Закон 4046 про стимулювання діяльності фермерських господарств  — як держава дотуватиме з бюджету фермерів
Закон 4046 про стимулювання діяльності фермерських господарств  — як держава дотуватиме з бюджету фермерів

Парламент сьогодні у другому читанні та в цілому проголосує за закон про державну підтримку фермерів — № 4046 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств».  За даними AgroPolit.com, голоси є, тож у 2022 році молоді фермери отримають пріоритетне право на бюджетні гривні на свій розвиток. 

Фермерські господарства України

За даними Держстату, на 1 липня 2021 року в аграрному секторі нараховувалося  48,438 фермерських господарств. У 2013 році зареєстрували рекордну кількість фермерів – 49,1 тис. До 2015 року їх кількість зменшилася на 11%, тобто на 5467. З 2015 року та до 2021 року спостерігається лише позитивна тенденція зростання, майже на 11% або 4714 фермерських господарств. 

 

Читтаи до теми: Програми держпідтримки фермерів на 2021 рік

За оцінками авторів законопроекту 4046 про держпідтримку фермерів, активних фермерських господарств сьогодні 32,452 тисячі, з яких 28,788 тисяч обробляють 4,7 млн га землі. Особистих селянських господарств – майже 4 млн (не є суб’єктами підприємницької діяльності) і продають надлишки виробленої (вирощеної, переробленої) продукції поза межами організованого аграрного ринку та є потенційними сімейними фермерськими господарствами.

Спільно фермерські та особисті селянські господарства виробляють близько 50% валової продукції сільського господарства», — сказано у пояснювальній записці до законопроекту.

Чому виникла ідея прийняття законопроекту 4046 про держпідтримку фермерів?

Законом України «Про фермерське господарство» встановлено, що фермерські господарства можуть бути створені як юридичні особи або фізичні особи – підприємці на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 березня 1991 року
889-XII «Про форми державних актів на право володіння або користування землею і Положення про порядок надання і вилучення земельних ділянок» було затверджено, зокрема, форми державних актів на право постійного користування землею.

 Читати до теми: Кредит на придбання землі та під заставу земельного паю: як аграрію отримати гроші у банків та з бюджету держави?

Пунктом 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зобов’язано громадян та юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на  такому праві, до 1 січня  2008 року переоформити  у встановленому  порядку право власності або право оренди на них. Проте, положення вказаного пункту визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) на підставі рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

 Сьогодні права на постійне користування земельними ділянками хоч і вважаються правомочними, але законодавчо не врегульовано передачу цих земель у власність фермерського господарства чи відображення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо підтвердження права власності або користування земельною ділянкою фермерським господарством, засновник чи голова якого має акт на право постійного користування землею. Така ситуація зумовлює обмеженість господарства приймати активну участь в державних програмах підтримки та доступу до фінансових кредитних ресурсів банків», — сказано у пояснювальній записці.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» держава підтримує і сприяє розвиткові підприємницької ініціативи та діяльності молоді, зокрема, через розробку та реалізацію системи заходів підтримки підприємництва молоді (громадяни України віком до 35 років). На жаль, у законі не визначено пріоритетність підтримки фермерських господарств, головою яких є громадяни віком до 35 років (включно), що не сприяє створенню нових робочих місць та збільшенню кількості зайнятого сільського населення, натомість посилює відтік молоді із сільських територій. 

Читати до теми: Законопроект «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».

Разом з цим, серед проблем, які потребують розв’язання, є неоднозначні тлумачення норм Закону України «Про фермерське господарство» щодо визначення окремих понять та цілей використання коштів фінансової підтримки.

Тож законопроект 4046  про держпідтримку фермерів пропонує:

  • унормувати склад земельних ділянок фермерських господарств
  • визначити коло отримувачів державної підтримки через «Український державний фонд підтримки фермерських господарств»
  •  уточнити деякі поняття щодо визначень виду фермерського господарства
  •  запровадити державну підтримку фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років (включно), що надасть можливість сільській молоді реалізувати свої підприємницькі ініціативи та сприяти зупиненню міграції молоді із сільських територій.

 

Чи потрібне додаткове фінансування на цей закон у рамках бюджету 2022 року?

Між першим і другим голосуванням до документу внесли 77 поправок та пропозицій, з яких врахували 17, а  46 – врахувати частково, решту  – відхилити. Більше про них вдивіться у порівняльній таблиці.

