зі складами зберігання. У нас склади по всій Україні. Потрібно переформатувати їхню роботу під систему електронного контролю. А для цього створити певний єдиний електронний майданчик, змінити законодавство.

3.     Запровадити фондову торгівлю зерном для фінансування подальшої діяльності Держрезерву

Якщо ми говоримо про зерно, яким займається резерв, то це мала бути фондова торгівля. Навіщо чекати 10 років, щоб замінити зерно? Достатньо рік-два для освіження запасів. Чому не можна постійно обертати зерно і на цьому заробляти? Враховуючи логістичні можливості Держрезерву, за кілька років можна було б зробити державну компанію – найбільшого оператора на ринку зерна в Україні.

4.     Змінити номенклатуру продукції у залежності від роду форс-мажору у країні

Зміна номенклатури продукції Держрезерву залежно від виду форс-мажорів загальнодержавного рівня. Після розмови з ДСНС, військовими та багатьма іншими стало зрозуміло, які стихійні лиха можуть відбуватися в Україні, де Держрезерв може та має допомагати, враховуючи розміри країни та її демографічний стан. Структура наповнення оновленого Держрезерву мала б бути досить регіонально-різноманітною та надавати відповідь на питання, як вижити людям в умовах тих чи інших надзвичайних ситуацій. Інша частина – комерційна робота Держрезерву, яка б постійно приносила структурі та державі прибуток, який направлявся б на закупівлю продукції потрібної для швидкого реагування на природні, ринкові чи інші зміни.

5.     Створити умови для ефективної співпраці держави та бізнесу

Робимо ефективну структуру з огляду на кількість підвідомчих структур та організацій. Це все об’єднується до єдиного аграрного хабу, якому підпорядковані декілька елеваторів, складів зі зберігання продукції. І вже на рівні держави цей єдиний елеваторний оператор міг би йти до великих, наприклад, агрокомпаній чи трейдерів і казати: «У нас елеватори по всій країні, у вас потреба у зберіганні дуже розгалужена – давайте співпрацювати централізовано». Так можна було б комерціалізувати ці активи та заробляти за допомогою них. Аналогічно щодо нафти. Держрезерв може стати найбільшим оператором зернових і нафтових продуктів України.

Читайте до теми: Коронавірус-2020 та харчова безпека: чи буде Україна з продовольством, а бізнес із гривнею

Наповнювати Держрезерв вирішили через економічні передумови

Зараз варто поповнювати запаси Державне агентство резерву, бо є низка економічних умов на ринку для цього, переконує голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу Олег Тарасов.

«Зараз чи не найкраща пора поповнювати Держрезерв і формувати продовольчий запас. Наприклад, активно знижуються закупівельні ціни на українську соняшникову олію через нафтовий фактор, а також внаслідок зростання пропозиції олії з Аргентини. Дешевшають закупівельні ціни й на курятину. Спостерігається трирічний профіцит і перевиробництво цукру у світі. Це стало причиною того, що виробництво цукру в Україні у 2019/2020 маркетинговому році склало 1,48 млн т, що на 19% менше, ніж за аналогічний попередній період. Як наслідок – скорочення посівів цукрового буряку в Україні на 20%, зменшення сировини і, як наслідок, ми маємо падіння об’ємів переробки майже на третину. 9 із 42 цукрових заводів у сезоні банально не запустились, а сам виробничий сезон скоротився на місяць, що суттєво вплинуло на здорожчання собівартості виробництва цукру. Наступний сезон також може бути невдалим. І у цій ситуації держава та виробники цукру можуть стати надійними та взаємовигідними партнерами», – сказав Тарасов.

АТ «Аграрний фонд» не проти проводити форвардні закупівлі

Реалізація ідеї Ігоря Петрашка про те, що після ліквідації Держрезерву та створення нової форми запасів на комерційних підприємствах вигідна АТ «Аграрний фонд». Там заявляють, що готові забезпечити продовольчу стабільність, а за умови власної переробки зможуть стати прибутковою та ефективною компанією. 

«Якщо в уряду є бачення, що Аграрному фонду потрібно забезпечити продовольчу безпеку у довготривалій перспективі, то ми готові виступити гарантом такої безпеки. Та й взагалі з власною переробкою Аграрний фонд може бути успішною та ефективною державною компанією, з часткою на ринку борошна не менше 20%. Адже ми й на чужих потужностях робимо до 12−14%, а на своїх ця кількість значно виросла б. Тоді можна було б очікувати вигідніших цін для кінцевого споживача та  вищої якості продукту», – сказав в. о. голови АТ  «Аграрний фонд» Богдан Банчук.

Він нагадав, що нині фонд виступає партнером аграріїв і стимулює розвиток їхнього бізнесу.

Щороку Аграрний фонд виходив на ринок із пропозицією укладення форвардних контрактів і закуповував 300-800 тис. тонн зернових...», – розповів в. о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук.  

Замість пшениці – запасатись ліками та гречкою?

Не складати до резерву пшеницю, бо в аграрній країні й так вистачить хліба рекомендує народний депутат України, член депутатської групи «Довіра» Микола Кучер.    

