Як власники паїв сплачуватимуть мінімальне податкове зобов'язання на землю?

У 2023 року власники паїв або користувачі земельних ділянок будуть платити мінімальне податкове  зобов’язання (МПЗ) за свій пай. Якщо земельна ділянка не в офіційній оренді, тоді сплачувати МПЗ доведеться її власнику. У кого ж є офіційний договір оренди – за того сплачувати має орендар. Як це виглядатиме на практиці та які підводні камені є? Наразі власники паїв вимагають скасувати мінімальне податкове зобов'язання на час дії воєнного стану –  про це ідеться в петиції №22/169750-еп на сайті Президента України. AgroPolit.com зібрав думки влади та експертів щодо мінімального податкового забов’язання на землю.

Мінімальне податкове зобов'язання на гектар землі – що це таке?

Підстава – стягування мінімального податкового зобов'язання на гектар землі є дія  положення закону 1914-ІХ. Історію з його прийняттям читайте у матеріалові.  

Мінімальне податкове зобов’язання на землю – це той мінімум податків, який має сплатити агровиробник до бюджету з одного гектару землі. Воно являє собою різницю між загальною сумою сплачених визначених податків та 4% нормативно-грошової оцінки землі (з 2024 року – 5% НГО).  За поточний рік розрахунок сплата МПЗ відбудеться у 2023 році після здачі усіх річних декларацій та вирахування відповідної різниці», — розповідає AgroPolit.com співзасновник земельної агенції «Volodar» Володимир Нагорний.

У мінімальне податкове зобов’язання входить такі подаки:

1. податок на прибуток з реалізованої власної с/г продукції (для юросіб) і ПДФО і військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації с/г продукції (для ФОП);
2. ПДФО і військовий збір з:

• заробітної плати найманих працівників (які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах);
• з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок;
• з доходів, виплачених у вигляді дивідендів (для юр.осіб);
• єдиний податок;
• земельний податок;
• рентна плата за спеціальне використання води.

Дивитися інфографіку до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2020 рік: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата

Автор петиції про відміну впровадження сплати МПЗ з нового року Орищук Дмитро так коментує свою ініціативу:

В такий складний час для нашої країни коли селяни забезпечують наших військових та тимчасово переміщених осіб сільськогосподарською продукцією а деякі виживають за рахунок того що виростили на своїй землі.Прошу звернути на це увагу і поставитися з розумінням», — зазначив Орищук Дмитро, автор петиції.

Щодо розрахунку МПЗ і яка процедура нарахування, то тут законодавець виклав досить чітко і зрозуміло. Про неї розповів AgroPolit.com директор консалтингової компанії «Земельний Фонд України» Сергій Коновалов.

Так, відповідно до норм застосування рівень МПЗ буде розраховуватися для фіз- і юросіб в залежності від нормативної грошової оцінки (НДО) 1 га землі, її сумарної площі, а також числа місяців, в які земля використовується. Важливо, що в разі передачі землі в оренду МПЗ оплачує орендар, а не власник. МПЗ буде розраховуватися за підсумками звітного року. Тобто, в перший раз податкове зобов’язання планують застосувати в 2023 році за 2022 рік. Відповідно до формули розрахунку, в 2022 і 2023 роках МНО буде відповідати 4% від нормативної оцінки землі, а в наступні роки – 5%. Якщо для конкретної ділянки нормативна грошова оцінка не проводилась, то для нього застосовується показник НПЗ по області. У різних регіонах країни цей показник різниться, відповідно, різним буде і мінімальний рівень земельного податку», — каже Коновалов.

Volodar

Отримати консультацію досвідчених фахівців — захистити своє право власності на землю

Він також відмітив, що сьогодні у багатьох людей викликає обурення щодо великої різниці податку на землю з огляду на прийняті ОМС коефіцієнтами для відповідного нарахування.

«ФОП і юрособи повинні будуть самостійно розраховувати МПЗ і вписувати його в податкову декларацію за рік разом із загальною сумою сплачених зборів та різницею між цими значеннями.Якщо різниця вийде позитивної, то платник податків буде зобов’язаний збільшити на неї розмір відрахувань до бюджету (виходячи з форми госпдіяльності, сума буде додаватися до податку на прибуток підприємств, на єдиний податок (ФОП-єдинники) або на ПДФО (ФОП-загальносистемники). Фізособам МПЗ буде розраховувати контролюючий орган. До 1 липня року, наступного за звітним, він повинен відправити податкове повідомлення-рішення (ППР) на податкову адресу фізичної особи. Якщо в зазначений термін цього зроблено не буде, то фізособа звільняється від розрахунку мінімального зобов’язання», – пояснює у коментарі AgroPolit.com директор консалтингової компанії «Земельний Фонд України».

МЗП на землю – вивід сільгоспземлі оренди з тіньового обробітку

Експерти по різному оцінюють впровадження МПЗ на землю.

