Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Україні потрібно оперативно відреагувати на ініціативу в ЄС щодо зниження ПДВ на продукти харчування та дотичних галузей. Європейці таким чином намагаються втримати інфляцію та зменшити ціни на харчі для населення. Україні теж слід вдатися до цього кроку, аби знизити ціни на полицях і не програти конкуренцію з іншими виробниками. Як правильно це зробити – механізм озвучив громадськості автор документу народний депутат Іван Чайківський зі своїми колегами-депутатами від партії «За майбутнє», презентуючи публічно законопроєкт №7023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості продуктів харчування та збереження конкурентоспроможності вітчизняного виробника». Він ініціює зменшення ПДВ для українських виробників продуктів харчування з 20 % до 0%. AgroPolit.com пропонує найцікавіше з презентації, а також висновки економістів, нардепів та представників галузі про наслідки зменшення податкового навантаження.
На період з 1 лютого 2022 року до 31 липня 2022 року у Польщі передбачене зниження ПДВ на низку товарів. Тимчасове зниження ставки ПДВ розповсюджується на харчову продукцію – з 5% до 0%, пальне – з 23% до 8%, добрива, засоби захисту рослин – з 8% до 0%, а також на природний газ – до 0% і енергію, електричну та теплову — до ставки 5%. Аграрії, які продають свою продукцію та сплачують ПДВ на загальних засадах, у період з 1 лютого по 31 липня 2022 року сплачуватимуть 0% ПДВ на овочі і плоди, їстівні горіхи; зерна й насіннєвий матеріал, продукцію олійних культур; рослинну продукцію для переробки та лікарських рослин; молочні продукти; пташині яйця; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження.
Читайте до теми: На межі зупинки – за пів року імпорт продовольства та живих тварин в Україну може стати
Нульовий ПДВ також має знизити ціни на продукти для споживачів, адже він діятиме у всьому ланцюгу постачання харчів — для аграріїв, які здають вирощене на переробку, для торгівців харчами та для кінцевих споживачів.
Варто зазначити, що зменшення податкової ставки не відбулося одномоментно. Польща йшла до цього 4 роки, і якби не загрозлива ситуація зізростанням інфляції, цей процес тривав би ще довше.
Нагадаємо, на засіданні Ради з економічних і фінансових питань ЄС, що відбулося в Брюсселі 7 грудня 2021 року, міністри фінансів країн-членів ЄС досягли згоди щодо тексту Директиви ЄС про ПДВ. Документ передбачає запровадження в країнах ЄС нульового ПДВ для харчових продуктів — м’яса, риби, молочних продуктів, овочів, фруктів та продуктів їхньої переробки, а також зернових, борошна, хлібопродуктів та олії.
Робота над текстом Директиви у спеціальних робочих групах тривала майже чотири роки. Чи не найактивнішими її учасниками були представники різних щаблів польської влади. Із пропозиціями розширити у себе застосування знижених та нульових ставок ПДВ – також і для продуктів харчування – Польща зверталася до Єврокомісії не один раз. Проте щораз отримувала негативні відповіді. На думку комісії, будь-яке зниження країнами-членами ЄС податку на додану вартість, навіть тимчасове, можна було робити лише після закінчення праці над Проєктом директиви ЄС про ПДВ. Інакше такі дії країн були б трактовані як порушення, пояснюють у Асоціації Укрсадпром.
Після досягнення порозуміння щодо тексту Директиви про ПДВ у ЄС наступним кроком із запровадження податкової новели має стати рішення Європарламенту, а по тому — формальне ухвалення директиви Радою ЄС. Передбачається, що остаточні рішення у ЄС будуть прийняті у першій половині 2022 року.
У Польщі на формальне затвердження директиви Радою Європи чекати не захотіли, і 7 грудня 2021 року міністр фінансів Польщі Тадеуш Костинський у листі до комісара ЄС в справах економіки Паоло Джентілоні знову звернувся щодо дозволу на тимчасове запровадження в Польщі, строком на пів року, нульової ставки ПДВ на продукти харчування. Однією з причин звернення стало те, що у країні нині спостерігається висока інфляція споживчих цін, і польська влада прагне підтримати економіку без зволікань.
