Аграрні закони 2022-2023 – земля, валютна виручка, євроінтеграція

Парламент прийняв за 2022 рік чимало цікавих аграрних законів, а депутати підготували на цей рік до розгляду багато важливих. AgroPolit.com вибрав вісім найважливіших аграрних законів минулого року і высым законопроектів, які на порядку дня.

Найважливіші закони для агросектору 2022 року

Перший – закон України № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану».

Ним передбачено спрощенням набуття прав користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в умовах воєнного стану з метою їх раціонального використання у 2022 році для ведення товарного сльськогосподарського виробництва та забезпечення продовольчої безпеки України.

Детально про всі положення законопроекту і основні питання до трактування викладених у ньому норм дивіться у презентації за посиланням посиланням.

Читати до теми: Аграрні закони в умовах війни: продовольча безпека, земля, рейдерство, зрошення

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

Другий – закон України № 2247-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану». Він спрощує передачу в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності – насамперед для розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій, об’єктів критичної інфраструктури та розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб.

Читати до теми: Реєстрація договір оренди земельної ділянки – в орендарів паїв залишилося три місяці

Третій – закон України № 2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель». Передбачає перехід від запровадженого в умовах воєнного стану тимчасового порядку передачі в користування (оренду) сільськогосподарських земель, коли не функціонували Державний земельний кадастр і Державний реєстр речових прав та не проводилися електронні земельні аукціони, до довоєнного прозорого порядку такої передачі.

Документом передбачається, зокрема:

• відновити проведення земельних торгів з передачі у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності;
• відновити реєстрацію прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка була зупинена через війну і зупинення Державного земельного кадастру;
•  встановити, що громадяни та юридичні особи, які одержали право постійного користування земельними ділянками державної та комунальної власності, але відповідно до Земельного кодексу України не можуть бути суб’єктами такого права, можуть викупити такі земельні ділянки із розстроченням платежу або отримати їх в оренду із визначеними умовами таких договорів;
•  дозволити в умовах воєнного стану безоплатну приватизацію земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, які перебувають у приватній власності, і земельних ділянок, які передані громадянам у користування до набрання чинності Земельним кодексом України;
• закріпити права розміщення об’єктів виробництва біометану у складі сільськогосподарських комплексів, на земельних ділянках сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення;
•  скасувати інститут втрат сільськогосподарського призначення, які відшкодовуються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
• врегулювати питання внесення до Державного земельного кадастру відомостей про якісні характеристики угідь, заходи щодо охорони земель і ґрунтів, обмеження у використанні земель на підставі документації із землеустрою в галузі охорони земель;
•  закріпити на рівні закону право АТ «Укрзалізниця» здійснювати будівництво на земельних ділянках, які перебувають у неї у постійному користуванні, не лише за власні, а й за залучені кошти;
•  внести зміни до законів України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо створення та функціонування картографо-геодезичного фонду України.

Читати до теми: Як власники паїв сплачуватимуть мінімальне податкове зобов'язання на землю?
 

Четвертий – закон №4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами», який парламент проголосував 3 листопада 2022 року. Законопроект спрямований на комплексне врегулювання вимог до безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами та спрямований на забезпечення захисту здоров’я громадян та інтересів споживачів відповідно до вимог ЄС.

Читати до теми: Держпродспоживслужба: агроекспорт України – основні досягнення 2022 року

П’ятий – закон 2775-ІХ (реєстраційний 4558) «Про пестициди».

Головне – фальсифіковані пестициди і добрива буде дозволено вилучати, утилізувати, знищувати та знешкоджувати.

Ключові положення:

• змінюються вимоги до упаковки і маркування пестицидів і добрив. Вони повинні будуть бути такими, щоб мінімізувати ймовірність їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, лікарський засіб та корм. Це європейська вимога, яка тепер захищатиме інтереси українських споживачів;
• буде остаточно впроваджено електронний реєстр пестицидів і добрив. Це зручно для користувачів і не так витратно, як постійний друк сотень сторінок паперового переліку пестицидів. Простіше кажучи – Закон забезпечує турботу і про довкілля, і про бюджет Міндовкілля;
• скасовується регулювання «спеціальних сировинних зон». Це теж добре, оскільки останні 27 років (починаючи з моменту появи такого регулювання у Законі «Про пестициди і агрохімікати») статус «спеціальної сировинної зони» отримало лише близько десятка «щасливчиків». Для тих, хто намагався потрапити у їх число – ця норма була потенційним джерелом корупції. Але всім зрозуміло, що вирощування продукції рослинництва на полі із «табличкою» про те, що це спеціальна сировинна зона, – насправді ніякої безпечності кінцевої харчової продукції споживачам не гарантувала;
• фізичні особи не зможуть «тягати» через кордон по пару «відер» або «мішечків» пестициду начебто для «власного користування». Вводиться пряма заборона робити це. Фізичні особи відтепер будуть мати доступ виключно до тих пестицидів і добрив, що пройшли державну реєстрацію в Україні і які законно розміщено на українському ринку; 

Читати до теми: Агросектор – стратегія виживання 

Шостий – закон 2800-IX (реєстр. №6480) «Про географічні назви».

Зазначений Закон імплементує в національне законодавство Регламент ЄС № 2019/787 і створює належні правові основи для розвитку в Україні сучасної правової бази в частині визначення особливості підготовки до реєстрації, використання та захисту географічних зазначень спиртних напоїв, а також контролю в цій сфері, закріплює правову охорону географічних зазначень спиртних напоїв.

