ТОП-3 точок інвестиційного росту агросектору на Херсонщині

Якби серед українців проводилось опитування, з чим у них асоціюється Херсонська область, здогадуюсь, що більшість назвали б «помідори», «кавуни», «кордон із Кримом» і «море». Принаймні з десяток опитаних мною людей саме так і відповіли. Зрозуміло, що це опитування було б далеко не ретроспективним – асоціативний ряд із нашою областю набагато більший.

Але мова не про це. Досить показово, що в числі перших асоціацій стоять сільськогосподарські культури. І хоча Херсонщину прийнято називати зоною ризикованого землеробства, нашими результатами у сільському господарстві похвалитися може далеко не кожна область. Лише минулого року вона посіла перше місце з вирощування овочів, та увійшла в трійку лідерів з валового збору урожаю – 709,8 тис. тонн та урожайності – 265 ц/га (по Україні – 178 ц/га).

В цьому сенсі я виділив три точки інвестиційного росту сільського господарства в області:

Плодоовочівництво

Український агросектор відомий переважно зерновими та олійними культурами. Поза увагою часто незаслужено лишається плодоовочева група. І хоча її вирощування досить трудомістке, вона – одна з найбільш рентабельних. Українські виробники часто зосереджені на вирощуванні традиційної «борщової» групи овочевих культур: капусти, моркви, столових буряків та цибулі. І в цьому велика перспектива для інвестора – чимало ніш лишається відкритими. