Національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД) на старті сервісної революції

Кабмін готує фінальну постанову про порядок роботи Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД, або Геопортал відкритих даних). Її розробляють на базі проголосованого парламентом Закону № 554-IX «Про Національну інфраструктуру геопросторових даних». Де-юре Національний геопортал запрацював з 1 січня 2021 року (його прототип можна подивитися за посиланням — nsdi.gov.ua.), а де-факто – все ще в розробці. На неспішності запуску НІГД акцентував увагу на засіданні РНБО його секретар Олександр Данілов. AgroPolit.com разом з експертами розбирався в темі, що ж таке Національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД)? І чому вона корисна не лише в цілому для держави, а й для окремих користувачів? 

 Історія запуску Національного геопорталу 

Нагадаємо, свого часу Україна долучилася до групи європейських країн, які створюють власні інфраструктури геопросторових даних. Це обов’язкова вимога для країн-членів ЄС та країн-кандидатів, які мають намір долучитися до союзу. 

Створення Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД) – це досить складний і тривалий процес. На початковій стадії, ще у 1991 році, був створений Комітет з питань геопросторових систем (ГІС). Після цього, вже у 2000 році, був заснований українсько-шведський проект щодо інституційної розбудови національного геопорталу, і лише у 2007 році Кабмін затвердив концепцію закону України про НІГД.

Перший проект закону про НІГД було подано у 2008 році, однак прийняття базових стандартів ISO для України відбулося аж у 2017 році, і саме тоді була створена Координаційна робоча група з НІГД. Остаточно закон про НІГД був прийнятий у 2020 році.

Закон № 554-IX «Про Національну інфраструктуру геопросторових даних»

З прийняттям Закону України «Про Національну інфраструктуру геопросторових даних» та Порядку функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою уряду від 26.05.2021 № 532, в Україні сформовано правове поле для створення, функціонування та розвитку геопорталу відкритих даних, відповідно до якого органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах та геопорталах геопросторові дані та метадані і відображати їх за допомогою сервісів доступу на Національному геопорталі.

У лютому 2021 року Володимиру Зеленському презентували пілотний проект Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД). За словами міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка, який брав участь у презентації проекту геопорталу відкритих даних, це закон, який робить прозорим і відкритим земельний кадастр, який дає суспільству інформацію про всі природні ресурси, хто їх використовує, хто власник, хто безоплатно отримував землю, хто скільки сплачує податків, де здійснюється незаконна вирубка лісів, де в нас є проблематика з пожежами, будь-якими техногенними катастрофами, чи здійснюється законне чи незаконне будівництво. Фактично це велика база даних нашої держави в межах тих основних позицій, які було окреслено в питанні реалізації земельної реформи.

Як пояснив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба, мета НІГД – створення єдиного стандарту даних, як це відбувається в інших цивілізованих країнах, що намагаються йти в ногу з часом.

Нам усім хочеться бачити в державі реалізований проект – індустрія 4.0. Це індустрія впорядкованих даних. НІГД – важливий елемент саме з цієї точки зору. Нам необхідно змінити модель кругообігу паперової документації на датацентричну модель, коли не буде відбуватися задвоєння інформації, а саме її використання стане простим та ефективним. НІГД – це історія про єдиний стандарт даних, про методологію їх збору та збереження в єдиному метасховищі. Така конструкція може бути не до кінця зрозумілою пересічному громадянину, однак ця інформація суттєво спростить роботу аналітикам, а також значно полегшить роботу керівників громад, особливо коли управління земельними ресурсами перейшло від централізованого управління бюрократичної системи Держгеокадастру до місцевого самоврядування, на рівень громад», – заявив Дзьоба.

