Закон про держпідтримку та аграрний реєстр: які зміни запровадив парламент

Верховна рада ухвалила закон України № 3295, який запроваджує ряд змін для забезпечення аграріїв державною підтримкою. Зокрема, йдеться про створення аграрного реєстру, учасники якого отримують виключне право на дотації, а також містить нові позиції, які стосуються надання держпідтримки за перспективними напрямками. Президент України Володимир Зеленський підписав його, присвоївши номер 985-IX. AgroPolit.com разом з експертами проаналізував основні пункти ЗУ № 3295 «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції».

Про аграрний реєстр

Ідея створення аграрного реєстру просували впродовж кількох років. Його запустили у вигляді пілотного проекту у січні 2020 року та почали реєструватись аграрії з 4 лютого 2020 року. Як зазначають на сайті Державного аграрного реєстру (ДАР), проект реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проекту Світового Банку та ЄС «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», а також Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО). 

Під час запуску Реєстру у МЕРТ зазначали, що він об’єднує інформацію з 4-х реєстрів:

1. Державного земельного кадастру,
2. Реєстру юридичних та фізичних осіб,
3. Реєстру речових прав 
4. Реєстру тварин. 

Створити свій онлайн кабінет можна не виходячи з дому. Для реєстрації необхідно перевірити наявність актуального електронного цифрового підпису (ЕЦП). Реєстрація безкоштовна та доступна усім без винятку аграріями, навіть якщо користувач не зареєстрований як сільськогосподарський виробник», –  повідомляли у МЕРТ.

Після запуску функціоналу у шести пілотних областях (Київській, Черкаській, Одеській, Львівській, Волинській та Миколаївській) працювали мобільні бригади операторів. Вони допомогали бажаючим  зареєструватися та збирали відгуки про функціонал і роботу системи та пропозиції щодо її покращення. 

Державний аграрний реєстр (в рамках закону 985-IX) є однією зі складових великої системи заходів, спрямованих на впорядкування та раціоналізацію земельних відносин. Цей сервіс покликаний зробити взаємодію між державою та сільськогосподарським виробником простою, доступною та простежуваною. Через особистий кабінет агровиробник зможе ефективно та швидко комунікувати з органами державної влади, слідкувати за новинами, державною підтримкою, ділитися інформацією», – зазначав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Читайте до теми: Держпідтримка аграріїв: виконання програм у 2020 та повернення боргів за 2019 рік

На початку вересня 2020 року у МЕРТ повідомили про початок активної фази другого пілотного впровадження ДАР спільно з Всеукраїнською асоціацією громад. До процесу реєстрації аграріїв у ДАР залучали об'єднані територіальні громади (ОТГ), відібрані за результатами відкритого конкурсу. Загалом пілотний проект охопить 53 ОТГ у всіх областях України. Керівникам громад було доручено створити можливості для надання консультацій представникам бізнесу. 

На період пілоту працівники обраних ОТГ стануть операторами ДАР і консультуватимуть фермерів з питань роботи реєстру, допомагатимуть реєструватися тим аграріям, які не мають комп’ютера або доступу до мережі Інтернет. В цілому ж зареєструватися у ДАР онлайн вже зараз може будь-який український фермер. Особлива увага під час пілотного впровадження приділятиметься процесу опрацювання заявок на виправлення помилок щодо земельних ділянок у Державному земельному кадастрі», – зазначали у презентації проекту ДАР та додали, що до 14 жовтня презентація пілотного проекту ДАР мала відбутися в усіх регіонах України.

Реалізація Закону 985-IX дозволить зібрати більш коректну інформацію про користувачів та орендарів землі, переконані автори закону.

