Національна програма розвитку тваринництва – Володимир Зеленський збирає пропозиції бізнесу

Президент України Володимир Зеленський зустрінеться з представниками тваринницької галузі, аби обговорити ключові положення для підготовки Національної програми з розвитку тваринництва. Про це повідомив аграрний міністр Роман Лещенко. Час зустрічі ще не визначено, але елементи цієї програми наразі формуються в Мінагро. AgroPolit.com проаналізував ситуацію в тваринництві та зібрав пропозиції тваринників до неї. У першій частині пропонуємо аналіз ситуації у ключових галузях тваринництва: велика рогата худоба (ВРХ), свинарство, молочна галузь, птахівництво та інші.

ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА (ВРХ, СВИНЕЙ, ОВЕЦЬ, КІЗ, ПТИЦІ, БДЖІЛ)

На 1 жовтня 2021 року в усіх категоріях господарств поголів’я великої рогатої худоби становило 3 109,6 тис. голів (на 6,7 % менше порівняно з відповідним періодом 2020 року). З них у сільськогосподарських підприємствах – 1 003,5 тис. голів (на 1,2% менше), у господарствах населення – 2 106,1 тис. голів (на 9,1% менше).

Поголів’я корів – 1 644,9 тис. голів (-5,9%). У с/г підприємствах – 421,7 тис. голів (– 0,1%), у населення – 1 223,2 тис. голів (-7,8%).

Поголів’я свиней – 6 068,3 тис. (-1,7%). У господарствах – 3 707,1 тис. голів (+3,6%), у населення – 2 361,2 тис. голів (-8,9%).

Поголів’я овець та кіз – 1 296,8 тис. голів (-5,3%). У господарствах – 162,0 тис. голів (+7,4%), у населення – 1 134,8 млн голів (-6,9%).

Поголів’я птиці – 234,0 млн голів (-1,8%). У господарствах – 118,4 млн голів (-1,7%), у населення – 115,7 млн голів (-2%).

Кількість бджолосімей – 2,59 млн (-1,5 %). На підприємствах – 39,3 тисячі (-3,4 %), у населення – 2,55 млн (-1,4%).

ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКТІВ ТВАРИННИЦТВА (М'ЯСО, МОЛОКО, ЯЙЦЯ, ВОВНА, МЕД)

У січні-вересні 2021 року всіма категоріями господарств реалізовано на забій худоби та птицi (в живій вазі) 2 376,2 тис. т (-1,8%). Сільськогосподарськими підприємствами – 1 698,0 тис. т (-0,3%), населенням – 678,3 тис. т (-5,5%).

Яйця – 11,0 млрд шт. (-14,1%). На підприємствах – 5,2 млрд шт. (-24%), у населення – 5,9 млрд шт. (-3%).

Виробництво молока – 6 813,0 тис. т (-6,1%). На підприємствах – 2 080 тис. т (-0,8%), у населення – 4 733,0 тис. т (-8,3%).

Виробництво вовни – 1 353,0 т (-5,6%). На підприємствах – 127 т (-2,3%), у населення – 1 226,0 т (-5,9%).

Виробництво меду (у 2020 році) всіма категоріями господарств – 68028 то, з них підприємствами – 655 т, господарствами населення – 67373 т.

Читати до теми: Українські продукти тваринництва вийшли торік на 134 експортні ринки

ВИРОБНИЦТВО МОЛОЧНОЇ ТА М’ЯСНОЇ ПРОДУКЦІЇ

М'ясна галузь – на переробні підприємства за ІІІ квартал 2021 року надійшло 1343,8 тис. т худоби і птиці в живій вазі (+2,6 %). З них майже 83,4 % від загального обсягу (1123,3 тис. т) – м'ясо худоби та птиці, вирощеної переробними підприємствами.

Середня ціна закупівлі худоби та птиці у звітному періоді зросла порівняно з відповідним періодом минулого року на 8,9 %, в тому числі підвищилися ціни на ВРХ на 24,1 %, на птицю – на 9,1 % та знизились на свиней – на 0,7 %.

