Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Минулий рік став завершенням першого етапу реформи децентралізації, адже говорити про повноцінне завершення чи кінцеву стадію цього процесу можна лише при внесенні змін до Конституції щодо децентралізації. Про це під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30» розповів голова підкомітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та самоврядування Олександр Кронієнко. Далі – текст його промови.
Питання децентралізації нікуди не ділося, ніхто про нього не забув, тема порушується на всіх можливих заходах, наприклад, Володимиром Зеленським нещодавно був створений Конгрес місцевих влад. Він об’єднує всіх представників місцевого самоврядування всіх рівнів, починаючи з базового рівня, а також районні, обласні ради. На презентації цього Конгресу Президент говорив, що це завдання для нашого комітету, для комітету правової політики, який є основним по змінах до Конституції, але так само говорили і про інші закони, які мають допомогти місцевому самоврядуванню більш ефективно працювати.
Перш за все – це нова редакція закону про місцеве самоврядування або точкові зміни (зараз триває дискусія, як краще рухатися). Зрозуміло, що поки немає змін в Конституції, то, мабуть, треба рухатися у напрямку точкових змін, які хоча б трохи наведуть лад у ситуації із законом відповідно до наявних обставин.
Читайте до теми: Земельна реформа України: ринок землі, оренда, паї, емфітевзис, передача землі громадам, ціна 1 га
Закон не є новим, він достатньо давній, але уряд проводить серйозну роботу щодо створення певної рамки. Вона може бути або в цьому законі, або в іншому і визначатиме, що таке дозволені повноваження, які вони є, класифікацію повноважень. Адже відповідно до Хартії місцевого самоврядування під кожне повноваження має бути ресурс. А повноваження – це ті самі послуги, які мають наближатися до людей. Ми в цьому питанні дивимося на децентралізацію не як науковці, хоча в нас є і науковці в команді, теоретики, а як практики. Що саме і як має вибудовуватися для того, щоб люди на землі відчували покращення якості свого життя. Тобто це інфраструктура, освіта, медицина, це шляхи та способи сполучення, транспорт – це теж серйозна проблема, з якою треба працювати.
Чекає на остаточне вирішення питання з освітніми закладами, там зараз трохи наплутано з фінансуванням, треба доопрацювати цю концепцію. Це друга черга медичної реформи, яка триває, там є багато питань, не все людям зрозуміло, не все поки що працює як слід, але лад в цьому потрібно навести.
Читайте до теми: Скільки земель отримають в розпорядження громади після прийняття Закону України 2194?
Із законодавчих ініціатив, які найближчим часом будуть опрацьовуватися в комітеті – нова редакція закону про службу в органах місцевого самоврядування, кадрові питання, які багатьох турбують. Тому що нинішній закон – він 1994 року і взагалі непрацюючий. І фактично зараз із продовженням децентралізації, якщо ми ухвалимо зміни до Конституції, то в нас влада на місцях буде центральна тільки там, де є представництво центральних органів виконавчої влади: поліція, пожежники, екоінспекція, Держгеокадастр. Але адміністрацій державних не буде, будуть виконкоми – це все представники органів місцевого самоврядування. Тому фактично вся ця армія, яка зараз працює в РДА,ОДА, частково перейде працювати до виконкомів ОТГ та облрад, до виконкомів райрад.
Сьогодні ще триває дискусія про те, чи треба, щоб райради залишилися. І фактично кадрове питання стане дуже насущним, ми вже бачимо його прояви часткові в плані фінансів, наприклад, тому що всі колеги – донори наші міжнародні теж над цим працюють багато. Ми б хотіли, щоб у кожній громаді було розуміння шляхів наповнення бюджету: не лише, так би мовити, традиційних, які лежать на поверхні (на кшталт ПДФО, від оренди землі), а й інші шляхи. Ми працюємо над пакетом приватизаційних законів,у рамках яких буде застосована так званамала приватизація, яка буде давати 10% до бюджету ОТГ від тих підприємств, які держава продає. Це буде мотивувати політичне керівництво ОТГ, голів ОТГ, депутатів виконкомів шукати інвесторів, приводити їх до себе, показувати, замотивовувати, адже Фонд держмайна буде займатися великими історіями – обленерго, заводами. Наприклад, якщо є якийсь невеликий призабутий комплекс, а він у державній власності, такого дуже багато по Україні, то це буде один з інструментів наповнення. Інші інструменти наповнення – наведення ладу із оподаткуванням землі – це важливо, цього року до цього треба прийти. Також цьогоріч треба провести дискусію щодо ПДФО.