«Існує значна кількість помилок у державному земельному кадастрі, спричинена застосуванням різних систем координат у різні періоди часу, помилки під час виготовлення технічної документації та внесення інформації до Державного земельного кадастру тощо. Системна робота за для виправлення помилок лише розпочата, але може здійснюватися ефективно за умови внесення змін до ЗУ «Про державний земельний кадастр» за для систематизації та впорядкування всіх процесів, забезпечення сучасних інтерфейсних інструментів взаємодії заявників із земельним кадастром. У більшості випадків, помилки у земельному кадастрі свідчать про невідповідність кадастрової інформації про земельні ділянки їхньому фактичному розташуванню, а отже їх виправлення спрямоване на захист прав та інтересів землевласників і землекористувачів», – вказано у пояснювальній записці до законопроекту, який став законом після ухвалення парламентом.

Читайте до теми: Держбюджет 2021: що дістанеться українському агросектору, селу, громадам та бізнесу

Визначення щодо аграрного реєстру у ЗУ №3295

Закон України 985-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції»пропонує ряд визначень, якими будуть послуговуватись під час реалізації проекту створення аграрного реєстру. 

Державний аграрний реєстр – державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції.

Сільськогосподарська діяльність – це діяльність з:

• виробництва продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування ягід, фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;
• виробництва продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;
• залісення, враховуючи створення захисних лісових насаджень; збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих рослин, їх обробка та консервація;
• розведення та/або вилов прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних), морської або океанічної риби чи безхребетних, інших об’єктів аквакультури, дикорослих водоростей;
• обробки та/або консервації риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, інших об’єктів аквакультури, дикорослих водоростей; надання послуг сільськогосподарського характеру (сіяння, збирання врожаю, зберігання, пакування, транспортування тощо).

Сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми, фермерське господарство, в тому числі сімейне фермерське господарство,  фізична особа-підприємець, яка займається сільськогосподарською діяльністю на власних чи орендованих потужностях, та здійснює операції з постачання продуктів такої діяльності.

Читайте до теми: Що змінить для галузі законопроект №3318 «Про ветеринарну медицину та благопопуччя тварин». Аналіз документу

Державний аграрний реєстр ведеться шляхом добровільного внесення виробниками сільськогосподарської продукції достовірних відомостей про себе, та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами. 

Складнощі з адміністративним обслуговуванням програм підтримки (подача заявки, збір та подача необхідних підтверджуючих документів) – спричиняють значних адміністративних витрат у перерахунку на обсяги виробництва, зменшують бажання брати участь у програмах державної підтримки та/або ускладнюють можливості їхнього використання невеликим аграріям. Як наслідок, левову частку державної підтримки історично отримували середні та великі компанії, які й без цього мають конкурентні переваги, зокрема у частині доступу до дешевого фінансування. Відсутність надійного джерела інформації про характеристики агровиробників та раніше отримані кошти державної підтримки ускладнює аналіз ефективності використання бюджетних коштів», – розповідають у пояснювальній записці автори закону.

Виробники сільськогосподарської продукції, що внесли відомості про себе до Державного аграрного реєстру набувають право:

• на отримання державної підтримки на основі інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, враховуючи інформацію, отриману шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, без надання відповідних відомостей в паперовій формі;
• на безкоштовне отримання інформації щодо себе з Державного аграрного реєстру, в тому числі отриманих шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, з якими забезпечено технологічну сумісність технічних рішень Державного аграрного реєстру;
• на використання інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, з метою отримання документів дозвільного характеру.

Додається зазначення про те, що повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано як у письмовому вигляді, так в електронному з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Читайте до теми: 5 кроків для голови новоствореної ОТГ у земельних відносинах

За кожним видом держпідтримки не більше 50 млн грн в одні руки

Справедливість надання державної підтримки сільського господарства України забезпечується шляхом пропорційності розподілу державної підтримки та обмеження максимального розміру підтримки на одного виробника сільськогосподарської продукції.