У січні-вересні 2021 року в Україну було ввезено близько 179,3 тис. т м’яса та м’ясопродуктів в перерахунку на м’ясо (по групах 02, 1601, 1602 за УКТЗЕД), що на 17,5% більше, ніж у аналогічному періоді 2020 року, в тому числі яловичини – 11,5 тис. т, свинини та сала – 59,1 тис. т.

ДЕРЖПІДТРИМКА ТВАРИННИЦТВА З БЮДЖЕТУ 2021 РОКУ

Нагадаємо, на 2021 рік державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції передбачена на рівні 1150,0 млрд грн (у 2020 — 1039,1 млрд грн).

Хоча у 2021 році на програму держпідтримки тваринництва передбачено більш суттєві дотації з державного бюджету, ніж попереднього року, однак вони все одно не покривають потреб галузі. Більшість аграріїв пов'язують це з тим, що минулого року була змінена норма про необхідність доведення загальної суми держпідтримки до рівня, не меншого ніж 1% аграрного ВВП. Змінили на не більше ніж 1 % аграрного ВВП.

У відновленому Мінагрополітики обіцяють на наступний рік посприяти збільшенню держпідтримки для малих та середніх фермерів, які займаються переважно тваринництвом: на них планується додатково виділити близько мільярда гривень — це близько 10−12 тисяч грн на корову за рік. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.

Перше — ми виправили помилку ліквідації Міністерства агрополітики. Міністерство займалося і економікою, і сільським господарством. Ми відновили Мінагрополітики, яке займається виключно аграріями. Ми створили нові державні програми підтримки малих та середніх фермерів. І на наступний рік державна підтримка збільшиться для аграріїв усієї країни. Йдеться про малі та середні фермерства, які займаються переважно тваринництвом. Помилки потрібно виправляти», — заявив Роман Лещенко.

За його словами, у зв’язку з тим, що ціни на зернову продукцію дуже сильно збільшилися і витрати годівлі складають понад 80%, утримувати корів стало дуже невигідно. Крім того, він каже, що «невизначена державна підтримка у зв’язку з цими трансформаціями призвела до того, що аграрії і малі ферми не отримали того, що їм обіцяли.

І ризики такі — що почали оптимізувати поголів'я. На цей рік є державна програма і рекордний врожай — збалансувати ціну. Ми плануємо тільки на малі сімейні ферми додатково виділити близько мільярда гривень — це близько 10−12 тисяч грн на корову за рік», — додав Лещенко.

Читати до теми: Аграрний комітет Верховної Ради наполягає на збільшенні майже вдвічі держпідтримки сільгоспвиробників у 2022 році

Варто зауважити, що після скасування спецрежиму ПДВ, прямі субсидії з бюджету стали основним інструментом підтримки сільгоспвиробників в Україні (дозволена в межах СОТ), а держдопомога на рівні 1% аграрного ВВП — єдина, фактично, допомога держави галузі, яка до того ж надавалася не в повному обсязі та із суттєвими затримками. Основні причини, які називають аграрії, коли мова заходить про проблематику отримання дотацій з держбюджету – висока зарегульованість процедур, низька поінформованість фермерів та загальна недовіра до державних інституцій.

Попри це, програма держпідтримки тваринництва на 2021 рік має такий вигляд:

• Підтримка фермерів (дотації на утримання корів) – 100 млн грн (у 2020 році – 35, 14 млн грн);
• Відшкодування вартості закуплених племінних тварин та ембріонів склало 350 млн грн (у 2020 році – 300 млн грн);
• Спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім’ї – 327,07 млн грн (у 2020 році – 239,8 млн грн);

Як стверджують тваринники, проблема полягає не стільки у самих програмах підтримки тваринництва, хоча до них теж є питання, скільки у загальних умовах.

Як прокоментував ситуацію голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник, чимало проблем галузі перебуває в площині виділення дотацій, відновлення поголів'я ВРХ та перегляду умов торгівлі з нашими міжнародними партнерами.

