Молоко без держпідтримки: в Україні щомісяця безповоротно зникають 10 тисяч корів

На українському ринку у 2020 році у 5-7 разів побільшало імпорту молока, вершків та масла, тоді як експорт молока та масла скоротився втричі. Це відбувається на тлі скорочення поголів’я та об’ємів виробництва молока. Про кроки, необхідні для розвитку молочної галузі та просування української продукції на міжнародні ринки, AgroPolit.com розповіли профільні експерти.  

Станом на липень 2020 року виробництво молока становило 5,5 млн т. Це на 4% менше, ніж за аналогічний період у 2019 року. Про спад виробництва молока в Україні свідчить аналітика, зібрана впродовж трьох останніх років. У 2019 році виробництво молока впало у порівнянні з 2018 роком на 3,7%. Ще раніше, у 2017 році, виробництво молока від домогосподарств та підприємств складало 10,3 млн т., тоді як у 2019 році – 9,6 млн т, тобто спад виробництва продукції за 2 роки склав 6,8% (2,1% у 2017-2018 рр.). Ці цифри показують, що динаміка спаду виробництва збільшується. Як населення, так і підприємства скорочують поголів’я. За 7 місяців 2020 року корів поменшало на  112 тис. (- 6,3%).

Як розповідають у Спілці молочних підприємств України, дані, які пропонують урядовці трохи м’якші за статистику галузі. Втім, і за даними Держстату, стан молочної галузі погіршується. Так, за січень-серпень 2020 року виробництво молока в Україні зменшилось на 3,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року, до 6,46 млн т: 6,46 млн т молока (на 3,8% менше, ніж за аналогічний період 2019 року). У тому числі с/г підприємства виробили 1,88 млн т молока (на 0,2% менше), господарства населення – 4,58 млн т (на 5,2% менше).

Читайте до теми: Стратегія розвитку економіки від аграріїв: про дотації, податки, землю, ціни, експорт і приватизацію

Щороку в Україні зникає кількість корів, яка могла б скласти одне середнього розміру підприємство, розповів голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський. Він наголосив, що кількість поголів’я корів в Україні сягнула найменшої величини – 1,7 млн голів. Навіть у післявоєнні часи у 1946 році було 4,6 млн  корів. Критичні показники свідчать про необхідність термінового втручання з боку держави та сприяння розвитку молочної галузі.

У період карантину для протидії поширення коронавірусу попит на молочні продукти в магазинах України зменшився, бо знизилась купівельна спроможність громадян. Також не працювали тривалий час бюджетні установи була обмежена робота готельно-ресторанного бізнесу. Відтак, молочний бізнес втратив споживачів і ресурси, які могли отримати від продажів.

Читайте до теми: Протикоронавірусна терапія для молочників: бізнес чекає п'ять кроків від МЕРТу для мінімізації збитків

Враховуючи багаторічну ситуацію, у якій перебуває молочна галузь, та форс-мажорні обставини 2020 року, пов’язані з карантином, Вадим Чагаровський запропонував урядовцям низку кроків для підтримки галузі. А це:

• посилити боротьбу з фальсифікацією молочних продуктів. Бо в умовах пандемії «підприємства-фальсифікатори» активно використовують продажі через мережу Інтернет;
• провести закупівлю вершкового масла Аграрним фондом (механізм інтервенції вже використовувався);
• надати підтримку експорту молочної продукції у вигляді дотування на 1 т;
• підписати меморандум з виробниками, торгівлею та міністерством про скорочення термінів розрахунків торгівельними мережами до 14 днів;
• державні закупівлі молочних продуктів для ЗСУ, пенітенціарної служби, підприємств МОЗ здійснювати тільки від підприємств-виробників.

Читайте до теми: Аграрний експорт-2020: молоко, м'ясо, овочі, зернові, нішеві культури та добрива

Необхідність розвитку переробки та молочного скотарства

Також, на думку Вадима Чагаровського, неможливо підняти молочну галузь в країні, не створивши умови для реалізації продукції та переробки. Це має забезпечити скорочення імпорту та збільшення експорту молочних продуктів. Тож він пропонує розробити та затвердити Національну програму розвитку молочної галузі, яка міститиме напрями переробки та молочного скотарства.

