Ліцензування палива для АПК: штрафи, реакція фермерів, кроки з боку держави

Неприємним «подарунком» став свого часу для аграріїв закон №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», який набрав чинності 29 грудня 2019 року.

Відповідно до закону, з 1 квітня 2020 року розпочався «сезон полювання» податківців на тих, хто зберігає пальне без ліцензії. Звісно, карантин вніс свої корективи до планів фіскалів, але низку фактичних перевірок все ж таки було проведено. І, як не дивно, жертвами цього полювання стали навіть ті, хто оформив ліцензію на зберігання пального виключно для власних потреб.

Особливо питання доречності перевірок та адекватність штрафних санкцій виникає у аграріїв: чи дійсно необхідно отримувати ліцензію на зберігання палива у період польових робіт для заправки техніки, з урахуванням того, що господарство не здійснює виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю паливом, а використовує його тільки для власних потреб.

Нагадаємо, ліцензування запровадили як елемент боротьби з нелегальними АЗС. Суть боротьби полягає в тому, що підприємства, які зберігають та закуповують пальне, мають отримати ліцензії на таке зберігання, інакше штраф – 500 тисяч гривень. Під дію цього закону потрапили і сільгоспвиробники, адже вони зберігають і використовують паливо. Пропри те, що аграрна спільнота ще тоді розкритикувала положення закону, їм пообіцяли врахувати зауваження, і все залишилося без змін. Хоча окремі народні обранці намагаються відстоювати права фермерів.

Замість ліцензування – декларування

Наприклад, народний депутат України, секретар парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики, член фракції партії «За майбутнє» Іван Чайківський, коментуючи для AgroPolit.com ситуацію з ліцензуванням, наголосив, що це штучний конфлікт між сільгоспвиробниками та представниками податкової служби.

Питання актуальне тому, що окремі недобросовісні підприємці придумують різні схеми з пальним, тим самим кидаючи тінь на добросовісних аграріїв», – заявив Чайківський.

За його словами, з одного боку, держава вирішила це шляхом видачі ліцензій на зберігання пального, але з іншого боку податкова служба вимагає від виробників документи, ведення яких для малого та середнього аграрія – це додаткові затрати та й сам підхід в принципі не підпадає під спрощення ведення бізнесу самозайнятим населенням.

З 1 квітня 2020 року кожен суб’єкт господарювання, який зберігає пальне, незалежно від цілі такого зберігання має спочатку отримати на це ліцензію. В іншому випадку йому грозить штраф в 500 тисяч гривень. Об’єднання та асоціації сільськогосподарських товаровиробників почали виступати за повну відміну ліцензування зберігання пального для власного споживання.

«Зараз хвиля перевірок агровиробників досягла диких масштабів, а податківці в своїй діяльності не гребують застосовувати суто бюрократичні інструменти. До речі, база нормативних документів, якою керується податкова, також потребує оновлення та актуалізації», – заявив Іван Чайківський. 

Також Іван Чайківський розповів, що інспекторами перевіряється вся документація: починаючи від журналу заправника до паспортів на цистерни, співставляються фактичні об’єми роботи техніки з кількістю палива на його заправку вказану в документах та знаходяться правопорушення там, де їх ніколи не було.

«Якщо говорити про середнє чи велике аграрне підприємство яке має в штаті профільних працівників то воно ще може забезпечити ведення необхідної документації, але дрібний фермер немає ні часу, ні вільних рук, щоб самому собі виписувати дозвільні документи на заправку та вести цей облік», – впевнений Чайківський.

На думку Чайківського, часто фермерам приписують торгівлю пальним, але це просто смішно, бо він його купує за тими ж ринковими цінами. Він повідомив, що Всеукраїнський конгрес фермерів звернувся до податкової служби з запитом, щодо обговорюваних зараз перевірок. Відповідно до звіту податкової, інтенсивність перевірок дотримання ліцензій на зберігання пального зросла втричі, а фактично було проведено майже 2,5 тисячі перевірок та за результатами скасовано 267 ліцензій. І це тільки ті випадки які обійшлися без корупції, а скільки таких перевірок було «вирішено» в тіні?! І це при тому, що на всіх дорогах державного значення стоять нелегальні перекупщики пального, але податкова їх не бачить. 

