Доступний газ для виробників продуктів – кров у венах для всієї економіки України

За результатами торгів з продажу газу українського видобутку 256 виробників отримали 18,2 млн куб. м на виготовлення соціально значущих продуктів на січень-лютий 2021 року. До покупців дешевого газу потрапили: борошномели та хлібопекарі (саме вони вибрали повністю січневу квоту), виробники молока пастеризованого, яєць курячих, птиці (тушка куряча) та олії соняшникової. Порядок отримання газу затверджено постановою Кабінету Міністрів № 19 «Про затвердження Порядку організації та проведення біржових торгів з продажу природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість». AgroPolit.com проаналізував процедуру отримання пільгового газу, а також чи достатньо цього обсягу газу, щоб стабілізувати роботу підприємств.

 Хто з аграріїв отримав пільговий газ у січні-лютому?

Отже, 30 грудня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1236, згідно з якою газовидобувні компанії зобов’язані реалізувати на біржі в межах 20 % газ, видобутий в Україні у період дії карантину, але не довше ніж до 1 травня 2022 року.

Паралельно Мінюст «підсвідомо» заклав основи для скандалу, який виник з січневим списком уже з нового року (тоді у ЗМІ активно тиражували, що до списку потрапили компанії з кримською, "ЛНРівською" та "ДНРівською" пропискою або підприємства великих агромагнатів). Як так вийшло? Річ у тому, що наприкінці грудня 2021 року Мін'юст сформував витяг всіх агрокомпаній – виробників соціально значущих товарів, які можуть претендувати на отримання пільгового газу. Їх заявляли методом автоматичного відбору, до списку потрапило 6587 компаній. Туди автоматом увійшли компанії з усіх регіонів України (в тому числі й з окупованих територій, однак зареєстровані в Україні). За процедурою, цей список мають просівати ще двічі: Департамент аграрного розвитку Мінагро відбирав уручну, хто фінально отримає газ, і далі передавав список комітету від Міненерго для фінальної верифікації списку. Тож всіх «окупантів» виключили по дорозі, але як у тому анекдоті: ложечки знайшлися – осад залишився.

Після підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо стабілізації цін на природний газ власного видобутку Мінагрополітики звернулося до Міністерства юстиції з проханням надати перелік суб'єктів господарювання, які, відповідно до Єдиного Державного реєстру, здійснюють виробництво соціальних товарів, згідно з постановою уряду. У наказі №25 Мінагрополітики від 21 січня 2022 року такий перелік озвучили.

Тож, у січні доступ до «голубого палива» отримали 108 підприємств-товаровиробників (перелік компаній за посиланням), а на лютий комітет із нагляду затвердив список з 256 компаній (список за посиланням).

На жаль, 2022 рік ми зустріли з різким подорожчанням енергоресурсів. Як наслідок, вітчизняні підприємства харчової промисловості зіткнулися з серйозними проблемами. Адже вартість блакитного палива – це значна частина собівартості виробництва харчових продуктів. Уряду було важливо забезпечити стабілізацію ціноутворення на соціально значущі товари: хліб, борошно, молоко, курячі яйця, птицю, олію… Уряд підтримав у критичний період надвисоких цін на енергоносії цілу низку галузей харчової промисловості, які виробляють для українців соціальні товари. На лютий усі їхні потреби закрито», – зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

З 1 по 5 лютого Міненерго прийматиме заявки на придбання природного газу власного видобутку на березень 2022 року

А тепер до отримувачів: перелік за січень і за лютий. Серед них є підприємства як великих агрокомпаній, так і маленьких. Можете з ним ознайомитися за посиланням. Цікаво, що серед засновників деяких компаній з переліку є і колишні нардепи. Наприклад, ТОВ «Агідель» – 11 тис. куб. м; ТОВ «Птахокомлекс «Губин» – 235 тис. куб. м, засновник компаній – нардеп VII та VIII скликань Сергій Мартиняк. Також у переліку є компанія депутата VIII скликання Михайла Добкіна – «Луцька аграрна компанія» – 450 тис. куб. м газу.

Читати до теми: Зростання ціни на газ – причини та наслідки газового шоку для АПК
 

Як подати заявку на отримання газу у березні?

Згідно з алгоритмом для закупівлі газу на березень, щоб успішно подати заявку на придбання природного газу, слід виконати попередні умови включення до Переліку (звірити списки суб'єктів господарювання) і з 1 до 5 лютого подати заявки за цією формою про придбання газу на березень на електронну скриньку: gas.auction@mev.gov.ua.

