Закон №1601-ІХ про страхування сільськогосподарської продукції – вирішення проблеми фермерів чи чергова декларація намірів?

Президент Володимир Зеленський підписав закон 1601-ІХ (реєстраційний номер законопроєкту №5104) «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Фінансування з бюджету на цю програму передбачено на рівні 240 млн грн. Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції полягає в наданні з державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам грошових коштів у вигляді відшкодування до 60% вартості страхового платежу (страхової премії).

Нагадаємо, що метою закону  № 1601-ІХ  є визначення механізму надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування сільськогосподарської продукції.

Як прокоментував ситуацію з програмами фінансування секретар аграрного комітету Іван Чайківський, держпідтримка АПК на 2021 рік – це декларація урядом зміни філософії та підходів, хоча суми ще замалі. 

«Звичайно, ці кошти є мізерними відносно того, скільки Європа сьогодні виділяє дотацій на свого фермера. Але з іншого боку – це своєрідна декларація того, що держава намагається правильно налаштувати механізм держпідтримки аграріям», – заявив Іван Чайківський.

Норми закону  1601-ІХ

У першому читанні законопроєктом  1601-ІХ ропонувалося внести зміни до Податкового кодексу України і збільшити ставки податку на дохід за договорами страхування на 0,5 %. Автори пояснювали це тим, що у подальшому спрямування цих коштів піде на підтримку страхування сільськогосподарської продукції. Однак у другому читанні ці пункти із закону було виключено. І хоча в цілому законопроєкт отримав схвалення від учасників ринку, залишилася низка запитань, які стосуються загальної імплементації документу.

Як прокоментував для AgroPolit.com закон  1601-ІХ  про агрострахування заступник міністра аграрної політики та продовольства України у 2017-2019 р.р. Віктор Шеремета, ініціатива правильна і давно очікувана, однак є нюанси.

Читати до теми: Верховна Рада ухвалила законопроект про аграрне страхування

Загалом – це правильна ініціатива, хоча компенсація відсотків за кредитом може викликати питання, адже для аграріїв така програма – ніби добре, але заробляють на цьому банки. Ніби страхується врожай – це добре, але заробляють на цьому страхові компанії. Бюджет – ніби аграрний, але працює він не так на аграріїв, як на фінансові установи. У нас чомусь завжди проєкти та перспективи відрізняються від практичної реалізації. Зрозуміло, що ситуацію зі страхуванням потрібно було вирішувати, і добре, що хоча б такий закон ухвалили. Тож загалом я підтримую ухвалення цього законопроєкту, але є моменти, які варто було б доопрацювати», – заявив Віктор Шеремета.

Нагадаємо, що законом  1601-ІХ про агрострахування вносяться зміни до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», якими визначаються:

• механізм надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування сільськогосподарської продукції;
• учасники ринку страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, вимоги до них, їхні права та обов’язки;
• об’єкти страхування, страхові продукти, страхові ризики, страхові випадки, вимоги до договорів страхування з державною підтримкою;
• інформаційне забезпечення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

У свою чергу, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко відмітив, що раніше вже були спроби створити такий інструмент в країні, однак на шляху реалізації програми страхування завжди виникали складнощі.

«Страхування сільськогосподарської продукції – це дуже важлива і чутлива тема. Всі розвинуті країни використовують такий інструмент в роботі, і він має суттєвий вплив на розвиток аграрного сектору. У нас також були спроби створити такий інструмент, але в силу різних причин (то страхові компанії отримали кошти і зникли – були ліквідовані, то через зростання страхових послуг держава програму не субсидіювала), проєкт не вдалося запустити. Були різні моменти і різні етапи запуску цього важливого інструменту, але всі вони були невдалими. До сьогодні», – прокоментував ситуацію Леонід Козаченко.

Розмір відшкодування та реалізація закону на практиці

Розмір часткового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам страхових платежів (премій) визначено на рівні до 60%.

Як прокоментував для AgroРolit.com ситуацію Голова «Української асоціації молодих фермерів» Дмитро Мічурін, головне – реалізація закону  1601-ІХ про агрострахування на практиці, і додав, що це буде дуже складно зробити, якщо держава не потурбується про роз'яснення законотворчих ініціатив на місцях.

«Важливий момент після ухвалення закону  1601-ІХ про агрострахування  – його імплементація. Перше, що має бути зроблене профільними держструктурами після ухвалення закону  1601-ІХ – це організація дорадчих служб, які б на місцях, в громадах могли б надавати консультації, або щоб до них мали змогу звернутися в департаментах АПК при міністерстві», – заявив Дмитро Мічурін.

Зважаючи на той факт, що програма нова і на тлі загальної фінансової підтримки заходів у АПК шляхом здешевлення кредитів з бюджету виглядає досить скромно (на першу виділено 1,2 млрд грн, а на страхування врожаю – лише 240 млн), однак фахівці стверджують, що автори закону  1601-ІХ про агрострахування послуговувалися в його розробці реальною кількістю фермерів, які б могли (у разі потреби) звернутися за допомогою.

«Обсяг бюджетних коштів, виділених на програму – це об'єктивно невелика сума, однак коли її закладали, думаю, автори зважали на ту кількість фермерів, які можуть скористатися послугою. Тут треба дивитися статистику. Моє загальне враження від закону №5104 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» доволі позитивне», – пояснив Дмитро Мічурін.

Умови програми страхування

Згідно із законом  1601-ІХ про агрострахування, страхувальниками визнаються юридичні особи, фізичні особи – підприємці та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства.

За словами Леоніда Козаченка, закон  1601-ІХ про страхування сільгосппродукції підготовлений досить ретельно і на високому професійному рівні, однак аграріям хотілося б побачити низку важливих кроків з боку держави.