Програми державної підтримки для тваринництва розроблені досить непогано, вони працюють, аби ними лишень користувалися. Однак варто вирішити питання з відновленням поголів'я ВРХ, і один з етапів вирішення цієї проблеми – перегляд умов торгівлі з ЄС, адже ми працюємо в різних умовах. Європа направляє чималі кошти на дотації своїх фермерів, ми конкурувати у цьому питанні з ними не можемо. Однак наші фермери ще додатково стикаються з високою вартістю кормової бази для тварин. Тож потрібно переглядати квоти з ЄС і умови торгівлі з цими країнами. Тваринництво – це прибуткова галузь, якщо правильно з нею працювати, але для цього потрібно змінити підхід до справи», – заявив Слободяник.

Читати до теми: Аграрії отримали з бюджету 1,5 млрд грн дотацій за 2021 рік

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт державного бюджету на 2022 рік. На розвиток агропромислового комплексу у ньому передбачено 8 млрд грн + 301 млн грн до плану 2021 року. Скільки піде на тваринництво – питання.

Аграрний комітет натомість говорить про потребу збільшення програм держпідтримки аграріїв на 2022 рік до 11,1 млрд грн. При цьому на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (КПКВК 2801580) направити 6,7 млрд грн в такому розписі:

• на державну підтримку розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції – 2 710 000,0 тис. грн;
• на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств – 140 000,0 тис. грн;
• на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва – 1 000 000,0 тис. грн;
• на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів – 1 500 000,0 тис. грн;
• на фінансову підтримку розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства – 2 650 000,0 тис. грн;
• на надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – 25 000,0 тис. грн;
• на державну підтримку страхування сільськогосподарської продукції – 2 031 000,0 тис. грн,
• на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі – 500 000,0 тис. грн;
• на державну підтримку виробників картоплі – 250 000,0 тис. грн;
• на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь – 250 000,0 тис. грн;
• на державну підтримку органічного виробництва – 50 000,0 тис. гривень. 

СТАВКА НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ТА СПЕЦРЕЖИМ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА

Чого ж чекають тваринники?

Більш детально про проблеми розповів фермер, кандидат ветеринарних наук, експерт з ефективного управління тваринництвом, а в минулому – топ-менеджер низки агрохолдингів Михайло Травецький.

За його словами, якщо розглядати проблематику питання з відновленням тваринництва в Україні глобально – необхідно змінювати підхід до цього на рівні країни. А для цього потрібно зробити все, щоб перевести її з сировинної зони, із зернового придатку Європи на більш високий щабель розвитку.

Нам потрібно попрацювати над тим, щоб ми стали виробляти більше продукції із доданою вартістю, в першу чергу коли мова заходить про продукцію АПК. На цьому етапі розвитку країни найбільш ефективним кроком відходу від сировинної стратегії може стати спроба здійснити задумане за допомогою тваринництва. Наприклад, нам сьогодні розповідають, що потрібно все що є, все що можливо вивозити на міжнародні ринки і продавати, адже потрібно Європу нагодувати, так от і ні – в першу чергу потрібно Україну забезпечити всім необхідним. Оскільки ми сьогодні фактично вже залишилися без вітчизняного молока та м'яса», – заявив Травецький.

Як повідомив Травецький, за прогнозами представників тваринництва, які займаються м'ясом (скупкою та забоєм), в Україні запасів скотарства залишилося на півтора року, і такими темпами через півтора року корів в Україні вже не буде, якщо ми продовжимо вести таку політику на рівні держави.

Відео: Ферма на прокачку

Також він відмітив, що чинна програма держпідтримки тваринництва діє неефективно.

«Хоча представники Мінагро розповідають нам про програми держпідтримки, і що ледь не будь-хто з бажаючих може легко отримати допомогу, на практиці все проходить у вибірковому порядку. Дотації заточені під великого товаровиробника, а дрібним (хто тримає 1,2 –5 корів) тієї допомоги просто не вистачить. Щоправда, варто визнати, що багато проблем у пересічних людей все ще виникає через необізнаність. Вони просто не знають, що теоретично можуть отримати допомогу, і не розуміють порядку процедур та механізму, як можна отримати дотацію і що для цього потрібно зробити. Люди сьогодні державі не довіряють і воліють триматися подалі від бюрократичного апарату. Це найліпше помітно якраз у приватному секторі. Варто додати, що питання дотацій ще частково пов'язане з хабарями на місцях. Хочеш отримати дотацію – треба ділитися. Саме тому чимало українських тваринників воліють купувати продукцію за кордоном, адже хоч вона і неякісна, а іноді – на рівні сміття, однак там процес закупівель позбавлений корупційної складової і це може бодай трішки зменшити апетити чиновників всередині країни», – заявив Михайло Травецький.

