На межі зупинки – за пів року імпорт продовольства та живих тварин в Україну може стати

Імпорт харчових продуктів та живих тварин до України може повністю зупинитися з 5 липня цього року. Це вдарить по бізнесу, який використовує імпортні складники для свого виробництва, а також ставить на паузу укладення контактів між іноземними та українськими підприємцями з 1 січня. Підстава: 4 липня 2022 року спливає термін для запуску прикордонних інспекційних пунктів (ПІП) та призначених пунктів пропуску (ППП), через які має оформлюватися весь імпорт.   

Прикордонні інспекційні пункти та призначені пункти пропуску

 
З 4 липня 2017 року почав діяти закон 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя». Він говорить про те, що весь імпорт харчових продуктів та живих тварин через 5 років буде можливий лише на кордоні через спеціально обладнані сучасні прикордонні інспекційні пункти та призначені пункти пропуску. Їх перелік уряд затвердив постановою від 5 лютого 2020 року № 68. Перелік складається з 35-ти ПІП і ППП.

Прикордонні інспекційні пункти мають відповідати вимогам, які встановлені статтею 46 закону 2042-VIII, а призначені пункти пропуску – відповідно вимогам із статті 58. Сьогоднішні в Україні жоден пункт пропуску не відповідає таким вимогам. Хоча збудувати та запустити їх мали б до 5 липня 2022 року (підпункт 1 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого закону).

Тож закон ухвалили, і щоб наповнити його змістом, (почати будувати ПІП та ППП) уряд взяв 27 серпня 2019 року $200 млн кредиту на 18 років у Світового банку. Частина коштів із позики мала допомогти збудувати 10 ПІПів.

 Умови цієї угоди:

• пільговий період – перші 5 років (реальні платежі з 2024 по 2037 рр.);
• комісія за резервування – 0,25% на рік від суми невикористаного залишку (тобто Україна має сплачувати Світовому Банку до $500 тис. на рік, якщо не буде користуватися зарезервованою під позику сумою);
• Україна сама фінансує визначені угодою напрямки;
• Україна подає звіт до Світового Банку про досягнення показників, передбачених Угодою;
• Світовий Банк розглядає звіт і повертає до державного бюджету України витрачені Україною кошти за рахунок позики.

Однак за 4,5 з половиною року жоден із керівників Держпродспоживслужби (Володимир Лапа, в.о. голови Ольга Шевченко, Владислава Магалецька) так і не осилив завдання з освоєння кредиту і будівництва системи ПІП та ППП. Тож за пів року до спливу терміну запуску нової системи контролю переміщення імпорту через кордон все не зроблене вилізло нагору, а бізнес опинився під ударом.

Треба сказати, що всі три чиновники не дуже поспішали робити нову систему контролю імпорту. І її основа (план будівництва та запуску цих 35 ПІП та ППП) з’явився тільки наприкінці минулого року! Хоча кошти на будівництво були і від Світового банку, і закладалися в бюджеті. Постанова із планом  будівництва ПІПів з’явилася 2 грудня 2021 року – «Про затвердження плану заходів із створення та облаштування призначених прикордонних інспекційних постів».

Вихід з цієї ситуації у Мінекономрозвитку знайшли у тому, щоб відтермінувати введення запуску ПІП та ППП до 2025 року. Це закладено у законопроєкті №6248. Однак проти цього жорстко виступили депутати. На останньому засіданні агарного комітету відбулася дуже гаряча дискусія між ДПСУ і депутатами, які пообіцяли не брати на себе політичну відповідальність за незроблене. Всю дискусію спостерігав AgroPolit.com.

 Імпорт харчових продуктів за пів року – стоп!

Нардеп від «Слуги народу» Дмитро Соломчук розписав детально, в чому суть претензій до Держпродспоживслужби:

«На жаль, Держпродспоживслужба останні 5-7 місяців взагалі нічим не займається в цьому напрямку. Мені взагалі здається, що вони не зацікавлені, щоб прикордонні інспекційні пункти були збудовані».

Депутат нагадує, що парламент вперше за всю свою історію голосував за виділення особливо цінної землі під будівництво ПІП на Волині. Були виїзди на Закарпаття та в інші області, але віз і нині там. Проблема у землі під ПІПи. «На виготовлення земельної документації слід було виділяти кошти зі спецфонду Держпродспоживслужби. Цього не відбувалося. Натомість витрачались кошти Світового банку, а кожна сума там погоджується місяцями – дуже довго. Навіть топографічну зйомку Держпродспоживслужба не могла зробити за власні кошти, хоча це коштує 20-30 тис. грн. Кошти на це були в бюджеті 2021 року, на спецфонді ДПСУ», – каже депутат.