Історично основним інструментом підтримки сільгоспвиробників були податкові пільги, що включали в себе фіксований податок, залежно від площі землі в обробітку (наразі – єдиний податок четвертої групи) та пільгу з податку на додану вартість, що дозволяла спрямовувати різницю між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом на розвиток виробництва. Після скасування пільг із ПДВ, прямі субсидії стали основним інструментом підтримки сільгоспвиробників в Україні. Водночас, процедура адміністрування програм державної підтримки аграріїв та розподіл цих коштів є одним із найбільш слабких місць в системі підтримки сільського господарства», – зазначають у пояснювальній записці автори закону.

За кожним видом державної підтримки виробник сільськогосподарської продукції не може отримати державну допомогу у сумі більше, ніж 50 млн грн на одного такого виробника на рік з урахуванням пов’язаних з ним осіб. Таке обмеження має забезпечити більший доступ для невеликих агровиробників до дотації, кажуть автори.

«Попри те, що дрібні агровиробники (сімейні фермерські господарства, домогосподарства населення) становлять левову частку від загальної кількості господарств та виробляють значну частку сільськогосподарської продукції (наприклад, понад 70-90% продукції плодоовочівництва та картоплярства), їх доступ до коштів бюджетної підтримки є вкрай ускладненим», – повідомляють у пояснювальній записці.

Закон № 985-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції» визначає, що функція створення Аграрної біржі передається від Аграрного фонду до уряду в особі центрального органу влади. 

Читайте до теми: Форвардні війни – трейдери проти сільгоспвиробників під наглядом МЕРТу

Про новації за пріоритетними напрямками держпідтримки

Документ змінює правила отримання держпідтримки, які мають зробити її більш доступною. Закон № 985-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції» виключає, що кредитна субсидія та/або компенсація лізингових платежів, а також держпідтримка у вигляді кредитної субсидії на компенсацію відсотків шляхом здешевлення кредитів на будівництво оптових ринків сільськогосподарської продукції, виробничих приміщень, тваринницьких і птахівничих комплексів, а також на будівництво сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів надається обов’язково на основі конкурсу.

Також виробникам зернових, які мають правовідносини з державою щодо своєї продукції дозволено зберігати зерно на приватних зерносховищах, які відповідають вимогам уряду. Раніше вони могли зберігати зерно виключно у виключно у сертифікованих зернових складах (зерносховищах, елеваторах).

Закон № 985-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції» визначає, об’єктами тваринницької дотації та спеціальної бюджетної дотації є кози та об’єкти аквакультури, що не було раніше передбачено законодавчо.

Читайте до теми: Держпідтримка аграріїв-2020. Скільки кому дісталося

Окремий розділ змін присвячений державній підтримці виробників плодів, ягід, винограду, хмелю та аквакультури.

Визначається, що державна підтримка виробників плодів, ягід, винограду, хмелю та аквакультури призначається на ряд напрямків. Зокрема, виробникам, які закладають плодово-ягідні насадження, виноградники та хмільники, вирощують овочі, державна підтримка надається для часткової компенсації витрат, понесених на:

• придбання садивного матеріалу;
• проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалери і встановлення систем краплинного зрошення.

Виробникам плодів, ягід, винограду, хмелю та овочів державна підтримка надається для компенсації до 30% вартості, які займаються сільськогосподарською діяльністю з обробки, переробки та/або консервації плодів, ягід, винограду, хмелю та овочів:

• нового будівництва холодильників для зберігання плодів, ягід, столових сортів винограду, хмелю та овочів власного виробництва, цехів первинної переробки винограду, плодів, ягід та овочів власного виробництва, об’єктів із заморожування плодово-ягідної продукції;
• придбання ліній товарної обробки плодів, ягід та овочів, автоматизованих ліній з висушування плодів, ягід та хмелю власного виробництва, ліній з переробки власно вирощених плодів, ягід, овочів та технічних сортів винограду на соки, пюре, виноматеріали.

Виробникам, які займаються сільськогосподарською діяльністю із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури, державна підтримка надається для часткової компенсації витрат, понесених на:

• розведення та/або вилов прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних), морської або океанічної риби чи безхребетних, інших об’єктів аквакультури, дикорослих водоростей;
• обробки та/або консервації риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, інших об’єктів аквакультури, дикорослих водоростей.