У всіх містах підпільно торгують пальними з бочок, але винними є чомусь добросовісні аграрії, які повірили державі і чесно подали документи на отримання ліцензії, а зараз від тієї ж держави руками податкової отримують шокуючі штрафи», – заявив Чайківський.

Підводячи підсумки, секретар аграрного комітету заявив, що обов’язкове ліцензування зберігання пального – це зайва перепона на шляху українського аграрного сектору. Держава має підтримувати вітчизняних аграріїв, а не ставить їм палки в колеса, а постійні перевірки та штрафи є причиною корупції на місцях та приводять до переходу аграріїв в тінь.

Я пропоную аграрному комітету розробити спільний законопроект разом з профільними аграрними асоціаціями, який би дозволив державі контролювати пальне, а добросовісним аграріям використовувати пальне без зайвих перешкод. Пропонувати Верховній Раді в найкоротші строки внести зміни в законодавство та розробити градацію для агровиробників за площею землі, яка ними обробляється, та розміри штрафів, які повинні сплачувати порушники», – наголошує Чайківський.

У свою чергу, цікаву позицію висловила заступниця Міністра фінансів України Світлана Воробей.

«Виходячи з того, що штрафи застосовуються до тих, хто порушує закон, я не думаю, що потрібно сильно їх знижувати. Можливе диференціювання від обсягів, з якими пов’язане порушення. Але якщо немає обліку, дуже важко визначити обсяги», – висловила свою позицію Воробей.

Вона додала, що на 100% згодна з тим, що масова роз’яснювальна робота в Україні ще не на дуже високому рівні з різних причин, і це не завжди вина податкової або когось іншого.

«Дуже часто самі платники не дуже переймаються тими змінами, які в законі є. Закон же існує не місяць і не два, а його ніхто не збирається виконувати. Ми ж хочемо не процес, а результат», – прокоментувала чиновниця.

Воробей розповіла, що Міністерство фінансів України підтримує ініціативу щодо «не настільки болючої» першої перевірки аграріїв.

Тобто при першій перевірці, якщо встановлюються порушення, може бути застосований штраф номінальний або нижчий, а вже вдруге, втретє, вибачте, але закон треба виконувати», – наголосила заступниця міністра.

Вона додала, що були наведені приклади податковою, коли справа не тільки в самій системі обліку, а і в ухиленні від сплати податків. За її словами: «Це якісь схеми, схеми ухилення від інших податків, і навіть не акцизного податку, а і ПДВ, приховування пального і т. д.».

Коли ліцензія на пальне не потрібна

У Законі № 481 вказано вичерпний перелік випадків, у яких ліцензія на право зберігання пального не отримується.

Якщо ви зберігаєте пальне виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального отримувати не потрібно. Також, наприклад, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

а) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету;

б) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

в) суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

г) пальне використовується виключно для потреб власного споживання;

д) пальне не реалізується іншим особам.

Інших винятків щодо неотримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми закону не містять.

За дотримання цих умов суб’єкт господарювання подає тільки два документи: заяву та документ про оплату за ліцензію 780 грн. Копії інших документів не подаються. У заяві також вказуються:

а) мета використання пального (для потреб власного споживання чи перероблення);

б) загальна місткість резервуарів/ємностей, які використовуються для зберігання пального;

в) місцезнаходження таких місць зберігання пального (резервуарів/ємностей).

У разі зберігання пального без наявності ліцензії підприємство буде змушене заплатити штраф у розмірі 500 тис. грн.

Карантинні обмеження

4 грудня 2020 року для підтримки бізнесу на період дії карантину народні депутати ухвалили закон № 1071-IX, яким встановили матеріальну допомогу для суб’єктів господарювання.

Водночас цим же законом було скасовано норму, яка заборонялаорганам державної влади під час карантину проводити планові перевірки у сфері господарської діяльності.

Така протилежність у положеннях закону наштовхує представників бізнесу на питання: чого чекати у 2021 році: послаблення уваги з боку держави чи системного контролю з відповідними наслідками?

Відповідь – чекайте наслідків. Українські аграрії вже звикли: якщо державні органи можуть десь нашкодити, вони обов'язково нашкодять.

Міністр Роман Лещенко повідомив, що аграрії як одні з основних покупців пального також були включені до цієї системи контролю. Зокрема, законом було передбачено обов’язок сільгоспвиробників до 1 березня 2020 року отримати ліцензію для зберігання пального для потреб власного споживання. Процедура видачі такої ліцензії була значно спрощена та передбачає лише подання заяви на отримання ліцензії із зазначенням об’ємів резервуарів, які використовуються для зберігання пального, та місця їх знаходження.

