Конституційний Суд проти ринку землі, або політичні баталії на економічному полі

Закон про ринок землі та й загалом земельна реформа з подачі Конституційного Суду України може стати на паузу практично не розпочавшись. Підстава – подання народних депутатів.

Представники різних політичних сил (переважно – ОПЗЖ та «Батьківщини») намагаються «торпедувати» закон № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», ухвалений Верховною Радою 31 березня 2020 року на позачерговому засіданні, і підписаний 28 квітня Президентом України Володимиром Зеленським. Апелюючи до того, що закон про вільний ринок землі було прийнято з порушеннями, нардепи дали суддям КСУ привід і можливість скористатися «зброєю масового ураження» у вигляді вироків, які потенційно можуть змести з «поля бою» економіку України і запустити ланцюгову реакцію анархії.

Читайте до теми: Зачарована земля: Конституційний суд, закон про ринок землі та наслідки скасування земельної реформи

Нагадаємо, закон №552-ІХ передбачає формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, а також створення прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами України.

Також у документі йдеться про те, що власниками земель сільськогосподарського призначення можуть бути: громадяни України, українські юридичні особи з кінцевими бенефіціарами лише з числа громадян України, територіальні громади, а також держава.

4 травня поточного року до КСУ надійшло подання 48 народних депутатів щодо розгляду конституційності закону № 552-IX та окремих положень Земельного кодексу.

Згодом 15 травня до КСУ надійшло ще одне подання. Цього разу від 53 народних депутатів, також щодо розгляду конституційності закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

На думку депутатів, прийняття парламентом закону відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду та ухвалення, а його положення суперечать приписам Конституції.

У КСУ обидва «земельні» подання об'єднали в одне провадження.

У жовтні поточного року Конституційний Суд на закритому позачерговому засіданні взявся розтлумачувати земельні положення Конституції (13 і 14 статті 1 розділу).

Конституційний суд проти президентської гілки влади

За даними AgroPolit.com, рішення щодо ринку землі є продовженням скандалу з відміною е-декларування, яке можна розглядати, як спробу ліквідувати президентську реформу. Така оперативність у рішенні по ринку землі судом пояснюється бажанням встигнути до того моменту, доки парламент розгляне закон Зеленського щодо розпуску Конституційного Суду.

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд України скасував своїм рішенням повноваження НАЗК на повну перевірку й моніторинг способу життя чиновників та декриміналізував недостовірне декларування. Суспільство вибухнуло «праведним гнівом», а Президент України Володимир Зеленський, за результатами засідання РНБО, вніс до Верховної Ради законопроєкт, який може припинити повноваження суддів КСУ, визнати їхнє злощасне рішення «нікчемним» і таким, що не породжує жодних правових наслідків, та скасувати відповідні зміни до закону «Про запобігання корупції».

«... беручи до уваги зухвале та безпрецедентне порушення Конституційним Судом України основних засад своєї діяльності під час розгляду справи № 1-24 / 2020 (393/20) та спроби повалення Конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні», – Останнє твердження хоч і дуже сильне в емоційному і політичному плані, але і сильно «зобов'язує» президента і Верховну Раду. Якщо не сказати підставляє. Оскільки обидва ці інститути фактично звинувачують (Президент – вже, а ВРУ – якщо прийме закон в такій редакції) суддів КСУ в скоєнні злочину, передбаченого ст.109 КК України. По-перше, для цього потрібен вирок суду. А для цього треба хоча б зареєструвати кримінальне провадження. По-друге, а що буде, якщо ми цей вирок так в підсумку і не побачимо? Чия легітимність тоді буде під більшим питанням: рішення КСУ або цього закону? Тому далі буде як у фільмі «Кавказька полонянка»: або я веду її в ЗАГС, або вона веде мене до прокурора», – прокоментував ситуацію юрист, колишній радник НАЗК Олександр Ярецький.

Читайте до теми: На порозі ринку землі: наслідки, чинні договори оренди, інвентаризація, геопросторові дані, детінізація та планування територій

Тут необхідно коротко нагадати зміст та принцип розподілу влади, який включає систему вимог:

- розподіл функцій і повноважень між гілками влади;

- закріплення певної самостійності кожного органу влади під час здійснення своїх повноважень, неприпустимість втручання в прерогативи один одного та їхнє злиття;

- наділення кожного органу можливістю протиставити свою думку рішенню іншого органу держави та виключення зосередження всієї влади в одній гілці;

- наявність в органів влади взаємного контролю одна над одною.

