Меморандум з учасниками зернового ринку – майданчик для переговорів

Мінагрополітики підпише Меморандум про граничні межі експорту зернових (пшениця і кукурудза) з учасниками зернового ринку (трейдерами) у жовтні 2021 року. За словами міністра аграрної політики Романа Лещенка, у зерновому меморандумі на випадок загрози продовольчій безпеці держави передбачається державне регулювання.

Читати до теми: Меморандуму про взаєморозуміння між МЕРТ та учасниками зернового ринку щодо виконання форвардних контрактів 2020-2021 МР

Меморандум про експорт зернових – бій за продовольчу пшеницю

За даними джерел AgroPolit.com, під час зустрічі трейдерів у Мінагрополітики обговорювалися цифри про експорт пшениці – йдеться про 25 млн т. При чому насамперед зачіпають традиційно питання продовольчої пшениці, наявність якої критично важлива для внутрішнього ринку. Мінагро пропонує встановити у меморандумі співвідношення продовольчої і фуражної пшениці 60 на 40%. Але наразі триває дискусія, щоб було навпаки – 40 на 60%.

Раніше в блозі на «Економічній правді» Роман Лещенко заявив, що в 2021 році зібрано на 3 млн т продовольчої пшениці більше, ніж торік. При цьому зберігся традиційний розподіл 60% на 40% продовольчої пшениці та фуражу.

«Мовою цифр усе звучить так: для задоволення потреб населення потрібно 5 млн т якісної пшениці, на експорт цієї пшениці ми можемо відправити до 14,8 млн т. Загалом – 19,8 млн тонн продовольчого зерна пшениці, і рівно стільки в Україні його зібрано. Окрім того, жита — 575 тис. тонн, при внутрішній потребі 463 тис. тонн. Фуражне зерно для харчових потреб всередині країни не передбачається, не розглядається і спрямовано, ясна річ, не буде. Воно призначене для вигодовування худоби і не має того рівня якості, щоб потрапити на продовольчий ринок. 3,6 млн т цього зерна буде спрямовано на внутрішні потреби, 9,6 млн т фуражу – відправлено за кордон. Це означає, що в цілому ми можемо експортувати близько 24,4 млн т зерна – у фінансовому еквіваленті це принесе нашій країні $6 млрд виручки. Тому якщо хтось намагається залякати людей тим, що їм чомусь має не вистачити пшениці в рекордний рік врожаю, то хочу наголосити й заспокоїти людей, що це відверта маніпуляція. Високоякісна продовольча пшениця буде в повному обсязі спрямована на потреби громадян», – озвучив він. 

Якою буде фінальна цифра – побачимо. Натомість учасники ринку кажуть, що певний рівень обов’язковості щодо експорту зернових у меморандумі досить умовний.

У коментарі AgroPolit.com партнер в компанії «БарваІнвест» Богдан Костецький називає це м’яким регулюванням, воно ліберальне й влаштовує учасників ринку.

«Можна вважати меморандум майданчиком для зустрічі міністерства з учасниками експортного ринку для м’якого регулювання з метою забезпечення продовольчої безпеки», – заявив Костецький.

Аналогічної думки дотримується й президент «Української зернової асоціації» (УЗА) Микола Горбачов. На його погляд, меморандум дає прогнозованість процесу всім учасникам ринку.

«Ми повністю підтримуємо підписання меморандуму, він довів свою ефективність у попередні роки, хоча – це не ідеальний інструмент. В ідеалі хотілося б працювати на ліберальному ринку без жодних обмежень. Однак у сьогоднішніх умовах підписання меморандуму – це набагато краще, ніж введення квот та різноманітних мит. Меморандум дає прогнозованість дій всім учасникам аграрного ринку. І за останні 10 років, які ми практикуємо підписання меморандуму, він довів свою ефективність. Тому ми вітаємо ініціативу міністерства з продовженням практики підписання меморандуму», – заявив Микола Горбачов.

Читати до теми: Уряд просять ввести державне регулювання на кукурудзу – відкритий лист уряду та РНБО від трьох асоціацій тваринників

Обсяг урожаю 2021 та вартість зернових

Нагадаємо, ще на початку вересня в Україні завершився збір ранніх зернових культур. На площі 10,2 млн га, що становить 100% до прогнозу, було намолочено 44,8 млн т зерна. Цьогорічний врожай є рекордним за всю історію. Про це повідомляє проект Урожай-онлайн. За оцінками УЗА, Україна може зібрати понад 110 млн т зернових та олійних.

Аграрії завершили збирання:

• пшениці — 32,8 млн т, найвища врожайність на Хмельниччині — 6,52 т/га;
• ячменю — 10,9 млн т, найвища врожайність на Київщині — 5,72 т/га;
• гороху — намолочено 570 тис. т.

У повідомленні йдеться, що лідером із намолоту зерна є Одещина із показником понад 4,1 млн т. По 3 млн т зерна намолотили в Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях.

Згідно з даними ресурсу Zernotorg.ua, станом на 22 вересня 2021 р., в Україні відзначається стабільне зростання цін на зернові культури.

Так, вартість пшениці 2 класу зросла в Миколаївському порту на 28 грн/т, а в портах Одеської обл. — на 27 грн/т і тепер відповідно становить 8 213 грн/т та 8 275 грн/т. Також зросла ціна пшениці фуражної та кукурудзи.

Вартість сої залишилася на рівні 15 825 грн/т в Миколаївському порту та 16 500 грн/т в портах Одеської обл. Також не змінилась ціна соняшнику в портах Одеської обл. — 17 200 грн/т.

