Врожай зернових 2021: прогнози, ціни, перспективні ринки збуту та аналіз форвардних угод

У 2021 році експерти прогнозують рекордний врожай зернових, адже кліматичні умови дають зрозуміти, що посухи, як минулого року, з досить високим відсотком вірогідності – не буде. За попередніми підрахунками, очікується, що цьогорічний врожай зернових в Україні досягне показника 75 млн тонн, а це дає сподівання на непогані ринкові позиції українських товаровиробників. Детальніше про обсяги врожаю, ринкові умови, ціни та форвардні перспективи AgroPolit.com спробував дізнатися у експертів.

Прогнози на врожай 2021

Як заявив заступник міністра аграрної політики та сільського господарства України Тарас Висоцький, у 2021 році кліматичні умови сприяють сільському господарству.

Беручи до уваги теперішній стан озимих культур, кількість опадів, які випали за зиму, і наявність вологи, сьогодні ми можемо зробити наступний прогноз виробництва основних сільськогосподарських культур. За попередніми підрахунками, очікується, що цьогорічний врожай зернових досягне рекордного показника 2019 року – 75 млн тонн», – заявив він.

Також Висоцький уточнив, що кількісна оцінка очікуваного виробництва олійних культур – на рівні 19,1 млн тонн. Площа під зерновими та олійними сільськогосподарськими культурами цього року становить 24,2 млн га, що на 0,3 млн га більше, ніж у 2020 році.

У свою чергу, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко також підтвердив схожість розрахунків.

Обсяги озимих зернових зростуть найвідчутніше серед усіх сільськогосподарських культур — на 15,9% проти 2020 р. При цьому врожаї збільшаться за всіма культурами — пшениця, жито та ячмінь. За ярими зерновими зростання складе 3,1%, за зернобобовими — 8,7%. Зменшення врожаю серед зернових культур очікується лише за чотирма основними культурами — за вівсом (‑19,5%), просом (‑17,7%), рисом (‑8,3%) та ярим ячменем (‑1,4%)», — спрогнозував Юрій Лупенко.

За його словами, збільшення валового збору зернових і зернобобових культур відбудеться переважно шляхом досягнення рекордних врожаїв таких культур:

• озимої пшениці — на рівні 28,5 млн т;
• озимого ячменю — 3,95 млн т;
• кукурудзи — 31,1 млн т.

Трохи кращі прогнози на високий врожай має Богдан Костецький, операційний партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest: «За оцінками Barva Invest, Україна збере на 7 млн більше кукурудзи ​​(37 млн ​​т, з них експорт – 30-31 млн т) і на 3 млн т більше пшениці (28 млн т, з них експорт – 20 млн т)».

Читайте до теми: Меморандум на зернові та олію: аналіз впливу обмежень на експортну політику та внутрішній ринок України

Позитивні тенденції щодо майбутнього врожаю також не залишилися без уваги президента Української зернової асоціації (УЗА) Миколи Горбачова. За його словами, аграрії очікують на суттєві прибутки цього року.

«Я вважаю, що зараз склалися досить гарні умови для сільгоспвиробників. За нашими підрахунками, вони на 30-50 % кращі минулорічних умов за цей період. Метеорологічні умови дають надію на гарний врожай по території всієї країни. Відповідно, можна припустити, що доходи та прибутковість аграріїв цього року також збільшиться», – заявив Горбачов.

Варто зауважити, що остаточно про врожай 2021 року можна буде казати лише тоді, коли його зберуть, адже мінлива фортуна може внести свої корективи будь-якої миті, що і відзначають більшість експертів.

Прогнози – річ невдячна. Всі ми пам’ятаємо, як минулого року валові збори кукурудзи і соняшнику прогнозувались на рекордних позначках. З тих вхідних даних, що є на зараз, можна говорити, що врожай пшениці буде вищим за 2020 рік, а можливо навіть і за 2019-й. По кукурудзі і соняшнику все складніше. Посівні площі під цими культурами  перебувають на рекордних рівнях, але чи вдасться зібрати рекордний урожай, враховуючи те що в останні роки ми маємо посуху в липні-серпні?», – обережно висловлюється аналітик компанії Zernotorg.ua Олександр Тищенко.