Принцип розподілу влади доповнюється системою стримувань та противаг, яка передбачає конкуренцію різних органів влади, наявність засобів для взаємного стримування й підтримання відносної рівноваги сил.

На думку юристів, Конституційний Суд не мав права виходити за межі наданих йому повноважень – охороняти право та бути арбітром у спорах саме про право, а не про доцільність того чи іншого способу правового регулювання суспільних відносин (закону чи підзаконного акту). У свою чергу, президент не має права втручатися у роботу КСУ, адже це може трактуватися, як спроба узурпації влади. Не можна беззаконням відповідати на беззаконня. Але…

Коли Конституційний Суд виніс сумнівне рішення про скасування е-декларування, Зеленський заявив про намір втрутитися у справи КС.

Читайте до теми: Земля громадам від Президента: де її шукати?

Питання актуалізувалося після публікації 2 листопада Конституційним судом України відповідного документу про порядок денний, опублікований на офіційному сайті відомства та анонсу проєкту судового рішення у ЗМІ, яке не повинно було публікуватися. Реакція на такий крок з'явилася майже миттєво.

У відповідь Конституційний Суд анонсував удар по президентському закону про відкриття ринку землі, а точніше – зробив попереджувальний постріл… В голову українській економіці. 

Один з суддів КСУ Сергій Сас оприлюднив свій проект рішення по питанню землі. Він  вважає, що за змістом першого речення ч. 1 ст. 13, першого речення ч. 1 ст. 14 суб’єктом права власності на землю є виключно громадяни України. Тобто, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території держави законно, не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю. Теж саме стосується й іноземних юросіб, а також юридичних осіб України, заснованих іноземцями, іншими державами. Згідно з проектом рішення, міжнародні організації також не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю. Ось як автор цього проекту рішення трактує норму закону про землю: «Як суб'єкт права власності на землю Український народ здійснює розподіл земель безпосередньо через всеукраїнський референдум згідно зі статтею 73 Конституції України відносно змін у територіях України. Інші випадки безпосереднього здійснення Українського національного права власності на землю через всеукраїнський референдум в Конституціях України не закріплені». Суддя вважає, що право власності українців на землю є абсолютним, незмінним, постійним і тому не може бути обмежене будь-якими законами України, діями органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. 

При цьому важливий момент: Сас зазначає, що володіти землею в Україні можуть лише резиденти країни. Однак він забув про право розпорядження цими землями.

Велика палата Конституційного суду пізніше відхрестилася від проекту Саса і пояснила свої дії в земельному питанні. «Водночас звертаємо увагу, що розглядалась лише справа про тлумачення окремих положень Конституції України, а не питання земельної реформи. Розгляд справи щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» Конституційним Судом відкладено», — заявили у суді.

Як показало опитування Agropolit.com своєї аудиторії, рішення КСУ у викладі судді Саса підтримує 43%, а проти — 57%.

  Позиція депутатів і авторів закону

Чому суддя Конституційного Суду Сергій Сас показав проєкт рішення по ринку землі?

Це погроза знищити нашу економіку, якщо його та інших спробують звільнити. Так діють бандити, а не судді. В своєму проєкті рішення вони де-факто забороняють право власності на будь-яку землю (не тільки сільськогосподарську) для юридичних осіб. Принаймні тим, в складі яких є іноземці. Тобто якщо іноземна компанія чи інвестфонд хочуть купити землю для будівництва заводу, то це зробити буде неможливо. Незаконними виявиться власність іноземних інвесторів під їх заводами. Таку землю потрібно буде насильно продати. Це приб’є нашу економіку. І саме тому вперше вони показали проект рішення, що мав бути таємним. Саме тому частина суддів КСУ оголосила бойкот через оприлюднення проєктів рішень. Ще один зайвий доказ того, що весь склад КСУ повинен негайно піти у відставку! Або мають бути звільнені будь-яким іншим способом, якщо не зроблять це добровільно!», – прокоментував дії суддів народний депутат України ІХ скликання, економіст, голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Мар'ян Заблоцький.

Аналогічної думки дотримується і голова аграрного комітету, автор земельного закону Микола Сольський. В коментарі AgroPolit.com він пояснив, що судді Конституційного суду можуть нанести удар по економічній стабільності держави.