«Для чого нам Держрезерв, якщо у нас немає нестачі продуктів, ми – країна, яка є великим експортером. Ми експортуємо пшеницю хорошої якості 2-го, 3-го класу. У нас резерв може бути потрібен для армії, для харчових продуктів, можливо, м’ясних продуктів потрібно мати якісь резерви, і то під питанням, може, маски якісь медичні на період пандемій. За більш як 90 млн тонн збору зернових і олійних, для чого нам створювати резерв зернових культур? Який сенс робити заставні закупівлі, коли у нас перевиробництво зерна?», – сказав Микола Кучер. 

Читайте до теми: Хроніка впровадження воєнного стану та наслідки для АПК 

Про ліквідацію Держрезерву заявив і президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Він пропонує створювати мобілізаційні резерви, які щонайменше втричі скромніші за діючі передбачувані запаси.

У розвинутих країнах світу є так звані мобілізаційні резерви, які використовує країна на випадок військових дій або великого стихійного лиха. Є розвинуті країни, котрі не можуть забезпечити себе власним виробництвом, наприклад, Саудівська Аравія, яка імпортує близько 70% продовольства і виробляє 25-27% від потреби країни. Але навіть у цій країні немає держрезерву як такого, а мобілізаційний резерв. Україна споживає 30-35% того, що виробляє. А решту експортує, тому немає сенсу тримати запаси. Мобілізаційний резерв повинен містити третину того, що має Держрезерв, нам цього вистачить», – сказав Леонід Козаченко. 

Для створення мобілізаційного резерву депутатам парламенту слід розробити та ухвалити додаткове законодавство, уточнює президент Української аграрної конфедерації.

«Під час переведення Держрезерву на мобілізаційний резерв слід зменшити обсяги продукції, посилити контроль, створити умови прозорості. Боятися не треба – якщо у законі чітко буде прописано, що таке мобілізаційний резерв, скільки там чого має бути, цю інформацію можна тримати публічно. Щоб усі бачили і розуміли, чи там з мільйона тонн зерна є хоч 10 тисяч, чи десь його знову з’їли», – зазначив Леонід Козаченко.

Читайте до теми: Торговельними лабіринтами України та Росії, або Чому продажі й надалі зростають

У перехідних запасах продуктів харчування достатньо, відтак, зберігати корупційну структуру не варто, переконує радник міністра внутрішніх справ України Михайло Апостол.

Таку структуру треба було ліквідувати на 70%, непотрібного продати або передати в оренду на конкурсах років 10-15 тому. Цієї корупції не було б. як корупцію подолати? Держава є найгіршим менеджером. І структура, на яку платники податків витрачають сотні мільйонів гривень і яка принесла втрати на десятки мільярдів – що з нею зробити? Це почалося не вчора, а за останні 20-25 років. Сьогодні у перехідних запасах зернових, технічних продуктів, цукру є у 2-3 рази більше від потреби. У нас проблема знайти ринки збуту, у нас немає загрози на найближчих багато років, що буде дефіцит продуктів харчування. Були часи 12 років тому, коли ми 20-22 млн т, сьогодні 75 млн т – це в 4 рази більше. Треба шукати ринки збуту і переробки. Не стане Держрезерву – зменшиться навантаження на платників податків, це  не зашкодить для держави», – сказав Апостол.

Чи існує необхідність у Держрезерві (а це, окрім зерна, 55 найменувань продуктів харчування та 2,5 тис. інших мобілізаційних резервів, як пальне, будматерали та інші) на випадок форс-мажорних обставин, якими можуть бути воєнні дії на території України, несприятливі погодні умови, як засуха чи буревії, Михайло Апостол відповів так:

«Я б пропонував викупити у аграрників і дати їм продукцію на збереження, зарезервувати у виробників, і коли є потреба, цю продукцію забрати. І через рік чи через 2, коли буде потреба забрати цю продукцію, держава у них забере, вони завантажать на елеватор чи переробний завод  – куди держава скаже. Продукти харчування у нас є, танків і агресора у нас не буде, сіяти будемо, як сіяли, ми живемо у цивілізованому світі. Це ж не Сирія чи якась африканська країна. Можуть бути суховії, гради, але не може бути по всій країні. У нас поганий урожай на півдні – є центр і захід. Зробивши розрахунки по експорту ми будемо знати завжди – це щотижня має подаватися, що у нас, і які залишки. Критичні залишки, немає подвійного запасу – треба регулювати квотами або підзаконними актами питання експорту. Дивитись на статистику – якщо, наприклад, на продукти харчування треба 8 млн т., ми робимо ще 8 млн т. стратегічного запасу на 1 рік, або 10 млн на півтора роки», – сказав Апостол.

Нагадаємо, представники сектору та громадськість можуть висловити свою думку про те, якою має бути майбутня доля Державного агентства резерву України шляхом онлайн-голосування Опитування: Розвиток АПК очима аграріїв. Які кроки необхідно зробити уряду та МЕРТ. 

Оксана Тупальська, AgroPolit.com.