Орендна плата та земельний податок – як сплачувати під час війни?

Земельний податок

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-Х від 15.03.2022 року передбачає особливості справляння податку під час дії воєнного стану.

Так, відповідно до пункту 69.14 вищезазначеного Закону, тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, варто зауважити, що Кабінет Міністрів України наразі не затвердив перелік таких територій.

Маємо лише Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 року, де визначені такі території, проте він не може використовуватися для потреб оподаткування. Тому наразі це питання не до кінця врегульоване з точки зору застосування передбачених законом пільг зі сплати за землю.

Разом з тим, пеня та штрафи не нараховуються для суб’єктів господарювання. Тому, теоретично, якщо переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України не буде, та внаслідок цього пізніше доведеться виконувати податкові зобов’язання – додаткових видатків зі сплати пені та штрафу не буде.

Відповідно до підпункту 69.1 Податкового Кодексу України визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, …, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платник податків має не пізніше 30 вересня 2022 року подати заяву про відсутність  можливості  виконувати податкові обов’язки, разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують таку неможливість до ДПС (Наказ Мінфіну від 29.07.2022 р. №225).

А відповідно до підпункту 129.9.7 визначено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Читати до теми: Ринок землі в Україні: основні досягнення та провали за рік 

Оренда приватних земель

Тут все дещо складніше. Договори оренди таких земель не зобов’язані укладатися відповідно до типових договорів, як це передбачено для державних та комунальних земель. Тому вони можуть передбачати різні спеціальні норми, що можуть регулювати орендні відносини у випадках настання форс-мажорних обставин, надзвичайних ситуацій тощо.

Але, якщо спеціальні норми в договорі оренди не передбачені, то необхідно користуватися загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Зазначимо, що 28 лютого 2022 року Торгово-Промислова Палата листом №2024/02.0-7.1 підтвердила, що військова агресія російської федерації проти України – це форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили).

Дія форс-мажорних обставин не звільняє сторону від обов’язків за договором, але є легітимною підставою для відстрочки виконання зобов’язань, та дає можливість не нести відповідальності за таке прострочення (штрафні санкції).

Отже, за оренду приватних земель сплачувати потрібно, але якщо через форс-мажорні обставини будуть порушені строки, то орендар не буде притягнутий до відповідальності, яка передбачена договором оренди чи законом.

Варто звернути увагу, що відповідно до ч.6 с.762 Цивільного кодексу України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Але орендар повинен бути готовий довести, що можливості користування у нього не було. Ймовірно орендодавець не буде готовий до такого розвитку подій, тому в більшості випадків, дана норма може бути застосована за рішенням суду.

Однак можна звернути увагу на підпункт 2 статті 286 Господарського кодексу України, де зазначено, що орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.

Схожа норма зазначена і в частині 4 статті 762 Цивільного кодексу України, де зазначено, що наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Ці дві вищезгадані норми дають можливість орендарю та орендодавцю домовитися про зміну умов договору на взаємовигідних умовах, враховуючи ситуацію в країні.

Висновки:

Законодавство, що регулює адміністрування плати за землю, досить складне та неоднозначне. Зокрема для впевненого застосування спрощених процедур відповідно до ЗУ №2130 не вистачає переліку відповідних територій затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Однак інші його норми щодо скасування пені та штрафів дають можливість орендарям та платникам земельного податку відчувати себе більше захищено.

І, незважаючи на окремі преференції та звільнення від плати за землю, надзвичайно приємно, що більшість орендарів (фізичних та юридичних осіб) продовжують сплачувати гроші до місцевих бюджетів та тим самим підтримувати місцеве самоврядування, яке переживає складні часи, як і вся країна та бізнес загалом.

Олександр Гнітецький, Олександр Придатко, експерти з просторового планування та управління природними ресурсами програми «U-LEAD з Європою»

Інна Святна, радниця з питань муніципальних фінансів та управління Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Вінницькій області

 Передрук із сайту decentralization.gov.ua