Читайте до теми: 10 вимог бізнесу до уряду для реабілітації молочної галузі

Держпідтримка тваринництва визначається таким чином:

Сільськогосподарським товаровиробникам та сільськогосподарським виробничим кооперативам відшкодовується в обсязі до 30% в вартість будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання сільськогосподарських тварин та птиці, рибницьких господарств, доїльних залів, об’єктів з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції та/або побічних продуктів тваринного походження, що належать до II та III категорій, а також в обсязі до 30% відшкодовується вартість закупівлі техніки, механізмів та обладнання для сільськогосподарського виробництва. Раніше відшкодування будівництва та реконструкції тваринницьких ферм складало 50%, проте не включало компенсації для рибницьких господарств, а на закупівлю техніки надавалося 30%.

У законі № 985-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції» з’являється норма про підтримку виробників продукції тваринництва, яка здійснюється також шляхом часткового відшкодування до 80% вартості племінних (генетичних) ресурсів.

Іван Томич, голова Спілки українського селянства

Аби надавати держпідтримку ніяких реєстрів не потрібно...

Аби надавати держпідтримку ніяких реєстрів не потрібно...

Якщо говорити про форму господарювання, починаючи з фермерських господарств, вони, як юридичні особи, безумовно, всі зареєстровані, всі у базі даних. Відповідно до цього, згідно діючого законодавства, вони мають право на отримання державної підтримки. Навіщо ставати у якусь додаткову чергу, якщо ти вже давно зареєстрований, у полі законодавчої діяльності виробництво твоє, і отримання тієї підтримки, яка передбачається. Сплачують податки безумовно всі. Тому це просто придумано, щоб додатково наводити аргументи, не даючи підтримку, бо ви не зареєструвались у реєстрі. Це не має ніяких правових підстав, читайте закон України. Зовсім не потрібно ніяких реєстрів, щоб надавати державну підтримку. Ми наполягаємо вже більше 10-ти років, що держпідтримка повинна бути прямою, прозорою, європейською. Ніхто не має заходити з чорних чи з білих дверей, а ведучи діяльність повинен отримувати підтримку на свою діяльність. Для розрахунку можна брати площу обробітку землі, тобто зембанк, враховувати виробництво, якщо йдеться про тваринницький напрямок, тощо.

Я був у системі держпідтримки з 90-тих років, і можу сказати, що ефективної, прозорої держпідтримки не було. Безумовно, у 90-ті роки була і велика підтримка у плановій економіці. Але це зовсім інший горизонт, як є сьогодні. Тому після 90-тих у нас змінювались форми підтримки, а їхня ефективність була все нижчою. Як за об’ємом, так і за напрямками прозорого використання. Сьогодні ми дійшли приблизно до плінтуса. У цьому році український фермер не отримав за програмами через бюджет «підтримка українського фермера» і фонд підтримки, який здійснюють, ні однієї гривні. Це за 20 років вперше такий факт. Та й всі виробники отримали близько 1,5 млрд грн із 4,2 млрд грн. Коли у нас забрали кошти від компенсації ПДВ – це була остання найбільш пряма, прозора та ефективна держпідтримка. Треба переходити на широку взаємно охоплюючу прозору систему підтримки виробників, з акцентом на сімейні фермерські господарства, на невеликі з коригування до підтримки середніх і великих господарств. За таких умов цілком зрозуміло, шо ми будемо мати динаміку розвитку сільської місцевості, робочих місць.