Найцікавіше з врахованих поправок:

  • конкретизується перелік земельних ділянок, що належать громадянам України — членам фермерського господарства та фермерському господарству на праві власності, користування;
  • гарантій надання фермерським господарствам фінансової підтримки з Державного бюджету та можливість для місцевих бюджетів передбачати відповідну підтримку. Також пропонується врахувати правки, які стосуються надання державної підтримки фермерським господарствам через Український державний фонд підтримки фермерських господарств;
  • дозволити фермерському господарству споруджувати не лише господарські будівлі, а й інші споруди;
  • прописувати у бюджеті на кожен рік окремим рядком кошти на надання допомоги фермерським господарствам, у тому числі сімейним фермерським господарствам (поправка 18);
  • надання першочергової грошової допомоги (пріоритетне право) фермерському господарству, голова якого має вік до 35 (включно) – поправка 27.

 

Як уже писав AgroPolit.com, сектор розвитку фермерства наразі потребує суттєвих коректи. Нижче пропонуємо своє бачення, як це зробити.

Програма розвитку фермерства України 

1.Потрібно призначити у відновленому Мінагрополітики заступника із питань фермерства, або закріпити за конкретним замом цю функцію.

Що це дасть? Прямий діалог з фермерами, зниження градусу політичної напруги довкола основних питань, бо у них буде свій комунікатор.

2. Закріпити фермерство основою аграрного устрою України (можна внести зміни до ст. статті 41 Конституції). Уже навіть є рішення КСУ на користь цього. Основний закон країни має цілу низку установчих функцій для держави і суспільства, зокрема визначає засади політичної, правової, соціальної та економічної системи. У Польщі, наприклад, на конституційному рівні закріплено пріоритет сімейного фермерського господарства: стаття 23 Конституції Польщі чітко і лаконічно встановлює, що «основою аграрного устрою держави є сімейне господарство».

Що це дасть? Буде чітко закріплено офіційний курс на розвиток фермерства України на багато років вперед як основа формування потужного середнього класу на селі. Зміна влади вже не змінить цей процес, бо для цього потрібно буде вносити зміни в Конституцію України.

3. Потрібно оновити класифікацію фермерських господарств України. Адже, погодьтеся, важко назвати фермером того, хто обробляє до га землі (особисті присадибні господарства), до 500 га (мікрофермерство) і власне фермерські господарства (від 500 до 10 тис га). Такий розподіл актуальний, якщо ми говоримо про збільшення держпідтримки фермерства і прозорий розподіл цих коштів. Цю градацію можна внести змінами до закону «Про фермерське господарство», або ж до чинного закону 985-IX про держпідтримку та аграрний реєстр.

4. Закріпити певний відсоток держпідтрмики за фермерами – наприклад, 0,5 % загальної суми на рік. Про цифру можна дискутувати, але має бути конкретна цифра і затверджені програми розвитку фермерства (наприклад, придбання сільськогосподарської техніки, компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, на га оброблюваної сільськогосподарської землі тощо).

5. Програма молодий фермер (включає низку заходів, як-от податкові канікули на 4-5 років для господарств, які обробляють до 500 га землі в рамках своєї родини, або мають до 3 найманих робітників і платять їм не менше, ніж 4 мінімальні заробітні плати.

6. Ухвалити закон про локального виробника (місцеві торговельні мережі повинні закуповувати певний відсоток продукції на прилавки у регіональних виробників, як це є у окремих європейських країнах).

7. Налагодити систему державних закупівель продовольства на поточні потреби армії чи для формування Держрезерву у фермерів.

8. Створити на базі МЕРТу, Ради інвесторів чи при Мінагро базу інвестиційних проєктів, де кожен аграрій може внести свій бізнес-план і де він може подивитися на запити від потенційних інвесторів на реалізацію тих чи інших виробництв. Ця база повинна заповнюватися в два кліки аграріями (бути дуже доступною), а промотувати її мають торговельні аташе України за кордоном і посольства. Можна навіть прив’язати показники роботи послів до цієї бази.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

18 жовтня 2021
Названо проблемні моменти держпідтримки молодих фермерів в Україні
Уряд ігнорує проблеми молодих фермерів в Україні. Про це в інетрв'ю AgroPolit.com повідомив депутат від «Батьківщини», член...
9 вересня 2021
ВРУ сьогодні голосуватиме за законопроект про державну підтримку фермерів
Парламент сьогодні у другому читанні та в цілому проголосує за закон про державну підтримку фермерів — № 4046 «Про внесення змін до...
20 серпня 2021
Експерт назвав причини, чому фермери не поспішають викуповувати землю
Переважна більшість земельних угод — це найчастіше узаконення домовленостей, яких досягли аграрії та селяни-орендодавці раніше, до запуску...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...