Він закликав депутатів-колег не підтримувати пропозицію про перенесення запуску нової системи контролю перетину імпортом через кордон і не голосувати за законопроєкт 6248.

Тепер Мінекономіки подає законопроєкт 6248, який ми відхилили на минулому комітеті. У ньому пропонується відкласти будівництво прикордонних інспекційних пунктів на 2025 рік. Я нагадаю: у грудні 2019 року Світовий банк дає 200 млн на ці потреби, тобто кошти є зарезервованими. Держбюджет за цей кредит сплачує відсотки. А ДПСУ не може це збудувати для бізнесу. Хоча Молдова і Польща за цією ж програмою збудували прикордонні інспекційні пункти за півтора року. Вони всі вже працюють. А зараз цим законопроєктом хочуть перекласти політичну відповідальність на народних депутатів. Щоб народні депутати ухвалили законопроєкт 6248, і потім коли будуть питання до Держпродспоживслужби від бізнесу, Держпродспоживслужба і Міністерство економіки скажуть: «Ну, то ж народні депутати ухвалили Закон, який вищий за будь-яку постанову чи наше рішення». Ні, дорогенькі, так не буде. Я вважаю, що потрібно виступити перед бізнесом і чітко їм доповісти, що весь імпорт продуктів харчування, агропродукції, тих же корів, нетелей, повністю зупиниться в Україну з 5 липня 2022 року. Адже відповідно до підписаної угоди зі Світовим банком і виділених коштів, запуск ПІПів мав відбутись до 5 липня цього року. Нічого взагалі не зроблено. А ще через рік експорт харчових продуктів та агропродукції зупиниться до азіатських країн, Європи, Китаю, згідно з цією угоди також… У вас є ще 6-7 місяців. А потім ми визначимось далі, що з цим всім робити. Але вийдіть і скажіть бізнесу, що, шановний бізнесе, з 5 липня імпорт зупинений. Завдяки нам і нашій діяльності», – в доволі іронічному стилі опонував до команди МЕРТу та ДПСУ навпроти Дмитро Соломчук.  

Держпродспоживслужба та МЕРТ: здача 4 ПІП в 2022 році, або перенести термін

На депутатські аргументи відповідати взявся ексзаступник голови ДПСУ, а нині заступник голови служби Андрій Лордкіпанідзе.

Дійсно, в законі таке визначення є, але ми спілкуємося з Мінфіном, Світовим банком – всі погоджуються, що ми у цьому році зможемо збудувати максимально 4 пункти пропуску. Тому я не погоджуюся з думкою про те, що ми нічого не робимо. Ми справді кожного дня цим займалися і виїжджали на місця, і спілкувалися з місцевими органами влади. Ми спільно з Міністерством економіки щотижнево проводили наради, спільні зуми з місцевими органами влади і Світовим банком. Ми тому і пропонуємо трохи здвинути строки, що у нас були об'єктивні причини для того, щоб не збудувати ці пункти, бо для того, щоб приступити безпосередньо до будівництва», – каже він.

Як діятиме країна і уряд, якщо депутати не підтримають законопроєкт, поцікавився голова аграрного комітету Микола Сольський у присутніх на комітеті керівників ДПСУ та МЕРТу?

Ми будемо намагатися побудувати», – віщав Андрій Лордкіпанідзе.

«У нас будуть проблеми у бізнесу при перетині імпортом кордону після 5 липня 2022 року?» – цілком резонно цікавиться Сольський у заступника міністра економіки, торгового представника України Тараса Качки.  

У відповідь від Качки чуємо:

На сьогоднішній день план «А» – це добудувати 4 ПІПи... План «Б» — перенести термін».

«Що робити, якщо обидва плани проваляться?» – іде далі голова агрокомітету Микола Сольський.

Заступник міністра економіки Тарас Качка задкує:

Буду готовий представити на наступному засіданні комітету всі можливі опції, які будуть до 1 липня».

Депутати: закриття пунктів інспекційного пропуску у Маріуполі та Бердянську – це підігрування Росії

Далі слово взяв нардеп від «Європейської солідарності» Артур Герасимов.

Закон – це правило. Його треба виконувати. Тим більше, що гроші у вас вже 4 роки в міністерстві на це є. А тепер питання: серед розданих матеріалів є перелік оцих прикордонних інспекційних постів, з поділом на ті, які будуть залишені, і ті, які будуть виключені з цього переліку, тобто будуть зачинені. Шановні колеги, в мене навіть не пропозиція, а дуже жорстке прохання. Коли ми говоримо про Маріупольський морський торговельний порт і про Бердянський морський торговельний порт, то це вже не питання тільки інспекційної перевірки – це політичне питання. Росія спеціально штучно створила блокаду Азовського моря, і якщо ми зараз закриємо ці інспекційні пункти, ми посилаємо просто вже не технічний, не технологічний, не логістичний, а політичний сигнал. Цього категорично не можна робити. Тому перше: я б хотів спитати голову Держпродспоживслужби: чи ви підтверджуєте, що ці пункти буде закрито? І прохання – перенести їх в ту частину, яка буде продовжувати діяти, незважаючи ні на що», – каже Герасимов.