Читайте до теми: Богдан Банчук: Наше завдання – повернути борошно «Аграрного фонду» на полиці магазинів

Дивлячись, яке у нас виробництво та ситуація з рибою на внутрішньому ринку, однозначно треба галузь підтримувати. Щодо відсотка 50% чи 30% – давайте подивимось порахуємо, скільки отримали на цей час за програмою тваринництва наші виробники. Чи ця сума у 50% чи 30% впливає на процес загалом? Безумовно, ні. Біда полягає у тому, що фактично 4,2 млрд у бюджеті на 2020 рік – це ніщо. А з цього нічого ще дали ніщо – 1,5 млрд на сьогодні. Але до кінця року мізер додається, бо немає чим вже торгувати. Висновок простий: реальної підтримки ні для великих, ні для середніх, ні для дрібних практично немає. Але найбільше страждають дрібні. Якщо говорити про крупні, вони виграють за рахунок експорту в ціні та за рахунок ПДВ – це для них правило, на фінансових та матеріально-технічних ресурсах, які отримують дешевими. Хоч коштів на держпідтримку немає, великий бізнес преференції має – це повернення ПДВ, експорт продукції та фінансові ресурси, які вони запозичають на світових майданчиках. Це матеріально-технічні ресурси, техніка інше, яке у них імпортери беруть, лізинг та інші форми. А для невеликого фермера чи сільгоспвиробника 200 га, 300 га чи 1000 га практично немає нічого, на його плечах найвищий тягар у цих умовах. Тим більше, у рік непростий з погодними умовами та урожаєм.

Віктор Шеремета, колишній заступник міністра аграрної політики і продовольства України

Аграрні реєстри існують і у країнах ЄС...  Для малого селянина, малоосвіченого фермера реєструватись буде дещо складно... У ЄС верхня межа держпідтримки 300 тис. євро (10 млн грн), а в Україні 50 млн грн...

Закон про реєстр виник не на пустому місці. Це напрацювання з експертами Євросоюзу, коли вони сприяли та допомагали у різних напрямках його наповнення. Така система існує в ЄС. Ми покладаємо на нього надії, але це початок. Тому за певний час він відшліфується, усунуться певні огріхи,  буде простіше отримати держпідтримку. Має бути зацікавленість суб’єктів господарювання там зареєструватись. Звісно, крупні господарства отримують крупну державну підтримку у великих обсягах, вони більш зацікавлені бути внесені до цього реєстру. Але малі, дрібні господарства також мають можливість зареєструватися, і це спрощує усю процедуру отримання держпідтримки. Свого часу, коли починали над ним працювати, говорили з експертами Євросоюзу, які також виділяють кошти для розвитку різних галузей, то ми говорили про стимулювання. Якщо людина зареєструвалася – щоб отримала бонус. Але, нажаль, поки таких ресурсів немає. Нажаль у нас не багато господарств, які подають заявки на отримання держпідтримки. Ті хто подають, думаю, зареєструються. Але питання, щоб до цього реєстру потрапили всі суб’єкти господарювання, навіть європейці ставили нам завдання, щоб туди потрапили ОСГ-шники, хто виготовляє товарну продукцію не лише для власного споживання, також одноосібники щоб зареєструвалися в аграрному реєстрі.

Якщо дивитися на це скептично – процес створення реєстру розтягнеться на певний період. Тому що і аграрії, особливо дрібні, скептично дивляться на держпідтримку, що її можна отримати безперешкодно. Виходячи з реалій, реєстр буде довго наповнюватися. Тут недовіра, і не всі володіють технічними навичками, щоб створити електронний кабінет та зареєструватися. Для малого селянина, малоосвіченого фермера це буде дещо складно. Потрібно, щоб держава через дорадчі служби допомагали. Нажаль, держорганів у нас немає, як колись були сільгоспуправління у державних адміністраціях, щоб вони могли допомагати. Але нині дорадчі служби у тренді аби допомагати фермерам працювати. Механізми уже напрацьовані, але фермерам, хто мало володіє різними технологіями, треба допомогти. У них є бажання, але немає можливості.

Читайте до теми: Як позначиться на Україні та світові призначення Джо Байдена президентом США?