Однак навіть гарний і великий за обсягом врожай – це не гарантія його якості. Та й сезонні коливання цін на продукцію українських аграріїв кожного року змушують нервувати вітчизняних підприємців.

Зведення з полів демонструють тривожні сигнали через якість пшениці (загроза хвороб та засміченість посівів). Варто звертати увагу на співвідношення фуражної пшениці і продовольчих сортів. Витримка відповідних технологій – важливий аспект», – нагадує Богдан Костецький.

Його думку розвинув далі президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко: «Формуючи партії нового врожаю зернових, українським аграріям варто звернути увагу на велику кількість нотифікацій. На жаль, сьогодні констатуємо факт: провалено роботу із знезараження вантажів, які відправляємо на експорт. В першу чергу, цьому провалу сприяють різні корупційні схеми, які відбуваються через низьку якість роботи силових структур, відповідальних за контроль в цій царині».

Читайте до теми: Перезавантаження Держрезерву та Стратегія продовольчої безпеки України – чи є контакт?

Більш оптимістично на ситуацію дивиться президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов, бачачи не лише виклик але й інструменти для вирішення проблеми.

Нотифікації пов'язані, в першу чергу, не з якістю зерна, а з фітосанітарною ситуацією, яка склалася в Україні – це стосується амброзії та грибкових захворювань. Ми зустрічалися на великій нараді з багатьма трейдерами і представниками портів, а також підписали меморандум з Держпродспоживслужбою і розробили механізми, які дозволять суттєво покращити картину з нотифікаціями продукції. В основному це стосується претензій, які надіслала нам китайська сторона», – пояснив ситуацію Микола Горбачов.

Тож, гуртуючи врожай в партії на продаж, варто зважати на цілу низку факторів, які можуть вплинути на кінцевий результат. Турбуючись про якість продукції в Україні, не варто забувати про ціни на міжнародних майданчиках. Як стверджують фахівці, поки що тенденції не викликають занепокоєння, однак в цьому процесі потрібно весь час тримати руку на пульсі.

Читайте до теми: Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС – шість років: досягнення, провали та новий торговельний план з Європою

Індекс цін на зернові

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), індекс цін на зернові у травні в середньому становив 133,1 пункту, що на 7,6 пункту (6,0%) більше, ніж у квітні, і на 35,7 пункту (36,6%) вище за показники у травні 2020 року.

Серед основних зернових культур найбільше зросли ціни на кукурудзу: +8,8% у порівнянні з показниками квітня та +89,3% у порівнянні з показниками травня минулого року. Таким чином, експортні ціни на кукурудзу досягли найвищого рівня за останні 8 років. Зростанню котирувань сприяло погіршення перспектив виробництва у Бразилії.

Міжнародні ціни на ячмінь та сорго також зросли, відповідно на 5,4% та 3,6%. Пшениця у травні подорожчала на 8%. Утім, через прогнози щодо великого врожаю у Європейському Союзі та США наприкінці місяця ціни зменшувались.

Читайте до теми: Тарас Качка: Немає підстав вводити обмеження експорту зернових

Зростання цін на соєві боби та олію на біржі в Чикаго призвело до підвищення біржових котирувань на ріпак та канолу, слідом за якими форвардні ціни на ріпак в Україні зросли до рекордного рівня.

Сьогодні українська кукурудза користується більшою довірою, ніж 3-5 років тому. Ця довіра виражається і в грошах – немає вже спреду між нашою кукурудзою і бразильською в $14-15.

Про це під час виступу на конференції Grain Ukraine 2021 розповів трейдер Причорноморського регіону Olam International Роман Русаков, повідомляє Elevatorist.com.

Бразильська кукурудза з низки причин історично вважається більш якісною. І сьогодні на прикладі такого ринку, як Іран, ми бачимо, що спред скорочується. Спред – це різниця премії, яку готові платити споживачі за бразильську кукурудзу проти української», – пояснив Роман Русаков.