Читати до теми: Іван Чайківський: Уряд у 2022 році мав би запропонувати аграріям спецрежим для створення доданої вартості

За словами секретаря аграрного комітету Івана Чайківського, сьогодні поправити ситуацію з ВРХ та МРХ – для цього слід запровадити спецрежим доданої вартості в АПК.

За доданою вартістю – майбутнє. Потрібно відійти від звання «країна – сировинний придаток» до «країна – експортер доданої вартості». Найлегше в АПК втілити цю філософію на практиці саме через тваринництво… Уряд у 2022 році мав би запропонувати аграріям «спецрежим» для створення доданої вартості. Він має діяти за аналогією до спецрежиму, який був у АПК раніше. Але його ключова відмінність полягає в одному: створюєш додану вартість – отримуєш цей спецрежим, не створюєш – не отримуєш. Спецрежим доданої вартості в АПК – це зниження ставки ПДВ до 7% з 20% на всіх етапах виробництва – від сільгосптоваровиробника до прилавку. На кожному етапі виготовлення аграрної продукції діє ставка ПДВ 7%. Виробнику це дозволяє акумулювати додаткові фінансові ресурси і направити їх на розвиток тваринництва (м’ясного чи молочного). Споживачу – гарантує зниження кінцевих цін. Державі – забезпечує збільшення доходів від нарощення обсягів виробництва агропродукції з доданою вартістю та дозволяє провести імпортозаміщення по харчах. Всі від цього виграють», – пояснює Іван Чайківський.

На його думку, спецрежим доданої вартості – це крок для розвитку в загальному аграрному секторі, який стимулюватиме переробку.

Читати до теми: Закон №1601-ІХ про страхування сільськогосподарської продукції – вирішення проблеми фермерів чи чергова декларація намірів?

ФЕРМЕРИ ТА МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО

Схожу думку про проблематику доступу малих та середніх фермерів до інструментарію стимулювання галузі тваринництва має і колишній нардеп, а нині – радник міністра АПК на громадських засадах Валентин Дідич. За його словами, працюючи свого часу в аграрному комітеті Верховної Ради, він завжди підтримував програми, направлені на розвиток тваринництва, особливо коли мова заходить про малих та середніх фермерів.

Оскільки великі холдинги і так мають ресурси та енергію для розвитку та виходи на зовнішні ринки, сьогодні підтримати потрібно малих та середніх. Звичайно, великі компанії не просто прийшли на все готове, свої досягнення вони завойовували тяжкою працею. Наприклад, європейські ринки захищаються від зовнішньої експансії, і потрапити на них українським компаніям досить непросто, однак вітчизняні птахівники отримали там свою нішу. Також ми пам'ятаємо, що наші холдинги отримують державну підтримку – це і тваринники, і птахівництво. Однак сьогодні потрібно сконцентрувати увагу на допомозі малим та середнім агровиробникам», – зауважив Дідич.

Він також заявив, що сьогодні центр впливу і центр ухвалення рішень знаходиться в Офісі президента, хоча відновлене профільне міністерство також робить все можливе.

«Прийняття законів у нас формується у парламенті через монобільшість, яка, у свою чергу, виконує волю адміністрації президента. І дуже важливо сьогодні донести потреби тваринників до президента», – заявив Дідич.

Читати до теми: Уряд просять ввести державне регулювання на кукурудзу – відкритий лист уряду та РНБО від трьох асоціацій тваринників

За словами Дідича, особливо тяжко сьогодні почувається молочне скотарство, хоча і не тільки воно. Виробники свинини також опинилися в непростих умовах.

