Зниження експортної ставки ПДВ до 14%: що приховано від аграріїв за лаштунками законопроекту 3656

Депутати Верховної Ради на засіданні 17 листопада поточного року прийняли за основу до другого читання законопроєкт №3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», який, зокрема, передбачає зниження ставки ПДВ для агросектору з 20% до 14%. За документ у першому читанні проголосували 233 народних депутатів. Але, як з’ясувалося, деталі цього законопроекту стали причиною гучного скандалу, адже авторів звинуватили у лобіюванні інтересів великих аграрних підприємств. З причинами скандалу навколо законопроекту розбирався AgroPolit.com.

Нормою законопроекту встановлюється ставка податку на додану вартість у 14% за операціями поставки і ввезення в Україну наступної сільгосппродукції: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі); 0401 (у частині незбираного молока), 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1204 00 (насіння льону), 1205 (насіння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (насіння соняшнику), 1207 (насіння і плоди інших олійних культур), 1212 91 (цукрові буряки).

Таке зниження зменшить податкове навантаження на виробників сільгосппродукції і дасть змогу зменшити вартість сировини на суму зниження ПДВ уже для переробників такої продукції, при цьому зниження ставки ПДВ за операціями не призведе до втрат бюджету, оскільки ці товари не реалізуються кінцевому виробнику, який є фактичним платником ПДВ», – прокоментував ключові тези законопроєкту голова комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

У пояснювальній записці йдеться, що зниження ставки ПДВ з 20% до 14% (на підставі даних USDA та операторів ринку за окремими видами олійних і зернових культур) не призведе до масштабних спотворень у структурі надходжень/втрат ПДВ для жодної із зацікавлених сторін (держава/підприємство).

Підкреслюється, що переробні підприємства зможуть заощадити 6% витрат під час закупівлі продукції за рахунок менших податкових зобов'язань виробника. Автори законопроєкту також переконують, що зникнуть стимули для оптимізації податкових зобов'язань, так звані «скрутки».

Однак, з цим не погоджується низка фахівців, в тому числі і доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань Олег Нів’євський, який на своїй сторінці у ФБ та Telegram розкритикував ініціативи авторів законопроєкту №3656.

Що ж до економії бюджету в результаті зниженні ефективності схем шахрайства з ПДВ, так званих «скруток», що хочуть бачити законотворці – це під великим знаком питання. По-перше, скрутки від цього не пропадуть. По-друге, у підприємств виникатиме касовий розрив і, як результат, мотивація до додаткової тінізації. І по-третє, ще одна ставка ПДВ ускладнює адміністрування та бухгалтерський облік, підвищує ризик перевірок з боку податкової, що ніяким чином не стимулюватиме підприємців до більшої відкритості і, відповідно, до збільшення надходжень від ПДВ. Тобто в цій частині очікування законотворців можуть не тільки не зреалізуватись, але навпаки тільки погіршити ситуацію», – впевнений Нів’євский .

На думку Олега Нів’євського через зниження ставки ПДВ на агросировину не виграють ні фермери, ні споживачі. Він вважає, що ця ініціатива також не вбиває шахрайство з ПДВ в агросекторі.

За його припущеннями, всі відомі випадки можна поділити умовно на три групи:

1. операції між платником та неплатником ПДВ на стадії проміжного споживання;
2. реалізація кінцевому споживачу
3. в результаті ускладнення всієї системи ПДВ

Операції між платником та неплатником ПДВ. Таких випадків буде декілька. Ось, принаймні, 3 приклади:

• сплата орендної плати зерном (в негрошовій формі) власникам паїв (фізичним особам),
• купівля насіння або молодняка особистими сільськими господарствами – ОСГ (одноосібниками), теж фізичні особи, та сільгоспвиробниками – неплатниками ПДВ
• купівля фуражу тими ж самими ОСГ та сільгоспвиробниками – неплатниками ПДВ

Нагадаю, що ОСГ в нас за статистикою біля 4 млн господарств, тому втрата ПДВ буде відчутною. Для розуміння порядку цифр, за статистикою сільські домогосподарства спожили зерна на корми в 2016 році обсягом в 372 кг на одне домогосподарство, тобто вцілому майже 1,5 млн тонн зерна. За 2019 рік, середня ціна на зернові (без ПДВ) була 3867 грн/т, тобто обсяг потенційних втрат ПДВ складатиме 1,5 млн т * 3867 грн/т*(20%-14%)=330 млн грн. Звичайно, це максимум, в реальності буде менше, бо щось самі вирощують, щось беруть натурою за оренду і тд. На скільки менше – це вже предмет більш детальних розрахунків», – пише Нів’євський.

