Агросектор і війна: що підготував уряд і парламент аграріям?
Агросектор і війна: що підготував уряд і парламент аграріям?

Агросектор вистояв в умовах військової агресії росії. АПК поступово оговтується і вчиться жити по-новому. Як допомагає та які кроки планує вжити надалі уряд, щоб допомогти аграріям? AgroPolit.com зібрав перелік найважливіших законопроектів та урядових ініціатив для  ринку.

 

Державна підтримка АПК – лише кошти міжнародних донорів

У бюджеті на 2023 рік немає коштів на державну підтримку агросектору. Це факт: в умовах жорсткого і обмеженого бюджету по іншому не буде. Тож розраховувати доведеться тільки на власні сили, а також – на міжнародну допомогу, яку можуть пустити (як і цього року) на держпрограми АПК. Аби узаконити донорські кошти на потреби агросектору, депутати запропонували прийняти законопроект № 8025. 

Законопроект передбачає:

  • залучення кредитів для будівництва експортної інфраструктури (ЖД-елеватори, авто, перевалки, мультимодальні комплекси та інше) – до 90% облікової ставки і до 50% тіла кредиту;
  • страхування таких експортних об’єктів та часткова компенсація страховикам у разі знищення від 40%;
  • закупівлю зерновозів, причепів та зернових контейнерів;
  • надання права ООН/ФАО бути організатором «мультимодальних перевезень» при експорті української агропродукції.

Читати до теми: Державна підтримка АПК за 2019-2021 роки

Зернові залишки і експорт із України

У семи областях України стартувала посівна озимої пшениці, жита, ячменю та ріпаку. За оцінками Мінагро, аграрії восени скоротять посівні площі зернових на 25-35%. Причина – питання збуту і експортних ринків відкриті. 

Нагадаємо, що за півроку з України експортували 12,5 млн т агропродукції (у минулому році – 26,4 млн т). Завдяки «зерновій угоді» морем вивезли 3,1 млн т – 134 судна доставило агропродукцію для країн Азії, Європи та Африки. Однак скільки часу ще будуть відчинені морські ворота? Відповіді немає, особливо, зважаючи на маніпулятивні заяви путіна. Цьогорічні зернові та олійні запаси України  оцінюються в 65–70 млн т (22 млн т минулорічні залишків та 38-43 млн т – цьогорічний врожай). Внутрішнє споживання – близько 20 млн т.

Читати до теми: Зернове перемир’я: наслідки та основні питання до підписаного договору у Стамбулі

Спрощення механізму бронювання аграріїв

Уряд змінив умови бронювання військовозобов’язаних – подовження терміну відстрочки від призову до двох місяців, на підставі обґрунтованого подання. Відповідні документи вже не потребують додаткового погодження Міноборони, якщо вони були надані.

Читати до теми: Як аграріям проводити бронювання та розбронювання своїх працівників для проведення польових робіт?

Уряд пролонгував пільгові кредити для аграріїв на півроку

Постановою КМУ № 916 від 29 липня 2022 року  пролонговано з 6 місяців до 12 місяців кредити за ставкою 0 % річних, які надавалися під посівну кампанію. У цілому за 2022-й рік 30 396 с/г товаровиробник отримали кредити на суму 57 млрд 174 млн грн. З них під посівну кампанію до 1 червня – на суму 38 млрд 551 млн грн.

Лідерами за обсягами кредитування за цей період є:

  • Київська (3 млрд 42 млн грн)
  • Вінницька (2 млрд 292 млн грн)
  • Чернігівська (1 млрд 682 млн грн)
  • Хмельницька (1 млрд 228 млн грн)
  • Кіровоградська (1 млрд 120 млн грн)
  • Сумська (1 млрд 105 млн грн) області

Державне регулювання пестицидами і агрохімікатами

Рада прийняла за основу законопроект № 4558 – про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами. За даними AgroPolit.com, завтра допрацьований законопроект винесуть на розгляд аграрного комітету і потім передадуть на фінальне голосування у сесійний зал.

Він передбачає:

  • спрощення вимог до маркування пестицидів і агрохімікатів;
  • спрощення процедури державної реєстрації препаратів (у тому числі за рахунок скасування державної санітарно-епідеміологічної експертизи плану державних випробувань пестицидів та необхідності його погодження з боку колишньої Санепідслужби);
  • скасування положень про спеціальні сировинні зони, призначені для вирощування продукції для дитячого і дієтичного харчування;
  • скасування обов’язковості страхування господарської діяльності у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;
  • приведення визначень термінів у відповідності до визначень, які передбачені законодавством ЄС

 

Оренда земельних ділянок сільськогосподарського призначення

Наприкінці серпня уряд вніс зміни до типового договору оренди землі та продовжив строк реалізації проекту щодо внесення до ДЗК відомостей про земельні ділянки. 

Паралельно депутати взялися за вирішення питання відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок с/г призначення, яка існувала до запровадження воєнного стану. Ідеться про законопроект № 7636.

