Реформа Укрзалізниці – потяг зрушив з місця

Реформа АТ «Укрзалізниця» (УЗ) багато років була головним болем як для керівництва компанії, так і влади в цілому. Зараз у відомстві заявили курс на оновлення інфраструктури УЗ, рухомого складу та досягнення фінансової стабільності компанії. Як реформу залізниці бачать у Мінтрансі та УЗ, та що про це думають профільні експерти? У першій частині тексту AgroPolit.com розбирався у цій темі, у другій – поговоримо про гарячі питання та шляхи їх вирішення між бізнесом та УЗ.

Залізні зміни

У листопаді 2021 року оголосили масштабну реформу «Укрзалізниці» в межах проєкту «Велике будівництво». А раніше, ще влітку, до процесу підготовки реформи було залучено нових менеджерів компанії, а також Раду національної безпеки та оборони України (РНБО), адже ситуація наближалася до критичної.

Стратегічний актив, який дехто вважав своєю особистою приватною компанією перевезень, держава сьогодні повертає під свій контроль. І що ми з вами бачимо вже зараз? Ми бачимо перші важливі позитивні результати. Вперше за 12 місяців УЗ вийшла на прибутковість. Вперше за довгий час підвищено вартість вантажних перевезень. Занижені тарифи на користь великого бізнесу – в минулому. Замість них додаткові на сьогодні вже 2 млрд грн, які УЗ отримала цього року і понад 12 млрд грн, які компанія обов’язково отримає наступного року», – заявив на вході в нову реформу Президент Володимир Зеленський.

Як прокоментував ситуацію з підходом до реформ в УЗ міністр аграрної політики Роман Лещенко, «Укрзалізниця» за кількістю працівників, як маленька держава, і одним рухом всі бажані зміни неможливо впровадити фізично, однак поетапні комплексні рішення вже демонструють позитивний ефект.

У світі є майже 40 держав, де населення менше, ніж кількість тих, хто працює в УЗ. Це майже як Ісландія за кількістю населення, хоч і трішки менша. Звичайно, це реформувати непросто, так само як реформувати державу. Але з іншого боку, в 2021 році я можу похвалитися і сказати, що принаймні в частині деолігархізації в напрямку вантажних перевезень ми план перевиконали. Відбулося двоетапне підвищення тарифів, і другий етап, який передбачає додаткові 9% для першої категорії вантажів, яка є номенклатурою великих фінансово-промислових груп, наказ вже підписаний, і відповідно УЗ отримає ті самі 12 з гаком млрд грн наступного року. Це велика сума, але з іншого боку – це велика відповідальність на всіх стейкхолдерах, тому що ці гроші мають бути чесно витрачені», – заявив Лещенко.

Фінплан для «Укрзалізниці»

Напередодні Нового року Кабінет Міністрів затвердив план розвитку для АТ «Укрзалізниця». У 2022 році компанія має отримати 1,68 млрд грн чистого прибутку – у 6,7 разу більше, ніж запланований показник за 2021 рік.

У фінансовому плані УЗ на 2022 рік заклали доходи в сумі 101,977 млрд грн, чистий дохід від реалізації – 98,091 млрд грн, капітальні інвестиції – 29,989 млрд грн.

«Компанія очікує на економію 500 млн грн від зниження суми оплати податку на землю. Крім того, заплановане фінансування видатків на капітальні інвестиції з державного бюджету в обсязі 6,8 млрд грн та надходження на користь держави в обсязі 28,02 млрд грн», – зазначив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Камишін.

Нагадаємо, у 2020 році «Укрзалізниця» отримала 12 млрд грн збитків, а за підсумками роботи 11 місяців 2021 року «Укрзалізниця» отримала 227,3 млн грн чистого прибутку. Ще у вересні компанія заробила 321,9 млн грн, чим скоротила свій збиток від початку року до 500 млн грн. За підсумками квітня 2021 року «Укрзалізниця» отримала 35 млн грн прибутку – це перший позитивний фінансовий результат після останніх 12 місяців збиткових показників.