Варто зауважити, що слідом за ЄС, Польщею та Туреччиною про скорочення ставок заявив Алжир. У зв'язку з різким зниженням економічного доступу населення країни до базових продуктів харчування президент Алжиру розпорядився призупинити дію запроваджених у поточному році податків і зборів щодо імпорту стратегічних категорій продовольства.
Нині ставки ПДВ у західних країнах суттєво різняться. Наприклад, у Чехії, де базова ставка ПДВ становить 21%, цей податок знижено на основні продукти харчування, громадський транспорт, пресу і квитки для відвідування культурних заходів — 15%, а під час купівлі книг, ліків і товарів для здоров’я споживач сплачує 10% ПДВ.
У Литві базова ставка ПДВ – 21%, для книг діє 9% ПДВ, ліки і товари для здоров’я передбачають сплату 5% ПДВ.
У Франції базова ставка ПДВ – 20%, проте книги, пасажирські перевезення, відвідання культурних і спортивних заходів передбачають сплату 10% ПДВ, на ліки, товари для здоров’я і основні продукти харчування діє 5,5%.
У Фінляндії базова ставка ПДВ – 24%, на основні продукти харчування ставка ПДВ – 14%, на книги, ліки, квитки на спортивні й культурні події — 10%.
Країни з досвідом нульового ПДВ на окремі види товарів є поза межами ЄС. Так, на продукти харчування, ліки, книги, товари для здоров’я й пресу сплачують 0% ПДВ у Великій Британії, подібний перелік товарів (з додаванням насіннєвого і садивного матеріалу, кормів для тварин) передбачає нульове ПДВ в Ірландії.
Читайте до теми: Доступний газ для виробників продуктів – кров у венах для всієї економіки України
Законопроєктом пропонується до 1 січня 2023 рокуза нульовою ставкою оподатковувати продукти харчування, вироблені на території України (крім зазначених у статті 197 Податкового кодексу, які звільнені від оподаткування).
Суть законопроєкту – нульова ставка ПДВ на соціально важливі продукти харчування. Першими це зробили поляки – 0% ПДВ. ЗгодомТуреччина за ініціативи президента Ердогана ввела 1% ПДВ на продукти харчування. Ви ж розумієте, що Україна підписала угоду з Туреччиною про ЗВТ. І там більшість позицій спрощено в частині взаємної торгівлі – це пряма підніжка нашій конкуренції. Турецькі товари будуть дешевші, і в порівняні з ними наші будуть програвати у нас в країні. Цього не можна допустити. І на цьому фоні в мене виникає дуже просте питання до уряду: які ще треба аргументи для ухвалення законопроєкту 7023? Якщо ми не зробимо цього, то Україна буде затиснута у економічній ціновій блокаді. Нам потрібно рятувати нашого переробника», – заявив Іван Чайківський.
Також документ передбачає оподаткування за ставкою у розмірі 7 % послуг з постачання природного газу (крім скрапленого), постачання та розподіл електроенергії, теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Читайте до теми: Як перевернути українську модель сировинного агровиробництва на створення доданої вартості – приклад рослинництва і тваринництва
У разі прийняття цього документу українські виробники харчової продукції зможуть зберегти економічну активність в умовах підвищеної інфляції та підвищеної конкуренції з боку іноземних компаній.
Що для нас Україна? Україна – це все! Що таке Україна для тих, хто не живе тут і не є громадянином? Це проблема Криму та війна на Сході. Нас ідентифікують за мовою, вишиванками, піснями та іншим культурним ознакам. І все. Більше нічого українського вони бачити не хочуть. Все має бути вироблено у себе і придумано у себе. Чи хтось з наших міжнародних партнерів із зовнішньополітичних питань хоче так само співпрацювати в економічній царині? Відповідь – ні. Чи хоче хтось бачити українську продукцію за межами України на полицях магазинів – ні. Навпаки, вони хочуть бачити свою продукцію у наших магазинах. Також вони не готові кредитувати чи власноруч будувати виробництво на території України, щоб купувати сировину, переробляти її тут і залишати податки на нашій території. Побачивши рівень світової інфляції, вартість енергоносіїв та зміни купівельної спроможності Європа зменшила податки для своїх виробників харчової продукції та дотичних галузей. Нам також потрібно захистити вітчизняного виробника. Саме тому ми розробили цей законопроєкт», – прокоментував ситуацію один з авторів законопроєкту, народний депутат Ігор Палиця.
