Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Парламент сьогодні у другому читанні та в цілому проголосує за закон про державну підтримку фермерів — № 4046 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств». За даними AgroPolit.com, голоси є, тож у 2022 році молоді фермери отримають пріоритетне право на бюджетні гривні на свій розвиток.
За даними Держстату, на 1 липня 2021 року в аграрному секторі нараховувалося 48,438 фермерських господарств. У 2013 році зареєстрували рекордну кількість фермерів – 49,1 тис. До 2015 року їх кількість зменшилася на 11%, тобто на 5467. З 2015 року та до 2021 року спостерігається лише позитивна тенденція зростання, майже на 11% або 4714 фермерських господарств.
Читтаи до теми: Програми держпідтримки фермерів на 2021 рік
За оцінками авторів законопроекту 4046 про держпідтримку фермерів, активних фермерських господарств сьогодні 32,452 тисячі, з яких 28,788 тисяч обробляють 4,7 млн га землі. Особистих селянських господарств – майже 4 млн (не є суб’єктами підприємницької діяльності) і продають надлишки виробленої (вирощеної, переробленої) продукції поза межами організованого аграрного ринку та є потенційними сімейними фермерськими господарствами.
Спільно фермерські та особисті селянські господарства виробляють близько 50% валової продукції сільського господарства», — сказано у пояснювальній записці до законопроекту.
Законом України «Про фермерське господарство» встановлено, що фермерські господарства можуть бути створені як юридичні особи або фізичні особи – підприємці на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства.
Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 березня 1991 року
№ 889-XII «Про форми державних актів на право володіння або користування землею і Положення про порядок надання і вилучення земельних ділянок» було затверджено, зокрема, форми державних актів на право постійного користування землею.
Читати до теми: Кредит на придбання землі та під заставу земельного паю: як аграрію отримати гроші у банків та з бюджету держави?
Пунктом 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зобов’язано громадян та юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Проте, положення вказаного пункту визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) на підставі рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.
Сьогодні права на постійне користування земельними ділянками хоч і вважаються правомочними, але законодавчо не врегульовано передачу цих земель у власність фермерського господарства чи відображення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо підтвердження права власності або користування земельною ділянкою фермерським господарством, засновник чи голова якого має акт на право постійного користування землею. Така ситуація зумовлює обмеженість господарства приймати активну участь в державних програмах підтримки та доступу до фінансових кредитних ресурсів банків», — сказано у пояснювальній записці.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» держава підтримує і сприяє розвиткові підприємницької ініціативи та діяльності молоді, зокрема, через розробку та реалізацію системи заходів підтримки підприємництва молоді (громадяни України віком до 35 років). На жаль, у законі не визначено пріоритетність підтримки фермерських господарств, головою яких є громадяни віком до 35 років (включно), що не сприяє створенню нових робочих місць та збільшенню кількості зайнятого сільського населення, натомість посилює відтік молоді із сільських територій.
Читати до теми: Законопроект «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».
Разом з цим, серед проблем, які потребують розв’язання, є неоднозначні тлумачення норм Закону України «Про фермерське господарство» щодо визначення окремих понять та цілей використання коштів фінансової підтримки.
Між першим і другим голосуванням до документу внесли 77 поправок та пропозицій, з яких врахували 17, а 46 – врахувати частково, решту – відхилити. Більше про них вдивіться у порівняльній таблиці.
Найцікавіше з врахованих поправок:
Як уже писав AgroPolit.com, сектор розвитку фермерства наразі потребує суттєвих коректи. Нижче пропонуємо своє бачення, як це зробити.
1.Потрібно призначити у відновленому Мінагрополітики заступника із питань фермерства, або закріпити за конкретним замом цю функцію.
Що це дасть? Прямий діалог з фермерами, зниження градусу політичної напруги довкола основних питань, бо у них буде свій комунікатор.
2. Закріпити фермерство основою аграрного устрою України (можна внести зміни до ст. статті 41 Конституції). Уже навіть є рішення КСУ на користь цього. Основний закон країни має цілу низку установчих функцій для держави і суспільства, зокрема визначає засади політичної, правової, соціальної та економічної системи. У Польщі, наприклад, на конституційному рівні закріплено пріоритет сімейного фермерського господарства: стаття 23 Конституції Польщі чітко і лаконічно встановлює, що «основою аграрного устрою держави є сімейне господарство».
Що це дасть? Буде чітко закріплено офіційний курс на розвиток фермерства України на багато років вперед як основа формування потужного середнього класу на селі. Зміна влади вже не змінить цей процес, бо для цього потрібно буде вносити зміни в Конституцію України.
3. Потрібно оновити класифікацію фермерських господарств України. Адже, погодьтеся, важко назвати фермером того, хто обробляє до 2 га землі (особисті присадибні господарства), до 500 га (мікрофермерство) і власне фермерські господарства (від 500 до 10 тис га). Такий розподіл актуальний, якщо ми говоримо про збільшення держпідтримки фермерства і прозорий розподіл цих коштів. Цю градацію можна внести змінами до закону «Про фермерське господарство», або ж до чинного закону 985-IX про держпідтримку та аграрний реєстр.
4. Закріпити певний відсоток держпідтрмики за фермерами – наприклад, 0,5 % загальної суми на рік. Про цифру можна дискутувати, але має бути конкретна цифра і затверджені програми розвитку фермерства (наприклад, придбання сільськогосподарської техніки, компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, на 1 га оброблюваної сільськогосподарської землі тощо).
5. Програма молодий фермер (включає низку заходів, як-от податкові канікули на 4-5 років для господарств, які обробляють до 500 га землі в рамках своєї родини, або мають до 3 найманих робітників і платять їм не менше, ніж 4 мінімальні заробітні плати.
6. Ухвалити закон про локального виробника (місцеві торговельні мережі повинні закуповувати певний відсоток продукції на прилавки у регіональних виробників, як це є у окремих європейських країнах).
7. Налагодити систему державних закупівель продовольства на поточні потреби армії чи для формування Держрезерву у фермерів.
8. Створити на базі МЕРТу, Ради інвесторів чи при Мінагро базу інвестиційних проєктів, де кожен аграрій може внести свій бізнес-план і де він може подивитися на запити від потенційних інвесторів на реалізацію тих чи інших виробництв. Ця база повинна заповнюватися в два кліки аграріями (бути дуже доступною), а промотувати її мають торговельні аташе України за кордоном і посольства. Можна навіть прив’язати показники роботи послів до цієї бази.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!