У свою чергу аналітик Zernotorg.ua Олександр Тищенко звернув увагу на волатильність ринків: «Зараз аграрні ринки перебувають у корекції, яка викликана зниженням цін на біржових майданчиках, а також фактором сезонності. Ми чули багато про те, що в поточному маркетинговому році у зв’язку з високою волатильністю і сильним бичачим трендом сезонність зламано і цей фактор не працює, але наш моніторинг свідчить про протилежне. Наприклад, як і в попередні сезони пшениця досягла своїх цінових піків наприкінці січня, після чого відбулось вже кілька корекційних знижень. Кукурудза теж вкладається в свої патерни сезонності. Фактично український ринок зернових зараз малоліквідний у зв’язку із закінченням сезону, гравці зміщують фокус на новий урожай».

На думку експертів, коли заходить мова про ціни на новий врожай, варто відслідковувати цілу низку показників: зміну кліматичних умов, інфляційні процеси у світі (не забуваймо про Ковід-19 та емісію валют) – на все це потрібно зважати.

«Зараз зростання світових цін на зернові дещо призупинилося і навіть почало падати в очікуванні майбутнього українського врожаю соняшника, пшениці, кукурудзи. Однак, я вважаю, коли сезонне зростання відновиться, ціни не повернуться до минулорічного рівня. Думаю, вони зупиняться десь посередині», – прогнозує Леонід Козаченко.

Читайте до теми: Іван Чайківський: Щоб в Україні не було аграрних «пожеж», уряду слід прописати аграрну політику на 15- 20 років вперед

Перспективні ринки збуту, фактор Китаю

Українським зерном все більше цікавляться країни Азії. Пшениця в 2020/21 маркетинговому році (МР) отримала нові ринки збуту, і в новому сезоні тенденція триватиме, розповів генеральний, комерційний директор ГК «Агропросперіс» Ігор Осьмачко, виступаючи на конференції Grain Ukraine 2021.

Цього року наші основні ринки збуту поступово переходять в Азію. Пакистан вперше купив багато української пшениці і на наступний рік не менше збирається купувати. Зараз ми отримали запит приблизно на 3 млн т пшениці. Я так розумію, що вони і далі будуть нарощувати закупівлі», – розповів Ігор Осьмачко.

Індонезія теж активно цікавиться українською пшеницею, незважаючи на високу конкуренцію з боку Австралії.

Ринок української кукурудзи розширюється завдяки В'єтнаму. Ігор Осьмачко зазначив, що Україна вже почала поставляти культуру до В'єтнаму, і зараз вирішуються питання фітосанітарної сертифікації українського зерна.

Український ячмінь користувався величезним попитом Китаю в цьому сезоні, і тенденція продовжиться в наступному МР, зазначив Ігор Осьмачко.

«Китайський ринок ячменю «підірвав» рік, і ми бачимо, що на наступний сезон ситуація буде точно не гірша, напевно, навіть краща, тому що багато коротких позицій по ячменю для Китаю. Початок сезону обіцяє бути цікавим. Це те, чого не було в попередніх роках, коли ми в основному продавали до Саудівської Аравії», – розповів експерт.

Богдан Костецький також вказує на перспективи торгівлі з Азією, однак на торговельній мапі все частіше з'являються маркери з інших куточків світу.

Потрібно уважно стежити за новинами, зокрема, з Китаю та США. Ціни коливаються з великою амплітудою. Ринок обіцяє залишатися волатильним, оскільки існують проблемні погодні сценарії. Зверніть увагу на Іран – зараз це дуже перспективний ринок для експорту. Однак сьогодні найперспективніший ринок для торговельних операцій українськими зерновими – Південна Азія. В Європі чекаємо на кращий врожай пшениці та кукурудзи, європейські гравці будуть конкурувати з нами за Північну Африку», – повідомив Богдан Костецький.

За його словами, Китай продовжує агресивно купувати харчові та кормові інгредієнти на сезон 2021/22 і залишається домінуючим гравцем.