Сьогодні головним питанням у заяві КСУ є те, що під загрозою опинилася економічна стабільність держави. Заборона для юридичних осіб, навіть заснованих українцями, купувати та володіти землею, за винятком створення громадянами України підприємств, в статутний фонд якого вони можуть внести лише свою землю, вдарить по підприємствам, які вже працюють в Україні або хотіли інвестувати в нашу країну. Як ви думаєте, чи захоче, наприклад, компанія Coca-Cola працювати в Україні, якщо їй заборонять володіти землею на якій побудований завод? Це стосується й інших великих іноземних компаній, які навіть не мають відношення до АПК. Дуже багато питань до позиції КСУ», – заявив Микола Сольський.

Сценарії вирішення земельного конфлікту 

Наразі робота КСУ фактично заблокована. Чотирі судді КСУ заявили про те, що утримуються від подальших засідань суду. Тобто фактично кворуму немає. Парламент спробував у п'ятницю призначити нових суддів до КСУ, але спроба доукомплектувати склад конституційного суду провалилась.

Постає питання що далі? 

Є два варіанти: перший — реформу ніхто не відміняє і вона запускається по плану; другий — КСУ, таки, ухвалює рішення (або про часткову зміну реформи, або про її відміну у такому вигляді).  

Ось, як бачать подальший розвиток подій у парламенті депутати аграрного комітету та експерти. 

Подальші сценарії розвитку подій навколо земельної реформи можуть бути полярно протилежні один одному. Однак трактування 13 і 14 ст. в частині права на власність землею, де нею можуть володіти виключно фізичні особи і позиція КСУ по юридичних особах – це катастрофа для економіки країни, адже саме таке трактування закону – це свідомий саботаж чи спроба шантажу з боку КСУ. Складається враження, що судді, якщо будуть змушені піти, наостанок хочуть наприймати таких рішень, щоб їх наслідки ще довго «розгрібали». Судді КСУ мають бути незаангажованими особами, але у світі останніх подій, рішення суддів демонструють, що це не так, тому вони мають добровільно піти у відставку», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію народний депутат Андрій Богданець.

Конституція не передбачає права народних обранців та президента втручатися у роботу Конституційного Суду. Якщо суддів спробують прибрати в незаконний спосіб – це буде критичним порушенням демократичних основ держави.

Натомість представники Феміди попереджають: яке б рішення КСУ не ухвалив — воно обов'язкове до виконання. 

Статус Конституційного Суду, як конституційного органу, є в його повноваженнях вказувати іншим конституційним органам на конституційно-правові межі їх діяльності, конкретизовувати їх права та повноваження, а також виносити загальнообов'язкове рішення про визнання законів, прийнятих іншими законодавчими органами, недійсними», – процитував норму про діяльність Конституційного Суду суддя КС у відставці Віктор Шишкін.

За його словами, Зеленський та інші законодавці вже наговорили на статтю кримінального провадження. Мова йде про невиконання судового рішення (382 ст.). Тож своєрідний Ящик Пандори відкрито і як будуть розвиватися подальші події – велике питання.

Активіст земельної реформи, народний депутат Верховної Ради України VIII скликання Олексій Мушак дає свої застереження до подальшого розвитку подій у питанні землі та КСУ. 

Суддя Сас опублікував проект рішення, яке було прийнято за основу Конституційним судом ще влітку і може бути затверджено будь-який момент. Формально суд не відміняє земельну реформу але його рішення зачіпає не лише с/г землі, а взагалі будь-яку земельну ділянку в Україні. Це зроблено через розтлумачення 13 та 14 статті Конституції, де йдеться про особливу охорону землі та те, що вона є об’єктом прав власності Українського народу. Відповідно власником землі може бути лише громадянин України, оскільки громадянство це особливий правовий зв'язок між фізичною особою та державою.

Прямі наслідки: юридичним особам, навіть заснованими українцями, забороняється купувати та володіти землею. За винятком створення громадянами України підприємств, в статутний фонд якого вони можуть внести лише свою землю. Українські компанії з іноземними інвестиціями мають йти на вихід, бо їм забороняється володіти землею. Банки не зможуть кредитувати інвестиційні проекти такі як будівництво заводів або нерухомості, бо земля під цими спорудами не може бути предметом корпоративних прав і відповідно братися в заставу.

Одним словом, прагнучи обнулити земельну реформу, яка стосувалася лише аграрної землі, КСУ може знести весь бізнес-клімат України. І зупинити економічний розвиток нашої держави. По-іншому в них чомусь останнім часом не виходить. Щодо самого суду, то моя думка однозначна – нинішній склад КСУ це не лише політичні і економічні шкідники. Це національна загроза для України», – прокоментував Олексій Мушак.