Як пояснив автор законопроєкту, секретар аграрного комітету Іван Чайківський, зараз ця ініціатива починає обговорюватися в парламенті.
Кілька народних депутатів запустили від себе ідею 0% на харчі через систему проведення круглих столів у регіонах. Я зі свого боку в Тернопільській області ініціював це на базі Західно-Українського Національного Університету, де ми провели цей захід з науковцями і обговорили законопроєкт, фактично отримали підтримку від них. Також ми провели обговорення на засіданні громадської ради при ДПС в області. І отримали від учасників схвалення ініціативи вцілому. Хоча було багато різної критики, бо ми технічно не конкретизували в законопроєкті, які саме продукти харчування мають підпадати під 0% ПДВ. Ми це уточнимо, бо ще багато спеціалістів думають, що хочемо запровадити нульове ПДВ, в тому числі і на сировину, наприклад, на експортну кукурудзу. Ми ж хочемо 0% ПДВ запровадити на сировину, яка безпосередньо виробляється і переробляється в Україні, з якої роблять продукти харчування. Логіка така: від сировини до готового соціально важливого продукту (м'ясо, молоко, яйця і так далі) і до споживача з нульовим ПДВ. На сировину ж, яка експортується, – ні. Я вважаю, що нульова ставка ПДВ має бути на всі продукти харчування без винятку, які стоять на полицях наших магазинів. Про спиртні напої чи напої з малим вмістом (пиво, вино) не йдеться», – озвучує він суть запропонованого до обговорення законопроєкту.
Обговорення було жвавим.
Як пояснив у коментарі для AgroPolit.com президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко, в Україні питання про зменшення ПДВ розглядалося вже давно, ще на початку нульових. Однак, як це часто відбувається в нашій країні, замість зваженого і своєчасного рішення, питання було перетримане і реалізоване частково аж у 2021 році, що не лише не принесло очікуваних результатів, а ще й нашкодило вітчизняним переробникам.
Сьогодні весь Євросоюз переходить на схему спрощення податків для власних виробників харчової продукції та дотичних галузей по всьому виробничому ланцюжку. Насамперед це робиться для захисту виробників та зменшення собівартості виробництва продуктів соціального значення, а також, щоб збільшити обсяги їх реалізації. Вони порахували, що бюджетні втрати від такого кроку збільшаться майже на 2 % (були пораховані надходження до бюджету від ПДВ в цих галузях), однак їм вдасться зберегти робочі місця та обсяги виробництва харчової промисловості. Тому це виправданий крок. Тут варто зауважити, що українська продукція досить часто створювала приголомшливу конкуренцію для місцевих європейських виробників, однак зараз вони намагаються змінити ситуацію», – прокоментував нововведення Леонід Козаченко.
За його словами, в Україні аналогічні пропозиції розглядалися ще на початку нульових, і одна з ключових причин – хотіли збільшити споживання населенням базових харчових продуктів, оскільки ці показники у нас були нижчими за середні по Європі, особливо по м'ясо-молочному комплексу, та й виробникам це пішло б на користь.
Однак сьогодні питання зменшення ПДВ для вітчизняних виробників стосується не тільки підвищення виробництва та забезпечення українських громадян необхідною кількістю продуктів, скільки виживанням самих виробництв. Адже збільшення вартості енергоносіїв та погіршення умов для ведення аграрного бізнесу в Україні поставило підприємців перед нелегким вибором: підвищувати ціни на продукцію (на тлі браку ресурсів) чи ліквідувати виробництво.