Щодо зміни з 50% до 30% на держпідтримку тваринництву – хай би було 50%. Але слід обмежити загальну суму на одного суб’єкта. Багато асоціацій пропонували, щоб це було не більше 10 млн грн (у законі 10 тис. мінімальних зарплат або 50 млн грн). Було б достатньо і 1 тис мінімальних заробітних плат.  У ЄС верхня межа держпідтримки 300 тис. євро. А зараз розглядають можливість понизити планку до 75 тис. євро. Тобто 2-3 млн грн на наші гроші. Зараз у них до 10 млн, а вони взагалі хочуть зменшити. Нам теж треба йти таким шляхом. Хто може вкладати великі кошти, то може їх залучати з зовнішніх джерел. Якби держбюджет був великим, можна було б і 50 млн грн і 500 млн грн дати. на одне господарство. А зараз якщо недостатній, то вистачить і 10 млн грн. І це пропозиція багатьох асоціацій – і Аграрний союз про це говорив, і Асоціація фермерів, і взагалі фермери, що має бути 3 млн грн обмеження, тобто 100 тис євро.

Зіновій Свереда, віцепрезидент Української кооперативної федерації

Проблема держпідтримки, що немає визначення, що ми, зрештою, будуємо...  Які б обмеження на ставили, доступ великого бізнесу до дотацій залишиться...

У нас досі не прописані стандарти, хто такий малий, середній, більший фермер. Усі ці моменти у нас до кінця не прописані. Можна робити реєстр, щоб розуміти, про що йде мова у держпідтримці, і так далі. Але ми трохи не тим займаємося. Залежить, є гроші допомогти державі сільському господарству, чи немає. Майже 90% роботи, яка зараз відбувається – це просто ходіння навколо основної речі – чи у нас буде цілісна концепція, чи її немає. Проблема держпідтримки, що немає визначення, що ми, зрештою, будуємо. Якщо ми хочемо розвивати сільське господарство – це одне. Якщо ми хочемо розвивати сільські території – це зовсім інші речі. Я прихильник концепту росту сільських територій. Тому що там є питання громади і якості життя. У нас це практично відсутнє, тому виникає такий дисбаланс, занепад села.

Обмеження у 50 млн – залежно для кого. Якщо взяти фермера, який має 500 га чи 1000 га  — це багато. Якщо має хтось велику аграрну компанію – це мало. Але у нас навіть агрохолдинги у своїй структурі мають по 20-30 ТОВок (Товариств з обмеженою відповідальністю). Тому можна розкинути це все по таких ТОВках. Наприклад, якщо ці комплекси компаній мають кури. У такій великій компанії на одному ТОВ будівництво стоїть, на іншому – земля, на третьому – техніка, вони між собою щодо ПДВ часто мають розрахунки.

Читайте до теми: Прогнози попиту та експорту зернових та зернобобових у сезоні 2020-2021

Валерій Перепелиця, голова Асоціації фермерів Драбівського району Черкаської області

Аграрний реєстр покликаний показати саме діючі господарства... До 50 млн грн держпідтримки на одного – це далеко від фермерства...

Реєстр? Хай буде. Фермери не зможуть? Маємо розвивати дорадчі служби, нехай фермери дізнаються, допомагають реєструватися, не бачу нічого поганого, що є ще один реєстр. У нас вертикаль управління у аграрному секторі знищена. Немає районних управлінь сільського господарства, немає міністерства, як відрізнити реальні фермерські господарства від нереальних? Які з них працюють, які не працюють, а тільки числяться. Ніхто з нас ще не володіє цією ситуацією. Хто вам зараз назве кількість працюючих фермерських господарств? Адміністрація – ні, реєстраційна служба – ні, статистика – теж ні. Вони можуть загальну кількість зареєстрованих назвати. Можливо, аграрний реєстр покликаний, щоб показати саме діючі господарства. Бо за ними можна перевірити, подивитися одразу, чи є земля, скільки її, чи є поголів’я  сільгосптварин. Поганого в цьому не бачу. Так, це ще одна перепона, структура ще одна, але щоб було надзвичайно важко там зареєструватися, я не думаю. Якщо для прозорості вважають, що потрібен такий реєстр – хай він буде.

