Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки

Декілька років поспіль українські аграрії страждають від несприятливих погодних умов і наслідків зміни клімату. Особливо дістається фермерам півдня України. Представники уряду пообіцяли вирішити проблему, що виникла у аграріїв у 2020 році та розробити комплекс заходів, які забезпечать механізми допомоги вітчизняним фермерам у майбутньому, адже проблема нікуди не зникне.

Читайте до теми: Втрати від посухи. Чи подасть уряд «сильну» руку українським аграріям

Ми звернулися із запитаннями до представників профільного міністерства  й отримали від МЕРТ наступні відповіді:

Скільки підприємств аграрного сектору постраждали внаслідок посухи? Яка кількість з них представляє малий, середній і великий бізнес?

За даними областей, в Україні від весняної посухи загинуло 385,6 тис. га посівів озимого клину, що становило 4 % від їхньої загальної площі, або 2 % втрат до сукупної виручки.

Які кроки робить та робитиме уряд для підтримки господарств, що постраждали та надалі потерпають від посухи?

Сільське господарство є стратегічно важливою галуззю, яка забезпечує продовольчу безпеку країни. На аграрне виробництво суттєвий вплив мають природні та інші фактори. З року в рік в України, внаслідок несприятливих погодних умов, спостерігаються значні втрати врожаю сільськогосподарських культур від негоди, посухи, зливів та повені. Сукупність зазначених факторів зумовлює потребу у страхуванні сільськогосподарської продукції. Страхування та управління ризиками є одним із засобів, що дозволяє мінімізувати негативні наслідки від непередбачених подій у сільському господарстві.

Одним із шляхів підтримки господарств від несприятливих погодних умов, зокрема посухи, є створення ефективної моделі агрострахування.

Читайте до теми: Законопроект про стимулювання діяльності фермерських господарств – основні положення

Наразі здійснюється робота щодо запровадження з 2021 року державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції шляхом здешевлення частини страхового платежу, сплаченого сільгосптоваровиробниками страховій компанії. У 2021-му на зазначені цілі планується виділити 672 млн гривень.

Запровадження такого механізму державної підтримки сприятиме захисту майнових інтересів сільгосптоваровиробників.

Спрощення оподаткування та фінансова підтримка

Чи зможуть аграрії, які втратили значну кількість ресурсів через природні умови, отримати спрощення оподаткування чи звільнення від податків, планову фінансову підтримку та компенсацію тощо?

Відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс) органи місцевого самоврядування при прийнятті рішень про встановлення місцевих податків і зборів мають право самостійно, з огляду на зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на економічний розвиток відповідних територій, визначати розміри ставок та надавати пільги із сплати податків. Зазначене відповідає одному із основних завдань децентралізації та реформи місцевого самоврядування, а саме, щодо надання бюджетної автономії місцевим бюджетам та суттєвого розширення повноважень територіальних громад, що дозволяє створити умови для зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів та збалансованості бюджетних надходжень, що є реальним підґрунтям для виконання місцевими органами влади своїх повноважень в частині надання якісних суспільних послуг та ефективного функціонування бюджетної сфери.

Читайте до теми: Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія

Згідно з пунктом 10.1 статті 10 Кодексу, до місцевих податків і зборів належить плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності. Таким чином, відповідно до статті 284 Кодексу та реалізуючи право, надане статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), органи місцевого самоврядування самостійно, своїми рішеннями, встановлюють ставки плати за землю в діапазоні від “0” до максимально встановлених Кодексом розмірів. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності справляється відповідно до статті 288 Кодексу.

Читайте до теми: Аналіз законодавчих змін в АПК у плані пріоритетних дій уряду на 2020 рік

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Кодексу, підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки, укладений з органами виконавчої влади або з органами місцевого самоврядування. Цією статтею також встановлено, що річний розмір орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, та не перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за Типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».

Таким чином, органи місцевого самоврядування при укладанні або внесенні змін до відповідних договорів, з огляду на зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на розвиток відповідних територій, можуть встановити розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної форми власності для окремих категорій юридичних осіб, зокрема для аграрних господарств, у мінімальному розмірі. При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 71 Закону органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Читайте до теми: Поки грім не гряне, або питання зрошення українських земель

Також, главою 1 розділу XIV Кодексу вже передбачено особливий механізм справляння податків і зборів, зокрема заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку. Так, сільськогосподарські товаровиробники, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку четвертої групи, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи), податку на майно (в частині земельного податку) та рентної плати за спеціальне використання води.