Нажаль, з різних об’єктивних причин, зокрема технічних, а також слабкої комунікації між державою та бізнесом — значна кількість аграріїв не встигла отримати ліцензії до 1 березня 2020 року, а отримала їх пізніше. Розповсюдженість цього факту виявили органи контролю, розпочавши перевірки суб’єктів господарювання щодо дотримання норм законодавства з регулювання обігу пального.

Чиновник додав, що у разі, якщо за первинними документами податкові органи бачать, що 1 березня 2020 року аграрій купував пальне, а ліцензія на зберігання була відсутня — вони трактують це як зберігання пального без наявності ліцензії, незалежно від того, чи є у аграрія ліцензія на момент перевірки, чи її нема. Законом передбачена висока відповідальність — штраф 500 тис. грн за зберігання пального без ліцензії або реалізацію пального за наявності ліцензії лише на зберігання пального для власних потреб.

Також аграрії багато скаржаться на інші складнощі та значну бюрократію, з якими вони стикаються під час проходження відповідних перевірок, а також необхідність надання великої кількості документів на запити податкових органів», — повідомив Роман Лещенко.

На думку очільника Мінагрополітики, така ситуація не сприяє розвитку агропромислового комплексу. 

Ще я буду особисто наполягати на тому, щоб всім аграріям, котрі на момент перевірки отримали ліцензії, були скасовані штрафи за їх несвоєчасне отримання. Крім того, вважаю за необхідне встановити нормативи витрат палива на гектар, при дотриманні яких документальні перевірки взагалі повинні бути скасовані», — написав він.

Мільйон тонн необлікованого палива і фермери зі штрафами

На думку фахівців, які досліджують паливні ринки, ситуація зі штрафами не вирішує питання махінацій з паливом.

Як прокоментував для AgroPolit.com ситуацію фахівець із державної політики у паливно-енергетичному комплексі Геннадій Рябцев: «Коли мова заходить про певні обмеження, які запроваджуються урядом, накладання штрафів – це стандартна процедура, і вона застосовується на всіх ліцензованих ринках. Але, на мій погляд, в цьому випадку ця процедура не буде дієвою, адже в Україні сьогодні не існує єдиної системи контролю якості та безпечності нафтопродуктів. Нема кому цим, власне, системно займатися, і штрафні санкції будуть застосовуватися епізодично силами податкової».

За його словами, попри велику кількість пропозицій на ринку пального (чимало компаній різної величини беруть участь в торговельних операціях), права споживачів на ньому залишаються незахищеними. Збільшується інформаційна асиметрія, коли постачальники знають про характеристики продукції значно більше за споживачів. У свою чергу, споживачі отримують викривлену чи неповну інформацію, ще й перевірити її вони не мають можливості. І це все відбувається на тлі мовчазної згоди трейдерів, хоча, звісно – це не про всіх.

Коли мова заходить про якість пального, варто пам'ятати, що обсяг реалізації нафтопродуктів в Україні відрізняється від сумарного виробництва та кількості імпорту на один мільйон тонн. Це означає, що звідкись береться на ринку мільйон тонн нафтопродуктів незрозумілого походження», – повідомив Геннадій Рябцев.

Пропри те, що аграрна спільнота тоді розкритикувала положення закону, всіх аграріїв зобов’язали з 1 липня 2019 року отримати спеціальні ліцензії на зберігання пального.

Голова Всеукраїнського Конгресу Фермерів Іван Слободяник наголошує:

«Це ті історії неймовірного завзяття перевіряльників, які чіплялись, що бочка для солярки має колеса, а значить це вже не зберігання, а перевезення. Чи ліцензію видавали на юридичну адресу господарства, а почка в полі – значить інша адреса і недостовірні дані про місце зберігання. Або фермер подав документи на ліцензію, але поки дочекався – почав польові і роботи. Штраф».

Також голова Конгресу Фермерів зауважив, що для контролю обігу пального і так є все необхідне: крім ліцензування, це цілий інструментарій обліку пального іподаткова вже порахувала навіть норматив витрати пального на гектар, щоб передбачити – це відмивання коштів чи ні. Чому б тоді законодавчо не врегулювати ліцензування?