«Очікуємо реалізації п’ятирічки в Китаї (розпочалася в лютому 2021), в якій основна ціль – поповнення продовольчих резервів», – пояснює Костецький.

Читайте до теми: Китай – потужний бізнес-партнер чи загроза для України

Схожу думку має Олександр Тищенко, підтверджуючи азійський тренд.

Зараз Азія здається дуже перспективною. Регіон швидко набирає «економічної ваги» в світовій економіці, активно зростає населення, а це – потенційні споживачі. Україну тут добре знають. І це стосується не лише таких гігантів, як Китай чи Індія, а й менших гравців, наприклад Індонезія або Філіппіни. В 2020 році додався Пакистан, який через погодні фактори був змушений наростити імпорт зернових, в т. ч. і з України. Зміщення фокусу в бік Азії добре видно за експортною статистикою нашої країни. Ще п’ять років тому за обсягом експорту продукції АПК азійські країни випереджали країни ЄС (другий за обсягом ринок збуту) десь на $ 2 млрд. У 2020 році відрив зріс до майже $4,5 млрд», – пояснює Тищенко.

За його словами, у Китаю поки що все добре. Це єдина велика економіка, яка закрила 2020 рік в плюс.

«На 2021 рік прогноз економічного зростання Китаю теж позитивний, тому споживання сировинних товарів буде залишатися на високому рівні. До того ж КНР і далі перебуває в глобальному протистоянні з колективним Заходом. Торгові війни ніхто не відміняв. Тому питання диверсифікації постачання аграрної продукції залишається актуальним», – прогнозує Олександр Тищенко.

Читайте до теми: Структура аграрного експорту України з США, Китаєм, Ізраїлем, ОАЕ та ЄС за 2017-2020 роки

Позитивну тенденцію для українських експортерів відмітив і Леонід Козаченко. За його словами, сьогодні для України – весь світ на долоні.

Наша продукція постачається на всі континенти, і з кожним роком відкривається все більше нових напрямків. Але сьогодні ключові ринки – Близький Схід, Північна Африка, Індокитай і, звичайно, чималу частку, хоч і обмежену квотами, складає Євросоюз. Не варто забувати, що ми також постачаємо продукцію до Південної та Північної Америки. Ледь не забув сказати про Японію та Південну Корею, які також купують чимало української продукції. Тож, я думаю, що ми і надалі збережемо ці напрямки торгівлі, але вже у найближчому майбутньому істотну частку цього ринку займатиме продукція з високою доданою вартістю, а не просто сировина», – впевнений Козаченко.

Зважаючи на думку фахівців та сприятливі умови, можна впевнено радити українським експортерам збільшувати ареал впливу на всіх доступних ринках, з особливим акцентом на Китай.

Сьогодні Китай – наш пріоритетний партнер, адже 25 % всього нашого експорту було куплено саме цією країною. Ми очікуємо, що цього року Китай також закупить дуже багато зернової продукції з  України, тож він залишається перспективною нішею в міжнародній торгівлі. Варто додати, що китайська економіка – планова, поділена на п'ятирічки, і чергова п'ятирічка лише розпочалась, а в планах Китаю розвиток тваринництва. Для цього потрібна кормова база, в тому числі і комбікорм», – заявив Микола Горбачов.

Форвардні угоди та виклики сезону 2021

Значну частину майбутнього експортного потенціалу зернових України складають форвардні угоди. Минулого року виникло чимало проблем з їх виконанням (до 30 % дефолтів), і багато експертів стверджували, що репутаційні наслідки через велику кількість дефолтів за форвардними контрактами відгукнуться на майбутніх контрактах. Однак рекордний за останні 10 років обсяг законтрактованого майбутнього врожаю свідчить, що попит на форвардні контракти залежить більше від ринкової і цінової кон'юнктури, ніж від репутаційних моментів у минулому.