Хто має вихід на зовнішні ринки чи переробну галузь – той ще якось тримається, а невеликі підприємства (до 100 га), невеликі фермерські господарства зараз перебувають у дещо законсервованому вигляді. Хоча певний позитивний вплив вони мають відчути завдяки ухваленому закону про органічне виробництво. Сьогодні відновлення тваринницької галузі – це питання національної безпеки. Тим більше, що Україна втягнута у військовий конфлікт з Росією, і стагнація тваринництва підриває вітчизняну економіку, а також не дозволяє повною мірою забезпечити громадян якісним харчуванням. Для ефективного розвитку фермерства, молочного скотарства українським аграріям не вистачає ринків для збуту власної продукції. Над цим питанням і має попрацювати вище керівництво країни. Україна має вести цілеспрямовану державну політику в цьому напрямку», – впевнений Валентин Дідич.

Варто пам'ятати, що найголовніша частина виробництва у тваринництві залежить, в першу чергу, від кормової бази. Якщо фермери кормову базу вирощують, заготовляють та годують нею тварин – це суттєво впливає на кінцеву вартість продукції. Якби ж в Україні залишилася необхідна кількість пасовищ, сіножатей на тому ж рівні, як і до маніпуляцій із земельним банком, значну частину витрат вдалося б скоротити. Відповідно і на сільськогосподарському тваринницькому ринку була б інша ситуація. Таку думку в коментарі AgroPolit.com висловив Михайло Травецький. Він зауважив, що високий відсоток розораності земель не дає змоги дрібним фермерам зменшити фінансове навантаження, що і випливає, врешті-решт, на собівартість продукції та заважає повноцінно розвивати господарство.

«У нас відсутня програма здешевлення вартості, наприклад, молока для внутрішнього споживача, адже переважна більшість сіножатей, косовищ, вигонів та інших місць, де могла би випасатися худоба – вони розорані. Хтось чомусь вирішив, що сьогодні можна це зробити і нікому нічого за це не буде. Наприклад, вирішивши сіяти соняшник попід самими руслами річок. І таке відбувається тотально – переводять сіножаті під ріллю і засаджують сільгоспкультурами», – заявив Травецький.

На його думку, для вирішення проблеми перш за все потрібно змінити законодавчу базу так, щоб максимально залучити фермерів до відновлення та розвитку галузі тваринництва в цілому.

«Сьогодні законодавча база направлена на розвиток великого товарного виробництва. Відповідно для малого виробництва така модель виявилася неробочою. Якщо хтось вирішить замість квартири в Києві вкласти кошти, купити і почати розвивати невеличку ферму в селі – це занадто ризиковано і більшості здається неможливим. Законодавство у нас не сприяє цьому, більше того – це неможливо: купити хату у селі і на місці подвір'я влаштувати ферму та почати продавати молоко чи іншу продукцію комунальним підприємствам чи місцевим садочкам або школам. Навіть маючи гроші, це зробити не вдасться, адже законодавча база не працює, вона відсутня», – пояснив Михайло Травецький.

ВАРТІСТЬ КОРМІВ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА

Керівник відділку розвитку тваринництва A.G.R. Group (власником якої є Місак Хідірян) Володимир Золотар також зауважив, що для полегшення та покращення ситуації в галузі тваринництва потрібно виріши питання подорожчання кормів.

В першу чергу на вартість кормів впливає ситуація на зерновому ринку. Варто було б повернутися до схеми держпідтримки, яка була раніше, коли допомога виділялася на одну фуражну корову, яку утримували сільгоспвиробники. Думаю, що не варто прив'язувати підтримку до розміру землі, яка перебуває в обслуговуванні тваринництва (від одного га), а від кількості тварин на утриманні – було б добре. Це особиста моя думка. До пандемії допомога була 1700 грн за одну корову. Звісно, потрібно змінити суму відповідно до сьогоднішніх реалій, але сам підхід варто було б повернути. Ця допомога потрібна для того, щоб виробники молока могли закупити білкові корми, зернофураж, премікси», – заявив Золотар. 

Читати до теми: Нульова митна ставка на імпорт та експорт продукції тваринництва

За його словами, також варто зважати на перспективу подорожчання продукції АПК через ціни на газ. В принципі, основне завдання керівництва профільного міністерства та вищого керівництва держави – це налагодити процес, щоб ця програма держпідтримки працювала і була ефективною. Щоб можна було розвиватися. Сьогодні ми бачимо ініціативи з боку держави щодо збільшення поголів'я ВРХ, але для більшості фермерів – це не дуже ефективна програма. Програмою скористається мізерний відсоток дрібних виробників, а, наприклад, для юридичних осіб там немає нічого, виживай як хочеш. Для того щоб виправити ситуацію, варто запланувати держпідтримку (для юросіб включно) на рівні 5 тис. грн за утримувану фуражну корову. Є статистична звітність, утримуєш корову – будь ласка, отримай кошти на рахунок підприємства два рази на рік – на розвиток, на здешевлення кормів. 