Присутня на засіданні комітету голова ДПСУ Владислава Магалецька передає слово на відповідь своєму заступнику з ветеринарії Ользі Шевченко.  

«Я просто хочу прокоментувати план «В»: якщо на момент набуття чинності цією нормою закону буде побудовано 1 або 2 ПІПи, то фактично весь імпорт може хлинути через ці ПІПи. Тому з точки зору навантаження – це буде фактично весь імпорт. Ми навіть зараз не говоримо про морські порти. Але максимально ми пропонували в законопроекті 6248 не відміняти будівництво, а просто перенести термін, щоб добудувати їх за логічний період і паралельно працювати над будівництвом. На сьогоднішній день по будівництву по Маріуполю і Бердянську виділених ділянок немає», – говорить Ольга Шевченко.

Депутатів такі розклади не влаштовують, і вони цю тему розвивають.

«Тоді в мене велике прохання – звертаюся зараз до всіх членів комітету: давайте порушувати цю проблему. Це вже виходить за межі Держпродспоживслужби. Можливо, нам взагалі все закрити: і порти, і Азовське море – і сказати росіянам: «Кемська волость? Забирайте!». Там українські люди – і це сигнал дуже серйозний. Ми взагалі за ці території чи не за ці території? Тому, Миколо Тарасовичу, я дуже прошу комітет взяти це на контроль і не допустити закриття цих інспекційних пунктів на цих територіях», – пропонує Соломчук.

В розмову включається голова ДПСУ Владислава Магалецька:

Я маю надію, що ви все ж таки всі читали документ, включаючи документ від Світового банку. Я певна, що всі можуть поставити ще запитання про нашу працю нашому профільному міністерству, особливо по ПІПах, послухати реакцію тих самих світових партнерів. Тож, я думаю, що люди мають розуміти там не просто мову слів, а мову фактів».

У презентації ви бачите повну відповідь ДПСУ з цього питання, яку Владислава Магалецька зачитала депутатм. 

Нардеп від «Слуги народу» Степан Чернявський цікавиться у Владислави Магалецької: «У вас був чіткий план щодо будівництва ПІПів (з датами, хто відповідальний)? Ми цю історію по будівництву вже другий рік чуємо».

Владислава Магалецька відповіла так:

Ви ж знаєте, що навіть в державному бюджеті не було заплановано гроші на відповідне фінансування – це перше. Друге – щоб був детальний план з відповідальними і з датами, ще було потрібно виконати всі вимоги, які є у Світового банку в цьому кредиті і плюс у Мінфіну. А також їх відповідним чином затвердити з Мінекономіки. Тож, будь ласка, якщо ми говоримо про системну роботу з урахуванням того, що фінансування здійснюється не тільки державним бюджетом, а Світовим банком, ви маєте зрозуміти, які дедлайни і які документи мали бути підготовлені. Вони всі підготовлені. Коли ми чекаємо інколи місяцями певних погоджень від тих самих партнерів, ми не можемо розпочати проєкт будівництва».

То скільки часу треба ще, щоб збудувати те, що 5 років висить у повітрі, цікавляться наостанок депутати?

Протягом 1-го півріччя 2021 було підготовлено план заходів. Довго ми його узгоджували. Але врешті-решт Міністерство економіки його затвердило, покроково розписано, що хто робить з відповідальними і з термінами. І цього року теж проєкт такого плану заходів нами розроблено і подано до Міністерства, і найближчим часом він буде затверджений. Тобто покроковий план є», – підсумував Андрій Лордкіпанідзе. 

Керівництво ДПСУ після звіту в агрокомітеті на цю тему залишає засідання. А депутати у п’ятницю на годині запитань ставлять питання про зупинку харчового імпорту перед прем’єром Денисом Шмигалем і просять щось із цим зробити. І тепер цікаво – хто і як це буде робити? Наступного понеділка з’являється заява про складання повноважень голови ДПСУ Владислави Магалецької за станом здоров’я. Втім, за нашими даними, Магалецька не збирається іти у відставку, і рішення урядом щодо поданої заяви поки що не прийнято. Тому заява і не потрапила на розгляд останнього засідання КМУ. Якщо це так, то тему з ПІПами та ППП саме їй доведеться розгрібати. Важливий момент: після передачу ДПСУ під контроль КМУ не зрозуміло до кінця, як працюватиме служба, адже низку її функцій розподілено між кількома її міністерствами. AgroPolit.com стежитиме за цим питанням.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com