Розпаювання сільськогосподарських земель державних підприємств – останні правки до законопроєкту 3012-2

Аграрний комітет фіналізує розгляд до другого читання законопроєкту про розпаювання земель державних підприємств. Йдеться про № 3012-2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)».

Читати до теми: Майбутнє сільськогосподарських земель у користуванні державних підприємств

Дискусія гаряча щодо кількох питань: як продавати державні підприємства (окремо майно і право оренди на землю чи все разом)? Який строк оренди землі вписувати при продажу права оренди на земельних аукціонах 40% держземлі, яка повертається державі? Як бути з 20% земель для АТОшників (таки віддавати їм ці землі чи, навпаки, здавати в оренду і отримані кошти з цих 20% і ще 40% державних відправляти у спецфонд ветеранів)? Деталі на AgroPolit.com.

Нагадаємо, що за даними Державного земельного кадастру, у держпідприємств залишилося 750 тис. га землі державної форми власності сільськогосподарського призначення. Ця земля перебуває на правовому титулі – на акті постійного користування. Йдеться про землю Національної академії наук України, Міністерства оборони, Державної пенітенціарної служби, Міністерства освіти, а також колишніх державних підприємств Міністерства АПК, які сьогодні передані до Фонду держмайна на приватизацію», – повідомив Роман Лещенко.

Ці землі обробляють 1166 державних підприємств та установ по всій державі. Розподіл земель сільськогосподарського призначення між вищезгаданими відомствами має такий вигляд:

• Національна академія аграрних наук – 354 тис. га
• Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – 178 тис. га
• Міністерство освіти і науки – 77 тис. га
• Міністерство оборони – 42 тис. га
• Державна пенітенціарна служба України (Міністерство юстиції) – 35 тис. га
• Держлісагентство – 21 тис. га
• Фонд державного майна – 14 тис. га
• Держводагентство – 2,5 тис. га.  

Земельна мапа України

Найповніша база даних про всі операції з сільськогосподарськими землями

Будь мобільний — слідкуй за ринком землі в Україні онлайн

Позиція Фонду держмайна щодо продажу аграрних державних підприємств

Приватизація проходитиме так: 40% землі розпайовується між чинними та колишніми працівниками, 20% – на ветеранів АТО, 40% землі лишається у держави. Державна земля передається в оренду ДП чи господарському товариству (в яке воно оформлене) на 50 років, що написано якраз в статті 6 закону.

Були в нас коментарі з пропозицією внести зміну до статті 4 законопроєкту, де сказано, що земля приватизується і в процесі ліквідації. Адже приватизація – це зміна власника землі, а передача в оренду не передбачає зміни власника. Передача в оренду передбачає, що в принципі власник той самий, просто права оренди зможуть бути вже потім приватизовані.

Щодо ТОВ чи державного підприємства. З точки зору приватизації насправді великої різниці немає. Єдина може бути проблематика – арештовані за борги активи і відсутність можливості їх погасити. Тоді дійсно єдиним варіантом є перетворення державного підприємства на акціонерне товариство або потенційно ТОВ. Такі норми ми внесли до законодавства про приватизацію.

Право оренди на нерозпайовану землю йде разом з майном, яке залишається в державного підприємства, все разом.

Договір оренди землі за цим законом оформляється на державне підприємство як юридичну особу. При приватизації державних підприємств закон передбачає, що продаються всі активи, які є на державному підприємстві, і в тому числі покупець стає правонаступником всіх прав державного підприємства. Таким чином, покупець стає правонаступником договору оренди землі. ФДМУ продаватиме єдиний майновий комплекс державного підприємства, в який входитимуть як майно, так і всі договори, за якими покупець стає правонаступником. І права оренди на землю в тому числі.

Микола Сольський, голова аграрного комітету, народний депутат («Слуга народу»)

В принципі вся цінність наявних аграрних ДП – це придбання права оренди на землю під ними. Майно цих ДП нікому не цікаве. Як продавати ДП – як цілісний майновий комплекс разом із правом оренди на землю чи окремо (продаж майна ФДМУ і право оренди на землю Держгеокадастром через земельний аукціон).

Іван Чайківський, секретар аграрного комітету, народний депутат України («Партія «За майбутнє»)

Я виступаю за продаж цілісним майновим комплексом. В тих населених пунктах, де створені державні підприємства, якесь майно (тракторний стан, тік, ферма, тощо) буде нікому не потрібне. І це буде ще одне «КСП». Держава не зможе це утримувати, бо за це треба буде платити гроші. І врешті-решт воно просто або розвалиться, або люди розтягнуть. Тому слід виставляти єдиним лотом, як єдиний майновий комплекс.

Крім того, слід віддати перевагу при купівлі цього комплексу насамперед тим господарствам, які займаються тваринництвом. В нас від початку цього року знов 7,6% зменшення поголів’я ВРХ. І сьогодні багато державних підприємств, де є ферми. Тому потрібно дати на торгах перевагу тим підприємствам, які займаються виробництвом молока, м’яса і т.д.