Читайте до теми: Ринок зернових України: попит та пропозиція у 2021/2022 маркетинговому році
Наскільки зниження ПДВ до нуля вплине на кінцеву ціну продукту? Питання виявилося дискусійним.
Професор Київської школи економіки Олег Нів'євський дає свій прогноз: «Практика в ЄС показує, що зменшення ставки ПДВ не повністю трансформується в зменшення ціни, а лише на третину». На його думку, краще мати одну базову ставку ПДВ по всьому ланцюгу постачання і в усіх секторах – так радять прикладні дослідження. «Якщо знижувати ставку ПДВ, то краще знижувати базову ставку по всім секторам, а не для окремих видів продукції. Плюс адресна продовольча допомога для незабезпечених верств населення», – заявив Олег Нів'євський.
Нардепи звертають увагу на ще один важливий елемент впливу цього законопроєкту – він підтримає вітчизняного виробника. Саме він став домінуючим у рішенні підтримати законопроєкт про зменшення ПДВ, говорить нардеп Вадим Івченко. «У цьому питанні варто пам'ятати, що у нас та тієї ж Польщі приблизно однакова собівартість виготовлення продукції. Ми купуємо імпортний дизель за однаковою ціною, ми купуємо імпортну техніку та добрива за однаковою ціною. Це означає, що виростити продукцію там і тут – коштує приблизно однаково. Але у Польщі, на відміну від України, діє пряма підтримка виробників (на гектар). Це означає, що собівартість виготовлення продукції в Польщі нижча за українську. Плюс до цього Польща надає пряму підтримку переробникам. І в умовах, коли через високу ціну на газ та інші причини в Україні закриваються підприємства, ми змушені везти сухе молоко з Польщі. Коли тваринники в Україні через складні умови вирізають поголів'я, ми веземо м'ясо з Польщі», – пояснює Івченко.
Не буде проблем і з ЄС, якщо ми зменшимо ПДВ для виробників харчів.
Народний депутат від партії «Слуга народу» Олексій Устенко пояснив, що «скасування ПДВ не порушує наших домовленостей з ЄС, принаймні, якщо ми зменшимо його до 5%».
Україна сьогодні – це учасник великої геополітичної гри, де потрібно вміло застосовувати всі доступні переваги та наявні можливості. Однак діяти потрібно так, щоб не втратити підтримку ключових партнерів, особливо коли ворог гуртується не лише на фізичних кордонах країни, але й в більш тонких сферах економічного егрегору», – каже він.
Прийняття законопроєкту 7023 – це перший оперативний крок, який слід вжити, щоб не відставати від ЄС, зменшити ціни на харчі для споживачів та посилити конкурентоспроможність українських виробників. Але це далеко не все.
Потрібні ще мінімум два кроки.
Перший – загальнодержавна реформа агропереробки, яка виллється у програму.
Як пояснила в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com секретар Національної інвестиційної ради при Президентові України Галина Янченко, запущено процес розробки аналітики і підготовки реформи стимулювання агропереробки. Україна наразі в цьому має колосальні шанси.
Загальний експорт України значною мірою аграрний – 42 % у загальному експортному кошику належить саме АПК. При цьому 80% агропродукції – це сировина, тобто фактично і далі підтверджуємо своє реноме сировинного придатку Європи та світу. Я вважаю, що Україна і українці можуть заробляти на своїй сировині, не вивозячи її в чистому вигляді, а переробляючи, створюючи продукт з доданою вартістю… Агропереробка і продукція з доданою вартістю самі собою не створяться. Ми бачимо в АПК успішні приклади появи доданої вартості – як-от переробка соняшника, яка дозволила зайняти нам роль світового лідера з експорту олії. Зараз моделюємо інструмент, який, з одного боку, дещо обмежить вивіз сировини, але простимулює український бізнес й іноземного інвестора запускати переробку всередині України. У нас є чорновий варіант інструментів для створення доданої вартості, але ми наразі обговорюємо його з асоціаціями. Тому не хотіла б вдаватися в деталі, доки вони непогоджені», – пояснює вона.
