Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Ринок землі запустили – час зайнятися розвитком фермерства в Україні, аби виростити в сільських територіях потужний середній клас. Саме він формуватиме частку ВВП. В рамках серії матеріалів до 30-річчя України AgroPolit.com пропонує вам зріз сучасного стану фермерських господарств та мініпрограму для його перезавантаження.
На 1 липня 2021 року кількість фермерських господарств – 48,4 тис. Нагадаємо, у 2013 році зареєстрували рекордну кількість фермерів – 49,1 тис. Однак до 2015 року їх кількість зменшилася на 11%, тобто на 5467. З 2015 року та до 2021 року спостерігається лише позитивна тенденція зростання, майже на 11% або 4714 фермерських господарств.
Фінанси – повністю відповідальність фермерів. З цим вони успішно справляються, використовуючи свої та позичені у комерційних банках кошти.
За допомогою до держави звертаються. Втім виокремити їх частку у загальному казані виданих держбанками кредитів важно. Можна лише сказати, що від старту програми «Доступні кредити 5-7-9%» банки-учасники видали 19018 кредитів на загальну суму 50 млрд грн, і з них 47% кредитів отримали представники сільського господарства.
З бюджету грошей як кіт наплакав. Програми їх розподілу вже схвалили. Нещодавно Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило оновлені форми для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств у межах бюджетної програми КПКВК 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», зокрема за напрямом фінансова підтримка розвитку фермерських господарств (наказ Мінагрополітики від 12.07.2021 № 76):
1) заявки для отримання часткової компенсації витрат фермерським господарствам, пов'язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами (крім новостворених);
2) реєстру одержувачів часткової компенсації витрат, пов'язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами;
3) заявки для отримання фінансової підтримки новостворених фермерських господарств для отримання сільськогосподарських дорадчих послуг;
4) реєстру одержувачів фінансової підтримки для отримання сільськогосподарських дорадчих послуг;
5) заявки для отримання бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) — новоствореним фермерським господарствам;
6) реєстру новостворених фермерських господарств, яким виділяється бюджетна субсидія;
7) зведеного реєстру новостворених фермерських господарств, яким виділяється бюджетна субсидія;
8) заявки для отримання спеціальної бюджетної дотації за утримання корів усіх напрямів продуктивності фермерському господарству, у власності якого перебуває від п'яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства;
9) зведеної відомості про нарахування сум дотації за утримання корів.
Читати до теми: Кредит на придбання землі та під заставу земельного паю: як аграрію отримати гроші у банків та з бюджету держави?
Крім того, Кабмін 14 липня схвалив проєкт постанови, якою дозволив надавати кредити під держгарантії малим фермерам на придбання землі сільськогосподарського призначення.
А «Укрдержфонд» оголосив конкурс на отримання фінансової підтримки на поворотній основі за бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам».
Зазначається, що до участі в конкурсі допускаються всі фермерські господарства, крім тих, які мають заборгованість перед «Укрдержфондом» та його регіональними відділеннями, яких визнано банкрутами, щодо яких порушено справу про банкрутство та які перебувають у стадії ліквідації, а також у яких виявлено факти незаконного одержання та/або нецільового використання бюджетних коштів. Переможці конкурсу отримують фінансову підтримку на поворотній основі у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, із забезпеченням зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів на строк до 5 років. Заявки та документи для участі в конкурсі приймаються регіональними комісіями з 3 серпня 2021 року по 3 вересня 2021 року.
Безумовний плюс для фермерів – ухвалений закон 1601-ІХ (реєстраційний номер законопроєкту №5104) «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».
Читати до теми: Закон про держпідтримку та аграрний реєстр: які зміни запровадив парламент
На вересень відклали ухвалення двох важливих законів.
Перший – до другого читання пилиться законопроєкт №3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».