«Сама ліцензія на зберігання – не проблема, проблемою стають перевірки податкової, які раптом замість обігу пального стали досліджувати зберігання», – заявив Слободяник.

У свою чергу, представники ДПСУ кажуть, що вони не можуть призначати меншу суму штрафу, виявляючи порушення, адже саме така сума визначається законом.

З жовтня почали перевірки у 2020 році. Тож у 2020 році із з 41 тис. суб’єктів с/г господарювання перевірили 1070, з яких у 390 виявили проблеми з ліцензуванням. Відсутність ліцензій виявили у 240 об’єктів. Ми не могли іншу суму поставити (500 тис. грн), бо ви – нардепи, визначили таку суму. Якби поставили 5 тис. грн, то завтра у нас було б ДБР, прокуратура… Ми теж виступаємо за зменшення суми штрафів», – так прокоментувала позицію заступник начальника ДПСУ Наталія Рубан.

Зрештою, від жовтня цього року аграріїв Київщини почали перевіряти податківці. І фермери заявляють, що фіскали використовують будь-яку можливість, щоб знайти порушення. Фермер Сергій Савченко розповідає:

В кінцевому результаті, наша законослухняність закінчилася тим, що 8 жовтня стало відомо, що йде фактична перевірка з ДПС. Основні претензії: бочки, відповідно до законодавства, повинні бути вкопані чи стояти на опорах, немає паспортів на бочки. Через 10 календарних днів вручили припис, що зберігання пального не відповідає вимогам, і як наслідок будуть відбирати ліцензію. Кажуть, купляйте стільки, щоб вистачило на один день, бо зберігати ви не можете».

Такі перевірки не зупинили навіть карантинні заборони, і проводять їх у розпал осінніх польових робіт за надуманими причинами. Іван Слободяник роз’яснює, що насправді закон дає тільки такі підстави для перевірок: за результатами перевірки інших платників податків виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником законодавства щодо обігу пального та за наявної інформації від державних органів чи місцевого самоврядування про можливі порушення платником податків.

У свою чергу, керівник ТОВ «Ріст Агро» Руслан Нерода, який також отримав штраф на суму 500 тис. грн, закликав аграріїв влаштувати всеукраїнський страйк, якщо представники держави не підуть на зустріч аграріям і не припинять тероризувати чесних фермерів.

Для початку у мене запитання до аграріїв: ми, взагалі, усвідомлюємо, хто ми в цій країні і що ми робимо для економіки цієї країни? Більшість аграріїв, які отримали штрафи, намагаються якось тишком впоратися з проблемою через суд або іншими методами. Тобто сам факт терору вже нікого не дивує: прийшли – то й прийшли, перевірка – то й перевірка, штраф – то й штраф. Мені бракує слів! Це не можна так залишати! Адже бюджет країни потрібно наповнювати за рахунок розвитку економіки країни, а не пограбування бізнесу, який формує відчутну частину ВВП цієї країни».

За словами підприємця, кожна влада обіцяє бізнесу дерегуляцію, лібералізацію, інвестиційних нянь та інші блага. Але щоразу це закінчується одним і тим самим – додатковими поборами.

«Аграрії формують значну частину економічних процесів у країні, а у нас навіть власного міністерства нема. Платформи, де формувалися б системні інструменти для захисту та розвитку вітчизняного АПК та де можна на державному рівні спілкуватися бізнесу та керівництву країни», – зауважив Руслан Нерода.

Під час чергової зустрічі, яка відбулася між фермерами та керівництвом Мінагрополітики, представники аграрного товариства заявили про підготовку до масштабних акцій протесту, які розпочнуться з 16 березня 2021 року. Аграрії обіцяють «продемонструвати» посадовцям та всій країні відповідь на запитання: «Хто такі аграрії і що від них залежить в Україні?».

На сьогодні в Парламенті зареєстровано законопроект про скасування ліцензування на зберігання пального для власних потреб фермерів. Ключове, що передбачає документ: заміна ліцензування зберігання пального простим декларуванням та зменшення вдесятеро штрафу за відсутність такого декларування (наразі це 500 тис. грн). Однак, як зазначив голова Конгресу Фермерів Іван Слободяник, шлях ухвалення буде непростим.

 Хвростяний Віталій, журналіст AgroPolit.com