Олег Нів’євський розповів про наслідки зниження експортної ставки ПДВ для іншої групи товарів, заявилених у законопроєкті 3656.

«Щодо сплати оренди в негрошовій формі. Я не знаю статистики на сьогодні, але ще в 2015 році більше ніж в 50% випадків оплата була зерном. Зараз це продовжує бути доволі розповсюдженим явищем. Для сільгоспвиробників – це реалізація, з якої має бути сплачений ПДВ. Заради справедливості, ПДВ із ставкою 14% вигідніший домогосподарствам за ПДВ із ставкою 20%, але наразі мова йде лише про втрати бюджету. Більш детальні розрахунки будуть вже незабаром, але попередні розрахунки дають біля 1,2 млрд грн втрат ПДВ», – каже він.

Треба враховувати й той факт, каже експерт, що деяка незначна частка з тих товарів, які підпадають під дію закону, все одно будуть реалізовуватись кінцевому споживачу за зниженою ставкою 14%. «Те ж саме насіння соняшнику, чи пшениця (для куті). Також цікавий аспект щодо молока. В проекті закону вказано таке формулювання «0401 (в частині молока незбираного)», але такого формулювання в УКТ ЗЕД не знайти, тобто потенційно реалізація всієї продукції за кодом 0401 може піти по ставці ПДВ 14%», – пояснює Нів'євський. 

Варто очікувати й зменшення надходжень в результаті ускладнення системи ПДВ.

Адміністрування ускладниться, і про це вже багато говорилось. Зокрема, касові розриви збільшаться (бо у платників ресурси будуть за ставкою 20%, а продаж за 14%), відповідно не завжди вихідний ПДВ перекриватиме вхідний, а з бюджету відшкодування буде ой як не легко забрати) А це стимул для всіх підшаманити так, щоб цього не було. Тобто або буде зменшуватись штучно вхідний ПДВ (деяка частка піде за кеш), або накручуватиметься вихідний. Ну тобто така річ не стимулюватиме виробників до більшої відкритості і, відповідно, до збільшення надходжень від ПДВ», – наголошує Олег Нів’євський.

Звинувачення у лобізмі

Теза авторів законопроекту №3656 про заощадження 6 % витрат під час закупівлі продукції викликала конфлікт інтересів між депутатами аграрного та фінансового комітету.

Наприклад, 17 листопада поточного року набув розголосу скандал, який виник між головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилою Гетманцевим та низкою депутатів різних фракцій з аграрного комітету.

Як заявив Гетманцев в коментарі для видання НВ Бізнес, він виступив категорично проти законопроєкту №3656, адже той, на його думку, прописаний в інтересах великих аграрних компаній-переробників.

На засіданні комітету ми розглядали законопроєкт №3656 про зменшення ставки ПДВ для аграріїв. Він надає пільги по ПДВ в розмірі 14%, хоча ПДВ для всіх – 20%. Ми виступили категорично проти. На жаль, в них було більше голосів на комітеті, вони провели законопроєкт і винесли до зали. У нас голосів не вистачило, я виступив категорично проти», – цитує видання слова Гетманцева.

Позиція Гетманцева призвела до того, що в Раді була зареєстрована постанова про його звільнення з посади голови фінансового комітету.

Голова фінансового комітету вважає, що Верховна Рада не має права надавати пільги «одній з небагатьох галузей, яка добре заробляє, у важкий для країни час».

На думку Геманцева, постанова про його звільнення пов'язана з тим, що він виступив категорично проти законопроєкту про зменшення ставки податку на додану вартість (ПДВ) для аграріїв до 14%, при цьому заявивши, що група «Довіра»представляє одного з великих українських аграріїв.