На думку співзасновника земельної агенції «Volodar» Володимира Нагорного, мінімальне податкове зобов’язання – досить доречний інструмент для виведення аграрного сектору з «тіні». Він називає два аргументи за.

По-перше – виробникам не буде сенсу приховувати оренду чи занижувати базу оподаткування. Особливо це стосується податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які сплачуються як з орендної плати так і заробітної плати працівників.   По-друге – для тих хто любить продати зерно за готівку, це гарний стимул реалізовувати вирощену продукцію з використанням безготівкових розрахунків. Причина банальна — для сплати податків, які потрібно буде платити щоб уникнути нарахування МПЗ, потрібні будуть офіційні надходження», — каже Нагорний.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

Його доповнює старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ КМУ, доктор економічних наук Андрій Мартин.

«В Україні близько 30% орендованих земель перебувають у «сірій» оренді – використовуються аграріями неофіційно, а розрахунок із власником паю відбувається готівкою чи у натуральній формі (наприклад, зерном). Це дозволяло таким «орендарям» економити на податках до місцевого бюджету. Із введенням МПЗ власнику паю, що офіційно не переданий в оренду, доведеться сплачувати в середньому 1,5 тис грн у бюджет громади, тобто за середньостатистичний пай потрібно буде викласти близько 6 тис грн. Для орендодавців та орендарів, які чесно сплачують податки, нічого не зміниться – введення МПЗ не повинно призвести до збільшення їх податкових зобов’язань», — пояснює експерт.

МПЗ на землю — слід скасувати, або відкласти запуск

Його підтримує економіст Даниїл Монін.

Нерозумно в умовах війни збільшувати податки. Особливо – на фермерів уп'ятеро. Маяючи проблем з експортом сільгосппродукції, дефіцит грошей в середині країни та  підвищення цін на пальне, ми можемо ми можемо приректи виробників сільгосппродукції на негативні результати. Як на мене, фермерів взагалі треба звільнити від податків.  Я вважаю, що МПЗ не повинно бути взагалі. Це принципово неправильний підхід виводити з «тіні»,  шляхом збільшення податку на гектар... Альтернативою може бути «пряник» для 4-ї групи, де загальний обсяг 4-ї групи залежить від кількості людей, які офіційно працюють. Тоді б агрохолдинги пішли на загальну систему оподаткування з мільярдними оборотами. А ті, хто в «тіні», були б обмежені в оборотах», —гооврить він.

Читати до теми: Земельні зміни у «військовий закон»

Наслідки впровадження МПЗ з наступного року будуть катастрофічні не тільки для юросіб, а й для звичайних власників паїв, вважає Коновалов:

З 2023 року власникам та орендарям земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, почнуть розраховувати «мінімальне податкове зобов’язання». На нашу думку, з огляду на активні бойові дії майже по всій території України таке нарахування є недоречним і підлягає відтермінуванню щодо його впровадження, навіть якщо військові дії припиняться найближчим часом. Адже МПЗ це – сума, яку землекористувач повинен буде заплатити в бюджет в будь-якому випадку і незалежно від того, чи провадив він господарську діяльність на ділянці, вирощував і продавав продукцію, і, відповідно, чи платив пов’язані з обробкою землі податки, чи на даній ділянці велись активні бойові дії і відповідно, її ніхто не обробляв і вона ще тривалий термін буде не придатна до використання. Наразі КМУ скасував оподаткування ділянок, на яких проводилися або проводяться бойові дії»».

Голова громадської спілки «Асоціація фермерів та приватних землевласників Житомирської області» Леонід Корейба теж проти запуску МПЗ. Він вважає не правильним  твердження про велику частку паїв у, так званій, сірій оренді (не зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

«Мені відомо небагато випадків сплати орендної плати «натурою». Якраз навпаки, між орендарями спостерігається конкуренція щодо збільшення земельного банку. За таких умов саме орендарі зацікавлені у належному оформленні договорів оренди та обов’язковій їх реєстрації. Наприклад, в межах одного старостинського округу громади може знаходитися до 15 різних орендарів, які постійно моніторять ситуацію щодо заключення нових  договорів оренди та намагаються першими їх оформити на «вільні» ділянки, на які закінчився термін оренди в іншого орендаря. Крім того, орендарі також за свої кошти замовляють землевпорядну документацію на невитребувані ділянки для отримання кадастрових номерів та з метою заключення договорів оренди з сільською (селищною) радою. Також, самі власники паїв зацікавлені саме в оформленні договору належним чином та не прагнуть до натуральної форми розрахунку, яка була основною декілька десятків років тому при користуванні паями. Отже, процес належного оформлення договорів та їх реєстрації до війни був досить активним. Відтак доцільність запровадження МПЗ не можливо визначити опираючись лише на існування «сірої» оренди», — вважає він.