Застереження експертів по земельній реформі

Стаття 14 конституції України говорить, що право власності на землю гарантується. В сучасному законодавстві є три форми власності на землю, серед них: державна, комунальна та приватна. І, зрозуміло, що твердження конституції «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави» стосується усіх земель в межах державного кордону, що перебувають у будь-якій власності. Це означає, що ми, українці, маємо берегти це національне багатство через діючі в державі закони. На ринок земель дане твердження може мати вплив при тотальному продажі землі іноземним громадянам та невиконанні іноземцями законних вимог використання земель. Чи відбудеться даний процес при відкритті ринку земель, залежить більше не від статей законів, а від дотримання їх вимог», – прокоментув для AgroPolit.com ситуацію голова громадської спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні» Леонід Корейба.

Перестороги можна зрозуміти, адже в Україні нерідко буває так, що гарно написані закони і погане їх виконання. Або ж все відбувається за принципом – суворість покарання пом'якшується необов'язковістю його виконання. Наприклад, коли мова заходить про референдум за відкритий земельний ринок, з'являється ціла низка проблемних моментів, які мають бути передбачені законотворцями.

Щодо референдуму – на мою думку, проводити референдум можна лише на землі державної власності. У випадку сільськогосподарських земель, а саме, земельних часток (паїв). Наразі, це приватна власність. Постає питання, яким чином можуть вирішувати інші громадяни питання продавати чи не продавати паї замість їх власників? До того ж, більша частина населення поняття не має про стан використання паїв, кількість орендарів в межах сільських рад, про процес передачі земель в оренду, про настрої селян та їх спадкоємців на земельні частки (паї). Люди, які прийдуть на референдум, не маючи у власності паю, будуть керуватися інформацією, почутою від наших політиків та їх лозунгами у Верховній Раді», – пояснює Корейба.

Читайте до теми: Роман Лещенко – про передачу державних земель народу, інвентаризацію, корупцію, детінізацію, безоплатну приватизацію та реформу Держгеокадастру

В опублікованому анонсі від судді КСУ є ще одне застереження, яке стосується земель державної власності. У проєкті рішення йдеться, що держава і територіальні громади не можуть виступати суб’єктами права власності на «земну поверхню суші з верхнім родючим шаром ґрунту».

Вони зобов’язані лише здійснювати права власника на землю від імені громадян, регулювати перехід права власності з додержанням принципу поєднання власника землі і сільськогосподарського товаровиробника у одній особі, а також забезпечувати охорону землі як об’єкта права власності.

Якщо Конституційний суд України навіть ухвалить рішення про скасування земельної реформи, влада не зупинить процес передачі землі громадам. Верховна Рада, президент та Кабінет міністрів будуть рухати питання відновлення законодавчих актів», – сказав голова Держгеокадастру Роман Лещенко на брифінгу в Києві щодо розгляду КСУ питання, яке стосується реалізації земельної реформи в Україні. Суд почав розгляд питання земельної реформи з порушенням закону про КСУ та його регламенту. Це правове свавілля може призвести до дуже серйозних наслідків для держави. Те, що зараз відбувається, це ігнорування діючого законодавства», – зазначив Лещенко.

Втім, за його словами, якщо КСУ буде блокувати законодавчі ініціативи базової інституційної реформи для країни, цей процес незворотній. «Навіть якщо буде скасована земельна реформа, Верховна Рада, президент і уряд буде рухати питання відновлення законодавчих актів та робитимуть все, щоб з 2021 року запустити державний геопортал», – наголосив голова Держгеокадастру».

Більш детально про стан та процес передачі земель пояснив голова громадської спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні» Леонід Корейба.

На сьогоднішній день у власність громад (комунальну) переходять землі державної власності. За підрахунками Держгеокадастру таких земель 10 млн га. Тобто – комунальній власності бути – це земля у розпорядженні і у власності громад. Сюди, здебільшого, відносяться землі запасу та резервного фонду. В межах сільської ради це від 20 до 100 га.  По закону передачу земель з комунальної у приватну власність передбачено. Але на сьогодні землі комунальної власності, в основному, передаються не у власність, а в оренду при проведенні земельних торгів», – прокоментував ситуацію Леонід Корейба.

Варто зазначити, що частково рішення КСУ співпадає з позицією фермерів, в частині заборони на володіння сільгоспземлями представниками інших країн.