«Сьогодні ми спостерігаємо на ринках високі ціни на зернові, і вітчизняним товаровиробникам цим варто скористатися. Потрібно надати можливість виробникам продати рекордний врожай за рекордними цінами. Тоді і країна, і сільгоспвиробники залишаться у виграші. Це дозволить аграріям використати кошти на власні потреби, побудувати нові елеватори, придбати нову техніку, інвестувати кошти в покращення виробництва, отримати кращі посівні матеріали, кращі добрива. А країна отримає валютні надходження, підвищені виробничі потужності та покращення у питанні використання землі як ресурсу. На відміну від наших північних сусідів, де введені мита і сільгоспвиробники недоотримують через це прибуток, Україна має непоганий шанс отримати всі бонуси від сьогоднішньої ситуації на ринках», – заявив Микола Горбачов.

Читати до теми: Уряд «добровільно» обмежить зростання цін на олію та хліб – два меморандуми з виробниками

Експорт зерна: пшениця, кукурудза, жито, ріпак, соя

Нагадаємо, що Україна завершила 2020/2021 МР із загальним експортом 48,8 млн т зернових та олійних.

Обсяг експорту українського борошна з початку 2021/22 МР на 24 вересня склав 33,2 тис. т. Це на 30% нижче від показника минулого сезону (47,4 тис. т).

Водночас обсяг експорту зернових з України з початку 2021/22 МР станом на 24 вересня 2021 року склав 12,76 млн т, що на 1,44 млн т або 13% вище за показник минулого року (11,32 млн. т).

• пшениці — 7,74 млн т( — 2% у порівнянні з аналогічним періодом у 2020/21МР);
• ячменю — 3,43 млн т (+ 24%);
• жита — 28,7 тис. т (в 17 разів більше);
• кукурудзи — 1,39 млн т (більше в 2,2 разу).

Як прокоментував ситуацію партнер у компанії «БарваІнвест» Богдан Костецький, попит на міжнародних ринках залишається стабільно високим.

«Незважаючи на продовження суперциклу високих цін, зерно українського походження залишається конкурентним на переважній більшості ринків призначення», — каже він.

За його словами, аграрії згодні з анонсованими прогнозами Романа Лещенка.

«Я думаю, що це комфортні обсяги для експортної інфраструктури, які дозволять повністю задовольнити внутрішній попит», – заявив Богдан Костецький.

Однак на тлі позитивних новин про врожай та ціни аграрії побоюються, що можуть виникнути проблеми з логістикою.

«Цього року ми можемо поставити на експорт 70 млн т зернових і дуже переймаємося, чи вистачить у нас логістичних потужностей, щоб доставити вантаж до різних локацій. Тут виникають питання до залізниці, адже навряд чи вона зможе перевезти збільшену кількість вантажів, а також з першого жовтня набуває чинності низка обмежень з використання доріг для автотранспорту, який перевозить зерно. Зерновозів більше не стало, а от обсяг та вагу вантажу доведеться зменшити. Таким чином, кількість поїздок доведеться збільшувати, і це спричиняє ще низку логістичних проблем. Однак, повертаючись до питання про меморандум, він дозволяє прогнозувати ситуацію для всіх сторін і залишає можливість для комунікації», – заявив Горбачов.

Форвардні контракти на зернові: виробники, трейдери, «Аграрний фонд»

У 2021 році всі учасники ринку зробили висновки з досить неприємної ситуації, яка склалася з невиконанням форвардної програми минулого року, коли через стрімке зростання цін виробники масово оголошували дефолти за форвардами, щоб не втратити прибуток, або ж коли не могли виконати угоди через кліматичні негаразди.

Як прокоментував ситуацію Богдан Костецький, цього року ситуація з виконанням форвардних контрактів залишається сталою, очікується виконання більшої кількості зобов’язань у порівнянні з минулим роком, адже форвардні ціни суттєво вищі.

«Цього року загроза дефолтів за форвардними контрактами – набагато менша. Це пояснюється тим, що форвардні ціни були переважно вищими за спотові», – каже він.

Читати до теми : Форвардні війни – трейдери проти сільгоспвиробників під наглядом МЕРТу

Без проблем виконуються форвардні контракти і в АТ «Аграрний фонд». У пресслужбі фонду так прокоментували AgroPolit.com виконання форварду:

«В 2020/21 маркетинговому році АТ «Аграрний фонд» законтрактувало близько 94 тис. т зернових, профінансувавши сільгоспвиробників на 605 млн грн. Станом на 1 жовтня більшість підприємств виконали свої зобов’язання перед товариством і поставили зібраний врожай відповідно до умов договорів. В Аграрному фонді ще очікують на поставку соняшника і гречки, врожай яких сільгоспвиробники лише розпочали збирати. В товаристві готуються до закупівлі зернових врожаю 2022 року, про умови якої найближчим часом поінформують сільгоспвиробників».

У свою чергу, Микола Горбачов додав, що учасники ринку суттєво покращили процедуру вирішення суперечливих форвардних питань.

«Минулорічний досвід з вирішенням форвардних питань дозволив поліпшити процедурну частину домовленостей між сторонами, і цього року у нас відсутні повальні невиконання форвардних контрактів. Варто додати, що врожай зернових цього року гарний, ціни на ринку – високі, що дозволяє сільгоспвиробникам підвищити рентабельність виробництва, тому зараз немає жодних передумов для невиконання форвардів», – заявив Горбачов.

Тож у підсумку можна констатувати, що 2021 рік повинен стати для вітчизняних агровиробників досить прибутковим. Залишилося вирішити логістичні питання, а майданчик для дискусій між представниками ринку та державними установами вже існує не один рік і довів свою ефективність, навіть незважаючи на відсутність жорстких рамок.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com