Який стан переробної галузі, такий стан і тваринництва. Погляньмо, що відбувається в успішних країнах, де добре розвинена молочна галузь. Це держави, де є вертикальна інтеграція, де переробні підприємства – це кооперативи. Нова Зеландія, США, Австралія, Канада, Скандинавські країни – там галузь розвивається, відбувається зростання. Чому? Бо там є держпідтримка, від звичайного фермера до переробних підприємств», – сказав Чагаровський.

Голова ради директорів Спілки молочних підприємств розповідає про досвід країн ЄС, де діють програми як для переробки так для кращого просування продукції на експорт:

«На модернізацію молочної галузі Польщі за останні 15 років спрямовано 29 млрд євро. Німеччина за цей час витратила на молочну галузь 64 млрд євро. Якщо говорити про підтримку молочної галузі в усіх європейських країнах, там існує сільськогосподарська програма, за якою відбувається виділення субсидій на експорт. На кожен експортний регіон є своя програма. Так, для Західної Африки на підтримку експорту виділили 179 млн євро, а загальний експорт до регіону становив 930 млн євро. Фактично додатковий дохід європейських переробників молока за експорту до Західної Африки склав у середньому 21,1%, до Німеччини – 27%, до Польщі – 17%», – розповів Чагаровський.

Читайте до теми: Недописана експортна стратегія: як Україні використати аграрний потенціал і не втратити ринки Китаю, ЄС, США, Канади та Ізраїлю

Також Чагаровський пропонує запровадити субсидування експорту шляхом виділення дотацій на 1 т сухого знежиреного молока на рівні $300 та водночас виділити із держбюджету $3 млн на підтримку експорту.

Для розвитку молочного скотарства запропоновано подбати про реалізацію програми розвитку сімейних молочних ферм.  

«Що таке велике господарство і фермерське господарство – нині чіткої дефініції немає. Фермер – це і той, хто в селі має 1 корову та 2 га, і ті, хто має 500 тис. га землі. Треба їх розділити: є латифундисти й фермери. Для великих господарств – окрема програма, а для молока, яке вироблятимуть селянські фермерські господарства – інша», – сказав Чагаровський.

Читайте до теми: Держпідтримка 2021-2023 рр. очима представників сектора. Які кроки слід зробити уряду

Ще одна пропозиція від Вадима Чагаровського уряду – створення Фонду відновлення родючості землі. Тобто створення для бізнесу, який займається рослинництвом, норми поголів'я, яке буде забезпечувати ґрунти природними добривами. Такий досвід є у західних сусідів та колись був на території України.  

«За радянських часів були правила, які зберігали родючість ґрунтів, а зараз їх немає. Сьогодні агрохолдинги всі перепрофілювались на рослинництво. Чому у їхній структурі виробництва немає тваринництва? Тому що вони рахують, скільки заробляють з 1 га: з рослинництва – від $300-800 (залежно від інтенсивності обробітку), тобто фактично рослинництво більш прибуткове. Але воно призводить до виснаження української землі. Чим можна відновлювати землю? Дотриманням певних правил щодо її «відпочинку». Але найголовніше – земля завжди відновлювалася органічними добривами. А що це таке? Це, насамперед, гній від ВРХ. Так завжди відбувалося, а сьогодні – ні. Зараз цього немає, бо немає того поголів’я. Що треба ввести? Слід законодавчо запровадити норму поголів’я ВРХ на 1 га оброблюваної сільськогосподарської землі. За радянських часів це було 24 голови ВРХ на 100 га. Подивіться зараз такі приклади на Заході: в Польщі – 26, у Німеччині – понад 40. В Україні є всього 400 тис. корів на всі великі господарства. Тож виходить 4 голови ВРХ на 100 га землі, яка перебуває в обробітку. А мало би бути для агрохолдингу 24 голови. Не хочеш займатися тваринництвом і тримати 24 голови, немає проблем. Створюється Фонд відновлення родючості землі, сплачуєш у цей фонд, і він скеровує гроші на ті підприємства, які займаються розвитком молочного скотарства. Ось іще одне джерело, яке може дати поштовх для розвитку», – сказав Чагаровський.

Також голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський відзначив, що існує необхідність забезпечувати держпідтримку великих господарств на модернізацію та будівництво ферм. 