Таким чином, спрощена система оподаткування вже й так є пільговим податковим режимом з метою підтримки та сприяння розвитку малого підприємництва, у тому числі і сільськогосподарських товаровиробників.

Водночас Міністерство фінансів України зазначає, що надання податкових преференцій призводить до втрат місцевих бюджетів та, як наслідок, негативно позначається на фінансовій спроможності органів місцевого самоврядування та може спричинити недофінансування, зокрема, комунальних служб, закладів охорони здоров’я у тому числі і заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зменшити видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення, що, в свою чергу, вимагає пошуку компенсаторів таких втрат і збалансування бюджетних надходжень.

Який механізм отримання державної підтримки аграріями передбачено та як швидко він буде реалізований?

Аграрне виробництво є специфічною галуззю народного господарства, на яку суттєвий вплив мають природні та інші фактори. Поряд з тим, для аграрного виробництва характерні низька оборотність коштів та високі ризики. Сукупність зазначених факторів зумовлює потребу у страхуванні сільськогосподарської продукції. Страхування та управління ризиками є одним із засобів, що дозволяє мінімізувати негативні наслідки від непередбачених подій у сільському господарстві.

Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України» не передбачений такий вид державної підтримки, як відшкодування сільгосптоваровиробникам збитків, понесених унаслідок несприятливих погодних умов.

Для покриття збитків, які виникли унаслідок стихійних явищ, можуть використовуватися кошти резервного фонду бюджету відповідно до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415 (далі  – Порядок).

Відповідно до пунктів 12 і 13 Порядку обласна державна адміністрація звертається до Кабінету Міністрів України з проханням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету з обов’язковим наданням обгрунтовуючих матеріалів, розрахунків та інших документів, зазначених у пункті 15 і 17 Порядку.

Водночас зазначаємо, що відповідно до пункту 11 Порядку кошти із резервного фонду бюджету суб’єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб’єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 %, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах їх повернення.

Комплексні заходи подолання наслідків кліматичних змін

Які заходи для забезпечення майбутнього функціонування аграрних підприємств здійснюється чи планується з огляду на прогнози, що зміни клімату невідворотні?

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України  поінформувало про те, що в Україні має місце стійка тенденція аридизації клімату, яка супроводжується підвищенням середньорічних температур, повторюваності та інтенсивності екстремальних погодних явищ, у тому числі посух, які охоплюють раз у два-три роки 10-30 % території країни, а раз у 10-12 років 50-70 % її загальної площі.

З огляду на вищенаведене, врегулювання ситуації щодо посух не може обмежуватися лише окремими заходами реагування, спрямованими на подолання наслідків посух, а потребує опрацювання комплексного підходу і у цьому контексті, серед іншого, необхідно забезпечити:

1. Належне виконання Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням (далі – НПД), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 271 (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року  № 1065 термін виконання заходів НПД продовжено до 2025 року). НПД передбачає низку заходів, які стосуються посух, у тому числі щодо забезпечення належного функціонування і вдосконалення системи раннього оповіщення, моніторингу та довгострокового прогнозування посух.

2. Впровадження Плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року (далі – План заходів), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України

06 грудня 2017 року № 932, який, серед іншого передбачає схвалення у 2020 році Стратегії адаптації до зміни клімату України на період до 2030 року (відповідальні за розроблення – Міндовкілля спільно з іншими органами виконавчої влади та науковими академіями).

3. Розроблення Національною академією аграрних наук України у 2020 році рекомендацій з адаптації сільського господарства до зміни клімату.

4. Постійну підготовку та виконання місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування пілотних проектів з розроблення і реалізації місцевих планів з адаптації до зміни клімату на рівні областей, а також міст, селищ і сіл.

5. Реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 688, включаючи розроблення відповідного плану дій.

Інвестиції в зрошення

Чи заплановано інвестиції у відновлення та побудові систем зрошування та меліорації у засушливих регіонах?

Розпорядженням КМУ від 14.08.2019 № 688-р схвалено Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року відповідно до якої розробляється план заходів щодо реалізації її положень. Реалізація Стратегії спрямована на відновлення потенціалу зрошувальних та дренажних систем з метою подальшого нарощування площ поливу та водорегулювання як основи досягнення максимального рівня ефективності та екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва.

Також ведеться робота щодо напрацювання проекту Закону України  «Про об’єднання водокористувачів». Цим Законом визначатимуться правові, організаційні та економічні засади, умови створення та діяльності об'єднань водокористувачів, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання, використання, експлуатації та технічного обслуговування об'єктів меліоративної інженерної інфраструктури.