З  чого складається Національний геопортал, і як запускатимуть НІГД 

За словами Тараса Дзьоби, зважаючи на той факт, що земля громад – це цінний актив, для ефективного управління ним потрібна система контролю даних, система противаг, хоча б для контролю тих самих представників громади, які цим активом розпоряджаються. Також бізнес може використовувати НІГД для різноманітних цілей, пов'язаних з діагностикою інформації, аналізом поточного стану баз даних та проектуванням. Дзьоба вважає, що ключове завдання НІГД – це залучення розрізнених ГІС-систем до єдиної системи, адже різні ресурси мають різноманітні інтерфейси, вони можуть бути нестандартизовані, дані там мають різнорідну структуру. Наприклад, в різних реєстрах стандарти земельних ділянок можуть відображатися/кодуватися за різними принципами, і об'єднати ці дані не вдається, адже спочатку потрібно їх стандартизувати. Також потрібно перевірити якість цих даних, методологію збору інформації та інше.

Станом на сьогодні вже проведено низку пілотних проектів у певних регіонах і з певними базами даних. Далі НІГД має бути запущена в масштабі всієї країни. Звичайно, цей процес займе чимало часу, оскільки всі постачальники даних мають провести ресурси до єдиного стандарту, визначеного в єдиному регламенті. І хоча це тривалий процес, він вже розпочався і набирає обертів. Основні стандарти вже створені, методологічна робота проведена, також створено низку ключових блоків, сертифікатів протоколу та інших необхідних для роботи НІГД функцій. Тобто він уже запущений в роботу, і зараз Мінагрополітики разом з Геокадастром мають фактично очолити цей процес, запустити вже не пілотну, а повноцінну робочу версію порталу», – заявив Тарас Дзьоба. 

Для цього необхідно направити запити і реалізувати зміни у фінансуванні проекту. Як пояснив заступник міністра, запити до бюджетного комітету вже направлено. Після того, як з бюджету буде виділено необхідне фінансування (це близько 25-27 млн грн), система отримає додатковий поштовх для розвитку, і буде створена відповідна інфраструктура у вигляді Ради НІГД, яка має регулярно збиратися і вирішувати актуальні питання, наприклад – створити план розвитку НІГД, в якому будуть передбачені всі технічні та організаційні заходи. 

Робота  НІГД передбачає її інтеграцію з такими системами:

• ЄДСБ — Єдина державна система в сфері будівництва
• Прозоро – Державні закупівлі
• НКС – Національна кадастрова система
• ДРРП – Реєстр речових прав
• ЄДР – Реєстр юридичних осіб
• Data.gov – Портал відкритих даних
• Трембіта – національна система електронної взаємодії
• ДГМ – Державна геодезична мережа
• Spending – використання публічних коштів

 Інтеграція з територіальними системами.
Геопортали міст та ОТГ – база даних території. 

Національний геопортал – фундамент майбутніх технологій

За словами директора Департаменту розвитку та стандартизації Національної інфраструктури геопросторових даних Андрія Галайди, у 2021 році ми знаходимося на початковій стадії чергового циклу розвитку НІГД.

Сьогодні ми закладаємо фундамент майбутніх технологій управління. Цього року відбувся реальний старт проекту і реалізації НІГД. Ми перебуваємо на етапі переходу від аналогових технологій до цифрових. Вже прийнято низку постанов КМУ: від 12.02.2020 №134 – про пілотний проект НІГД; 09.09.2020 № 812 – про утворення Ради з НІГД; від 26.05.2020 № 532 – про затвердження порядку функціонування НІГД. З 1 січня поточного року запрацював закон про НІГД. Однак ще на стадії затвердження низка важливих документів: наказ Мінагрополітики про затвердження технічних регламентів; план створення та розвитку НІГД до 2024 року; адаптація комплексної стратегії ООН з інтегрованої геопросторової інформації (ІGIF)», – повідомив Андрій Галайда.

За його словами, у всьому світі інформаційні технології потужно розвиваються, і сьогодні ми на державному рівні долучаємося до цього процесу.

У найближчих планах:

• переформатування Ради з НІГД та активізація технічних робочих груп за допомогою Мінагрополітики;
• оновлення картографічної основи держави;
• завершення створення цифрової основної державної карти 1:50 000;
• роботи над створенням цифрової базової карти 1:10 000;
• розробка специфікацій для наборів геопросторових даних;
• посилення практичного співробітництва між держателями геопросторових даних;
• розробка методики моніторингу функціонування НІГД та проведення моніторингу.