Варто зауважити, що за даними журналу НВ, найбільшою агрофірмою України є Kernel, якою володіють Андрій Веревський і Віталій Хомутинник, а законопроект безпосередньо надає їм переваги.

Нагадаємо, законопроектом №3656 пропонується знизити ставку ПДВ з 20% до 14% при експорті деяких видів аграрної продукції. До «деяких видів» такої продукції відносять живу велику рогату худобу і свиней, цукрові буряки, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, насіння льону і ріпаку. А також насіння соняшнику, насіння та плоди інших олійних культур.

Зі слів Гетманцева виходить, що законопроект писався саме під насіння, а всі інші позиції вписали для відводу очей.

І це означає, що від зниження експортного ставки ПДВ найбільше виграють великі переробники зернових та олійних культур. На міжнародних ринках їх продукція буде дешевшою. Одночасно постраждає дрібний виробник, у якого великий переробник закуповує сировину. Адже дрібний виробник, переважно, не може диктувати ціни або виходити на експорт самостійно.

Іншими словами, власники переробних заводів зможуть знизити закупівельну ціну для виробників. Купувати сировину за заниженими цінами, а експортувати свою продукцію – за більш вигідною ціною.

У законопроекті про ПДВ йдеться лише про те, що ставка знижується при експорті. При цьому, для виробника ставка залишиться як і раніше – 20% ПДВ при закупівлі палива, насіння і інших матеріально-технічних цінностей.

Власне, самі автори законопроєкту також говорять про те, що переробники зможуть виграти.

Тож, попри цілий ряд позицій, які начебто підпадають під зниження ставки ПДВ, економічний ефект буде лише для переробників соняшника.

Нагадаємо, що депутат «Слуги Народу», голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець в інтерв'ю AgroPolit.com заявив, що найбільший зиск від прийняття законопроекту №3656 «Про зниження експортної ставки ПДВ з 20% до 14%» отримають великі переробники агросировини. 

Зниження ставки експортного ПДВ автоматично посилює конкурентоспроможність великих компаній експортерів зернових та олійних, бо їхня продукція автоматично здешевлюється на певний відсоток на міжнародному ринку. Але ж ми розуміємо, якщо щось обрізати, то хтось за це має заплатити у підсумку. Хто? Заплатить традиційно дрібний виробник (передусім, фермер), у якого ці великі компанії закуповують сировину для переробки (наприклад, ріпак, соняшник). Тож виграють переробники соняшнику, ріпаку, які й надалі зароблятимуть собі капітали за рахунок дрібних. Вони активно цим користуються, бо у дрібного виробника немає змоги напряму виходити зі своєю продукцією на зовнішні ринки (бракує досвіду, малі товарні партії та інші бар’єри). Крім того, якщо ви уважно вчитаєтеся у текст законопроєкту, то побачите, що ПДВ зобов'язання пропонується зменшити с/г підприємствам на етапі реалізації агропродукції, тобто за експорту. Але ж ставка у 20% ПДВ у закупці матеріально-технічних ресурсів для виробника залишається. Розумієте: нам пропонують знизити ставку на стадії експорту, але на етапі первинної реалізації продукції вона незмінна. Автори законопроєкту про це чомусь мовчать», – заявив тоді Богданець.

Тож вкотре ми бачимо що латинський вираз «Cui prodest» – кому вигідно – дає лаконічну відповідь і пояснює причини багатьох законодавчих ініціатив.

На цьому комітеті сталося наступне – депутатська група Андрія Веревського пролобіювала зниження ставки ПДВ до 14%, яке найбільше грає на користь соняшникового бізнесу цього бізнесмена. Інші позиції були вписані для галочки і для того, щоб відвернути увагу від справжніх бенефіціарів цього законопроекту. Активно відстоював цю позицію народний депутат Олег Кулініч», — говорить власне джерело AgroPolit.com.

Нагадаємо, законопроект №3656 очікує на друге читання. Фахівці нарікають, що законопроект був винесений на голосування без широкого і публічного обговорення з бізнесом, а зниження ставки на проміжну сировину для виробництва продуктів харчування – це не те, що допоможе економіці України.

Читайте до теми: Конституційний Суд проти ринку землі, або політичні баталії на економічному полі

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com