Рішення Конституційного Суду передбачає саме ті обмеження по іноземцям, за які виступали фермери. Тобто фактично КСУ планує своїм рішенням додатково регламентувати заборону іноземцям набувати у власність українську землю. Проте, навіть за таких обставин ринок землі для малих фермерів поки і так «не злітає» через брак коштів і відсутності доступу до банківського кредитування», – заявив голова об'єднання «Агро-Продовольча Рада», голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник.

Брак коштів на викуп землі та неготовність до відкриття земельного ринку з боку багатьох фермерських господарств підтвердив головний редактор Kurkul.com Микола Сирота.

Проводячи регулярні опитування серед фермерів в різних областях України ми дедалі частіше чуємо, що фермери не готові до відкриття ринку землі. Основні причини – брак коштів та незадоволення умовами. Фермерам не вдалося закумулювати необхідний обсяг коштів. На поточну ситуацію вплинув неврожай у багатьох господарств через посуху та проблеми з форвардними контрактами. На державну підтримку сільгоспвиробники також не розраховують», – прокоментував настрої фермерів Микола Сирота.

За словами Миколи Сироти, чимало фермерів, які в цілому підтримують відкриття земельного ринку, у світлі останніх подій (як фінансових так і політичних) змінюють точку зору і вважають, що у таких умовах відкриття ринку сільськогосподарської землі не принесе користі ні самим фермерам, ні державі. Тож у подальшому вони розраховують працювати через орендні відносини, аж поки умови не стабілізуються.

«За останні роки банки ніяк не працювали з малими фермерами і не кредитували їх. Адже прямо в умовах кредитування вже було прописано, що агропідприємство до тисячі гектар позик не отримає (при тому, що найбільша в Україні кількість зареєстрованих фермерських господарств саме до 500 га). Як наслідок, баланси на цих фермерських підприємствах дуже погані. 

Складність адміністрування податків, зокрема ПДВ, буквально заганяє середніх і малих фермерів в тінь. І держава за останні роки ніяк не стимулювала фермерів з цієї тіні вийти. Взагалі не створивши умов, щоб аграрії були інституційно спроможними до банківського кредитування.

Відсоткова ставка за кредитом на купівлю землі має бути не вищою за орендну плату, яку фермер сплачує за землю. Зараз, коли в середньому ціна землі коливається в межах $1000 — $1500 за гектар, то в гривні ставка має бути 5%, в доларах до 2% на 10 років. Інакше ринок землі для фермерів не «злітає». Основне що потрібно зробити для повноцінного доступу фермерів до фінансів при відкритті ринку землі: Фонд часткового гарантування кредитування, компенсація відсоткової ставки банку на купівлю землі та широка роз'яснювальна робота та навчання, щоб привести документи та бухгалтерію в порядок», – заявив Іван Слободяник.

Варто додати, що до кінця року залишилося майже півтора місяця, Верховною Радою вже проголосовано бюджет–2021 у першому читанні і на всі аграрні потреби виділили аж 51 млн грн.

«При плануванні проекту Державного бюджету України на 2021 рік на здійснення заходів з проведення земельної реформи враховані кошти загального фонду у обсязі 51 млн грн за рахунок яких, зокрема, передбачається ведення і функціонування, в тому числі адміністрування Державного земельного кадастру, що дозволить забезпечити його безперебійне функціонування», – йдеться в тексті документу.

Читайте до теми: Бюджет України-2021: завдання вижити – пошук ресурсів для покриття дефіциту

Тож можна сміливо стверджувати, що самі нардепи чудово усвідомлюють – аграріям не варто розраховувати на бюджетну підтримку під час відкриття земельного ринку наступного року. Звісно, якщо цей ринок буде відкрито.

Ініціатори конституційного подання стверджують, що земля, як об’єкт права власності українського народу, є основним національним багатством, перебуває під особливою охороною держави, що насамперед стосується саме земель сільськогосподарського призначення.

Але в будь-якому випадку, якщо Конституційний суд скасує закон № 552-IX про ринок землі, то ми отримаємо такі наслідки:

1.     Власники паїв і далі не зможуть розпоряджатися повноцінно своїми земельними ділянками;

2.     Зберігання тіньового обігу використання с/г земель і мінімум 1 млрд доларів щорічних втрат бюджету;

3.     Інвестиційний голод в АПК та консервація розвитку галузі загалом на тривалий період.