Зверніть увагу! Заявка, додаток до неї та копія договору з трейдером подаються одним файлом у форматі PDF.

До 10 лютого відбудеться затвердження Списку суб’єктів господарювання, які подали заявки на купівлю газу власного видобутку на березень.

• Ознайомитись із рішенням Комітету з нагляду за біржовими торгами з продажу газу власного видобутку щодо переліку допущених суб'єктів до торгів.
• Повідомити постачальника газу щодо участі в торгах, які відбуваються до 22 числа поточного місяця.
   

Читати до теми: Державна підтримка АПК за 2019-2021 роки

Здешевлення газу – перший крок, другий – торговельні надбавки мереж.

Як прокоментувала ситуацію для AgroPolit.com директор «Всеукраїнського аграрного форуму» Марія Дідух, подання необхідної документації не викликало проблем.

Наскільки мені відомо, компанії, які подавали заявки, були включені до переліку організацій, що підпадають під умови реалізації газу власного виробництва. Це зняло напругу на ринку, але оцінок, чи достатньо виділяється газу, я поки що не чула. Що сьогодні можна констатувати однозначно – таке рішення зняло напругу на ринку і дало можливість не розкручувати далі питання цінової політики для споживачів. Однак фактичні результати програми ми зможемо оцінити хоча б за місяць після перших продажів, і проаналізувати реакцію на виробничих показниках компаній, як це допомогло стримувати зростання собівартості продукції», – заявила Марія Дідух.

Як повідомила Дідух, у ситуації зі зростанням цін на соціально значущі продукти не варто забувати про те, що остаточну вартість для споживача формує два фактори: собівартість виготовлення продукції та контроль за торговельною надбавкою у мережах.

Досить складно буде проаналізувати ціновий ефект для кінцевого споживача від програми дешевого газу для виробників, якщо не контролювати це питання в комплексі з торговельними надбавками у мережевих магазинах. Виробники не проводять особисті зустрічі з представниками ритейлу для обговорення цього питання (за винятком точкових випадків), тому на рівні асоціацій така комунікація ведеться через Мінагрополітики. Хоча варто зауважити, що після виходу цієї постанови Кабміну спільної зустрічі виробників та мереж не проводилося», – заявила Дідух.

Нагадаємо, що наразі в парламенті ініціюють розробку законопроєкту «Про торгівлю», який би усунув усі перекоси між виробниками та ритейлом. Більше про це у матеріалі «Закон про внутрішню торгівлю – шанс для українських виробників уникнути тиску з боку торговельних мереж».

Спецвипуск інфобука Агробізнес України

Видання присвячено ключовим подіям, які сформували аграрну галузь України за 30 років незалежності

Об’єми газу внутрішнього видобування для АПК і тепличники

Річний видобуток природного газу в Україні за 2021 рік сягнув 13,67 млрд куб. м, з яких 12,93 млрд куб. м було передано на потреби споживачів. Порівняно з аналогічним періодом 2020 року зниження видобутку становить 3,97% або 0,56 млрд куб. м. Об’єм переданого газу зменшився на 3,84% або 0,52 млрд куб. м відповідно. При цьому заявлені аграріями газові апетити на здешевлене блакитне паливо суттєво менші. 

На думку генерального директора організації «Українська аграрна асоціація» Павла Коваля, програма хоч і допоможе виробникам, але проблеми не вирішить.

За оцінками експертів, нашим виробникам у лютому потрібно близько 30 млн куб. м. Йдеться про перелік компаній з 4 галузей, які відповідно до Меморандуму потрапили у список. Мінагро заявляє про продаж майже 14 млн куб. м – це менше ніж половина від необхідного об’єму. До того ж виникають проблеми з боку постачальників газу, які ледь не саботують програму, та й велика розбіжність цін на газ існує: від 7 тис. грн і до 16 тис. грн за 1 тис. куб м. Звідки така розбіжність?» – запитує Коваль.

Щодо саботажу: «Полтавська газонафтова компанія», найбільшим акціонером якої є олігарх Ігор Коломойський, заперечила в Окружному адміністративному суді Києва постанову Кабінету Міністрів про зобов'язання приватних газовидобувників продавати 20% ресурсу на біржі за регульованими цінами. За позовом компанії відкрито провадження, підготовче засідання призначене на 25 лютого 2022 року.