Ще один момент: державні підприємства немаленькі. Є ті, які володіють 1-5 тис. га землі, тому виставляти їх одним лотом – це позбавлення чесної конкуренції для більшості потенційних учасників. Брати участь в такому змаганні за оренду землі зможуть тільки доволі великі, потужні гравці на ринку. З цим треба щось робити і запобігати такому сценарію.

Є і питання щодо часу оренди цих земель: 50 років – це забагато. Ми з вами тільки проголосували ринок землі і говорили про сірий ринок землі. А 50 років – це своєрідна тіньова купівля. Тому давайте ці строки теж обговорювати і зменшувати.

Вадим Івченко, член аграрного комітету, народний депутат України (ВО «Батьківщина»)

Я особисто підтримую часткове розпаювання державних земель на працівників державних підприємств, а також ветеранів бойових дій на Сході України. І саме ці норми прописані. Законопроєкт необхідно підтримувати, адже законодавці мають забезпечувати гарантії соціального захисту учасників бойових дій на Сході України та працівників держпідприємств. Отже, передача 20% приватизованих земель державних сільськогосподарських підприємств у власність учасникам бойових дій для ведення особистого селянського господарства, а 40% цих земель працівникам підприємства та пенсіонерами з їх числа – вважаю правильним, своєчасним і необхідним!

Три ремарки щодо нього.

Перша – я погоджуюся з Іваном Адамовичем у тому, що якщо розділимо майно аграрних ДП та землю, то це майно піде з молотка за 2 гривні і ніхто не буде розвивати в тому числі тваринницьку галузь. І всі ці ферми просто розберуться і все. Якщо ми зможемо закріпити продаж на аукціони єдиним майновим комплексом – було б добре. Таким чином, ми дамо шанс тим підприємцям виграти, які хочуть займатися в тому числі тваринництвом.

Друга – якщо у ДП є господарський двір і умовно 2200 гектарів землі, то можна зобов’язати покупця інвестувати у нього, щоб розвивати тваринництво. Тобто фактично ми будемо обмежувати тих, хто буде спекулятивно приходити на купівлю відповідної території. Це правильно. Адже, щоб побудувати з нуля щось, потрібно знайти землю, скласти і прорахувати детальні інвестплани, зробити проєкт, провести зміну цільового призначення землі, приєднати електромережі і так далі. А у таких цілісно-майнових комплексах все це готово.

Третя – 40 % державної землі. Можливо, варто кошти від оренди цих земель на земельних торгах направити у спеціально створене акціонерне товариство для фінансування фонду ветеранів. Кошти, отримані від цієї операції, направляти на придбання житла учасникам бойових дій або на відшкодування першого внеску в разі, якщо вони братимуть житло в кредит. Закликаю ветеранські організації об’єднатись і спільним фронтом підтримати цю пропозицію, а також визначити списки людей, які потребують землі, по кожній області. 

Сергій Лабазюк, член аграрного комітету, народний депутат України («Партія «За майбутнє»)

Я б хотів ще до одного питання, окрім того, яке ви сьогодні ставите, повернутися. Тут говорять дуже часто сьогодні про АТОшників, але зовсім не акцентують увагу на членах колишніх радгоспів. Я розумію, що АТО – це актуально сьогодні. Однак всім АТОшникам землі навіть НААН не вистачить. А от колишні члени радгоспу, які точно такі самі люди, як колишні члени колгоспів, не отримали землю при розпаюванні в 2000 році. І цю норму нам потрібно чітко зафіксувати. І ця категорія людей має отримати землю за процедурою, яку в принципі ми вже раніше обговорювали. Це перше.

Щодо двох лотів чи одного з продажу ДП. Якщо ми будемо виставляти окремо майновий комплекс і окремо землю, но давайте об’єктивно: майновий комплекс радгоспів нічого не вартує. Тому для того, щоб держава виручила якісь кошти з цих активів, точно виставляти потрібно одним лотом. Разом і землю, і активи, так звані зернотоки і техніку.

Чи можемо ми зобов’язати займатися худобою чи чимось іншим покупця? Ну давайте об’єктивно відчинимо законодавство – ні. І не факт, що це потрібно сьогодні робити.

Микола Кучер, член аграрного комітету, народний депутат України («Довіра»)

Я вважаю, що потрібно двома окремими лотами. І в першу чергу ми повинні дійсно говорити за тих людей, які працювали на державних підприємствах, за пенсіонерів, які працювали на аграрних підприємствах. У мене на окрузі є два підприємства на 10 ОТГ із відання НААН та міносвіти, де люди не отримали паїв. Вони чекають цього вже 20 років. Перше, про що потрібно говорити – це про те, що вони повинні отримати від цих 40% земель, які належать цим підприємствам. Я кожен рік по кілька разів отримую від них звернення, підписи, люди чекають, люди хочуть отримати цю землю.

Цікавий момент: депутати планували також провести дискусію з представниками асоціацій АТОшників щодо положень цього закону і виділення їхньої землі. Однак жоден представник АТОшників не з’явився. Тож дискусію перенесли. Пропонуємо вам детально ознайомитися з офіційною статистикою, як наразі триває процес виділення землі ветеранам.