Основні положення законопроєкту:

  • система оформлення права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення має застосовуватися у період дії воєнного стану лише тоді, коли Державний земельний кадастр не функціонує протягом 30 робочих днів;
  • землекористувачі, чиї права користування земельними ділянками с/г призначення зареєстровані районними військовими адміністраціями у відповідних Книгах реєстрації, зобов'язуються внести ці відомості про такі права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • відновлюється проведення земельних торгів з передачі у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності;

Більше про закон – за посиланням.

Набір аграрних законопроектів: державні землі, насінництво, зближення з ЄС

Аграрний комітет рекомендував депутатам прийняти ряд законопроектів.

Перший за вагою і довгоочікуваний законопроект  7558 – про використання державних земель. Ним пропонується перетворити держпідприємства з земельним банком понад 100 га на акціонерні товариства і давати право їм передавати частину земель в оренду на аукціонах. Решту земель здавати в оренду і кошти відправляти у бюджети громад! Нагадаємо, що у держвласності перебуває близько  750 тис. га землі. Вони не не використовуються для наукових досліджень і доходів від них теж немає.

Другий 3680-д – пропонує зменшення кількості експертних та реєстраційних процедур, скасувує більшість бюрократичних документів, встановлює чіткі строки для процедур експертизи сортів.

Третій (готується до другого читання) 4568 – «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами». Це один із проєвропейських законів. Він стосується безпечності матеріалів, що контактують з їжею (папір, картон, целюлоза, пластик, силікон).  

Четвертий 7641 – створення Фонду розвитку рибного господарства (у складі спецфонду Держбюджету). Кошти підуть на розвиток матеріально-технічного забезпечення, відтворення запасів біоресурсів, підвищення кваліфікації фахівців галузі, компенсацію витрат на капітальне будівництво, реконструкцію та модернізацію потужностей підприємств, що розвивають галузь.

Є ще цілий пакет євроінтеграційних законів – окремо розповімо про них. Наразі довкола них розгорнулася боротьба. Одна група ідейних урядово-депутатських прихильників хоче «обрізану» євроінтеграцію (відтак і законопроекти половинчасті). Інша – наполягає на повній.

Зрошення і меліорація

Нагадаємо, що уряд задав старт передачі меліоративних систем від Міндовкілля до сфери управління Мінагрополітики.

Відтепер Держрибагентство зможе працювати у напрямку:

  • відновлення та збільшення площ зрошуваних земель;
  • залучення інвестицій у реконструкцію та будівництво меліоративних систем;
  • стимулювання водокористувачів щодо створення організацій водокористувачів та державних операторів меліоративних систем;
  • побудови ефективної політики тарифоутворення на послуги зі зрошення та дренажу;
  • створення програм державної підтримки розвитку меліорації.

Читати до теми: Зрошення, меліорація та іригація — план проведення водної реформи в Україні

Паралельно у парламенті зареєстрований законопроект 7577 – про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної  інфраструктури меліоративних систем державної власності, або «Законопроект про Операторів».

Очікувані результати впровадження законопроекту:  

  • збільшення площ земель, на яких застосовується гідротехнічна меліорація (зрошення до 1 млн га, осушення на 0,5 млн га);
  • підвищення урожайності сільськогосподарських культур в 2-3 рази;
  • зменшення собівартості поливу та осушення сільськогосподарських угідь (на 10-20% від існуючого рівня);
  • забезпечення прозорості фінансово-господарської діяльності новостворених операторів державних меліоративних систем;
  •  зменшення експлуатаційних витрат на обслуговування державної меліоративної інфраструктури;
  • скорочення втрат води при транспортуванні та її відведенні;
  • мінімізація ризиків припинення подачі/відведення води під час вегетаційного сезону;
  • зростання валютної виручки від реалізації сільськогосподарської продукції на експорт і поліпшення платіжного балансу України;
  • збільшення кількості зайнятих та податкових надходжень на землях, що були меліоровані.

Читати до теми: Ринок землі в Україні: основні досягнення та провали за рік 

Ринок землі для юридичних осіб

Що робити із відкриттям ринку землі для юридичних осіб через рік? Всі притомні люди розуміють: в умовах війни ціна землі буде на дні. Хто забув – нагадаємо: з моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель – 33 188 грн. Це аналітичні дані роботи ринку землі, яку проводить на базі онлайн-мапи операцій купівлі-продажу земель України AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar). Як змінювалася ціна – дивіться на нашій онлайн-мапі. Тож питання: можливо, доцільніше відкласти введення в дію цієї частини земельного закону до моменту зняття військового стану? 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

18 вересня 2022
Аграрії намолотили 26 млн т зернових та зернобобових
Станом на середину вересня збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 6 млн 770 тис. га (61%) при врожайності 38,4 ц/га, намолочено...
15 вересня 2022
Україна наростила експорт та скоротила дефіцит торгівлі – Качка
В Україні скорочується дефіцит торгівлі товарами: за першу половину вересня наша держава експортувала продукції на $1,818 млрд та імпортувала на...
19 серпня 2022
Уряд надаватиме пільгові кредити аграріям під 0% ще пів року – Мінагрополітики
Аграрії зможуть на вигідних умовах отримувати нові кредити для забезпечення збору врожаю у межах програми «Доступні кредити 5-7-9»....

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...