У свою чергу, як прокоментував поточну ситуацію директор Департаменту розвитку та стандартизації Національної інфраструктури геопросторових даних Андрій Галайда, НІГД – це сукупність всіх необхідних інструментів, потрібних для ефективної роботи всіх держателів просторових даних, центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

НІГД об'єднає всі послуги та інструменти в одному місці, точніше створить доступ з однієї точки до необхідного ресурсу. Це місце, де можна зібрати все. Саме до цього ми і намагаємося прийти зараз спільними зусиллями всіх учасників процесу. Тобто пересічний українець, зацікавлений у необхідній просторовій інформації, може зайти на ресурс через портал і у відповідному розділі отримати необхідну інформацію», – повідомив Галайда.

За його словами, у попередні роки велася потужна підготовча робота, а у 2021 році з прийняттям закону про НІГД та відповідних постанов, відбувся фактичний старт програми, і НІГД запрацювала як сервіс, що об'єднує в собі весь необхідний інструментарій.

«Звісно, цю сферу потрібно розвивати, адже навіть сервісний інструмент потребує місця для зберігання таких великих масивів даних, а також фінансування потрібне для загального розвитку. Тож сьогодні найактуальніше питання, яке потрібно вирішити, – це фінансова складова. Адже, наприклад, на політичному рівні питання з узгодженням та розвитком програм вже відбуваються, і там не повинно виникнути проблем. Для Мінагрополітики – це досить серйозне питання і одна з першочергових за важливістю тем. Вони реалізують плани розвитку НІГД разом з міжнародними учасниками програми (представники країн ООН, спеціалісти з інтегрованої геопросторової інформації (ІGIF)). Восени поточного року від них мають надійти рекомендації (з урахуванням світового досвіду) для України, як нам найкраще втілювати програми НІГД у життя», – заявив Галайда.

Ключові проблеми запуску Геопорталу відкритих даних та шлях їх вирішення

Відповідно до наказу Держгеокадастру від 28.01.2021 № 47, адміністратором Національного геопорталу визначено ДП «Науково-дослідний інститут геодезії і картографії» (НДІГК), на яке покладено функції зі створення та підтримання національного геопорталу, бази метаданих, інтегрування геопросторових даних, що надходять від виробників даних.

Представник науково-дослідного інституту геодезії та картографії Андрій Черін під час виступу на Міжнародній науково-практичній конференції «Геопростір-2021» розповів про передумови запуску НІГД. За його словами, основна передумова – це потреба людей у швидкому та якісному доступі до інформації.

«За останні 10 років ми постійно стикаємося з питаннями, які виникають у людей по всій країні: комусь потрібен доступ до специфікацій, комусь бракує нормального доступу до даних, всі хочуть нормальну підложку чи карти, які вчасно оновлюються, – це все компоненти НІГД. До того ж люди не можуть нормально працювати через тотальний відомчий підхід, який, по суті, НІГД і має зруйнувати», – пояснив ситуацію Андрій Черін.

За його словами, нам знадобилося 30 років, щоб побудувати якісну систему: з картами, вчасним оновленням баз даних і швидким доступом до інформації.

Хочеться пройти всі етапи наладки за 2-3 роки, однак при цьому потрібно уникнути повторення проблем, які виникли свого часу при впровадженні ГІС. Коли методологічно були неправильно побудовані системи; коли неправильно налаштовувалися автоматичні системи і, врешті-решт, довелося витратити багато ручної праці; коли одні системи були відірвані від інших і жили у вакуумі, що призвело до цілої купи накладок і проблем, які ми зараз «героїчно» вирішуємо замість того, щоб займатися розвитком цих систем», – зауважив Черін.

Як пояснив Черін, щоб уникнути перелічених вище проблем, не потрібно вигадувати велосипед, а потрібно скористатися міжнародним досвідом і зробити систему з урахуванням поточного стану та ресурсів, щоб запустити робочу модель системи, а не створювати проект заради самого проекту.