Ним визначаються особливості створення та діяльності Фонду, тип власності та корпоративного управління. Для забезпечення прозорості та підвищення ефективності діяльності Фонду передбачено такі запобіжники:
У документі чітко прописано критерії до позичальників, які зможуть скористатися послугами Фонду:
Законопроєктом передбачається надання можливості українцям вільно розпоряджатися своєю власністю, включно із землею та капіталом, та отримувати за розпорядження нею справедливу вартість.
Реалізація цього документу покращить доступ малих та середніх сільгоспвиробників до кредитних ресурсів та сприятиме стабільності функціонування сільського господарства в Україні.
Другий законопроєкт – 4046 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств».
Він дозволяє:
Відповідно до документу, землі фермерського господарства можуть складатися з:
Третій документ, дух якого наразі витає у стінах ради – законопроєкт про інструменти для діяльності страхових фондів на зерновому ринку. Нагадаємо, що минулого року через неврожай багато саме фермерів постраждали від посухи і зазнали збитків.
Все це точкові кроки, які потрібно звести у одну єдину програму розвитку фермерства. Час для її ухвалення вже назрів. Що вона має включати окрім згаданих законопроєктів?
1.Потрібно призначити у відновленому Мінагрополітики заступника із питань фермерства, або закріпити за конкретним замом цю функцію.
Що це дасть? Прямий діалог з фермерами, зниження градусу політичної напруги довкола основних питань, бо у них буде свій комунікатор.
2. Закріпити фермерство основою аграрного устрою України (можна внести зміни до ст. статті 41 Конституції). Уже навіть є рішення КСУ на користь цього. Основний закон країни має цілу низку установчих функцій для держави і суспільства, зокрема визначає засади політичної, правової, соціальної та економічної системи. У Польщі, наприклад, на конституційному рівні закріплено пріоритет сімейного фермерського господарства: стаття 23 Конституції Польщі чітко і лаконічно встановлює, що «основою аграрного устрою держави є сімейне господарство».
Що це дасть? Буде чітко закріплено офіційний курс на розвиток фермерства України на багато років вперед як основа формування потужного середнього класу на селі. Зміна влади вже не змінить цей процес, бо для цього потрібно буде вносити зміни в Конституцію України.
3. Потрібно оновити класифікацію фермерських господарств України. Адже, погодьтеся, важко назвати фермером того, хто обробляє до 2 га землі (особисті присадибні господарства), до 500 га (мікрофермерство) і власне фермерські господарства (від 500 до 10 тис га). Такий розподіл актуальний, якщо ми говоримо про збільшення держпідтримки фермерства і прозорий розподіл цих коштів. Цю градацію можна внести змінами до закону «Про фермерське господарство», або ж до чинного закону 985-IX про держпідтримку та аграрний реєстр.
4. Закріпити певний відсоток держпідтрмики за фермерами – наприклад, 0,5 % загальної суми на рік. Про цифру можна дискутувати, але має бути конкретна цифра і затверджені програми розвитку фермерства (наприклад, придбання сільськогосподарської техніки, компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, на 1 га оброблюваної сільськогосподарської землі тощо).
5. Програма молодий фермер (включає низку заходів, як-от податкові канікули на 4-5 років для господарств, які обробляють до 500 га землі в рамках своєї родини, або мають до 3 найманих робітників і платять їм не менше ніж 4 мінімальні заробітні плати.
6. Ухвалити закон про локального виробника (місцеві торговельні мережі повинні закуповувати певний відсоток продукції на прилавки у регіональних виробників, як це є у окремих європейських країнах).
7. Налагодити систему державних закупівель продовольства на поточні потреби армії чи для формування Держрезерву у фермерів.
8. Створити на базі МЕРТу, Ради інвесторів чи при Мінагро базу інвестиційних проєктів, де кожен аграрій може внести свій бізнес-план і де він може подивитися на запити від потенційних інвесторів на реалізацію тих чи інших виробництв. Ця база повинна заповнюватися в два кліки аграріями (бути дуже доступною), а промотувати її мають торговельні аташе України за кордоном і посольства. Можна навіть прив’язати показники роботи послів до цієї бази.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!