Читати до теми: Україна та Німеччина співпрацюватимуть для запровадження Європейського Зеленого курсу Green Deal

Ми всіляко підтримуємо таку законодавчу ініціативу. Єдине, що хотілося б удосконалити – це повторити досвід розвинутих країн, які повністю субсидують цю програму – це перше. А по-друге, бувають такі випадки, коли страхові компанії не мають ресурсів виконати свої зобов'язання з компенсації втрат фермерам. Тоді держава рефінансує такі страхові компанії. Наприклад, такі випадки зустрічалися у Канаді та США. Головний момент у цьому – держава завжди гарантувала фермерам допомогу. Тобто, навіть коли господарство постраждало, держава гарантує, що фермер не збанкрутує, його майно не опише банк, який видавав кредит, і страхова компанія покриє збитки. Тобто такий крок врегульовує шлях до покриття значної частини ризиків», – прокоментував ситуацію для Agropolit.com Леонід Козаченко.

Як повідомив AgroРolit.com секретар аграрного комітету Іван Чайківський, програма страхування буде готова вже восени поточного року.

«Агрострахування в Україні може запрацювати у листопаді-грудні 2021 року. Адже процес страхування озимих відбуватиметься після посіву, бо страховий агент виїжджатиме на поле лише після сходу посівів. Тобто він зробить відповідну оцінку і перевірить весь пакет документів, який буде наданий, і тоді укладе договір. При цьому логіка агрострахування – це є добровільна справа кожного аграрія. Завдання уряду – дати цей інструмент аграріям, щоб вони потім не ходили до держави і не казали про загибель посівів і т.д.», – повідомив Чайківський.

Страхові ризики

За оцінкою експертів, в цілому документом врегульовано механізм надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування сільськогосподарської продукції та чітко сформульовано вимоги до учасників ринку страхування сільськогосподарської продукції.

Страховим ризиком вважатимуться обставини (певні події), що мають ознаки імовірності та випадковості настання і можуть стати причиною загибелі (втрати, пошкодження) застрахованих посівів (посадок), загибелі (недобору, недоотримання) застрахованого врожаю, загибелі (втрати, вимушеного забою, вимушеного знищення, травматичного пошкодження або захворювання) застрахованих сільськогосподарських тварин, що належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або на іншій законній підставі, а також причиною недоотримання (втрати) сільськогосподарським товаровиробником майбутньої користі – очікуваного прибутку (доходу) від реалізації вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої ним первинної (без вторинної обробки та переробки) сільськогосподарської продукції за період її окупності.

Як зауважив Леонід Козаченко, крім вищеозначених причин втрати врожаю існує ще одна категорія ризиків – цінові.

«Не варто забувати ще про одну проблему – цінові ризики. В Україні потрібно обов'язково запроваджувати інструменти хеджування. Коли і перший, і другий інструмент (страхування та хеджування) будуть активно застосовуватися в нашій державі – це суттєво покращить стабільність аграрного комплексу, а також фінансового сектору, адже банки будуть набагато охочіше видавати кредити, коли фінансові ризики стануть більш прогнозованими», – нагадує Леонід Козаченко.

До сільськогосподарських страхових ризиків при страхуванні сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень належать:

1. сильні морози, заморозки, вимерзання, льодяна кірка;
2. сильний вітер (у тому числі ураганний вітер, шквал, смерч), пилова буря, град, удар блискавки та пожежі, спричинені блискавкою;
3. сильні дощі і зливи, тривалі дощі, повінь (паводок);
4. сильна спека, засуха (посуха), суховій, комплекс посушливих умов;
5. випрівання, вимокання, випирання, випадіння;
6. сель, лавина, земельний зсув;
7. землетрус;
8. епіфітотія, осередок масового розмноження шкідливого організму, спалах масового розмноження шкідника рослин, вторинні хвороби рослин;
9. крадіжки та протиправні дії третіх осіб;
10. відхилення параметра (значень) індексу (індексів), визначеного страховиком і страхувальником у договорі страхування;
11. інші події, передбачені договором страхування.

При страхуванні посівів сільськогосподарських культур витрати розраховуються шляхом множення усереднених планових витрат на вирощування 1 гектара конкретної сільськогосподарської культури (від підготовки ґрунту під посів до відновлення весняної вегетації) на застраховану площу посівів. Балансова вартість багаторічних насаджень визначається на підставі даних бухгалтерського обліку.

Наостанок варто зауважити, що в Україні існує ціла низка компаній, які мають чималий досвід страхування продукції АПК.

«Головне, щоб фермери зверталися за послугами до надійних агенцій і не повторили помилок нульових років, коли кошти на страхування виділили, відразу з'явилися сотні страхових компаній, які потім зникли без сліду. Однак перевірка якості страхових компаній – це окрема тема для розмови», – нагадує Леонід Козаченко.

Зауважимо, що новий закон 1601-ІХ про страхування сільськогосподарської продукції пропонує прозорий механізм участі страхових компаній. Вони повинні мати відповідну ліцензію (на здійснення страхування сільськогосподарської продукції), відповідати вимогам закону «Про страхування» та додатковим вимогам НБУ, а саме – мати відповідний досвід, прозору структуру власності, бути платоспроможними, дотримуватися обов’язкових нормативів тощо. Встановлення таких вимог є важливим для забезпечення участі у програмі державної підтримки лише надійних учасників ринку, які будуть вчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов’язання перед аграріями.

Таким чином, страховий ринок зможе виконувати свою безпосередню функцію з підтримки та розвитку економіки. Аграрні виробники, які сьогодні мають чималі ризики, перш за все кліматичні, зможуть почуватися впевненіше та безперебійно працювати.

Відшкодування агарним виробникам частини страхової премії здійснюватиме Міністерство аграрної політики та продовольства України.