«Добре, що в Україні в останні роки був позитивний тренд збільшення поголів’я виробництва молока у великих господарствах. Завдяки цьому в нас з’явилася якісна молочна сировина, оптимізована логістика…Тому для великих господарств має бути державна підтримка на збільшення поголів’я – зростання продуктивності (модернізація й будівництво нових молочнотоварних ферм). У чому її важливість? Якщо буде збільшено кількість виробництва молока, то зросте й чисельність зайнятих у галузі. Відомо, що на одне робоче місце в тваринництві створюється 9 суміжних робочих місць. Буде збільшено кількість робочих місць на фермах, побачимо збільшення робочих місць і в суміжних областях», – зазначив він.

У фінансовому напрямку галузь зможе отримати додаткові кошти, якщо держава повертатиме ПДФО та ЄСВ, каже Чагаровський.

«Аби отримати 5 млн т молока в 2025 році, необхідно на це щорічно витрачати 6 млрд грн. Але держава може фінансувати 50% з цієї суми, а решту – з альтернативних джерел.Перше джерело – з ПДФО та ЄСВ: давайте на 5 років їх повернемо в галузь і акумулюємо щорічно близько 3 млрд грн», – запропонував він..

Без якісної держпідтримки галузі не вижити

Забезпечити програми держпідтримки тваринництва рекомендує колишній заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

Найбільше уваги варто приділяти тваринництву, його слід розвивати. Це та галузь, яка підштовхне всі галузі в аграрному секторі. Ми вивозимо сировину, зерно, а бажано його переробити на м'ясо та молоко – тобто на продукт із доданою вартістю. Це й робочі місця. У проекті МЕРТ про держпідтримку на 2021-2023 роки було передбачено 1,8 млрд грн виплати на корову. Якщо в Україні пів мільйона корів, то вийде близько 5 тис. грн на корову. Це буде суттєвою підтримкою», – сказав Шеремета.

Уряд запропонував Концепцію щодо врегулювання внутрішньої торгівлі харчовою продукцією. Відповідно до проекту закону №2529 «Про внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів України щодо приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу в частині вимог до торгівлі на внутрішньому ринку».

Читайте до теми: Коронавірус-2020 та харчова безпека: чи буде Україна з продовольством, а бізнес із гривнею

Імпортна молочка може витіснити продукцію місцевих ферм

Аби поставити на ноги аграрний сектор важливо негайно забезпечити держпідтримку, спрямовану на збільшення поголів’я корів, переконаний директор Інфагро Василь Вінтоняк.

«Покращити ситуацію найближчим часом можна навіть нереально. Бо необхідно збільшити поголів’я на сільськогосподарських підприємствах хоча б на 10%. Продуктивність ще можна збільшити, бо у господарствах займаються цим, а от збільшення поголів’я – такої тенденції не маємо. Немає великого бажання у операторів та сільськогосподарських виробників вкладати інвестиції в такий напрямок. Лише дуже велика державна підтримка, як, наприклад, повна компенсація на придбання племінної худоби – як для тих, хто створює ферми, так і для тих, хто вже працює і хоче розвиватися. Також на користь буде компенсація будівництва ферм, бо далеко не всі свого часу скористалися можливістю такої держпідтримки», – сказав Вінтоняк.

Читайте до теми: ТОП-5 законів, прийняття яких очікує тваринницька галузь від парламенту

Наступним кроком після фінансування худоби й економічною підтримкою буде регулювання імпорту молочки, який створює нездорову конкуренцію на внутрішньому ринку, переконує експерт.

Нині на українському ринку перебільшена кількість молочної продукції. Держава має втрутитись у цей процес. А саме – ініціювати перепідписання угоди з ЄС, тому що ми не маємо фактично мита на європейську продукцію – це 3,5%. А через 2 роки його взагалі не буде. В українських магазинах практично увесь сир європейський. Якщо так і далі, то виробники молока не зможуть нарощувати обсяги, бо їхнє молоко не буде потрібне нашим переробникам. Тоді заходитимуть імпортери. Якщо говорити про молоко, то баланс реалізованої продукції закордон буде від’ємним. Уже наступного року імпорт може бути більшим, ніж експорт молока. Раніше ми експортували 1 млн т, тепер цього немає», – зазначив Вінтоняк.

Водночас ідею, яка полягає в тому, щоб, стимулюючи розвиток, очікувати результату від сімейних ферм чи приватних господарств, Василь Вінтоняк не підтримує.