Другий – захищати наші торговельні інтереси у частині укладення угод про вільну торгівлю з іншими країнами. Як точно не треба робити – яскравий приклад ЗВТ з Туреччиною, яку нещодавно підписали в Києві. Нагадаємо, що Туреччина фактично відкриває 95,6% свого ринку для нових товарів з України, а ми зі свого боку – 99,6%. При цьому перелік товарів, які наша країна може постачати без мита, складається з понад 10 тис. позицій, Туреччина Україні – 9,5 тис. І це крім українських зернових та олійних, які зараз становлять 25% нашого експорту до Туреччини. При цьому Угода України з Туреччиною про зону вільної торгівлі передбачає встановлення безмитної експортної квоти на 50 тис. т сировини для виробництва соняшникової олії. Прощавай додана вартість олійна!
Як грім серед ясного неба, ми сьогодні дізнаємося неофіційно, що нібито домовилися про квоту в розмірі 50 тис. т насіння соняшнику, яке турецькі підприємці можуть купити без сплати вивізного мита. 50 тис. т насіння соняшнику — це, по суті, два місяці роботи заводу «тисячника», — пояснюють в асоціації.
Нагадаємо, за даними Держмитниці, у 2021 році товарообіг між Україною та Туреччиною зріс на 52%, до $7,38 млрд. Україна експортувала до Туреччини товарів на $4,14 млрд, імпортувала на $3,23.Левова частина українського експорту за цей рік – метали та зернові. Це майже $2 млрд та $1 млрд відповідно. Натомість турки завозили до нас текстиль, продукцію машинобудування, пальне, цитрусові та овочі (частка турецьких помідорів на нашому ринку склала 16%).
Читайте до теми: Закон про внутрішню торгівлю – шанс для українських виробників уникнути тиску з боку торговельних мереж
Менеджер з розвитку бізнесу Maxigrain Олена Нероба на своїй сторінці у ФБ так прокоментувала дії керівництва України за результатами підписання Угоди про ЗВТ:
Українська гордість – соняшникова олія – дає кожен 7-й долар валютних надходжень до країни. Ми всі хвалимося тим, що майже кожна друга пляшка олії у будь-якій країні – родом з України. А китайські свинки люблять наш шрот, кукурудзу (не ГМО) та ячмінь. За 30 років Незалежності ми побудували величезну галузь з переробки олійних, інвестувавши сотні мільйонів у заводи, інфраструктуру, створивши робочі місця та стимулюючи все, що стояло поруч. Потужності з переробки олійних перевищують 24ммт. Так, ми нарощуємо виробництво насіння, сої та ріпаку. Так, українські фермери пройшли колосальний шлях. Так, потужності недозавантажені – ми вже не експортуємо весь ріпак і сою, ми навіть їх почали переробляти, створюючи ту саму заповітну додану вартість. Податки, інвестклімат, репутація – ось що нам дало залишене свого часу мито на експорт насіння», – пояснює Нероба.
За її словами, зменшення мита для Туреччини на закупівлю насіння – це удар по українським переробникам.
Ми обнулили 10% мито на 50 тис. т соняшникового насіння для Туреччини. На додачу до 6,5% на 100 тис. т для Євросоюзу (а чому Європі не 0?). Можливо, ми отримали замість 100 тис. т нульову ставку на зерно? Ні, тому що в Туреччині неврожай, нестача сировини і вони для всіх всеобнулили. Вони дбають про своїх борошномелів. Щоправда, до середини квітня такими темпами продовольча пшениця для експорту у нас закінчиться (залишилося 1,972ммт, крім планів на внутрішньо споживання), але всіх усе влаштовує», – ремствує на ситуацію Нероба.
Ми розуміємо: якщо з бюджету заберуть якусь частину надходжень у разі встановлення нульової ставки ПДВ, то виникає ризик недофінансування бюджету. Наскільки він великий і як це корелюється з економічними наслідками цього року загалом?
Я згоден з тим, що нульова ставка ПДВ стимулює будь-яку галузь. Але, з іншого боку, ми з вами розуміємо, що на це потрібні державні гроші, бо така підтримка здійснюється за рахунок інших галузей. Чи потрібна нульова ставка ПДВ в Україні? Я не переконаний в цьому», – заявив голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Впирається і ритейл – ще б пак. Директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко заявив, що проєкт зі зменшенням ПДВ складно реалізувати через брак фінансів і часу.