«Геопортал відкритих даних – це лише вершина айсберга, візуалізація даних. А «під капотом» ми маємо багато непомітних на перший погляд процесів – це і стандартизація даних, і перевірка їх якості, і робота сервісів, і інтеграція даних. Якщо порівнювати у відсотковому вимірі першу і другу частини, то геопортал – це 25% роботи, а все інше – 75%», – пояснив Черін.

За його словами, щойно було зрозуміло, що невдовзі приймуть закон про національні геопортали, автори та розробники систем взялися до роботи. В Україні є міста, які також не чекали, поки держава дасть їм всі готові інструменти, і почали самостійно працювати над створенням власної інфраструктури. Такі міста одразу погодилися стати учасниками пілотного проекту.

Ми відібрали 5 міст: Львів, Біла Церква, Чернівці, Житомир, Маріуполь та дві області: Львівську та Харківську і розпочали пілот. Ми об'єднали геопортали цих міст та областей, і вони склали основу НІГД. Це був липень-серпень 2020 року. Ми отримали позитивний результат, портал виявився успішним. Після цього до порталу долучилося ще 75 громад – це був другий етап (січень-травень 2021 року). Зараз проводиться третій етап, який полягає в адмініструванні процесів, і ми намагаємося максимально системно підійти до вирішення цього питання, розробляємо методологію IGIF, проводимо підключення держателів даних, проводимо вебінари. Виконання програми розвитку НІГД та промислову експлуатацію порталів заплановано на 2022 рік», – інформував Андрій Черін.

Як повідомив науковець, основні принципи та ідеологія пілотного проекту НІГД полягає у виконанні наступних умов: це має бути інтеграція даних «на льоту» – без флешок чи інших зовнішніх носіїв даних. Вся необхідна інформація має бути інтегрована в систему. Доступ до даних за допомогою сервісів. В системі має швидко та якісно проходити інтеграція даних із різних сервісів.

За період функціонування Геопорталу відкритих даних опрацьовано механізм взаємодії з геопорталами містобудівного кадастру, офіційними порталами міських рад, створено персональні електронні кабінети для держателів, виробників та користувачів даних, розроблено та апробовано сервіси доступу до геопросторових даних. Здійснено інтеграцію існуючих базових та тематичних геопросторових даних.

Користувач геопорталу отримує доступ до інформації про конкретний об’єкт або територію (довільну або запитувану: область, район, громаду), може переглянути карту, зробити запит на отримання даних про об’єкт або територію, відокремити дані про показники або типи об’єктів, зробити запит на отримання оприлюднених геопросторових даних та метаданих.

Держгеокадастр пропонує держателям даних, в першу чергу визначених у Додатку 2 Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, долучитися до формування сучасної системи оперативного та ефективного онлайн-доступу до високоякісних, актуальних і достовірних геопросторових даних та метаданих.

Держателі просторових даних мають використовувати інформацію, якою вони володіють, і мають робити все для того, щоб ця інформація використовувалася ефективно. Вона не повинна лежати без діла на поличці. Кожний з користувачів мав би формувати для себе ефективний інструмент. Наприклад, чимало аграрних компаній впевнено рухаються в цьому напрямку, так само, як і енергетичні компанії. А от органи місцевого самоврядування досить важко просуваються у залученні і використанні таких інструментів. Лише зараз масово почали з'являтися геопортали, геоінформаційні системи відповідних органів, і от коли всі ці інструменти стануть елементами повсякденного життя, саме тоді ми побачимо максимальний ефект від роботи НІГД», – заявив Андрій Галайда.

Станом на серпень 2021 року на геопорталі доступні актуальні набори геопросторових даних НДІГК, Держводагентства, Укравтодору, Мінрегіону та ДКА, 92 органів місцевого самоврядування (міських, селищних рад, територіальних громад), зареєстровано 920 користувачів електронних кабінетів. 

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com