Читайте до теми: Чи потрібен у селі інститут старост: Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4535
Варто нагадати, що ми все це робимо в контакті з місцевими громадами, самоврядуванням і зараз будемо ще більше в цей контакт входити. Просто суто організаційно так вийшло, що близько 7 тисяч місцевих рад нам щодня, щогодини, щохвилини щось кажуть, і більшість із них не в містах, десь 60% представляють село.
Ми працюємо зараз над певною візією українського села, є програма президентська «Нове село», вона спрямовано на те, щоб у першу чергу реалізовувати інфраструктурні проєкти. Ми працюємо над новою редакцією закону про державний фонд регіонально розвитку і про його застосування, і там ведемо дуже серйозну дискусію з мерами, тому що мери кажуть: давайте більше в міста, – а ми кажемо: ні, давайте більше підтримувати там, де виникає найбільша потреба. Тому що в місті бюджет розвитку трохи більший, ніж в ОТГ, хоча є і ОТГ, які й міста вже заткнули за пояс.
Це все треба збалансовувати і вирівнювати, ми б хотіли, щоб менше було реверсів, щоб у нас всі на базову дотацію спиралися– це наша мрія, зрозуміло, що цього важко буде досягнути. Сьогодні існує 700-800 поки що неспроможних громад, але укрупнення якраз було спрямоване на те, щоб на старті, якщо і буде неспроможність, але потім – дати додаткові ресурси, та ту ж землю, з податками скорегувати все для того, щоб за 3-4 роки ми подивилися, що це дало. Можливо, повернемося до теми напрацювання більшої спроможності, але, можливо, не шляхом доукрупнення, а іншими шляхами.
Читайте до теми: Децентралізація не в пріоритеті – сьогодні відбувається імплементація того, що було ухвалено ще в 2014 році
В результаті укрупнення – тут не буду прибіднятися – ми все-таки врятували українське село, адже вимираючі села – це страшна історія, хоча вони у всьому світі вимирають – це світове явище. Сільське господарство не потребує зараз багато робочих рук, все автоматизоване, все IT. Сьогодні Україна залишається все-таки сільською, вона урбанізована на 60% –досить низький рівень урбанізації порівняно з Європою. Нам потрібно переосмислювати і доопрацьовувати бачення села, навіщо нам село, що ми будемо з ним робити?
Тобто які є додаткові шляхи взаємодії держави і сільських територій, підтримки сільських територій, як нам мотивувати креативну економіку, співпрацювати з селом, адже це, мабуть, поки що найдовша відстань між ними. Але у нас є потенціал «подружити» наших міських креативних людей з креативної економіки, з індустрій, з культурних індустрій з українським селом, яке може давати те, що так люблять люди в місті, але в них так мало цього. Це в гарному сенсі рекреація, відпочинок у широкому форматі: хтось подорожує, хтось просто лежить під деревом, але точно в селі набагато спокійніший темп життя, навіть якщо ти із зв’язком 4G, але ніхто не бігає навколо, машини не їздять, і трохи ти відпочиваєш саме від цього.
Ми бачимо в цьому великий потенціал , працюємо над законодавством про туризм, буде нова редакція закону про туризм, і він дасть можливості кращі для внутрішнього туризму також, тому що один із напрямків розвитку сільських територій – це все-таки туризм, зелений туризм, екотуризм, те, що показати в Україні є багато чого природного плану, історичного теж немало. І над цим всім працюємо.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!