Сумарні збитки трейдерів за минулий рік по форвардним дефолтам оцінюються ринком від $80 млн до $100 млн. Більшість дефолтних контрактів «відмили» за допомогою вошауту (wash out – компенсація різниці контрактної вартості зерна і поточної ринкової ціни необхідного обсягу, –Ред.). Є частина контрактів, які зараз знаходяться в судах але, разом з тим, всі гравці доклали зусиль, щоб форвардний механізм продовжував працювати. Сьогодні ми оцінюємо обсяг форвардних контрактів навіть вище за минулорічний», – прокоментував ситуацію Микола Горбачов.

У свою чергу, Леонід Козаченко також відмітив, що сьогодні відбувається неабияка активність на форвардному ринку.

«Це мене навіть трохи дивує, адже минулого року ми мали величезні проблеми саме з використанням цього інструменту: ті, хто втратив урожай і не мав страховки по ньому, не мали можливості виконувати свої зобов'язання. У певних випадках було навіть таке, що аграрії не повертали отримані кошти, бо не могли отримати їх у банках, щоб компенсувати попередню плату, яку отримали від трейдерів. Наразі, навіть зважаючи на вищеописані проблеми, ми бачимо, що у поточному сезоні досить активно укладаються угоди в форматі форвардних контрактів. Це свідчить про те, що трейдери, оцінивши ризики, покладаються на високу вірогідність того, що погодні умови не створять глобальних проблем цього року. Хоча 100 % впевненості, звісно, у цьому питанні не існує», – коментує ситуацію Козаченко.

У свою чергу, Богдан Костецький пояснює ажіотаж на форвардному ринку високими цінами й очікуванням гарних врожаїв, на тлі зростання попиту на основних ринках збуту. За його словами, кукурудзяні форварди зараз на рекордному рівні.

Аналітик Олександр Тищенко також відзначає активність на форвардному напрямку, однак пояснює це досить прозаїчно.

З форвардами все просто. Бачачи, що ринки суперволатильні і ціни може хитнути в будь-який бік, всі учасники намагаються зберегти статус-кво і зафіксуватися за тією ціновою кон’юнктурою, що є на поточний момент. Виробники намагаються зафорвардитися на випадок зниження цін і початку великої корекції на світових ринках. Трейдери фіксують ризики на випадок нових потрясінь, на яких ціни знову злетять», – коментує ситуацію Тищенко.

Також він нагадує, що 2020/21 МР зі своїми потрясіннями вчергове підтвердив такі банальні і приземлені речі, як стратегія і диверсифікація ризиків.

«В сезоні, що закінчується, відбувся «переворот» ринку, тобто український ринок АПК змістив баланс зі сторони трейдерів, які нав’язували свої умови фермерам в попередні роки, до виробників, які в силу світових трендів виявились у виграші. Але варто пам’ятати, що весь ринок забрати не вдасться, як і заробити всі гроші. Це добре підтвердила ситуація з пшеницею, яка в березні почала різко падати в ціні, хоча багато фермерів тримали її саме до весни, сподіваючись, що ціни зростатимуть і далі. Те саме відбулося з соняшником нещодавно, коли ціни різко обвалились», – заявив Олександр Тищенко.

Читайте до теми: Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю

Звичайно, коли мова заходить про ризики, на думку експертів, варто також зважати, на яких напрямках ми постачаємо продукцію, адже, за словами Леоніда Козаченка, сьогодні Африка все більше і більше намагається купувати українські зернові, але у третині випадків ми маємо проблеми зі сплатою за постачання продукції.

Варто пам'ятати, що, працюючи на ринку зернових, потрібно використовувати хеджування – це базовий інструмент страхування активів», – нагадує про прописну істину Козаченко.

На його думку, цього року має бути кращий врожай, ніж минулого, адже зараз поля отримали достатньо вологи і кліматичні умови сприяють росту зернових. 

Однак майбутній врожай ще потрібно доглянути, адже технічні вимоги передбачають своєчасний обробіток засобами захисту рослин і підживлення. Якщо все це вчасно зробити, отримаємо гарний врожай, можливо навіть рекордний за останні 5 років.

Хворостяний Віталій, журналіст AgroPolit.com