За словами Коваля, сьогодні найбільші об’єми пільгового газу отримують підприємства, які випікають хліб, хоча їм також цього газу повністю не вистачає. Хоча, наприклад, молокопереробні підприємства отримують ще менше газу за хлібопеків, з тих об’ємів, які потрапляють на біржу. І хоча об’єми продажів газу бажають бути кращими, такий крок з боку держави все одно зробив корисну справу.

Як пояснив ситуацію Павло Коваль, варто пильно стежити за діями постачальників вітчизняного газу, бо вже сьогодні почали викривати схеми, завдяки яким, видобуваючи газ, українські компанії намагаються його перерозподілити через підконтрольні структури.

З точки зору бізнесу – це зрозуміло, адже ніхто не хоче втрачати прибутки, оскільки перекупивши цей відносно дешевий газ, його можна потім перепродати значно дорожче», – пояснює Коваль.

Також він зазначив, що на тлі й так не найвищих об’ємів газу, який продають виробникам через біржу за пільговими цінами, існують цілі напрямки вітчизняного АПК, що залишилися «за бортом», і це може призвести до колапсу низки галузей.

Наприклад, тепличні господарства не потрапили до переліку пільговиків. Я знаю декілька підприємств, які не збираються висівати культури до середини березня, адже з такими цінами на газ – це не має жодного сенсу. А ви уявіть, що закупалися вони з розрахунку посівної у січні-лютому. Там і насіння, міндобрива і пальне – це вже $10 млн збитків. Якщо вони зараз не вийдуть з конкурентною продукцією на ринок, то вже не зможуть перекрити збитки, які отримали», – заявив Коваль

Зважаючи на той факт, що в Україні існує понад 50 компаній, які займаються видобутком вітчизняного газу і продають його на внутрішньому ринку, не таке це вже й складне питання – навести лад у постачанні необхідних ресурсів. Адже сьогодні нам потрібно вийти на мінімальну кількість постачань газу на рівні 30 млн куб. м за доступною ціною, щоб не допустити краху в тих галузях, від яких залежить стабільність існування соціальної сфери України.

Зниження ставки ПДВ на соціальні продукти

Секретар аграрного комітету народний депутат («За Майбутнє») Іван Чайківський пропонує ще один інструмент у боротьбі із цінами на соціальні продукти – знизити до нуля ставку ПДВ на харчі. Такий метод у боротьбі з цінами уже освоює Польща.

27 січня 2022 року президент Польщі Анджей Дуда підписав законопроєкт, який встановлює знижену і нульову ставку ПДВ на низку продуктів та послуг. Так, на харчі ставка зменшується із 5 до 0%, пальне – з 23 до 8%, добрива, засоби захисту рослин – з 8 до 0 %, на природній газ – 0%, енергію, електричну та теплову — 5% ПДВ. Закон діятиме з 1 лютого до 31 липня 2022 року, і аграрії в цей період сплачуватимуть 0% ПДВ з овочів, горіхів, зерна, насіння, продукції олійних культур, молочних продуктів, яєць, меду та харчових продуктів тваринного походження», — пояснює нардеп.

Навряд чи ми це можемо собі дозволити на пальному, а от для харчів — формула цілком робоча. Тим більше, продовжує Чайківський, що на розгляді у Європарламенту рішення міністрів фінансів країн – членів ЄС щодо оновлення тексту Директиви ЄС про ПДВ (нульова ставка на низку харчів). Якщо це приймуть — нам не уникнути повторення цього підходу.  

«Ми маємо зменшити ставку ПДВ для продуктів харчування до 0. А за пів року встановити її до 7% на весь ланцюжок виробництва готової харчової продукції. Хоча можна фінально зупинитися на позначці нуль, але тоді це чітко треба прописувати на весь виробничий ланцюг (ставка має стосуватися виробника сировини і її переробника), щоб кінцева ціна продукту на прилавках магазинів зменшилася на ці 20% ПДВ.  

Наше головне завдання – щоб на полицях магазинів продукти подешевшали на 20%. Це покращить купівельну спроможність громадян та конкурентоспроможність нашої агропродукції на зовнішніх ринках… Уряду сьогодні слід працювати над тим, щоб в магазинах купували українські товари і вони там обов’язково були. Саме тому ми зі своїми колегами з політичної партії «За майбутнє» найближчим часом підготуємо і подамо до Верховної Ради законопроєкт про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування і зрівняння її з європейським показником. Ми не можемо бути сьогодні білою вороною: конкурувати зі світом, маючи вищі податки, ніж інші виробники», – підсумував він.

AgroPolit.com продовжить слідкувати за темою газу та інформуватиме вас. 

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com