Країну, як і авіаносець на флоті – не вийде розвернути швидко. Так само з економікою і відповідним законопроєктом. Між задумом та його реалізацією існує велика прірва, тому що середній термін проходження законопроєкту, навіть за скороченою процедурою та позначеного президентом як невідкладний, становить 120 днів. Це означає, що коли навіть буде розроблено законопроєкт, а це мінімум два, а насправді до чотирьох місяців, прийнятий він буде лише у 2023 році», – заявив Дорошенко.
Читайте до теми: Продовольча безпека України, або гасіння пожежі без жодної стратегії
Натомість депутатський корпус впевнений у правильності цього кроку на всі 100%.
Якщо не знизимо зараз ставку ПДВ на харчі до нуля, то завтра і післязавтра втратимо в десять разів більше, ніж надходить сьогодні від сплати цього ПДВ виробниками харчів. Поданий нами законопроєкт – це гра в довгу перспективу. Наше головне завдання – довести до наших парламентарів, до нашого уряду, до президента необхідність ухвалення цього законопроєкту. Це є частина нашої великої спільної роботи», – резюмує секретар аграрного комітету, народний депутат «За майбутнє» Іван Чайківський.
Крок правильний, і не буде проблем із доходами в бюджет, каже економіст UkraineEconomic Outlook Михайло Кухар.
Я хочу нагадати, що минулого року прийнятий бюджет мав скласти у доходній частині 1,83 трлн грн. Однак завдяки високому інфляційному податку та низці інших чинників ми зібрали «зайві» 201 млрд грн. до бюджету. Парламент, бачачи фантастичне зростання доходів, сім разів за минулий рік засідав для перегляду планів витрат. Останній раз це було дев'ятого грудня. І навіть за 20 днів до Нового року, після засідання, бюджет все одно був перевиконаний на 70 млрд грн. Вони не змогли порахувати правильно витрати навіть на один місяць», – заявив Михайло Кухар.
Він повідомив, що створювати дірку в бюджеті на рівні 60-70 млрд грн, які знадобляться для перекриття витрат у разі зменшення ставки ПДВ до нуля – це макроекономічна катастрофа, однак 2022 рік знову стане роком перевиконання бюджету, і ці кошти можна витратити на компенсацію ПДВ.
Цього року в Нацбанку очікують показник інфляції на рівні 9 % (а реальний – 5,5%). Також я спішу вам повідомити, що загальна інфляція та загальний фон підвищення цін ну ніяк не вийде менше ніж 16 %. Це максимально оптимістичний прогноз. Тож оця різниця між реальними 16% і очікуваними 9 % дорівнює 7%. Якщо ці 7% помножити на 6 трлн грн очікуваного ВВП, то ми отримаємо додаткові 420 млрд грн за рахунок інфляційного податку. А 40 % від цієї суми – це фіскальний відсоток ВВП. Тобто бюджет отримає (за дуже обережними підрахунками) 100 додаткових млрд грн, які він зараз не планує. На підтвердження моїх слів можу навести факт – виконання бюджету за січень 2022 року перевиконано на 10 % (у річному вимірі – майже 100 млрд грн). Точного розрахунку за витратами бюджету на компенсацію зменшення ставки ПДВ ми не робили, на це потрібно трохи більше часу, однак аграріям є до чого апелювати, коли заходить мова про нестачу коштів на цю програму», – заявив Кухар.
Тож залишилося з'ясувати, чи має керівництво країни бачення, як залучити ресурси, щоб направити їх на системний розвиток АПК і підтримку виробників. Чи готові лобісти сировинних гігантів долучитися до представників переробної галузі, щоб відстоювати разом інтереси країни, а не лише свого "крайнього хутору". Адже, як показала практика, якщо дбати виключно про власні інтереси, врешті-решт програють всі. Доведено рекордним врожаєм зернових.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!