Законом пропонується, зокрема:

•  визначення «спиртний напій», класифікацію спиртних напоїв та загальні вимоги до них;
• встановлення єдиних правил визначення, опису, представлення і маркування спиртних напоїв;
• більш сучасні вимоги до спирту етилового та дистилятів, які використовуються для виробництва всіх спиртних напоїв;
• визначити коло суб’єктів, які мають право на реєстрацію географічного зазначення спиртного напою;
• встановити процедуру погодження специфікації спиртного напою – основу для виробництва спиртних напоїв з географічними зазначеннями;
• запровадити систему контролю щодо географічних зазначень спиртних напоїв та встановлено відповідальність за порушення в цій сфері.

Сьомий – закон України 2079-IX «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Ним передбачена процедура утворення організацій водокористувачів для ефективного проведення гідротехнічної меліорації на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що включені до території обслуговування організації.

У рамках реалізації Закону створено дві організації водокористувачів: перша – на  Черкащині, друга – на Одещині.

Восьмий – закон України 2763-IX (реєстраційний номер — №3680-д) «Про внесення змін до законів України «Про охорону прав на сорти рослин» та  «Про насіння і садивний матеріал». Він спрощує доступ аграріям до найновіших сортів рослин. Документ спрощує реєстрацію сучасних сортів кукурдзи, соняшника, сої, лохини до міжнародних стандарів.

Читати до теми: Земельні зміни у «військовий закон»
 

Аграрні законопроекти – що потрібно прийняти 2023 року

Перший – законопроект № 8149 «Про об’єднання сільськогосподарських товаровиробників». Мета: імплементація євроінтеграційного законодавства України в аграрному секторі, впровадження механізмів господарського саморегулювання діяльності з виробництва та переробки с/г продукції.

Ключові положення:

• визначення правових та організаційних засад визнання державою об’єднань сільськогосподарських товаровиробників (організацій виробників, асоціацій організацій виробників та міжгалузевих організацій) та надання таким організаціям статусу репрезентативних;
• впровадження для організацій із репрезентативним статусом додаткових прав делегування окремих повноважень центральних органів виконавчої влади з регулювання сільськогосподарської діяльності;
• державний нагляд (контроль) за об’єднаннями сільськогосподарських товаровиробників;
• розвиток міжнародного співробітництва, а саме: щодо можливості вступу об’єднань сільськогосподарських товаровиробників до міжнародних (транснаціональних) організацій виробників, їх асоціацій та міжгалузевих організацій та до визнання об’єднання сільськогосподарських товаровиробників, членами яких є нерезиденти.

 Читати до теми: Курс на Європу – що робить парламент для лобіювання інтересів агросектору?

Другий – законопроект № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки».

Третій – закон № 8119 «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства». Проектом пропонується створити нові правові та організаційні засади залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства України для аквакультури та експлуатації водних об’єктів у спеціальних товарних рибних господарствах.

Об’єктами залучення інвестицій у розвиток аквакультури проектом визначаються частини рибогосподарських водних об'єктів, акваторія (водний простір) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторії (водного простору) виключної (морської) економічної зони України та прибережні захисні смуги, що надаються інвестору в користування (оренду) на підставі договору про здійснення інвестицій у розвиток аквакультури.

Читати до теми: Зелена угода Європи, або основи Green Deal: що принесе агросектору України курс на екологічність

Четвертий – законопроект №8166-Д «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур». Він стосується повернення валютної виручки при експорті агропродукції. Документ дає право легальному агробізнесу експортувати без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту. 

П’ятий – законопроект №7588 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки». Всі землі від держустанов будуть передані під контроль Кабміну в особі Фонду держмайна, який і здаватиме державні землі у оренду на 7 років.

Шостий – №8051 «Про державну підтримку с/г товаровиробників». Документом запроваджуються дотації на часткову оплату придбання матеріалів, обладнання, робіт та послуг для сільгоспвиробництва. Передбачене фінансування виробників овочів та фруктів з метою реконструкції холодильників для їх зберігання, будівництва лабораторних комплексів та виробничих приміщень, також держпідтримка передбачена для модернізації системи опалення.

Читати до теми: Нульова ставка ПДВ на харчову продукцію – як правильно це зробити в Україні?

Сьомий – законопроєкт №7577 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».

Як ідеться у пояснювальній записці, на сьогодні всі наявні об’єкти інженерної інфраструктури державних меліоративних  систем як у зоні зрошення, так і у зоні осушення, зношені більш ніж на 85%. Вони майже повністю відпрацювали строк експлуатації – уже не тільки нормативний, а й фізичний та є морально застарілими.

Структура управління та утримання цих систем перебували на бюджетному фінансуванні, що не дозволяє залучати зовнішні інвестиції у їх модернізацію та розвиток.

Єдиний механізм вирішення цієї проблеми такий: змінити систему управління меліоративними системами, створивши спеціалізовані юридичні особи (Оператори) зі статусом державного некомерційного підприємства. Такий підхід дає можливість не лише залучати фінансові ресурси на розбудову та оновлення інфраструктури, а й створити ефективну систему для управління діяльністю Операторів. Так, їх прозора діяльність та фінансування гарантуватиметься через запровадження наглядових рад, куди входитимуть представники держави, водокористувачів та незалежні члени.

Одним із принципів створення операторів буде збереження цілісності меліоративної інфраструктури та врахування фізико-географічних умов території України.

Восьмий – законопроект про спрощення посвідчення прав на невеликі сільськогосподарські ділянки. Його задача – прибрати дороговартісні перевірки для власників щодо невеличних ділянок для садівництва та особистого селянського господарства у населених пунктах. Найближчим часом буде розблоковане дооформлення земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, за механізмом безоплатної приватизації. На час війни парламент заборонив безоплатну приватизацію державної та комунальної землі (і це, на мою думку, дуже правильно), але власники житлових і садових будинків повинні отримати можливість доприватизувати землю під своїм майном.