«Укрзалізниця» – план Мінтрансу

Як прокоментував ситуацію в галузі міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, після 10 років розрухи та бездіяльності нарешті з'явилися позитивні зміни.

Починаючи з 2012 року ми практично перестали фінансувати всі напрямки інфраструктури УЗ. Якщо дивитися на електрифікацію, то ми бачимо показники останніх років – нічого не відбувалося взагалі. Так само нове будівництво, реконструкції та ремонти. Ступінь зносу рухомого складу шалений – 90% потягів потребують заміни чи ремонту. Така сама ситуація з локомотивами, електропотяги – 90% металобрухт. Інфраструктура в такому ж стані. Провали планових ремонтів: за 2018-2020 рік взагалі майже нічого не відбувалося. Якщо говорити про електрифікацію, то в період з 2012 до 2020 року електрифіковано лише 23 км. А цього року ми робимо вже вдвічі більше», – повідомив Кубраков.

За його словами, щоб розв’язати окреслені проблеми, знадобилися чіткі рішення.

«За рішенням РНБО ми створили антикризовий штаб, до нього увійшли представники всіх структур, всіх відповідних відомств. Якщо говорити про перші результати – це наша пряма угода з «Енергоатомом». Про це багато говорили, розповідали, що це неможливо. Ще раз хотів наголосити, що «Енергоатом» не працює в мінус. Він працює, як і працював, він продає за оптовою ціною по суті напряму УЗ. Ми просто прибрали компанії-посередники, які були в цьому процесі. Ми не змушували нікого працювати в мінус. Це досить вигідна ситуація для двох компаній, що дозволяє УЗ економити приблизно 4 млрд на рік», – заявив Олександр Кубраков.

Також міністр розповів про підвищення тарифів.

«Є два відповідні накази, вони зареєстровані, опубліковані. Вони додатково дадуть цього року УЗ 2 млрд грн і наступного – 12,3 млрд грн. Що це дає? Вперше УЗ дійсно вийшла цьогоріч на прибуткові показники. Не в рамках одного місяця, а накопичувальним способом, починаючи з початку року», – повідомив Кубраков.

За його словами, починаючи з 2022 року, УЗ реалізує програму перезавантаження парку вантажних вагонів.

«Це все українське. Рівень локалізації виробництва вантажних вагонів більший ніж 95%. Всі підприємства, які задіяні в цьому ланцюжку, – українські, починаючи від невеликих комплектуючих, завершуючи постачанням металу. Все виробляється в Україні. Це 46 тис. нових напіввагонів і зерновозів, це ринок, дійсно більший за 100 млрд грн. Звичайно, ми розуміємо, що ця модель вся не запрацює без доступного і зрозумілого лізингового механізму, ми це теж закладаємо, ми плануємо це в бюджеті 2022 року. Я сподіваюся, що оновлена команда Міністерства економічного розвитку підтримує нас в цьому проєкті, вони досить добре на цьому розуміються», – заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Також, за словами міністра, з вересня 2021 року йде співпраця з німецькою залізницею з Deutsche Bahn.

Фото прес-служби

В нас є за планом і ми про це говорили, що пасажирські перевезення ми передаємо в управління Deutsche Bahn Engineering & Consulting  з 2022 року. Ми до цього рухаємося. Нагадаю, що у Deutsche Bahn є такий досвід і в Казахстані, він досить успішний, ми бачили фінансові результати їхньої залізниці. І, в принципі, очікуємо, що наші будуть не гірші», – запевнив Кубраков.

План «Укрзалізниці» на три роки: пасажири, інфраструктура, ефективність

Як повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Камишін, у компанії є три основні напрями реформування.

«У нашої команди є три фокуси на найближчі три роки. По-перше, це пасажири. Все, що стосується їх безпеки і комфорту. По-друге, це інфраструктура, «Велике будівництво». Інфраструктура, вагони, локомотиви. І по-третє – ефективність. Нічого не може бути без ефективної роботи», – лаконічно описав найближчу перспективу Камишін.