«Що стосується програми з нарощення поголів'я, хай така і залишається – 30 тис. грн за кожну введену в основне стадо корову-первітку. Однак, наскільки я бачу, сьогодні питання стоїть не у нарощуванні, а в утриманні тварин та плановому розвитку господарства. Основа розвитку тваринництва сьогодні – дати невеличку підтримку і не заважати надмірними перевірками, це дозволить галузі нормально, прогнозовано розвиватися», – коментує ситуацію Володимир Золотар.

Інфографіка: Аграрний експорт України — 2018-2020 роки: сировина, харчова продукція, зерно, рослинництво, молочка, тваринництво

М'ЯСО ВРХ НА ЕКСПОРТ ТА ІМПОРТ«РОГИ ТА КОПИТА»

У свою чергу, Михайло Травецький відзначає високу зацікавленість іноземних компаній в українській м'ясній сировині, що також впливає на кількість забитої скотини.

«До речі, я вам скажу, що сьогодні штучно підвищені ціни на яловичину, а з України вивозиться все, що лише можна вивезти. Сьогодні «найкращий» тваринницький бізнес в країні – це завезти до нас продукцію тваринного походження з-за кордону: молоко, м'ясо, шкури, ратиці, роги та інші субпродукти, а з України вивозиться високоякісне м'ясо. Сьогодні на м'ясокомбінатах сидять представники різних іноземних компаній, які скуповують найкращу м'ясну сировину українського виробництва і вивозять за кордон, адже українське м'ясо виявилося кращої якості, ніж у них. І ми на цьому суттєво втрачаємо, вже не кажучи про показники якості продуктів, які потрапляють до вітчизняних магазинів. Це відбувається через відсутність централізованої політики у цій галузі», – заявив Травецький.

Динаміка ексопрту та імпорту продукції тваринництва наведена на слайдах за розрахунками UBTA у дослідженні «Аграрне портфоліо 2021 року». 

За його словами, Україна має відновити контроль за поголів'ям ВРХ в областях та регіонах, а також налагодити контроль процесів у тваринництві.

У нас відсутнє нормальне регулювання процесів у тваринництві та бракує нормального контролю у галузі – ми його розвалили і пустили всі процеси на самоплив. Сьогодні ми зробили відкритий ринок на рівні Європи, а потрібно було ще й подумати про внутрішню кооперацію. Щоб селянин мав змогу отримати доступні кошти на розвиток власної справи. Не здавав в оренду свої 5 га паю, а сам почав працювати на цій землі. А у нас законодавство прописано так, щоб присутність малого та середнього фермера на землі була не потрібна», – ремствує Травецький.

Михайло Травецький впевнений, що сьогодні потрібно наново розробляти програму відновлення тваринництва з акцентом на нові реалії.

Цим мають займатися фахівці, які знають галузь, а не ті, кому тваринництво 300 років не снилося! Потрібно наново відновлювати структуру виробництва і весь ланцюг, який був розвалений ще з 90-х років. Потрібно відновлювати на обласному та регіональному рівні систему племінних станцій із запасом репродуктивних ресурсів, там де вівся хоча б первинний облік поголів'я тварин. Потрібно реанімувати племрепродуктори, які ще залишилися у держави, ставити їм план з вигодовування та поповнення молодняка, щоб вони могли продавати цей молодняк в своїх регіонах. Сьогодні ще можна встигнути це зробити. Тільки тепер потрібно не лише на землю дивитися, а ще й на поголів'я», – впевнений Травецький.

За його словами, якщо врахувати всі названі пункти і взяти їх в роботу, то можна без зайвих складнощів це все реалізувати на практиці за 4-5 років і стабілізувати ситуацію з тваринництвом в країні.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com