«Опиратись на домогосподарства сенсу немає – бо там відбувається логічне скорочення поголів’я, більше молока від домогосподарств вже не буде ніколи. Так само великий плюс від сімейних ферм ми не отримаємо. На мою думку, Україна має йти шляхом індустріального виробництва, тут дозволяють земельні ресурси. В ЄС практикують успішно, але в них варіантів інших немає, у них немає стільки землі і вона роздрібнена, немає полів великих. Тому невеликі ферми займаються виробництвом молока. Але для великих – що більше поголів’я, то менша собівартість виробництва молока», – сказав Вінтоняк.    

Читайте до теми: Олексій Дорошенко: Сьогодні українці вибирають не між коробкою еклерів чи тортиком із вишенькою, а між молоком і гречкою

Україна може мати власний шлях прибутковості й економічного розвитку, стимулюючи розвиток великих підприємств та не надто очікуючи на гроші з заходу, які й так не надто зацікавлені розвивати конкурентів, якими є для них наші фермери, переконаний експерт.

«Якщо говорити про співпрацю, коли з заходу пропонують вкладати в українські ферми, не варто очікувати, що отримаємо від них інвестиції, це швидше маленькі гранти, у малі господарства. Тому що на великі підприємства потрібні великі інвестиції, а на маленькі можна трошки дати і наче проект працює. Але зменшення – це не шлях для України. Розвиватися варто за рахунок великих продажів. Так розвивається навіть та Росія, яка колись купувала дуже багато молока, а зараз вони збільшують виробництво за рахунок великих ферм і у них на рік приріст по 1 млн т. молока за рахунок державної підтримки, тому зараз думають, як продавати продукцію на експорт. Тому ми маємо великий плюс, на відміну від Європи, розвивати великі ферми. Навіть якщо буде тисяча сімейних ферм, які мають 10 і більше корів, ситуацію вони не врятують. Тому розвиток великотоварних ферм – це шлях розвитку для України», – сказав Вінтоняк.   

Сімейні фермерські господарства піднімуть українське село

Створення на розвиток сімейних фермерських господарств – це можливість забезпечити робочими місцями жителів села та використання того ресурсу, який нині не задіяний та не конкурує з великими господарствами, розповідає керівник проекту «Сімейні молочні ферми» Сергій Чернієнко.

Створення сімейних фермерських господарств – це розвиток села, це зайнятість населення на селі, бо відкриваємо ферму та забезпечуємо людям прибуток. Вони не мусять їхати закордон, а можуть вдома в себе побудувати бізнес і заробляти непогані гроші. На рівні держави ми за рахунок цього підтримуємо й відновлюємо поголів’я і напрямок тваринництва в цілому, що впливає на виробництво молока і зупиняє тенденцію зі спадом, яку ми зараз спостерігаємо», – сказав Чернієнко.

Експерт додав, що за програмою розвитку, за умови підтримки з боку держави, до 2025 року планують створити понад 5 тис. ферм.

«Ми зараз працюємо з урядовцями та говоримо про необхідність держпідтримки на розвиток малих ферм. Також необхідно врегулювати цінову політику на ринку молока, бо вона зараз не врегульована, також треба врегулювати імпорт, бо заходить багато продукції, тому втрачаємо власний ринок і розвиваємо чийсь закордонний. Також ми ініціюємо уряду створення фонду розвитку молочної галузі в Україні, щоб покращити стан молочної галузі і тваринництва на національному рівні», – додав Чернієнко.

Додаткова заувага від представників бізнесу, яка звучить уже не вперше – необхідність створення умов, за яких кожен, хто має необхідність та підпадає під державні програми може вільно отримувати дотації.

«Наприклад, щоб отримати сьогодні держпідтримку у вигляді виплат на одну корову, яка є важливою, треба пройти «Крим і Рим» – зібрати купу документів, їх подати. Ми потерпаємо від державної бюрократії. Не всі документи можемо вчасно отримати, не всі готові на них чекати, не всі знають, як їх правильно видавати. І через це затримки. Якщо ми розробляємо програми держпідтримки, їх треба спрощувати. Щоб проста людина могла не кататися 3-5 разів до міста, бо це час. А якщо взяти людину, яка доглядає за худобою – у неї цього часу обмаль, тому що корова не чекає, треба заготовляти корми. Наступне – необхідна підтримка людей, які бажають створити сімейне господарство у вигляді підтримки на будівництво та закупівлю худоби та обладнання для ферми», – сказав Чернієнко.

25 вересня 2020 року в Києві заплановано проведення Всеукраїнського молочного форуму. Там планують озвучити пропозиції розвитку галузі.

Оксана Тупальська, журналіст AgroPolit.com