Щодо обмеження у 50 млн грн – я таких фермерів не знаю, хто міг би претендувати на 50 млн грн. Що ми тоді розуміємо під словом фермер? Якщо кожного агровиробника – це не зовсім правильно. Бо фермери – це ті, хто переважно працюють самі, своєю сім’єю, у них допускаються наймані працівники. Але до 50 млн грн держпідтримки на одного – це далеко від фермерства взагалі. 50 млн грн – це, може, на ферми, будівництво якихось комплексів, але не знаю, хто з фермерів до цього здібний. Я знаю, що крупні компанії на це здібні.

Читайте до теми: Зачарована земля: Конституційний суд, закон про ринок землі та наслідки скасування земельної реформи

Я серед тих, хто зареєструвався, як тільки він з’явився пілотний. Вказав назву, свої дані, кількість землі, ще про кількість тварин питали, але я тваринами не займаюся, все вказав. Я претендував на поворотну фермерську позику, то подумав – зареєструюся. Він простий, реєструватися не складно. Єдине, що в кого багато орендовано земельних ділянок, доведеться вбивати багато кадастрових номерів туди. У нас більшість фермерів не працюють на орендованих ділянках, що за договорами, а на інших. Щоб зберегти цілісність земельних комплексів, ми на джентельменських угодах працюємо з основними орендарями. Якщо у мене в оренді 70 га чи 80 га, то я домовляюся з сусідом, щоб працювати на землі, яка одним масивом. Бо паї, що в оренду здали власники, вони ж розкидані. Щоб не створювати незручностей основному орендарю, і мені – ми з ним домовляємося, на словах. Хоч це може призвести до незрозумілих речей, але поки на тому тримаємося. Тому не завжди будуть аграрні розписки працювати, бо коли треба повідомити про урожай з конкретної ділянки, це не зовсім так – ділянки в договорах одні, а насправді інші, а суборендою ми це оформлювати не можемо. Для цього треба дозвіл орендодавця, працюємо на довірі та на джентельменських засадах. Кожної миті він у мене може змолотити урожай, а я тоді в нього, якщо спільне. Наскільки цей реєстр буде ефективним – велике питання. І людей змусити там реєструватися – це хороший пряник, програма підтримки, як передумова, але наскільки буде працювати – життя покаже. Було б добре, якби реєстр відділив зерно від полови. Бо немає ніякого інституту який би збирав інформацію про діючі підприємства. Яка кількість землі у господарствах – це треба шукати. Одну зі статистики, другу – з реєстру, третю – ще звідкись.

Читайте до теми: Мінімальний податок на 1 га землі: чого очікувати землевласникам?

Іван Cлободяник, голова об'єднання «Агро-Продовольча Рада», голова Всеукраїнського конгресу фермерів

Електронний реєстр зменшить бюрократичну тяганину...

Сам задум аграрного реєстру правильний. Він передбачає, що через електронний кабінет, будучи внесеним до цього реєстру, в електронній формі, можна буде подаватися на програми держпідтримки, не збираючи пакету документів. Задум чудовий. Єдине, що на етапі пілотного проекту варто було б його тестувати на тих чи інших програмах підтримки. Цього поки що не відбулося. Мотивують тим, що не було цього закону. Неправильно було називати його Аграрний реєстр. Бо це не зовсім реєстр – це мала бути опція отримання держпідтримки онлайн, подача документів онлайн. Станом на сьогодні він є, але його практично застосовувати не можна. Він не діє тією функцією, якою мав би діяти. Обіцяють, що вже наступного року можна буде отримувати через аграрний реєстр програму держпідтримки, це чудово. Тому що біганина для збирання документів є зайвою. Якщо це вдасться реалізувати – це чудово. Те, що ми мали запланованим в рамках проекту – компенсацію на випадок посухи та компенсації страхового платежу – я вважаю, що це теж досить хороші речі, які будуть сприяти більш стабільному і прогнозованому розвитку аграрного сектору.

Оксана Тупальська, журналіст AgroPolit.com.