Пасажири та вантажовласники

Він пояснив, коли заходить мова про пасажирів і вантажовласників, врешті-решт, постає питання про якісно новий сервіс.

«Для пасажирів це, по-перше, «Сіті Експрес» в чотирьох містах. По-друге, 20 нових дизельних поїздів за найближчі два роки. По-третє, це 500 нових спальних вагонів. Мають прийти перші електропоїзди. Ми сьогодні маємо відкритий тендер на 80 електропоїздів. Ми маємо втілювати безбар'єрність як на вокзалах, так і в поїздах. І маємо доїхати на «Інтерсіті» до всіх обласних центрів і великих міст. Для вантажовласників має бути прозора система фрахту вантажних вагонів», – заявив Камишін.

Інфраструктура та «Велике будівництво»

За словами Камишіна, коли ми говоримо про інфраструктуру та «Велике будівництво», то інфраструктура – це щонайменше 500 км електрифікації на найближчі три роки.

«Якщо ви подивитеся на темпи електрифікації Укрзалізниці за перші 20 років незалежності, то це в середньому 107 км на рік. За останні 8 років було зроблено тільки 23 км. Це в середньому 3 м на рік. Ми з міністром вже відкрили минулого тижня нову ділянку з електрифікації на перегоні Чорноморськ-Берегова. Це 7 км. Це небагато. Але це той проєкт, який вдалося реалізувати нашій команді за останні 2 місяці. І це вже вдвічі більше, ніж в середньому за 8 років. І ми тільки починаємо. Електрифікація – це втричі дешевші перевезення, аніж на дизельному поїзді. І це набагато менше викидів», – прокоментував ситуацію Олександр Камишін.

Реконструкція колій та оновлення рухомого складу

«Нам потрібно за найближчі три роки зробити реконструкції та капремонт колій не менше ніж на 3 тис. км. Дарницький міст, є декілька нових ділянок, де ми маємо робити нове будівництво. Коли ми говоримо про рухомий склад, то маємо за 7 років оновити загалом у системі «Укрзалізниці» і приватних власників 45 тис. вагонів. Це і напіввагони, і зерновози. На найближчі три роки – це 10 тис. нових вантажних вагонів. І маємо капітально ремонтувати ті локомотиви, які в нас є. Маємо план на закупівлю 130 електровозів та 40 нових тепловозів.

Ефективність роботи УЗ

«Коли ми говоримо про ефективність, ми маємо розуміти, що нам, по-перше, треба виділити пасажирський напрямок в окремий бізнес. По-друге, ми маємо будувати ефективну корпоративну структуру і відновлювати ту корпоративну культуру, яка колись була в «Укрзалізниці». Вона була хорошою, правильною. Наша важлива ціль – цифровізація та відкриті дані. І ми маємо повертати культуру відповідальності в компанії. Маємо підвищувати контроль, який дозволить нам тримати на справедливому рівні тарифи, який дозволить нам правильно закупляти і збувати непрофільні активи. Все це має призвести до того, що ми повинні підвищити ефективність компанії», – окреслив ключові моменти Олександр Камишін.

За словами голови правління «Укрзалізниці», коли мова заходить про ефективність компанії, всі розуміють, що тарифи на вантажоперевезення мають бути приведені до справедливого рівня.

«Нам це дало 2 млрд грн у 2021 році і дасть ще 12 млрд грн у 2022 році. Ми маємо прямий контракт на електроенергію, на закупівлю з «Енергоатомом». Це дозволяє нам зекономити не менше ніж 4 млрд грн на рік. Також УЗ ефективно розторговує вагони на Прозоро, що дозволяє підвищити доходи компанії. А це дало прибуток і у вересні, і у жовтні 2021 року, який дозволяє нам перекрити збитки за перші 6 місяців 2021 року. В результаті ми маємо гарні перспективи прибутку, незважаючи на те, що ковідні обмеження з 21 жовтня суттєво вдарили по пасажиропотоку», – пояснив Камишін.