Читати до теми: Військові втрати агросектору – російська агресія завдала непрямих збитків у $34,25 млрд

Леонід Корейба порахував розмір МПЗ на гектар, враховуючи формулу вказану у ст.381 Податкового кодексу.

При НГО земельної ділянки 25 тис. (дана НГО є характерною наприклад для Радомишльської громади, де середній розмір паю 2 га) МПЗ буде 1250 грн на рік. На землях кращої якості, де грошова оцінка набагато вища (наприклад в межах громади Ружинського району Житомирської області за 2 га – 70000 грн), МПЗ становитиме 3500 грн в рік з одної ділянки. Якщо враховувати 8 % орендну плату, то МПЗ є, навіть, меншим. У розрахунку на весь земельний орендний банк певного орендаря в межах одного старостинського округу (наприклад, в межах Житомирської області 200/800 га) дана сума рівна 250 тис – 1 млн. грн або на землях кращої якості 700 тис – 2 млн. 800 тис. За умов чорноземної зони України цифри будуть ще більшими. Для наповнення бюджету це значні кошти, враховуючи площу пайових земель та кількість старостинських округів і громад. Проте перед запровадженням такого податку необхідна налагоджена державна підтримка цілої системи заходів. Куди входить підтримка фермерів, страхування збитків аграріїв, грошове заохочення впровадження заходів збереження довкілля при господарюванні та інші методи, якими користуються країни ЄС. Фінансова складова існування агроформувань зачіпає також неменш важливий момент – перехід переважної частини земельного банку в «одні руки» та перевагу агроходлингів. Тому, на мою думку, просто говорити відокремлено про доцільність впровадження МПЗ без низки інших нормативних вимог є неприпустимо», — підсумовує він.

Читати до теми: Орендна плата та земельний податок – як сплачувати під час війни?

Загальну картину по розміру податку по Україні дає у ексклюзивному блозі на AgroPolit.com директор Центру професійних бухгалтерів Володимир Метелеця.

Наприклад, МПЗ з земельної ділянки в 4 га при НГО 1 га 28 тис. грн становитиме 4480 грн. Але сплаті підлягатиме лише сума перевищення МПЗ над сумою податків, сплачених власниками або користувачами сільгоспугідь (податок на прибуток, єдиний податок, ПДФО і ВЗ із заробітної плати працівників, ПДФО і ВЗ із орендної плати пайовикам, земельний податок, рента за спецводокористування, 20% плати за землю і орендної плати за землю юросіб)... Якщо, наприклад, підприємство здійснює обробіток 2 тис. га сільськогосподарських угідь, права користування якими зареєстровані згідно чинного законодавства. НГО 28 тис. грн – мінімальне податкове зобов’язання на землю складе 2.24 млн грн. За 2022 рік було сплачено єдиного податку 4-ї групи 570 тис. грн, ПДФО і ВЗ по працівниках 235 тис. грн, ПДФО і ВЗ по ЦПД – 185 тис. грн, ПДФО і ВЗ по орендній платі за землю комунальної власності (20‰) 48 тис. грн. Позитивна різниця 102 тис. грн підлягає сплаті в бюджет в строки, визначені Податковим кодексом. Наприклад єдинник 4-ї групи сплачуватиме цю суму поквартально в пропорції: 10, 10, 50 і 30%», – розповідає він.

На його думку, в існуючому вигляді механізм мінімального податкового зобов’язання на землю не можна запроваджувати, бо він передбачає зменшення суми МПЗ на суму сплачених податків. «Сільгосптоваровиробники сплачують ПДВ, ЄСВ, податки на нерухомість і транспорт, екологічний податок та інші. Ці суми не будуть зменшувати величину мінімального податкового зобов’язання, так само і 80% плати за землю і орендної плати за землю юросіб. Крім того, суми позитивної різниці МПЗ, наприклад, сплачені у 2023 році, не зменшуватимуть суму мінімального податкового зобов’язання, розраховану у 2024 році. Хоча для цілей штрафів ця позитивна різниця МПЗ на землю вважається податковим зобов'язанням і за її неправильне визначення з відтермінуванням на рік передбачені штрафи», — додає він.

Володимир Метелеця оцінив економічний ефект від запуску МПЗ у 2023 році:

Якщо допустити, що в тіньовому обороті в період воєнного стану залишається 10 млн га сільгоспугідь, а інші тимчасово непридатні, засмічені внаслідок бойових дій, і від кожного гектару очікуються 1120 грн МПЗ-надходжень, то вже в 2023 році бюджет має отримати 11,2 млрд грн».

Нразі у парламенті наразі немає ініціатив щодо відтермінування МПЗ. А саме  питання відкладення сплати МПЗ є політичним і воно виникне. На думку старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ КМУ, доктор економічних наук Андрія Мартина, в умовах війни новий податок однозначно викличе обурення у частини власників паїв, яким відтепер доведеться його сплачувати. Як бути? Повністю відміняти МПЗ він не радить, але  він радить уряду на рік перенести запуск МПЗ.