Перші результати УЗ

«Що вже зроблено? За перші 3 місяці роботи нашої команди ми розробили нові маршрути, які дозволяють економити нашим пасажирам час. Це дуже важлива метрика, яку ми ставимо для себе за мету. По-друге, ми передплатили і вже забрали перші 5 нових спальних вагонів із заводу КВБЗ. Також ми передплатили 5 нових дизельних поїздів, перші 2 вже забрали. Вони поїдуть на регіональні експреси. Швидше за все, на Бессарабський і на Слобожанський напрямки. Ми ведемо перемовини з представниками місцевої влади. Ми хочемо, щоб вони долучалися до співфінансування наших регіональних експресів. Адже ми маємо більше маршрутів, куди маємо поїхати, аніж кількість потягів. Через те для нас важливо, щоб ми побудували правильну взаємодію з місцевими осередками влади. Оновлюючи сервіси, ми піклуємося про наших пасажирів навіть без великих інвестицій в інфраструктуру», – повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Камишін.

За його словами, на початку 2022 року компанія отримає 20 спальних вагонів. Також три регіональні експреси (дизельні потяги) поїдуть в регіонах.

«Ми закінчуємо Васильків-1, Васильків-2 – це 11 км електрифікації. Із Василькова до Києва можна буде доїхати за 40 хв. Ми відновлюємо роботи на Дарницькому мосту і запускаємо програму оновлення вантажних вагонів. Маємо підписати контракт з Alstom на закупівлю 130 електровозів вже до кінця цього року та оголосити тендер на закупівлю 40 нових електровозів».

Потреби «Укрзалізниці»

За словами Олександра Камишіна, по-перше, президент та уряд розуміють, що, щоб отримати якісно нову пасажирську та вантажну інфраструктуру, потрібна державна фінансова допомога.

Ми як команда працюємо над тим, щоб збільшувати наші доходи і зменшувати наші витрати, але без державної фінансової підтримки «Укрзалізниця» не зможе розвиватися і повернути культуру будівництва, яка є всередині компанії. По-друге, ми маємо вибудувати відносини з місцевими осередками влади. Ми маємо знайти модель, яка дозволить нам на базі PSО-моделі співфінансувати нові потяги. Коли в нас не було нових потягів, то нам важко було приходити до місцевих влад і просити фінансової підтримки. Зараз, коли ми даємо їм якісно нову інфраструктуру, якісно нові вагони, якісно нові пасажирські сервіси, то ми маємо вже право і говорити з ними про співфінансування. По-третє, довго обговорюється, але має бути прийнятий закон про залізничний транспорт. Ми живемо досі законом кількадесятирічної давності. Програма з оновлення вантажного парку теж скоро буде ухвалена. І ми в результаті будемо мати всі складові для того, щоб «Укрзалізниця» скоро стала прикладом залізних змін», – заявив Камишін.

Наостанок варто навести кілька цифр, які наочно продемонструють різницю між тим, що мала УЗ дещо раніше і що має сьогодні.

Компанія виконала завдання – вийти в прибуток на кінець 2021 року: 457,5 млн грн чистого прибутку проти майже 12 млрд грн чистого збитку у 2020 році.

По-друге, коли нова команда менеджерського складу лише починала працювати, то запас дизельного пального був на рівні 2-4 днів. Сьогодні стабільна цифра 14 днів.

УЗ підвищили зарплату працівникам. Це вдалося зробити, додавши роботи людям і водночас піднявши премії гостродефіцитним робітничим професіям. Також з першого грудня 2021 року підняли посадові оклади та тарифи для всіх працівників «Укрзалізниці», що не лише підніме «бойовий дух» та фінансові можливості працівників, але й дасть можливість зберегти посади фахівців та залучити нових спеціалістів.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com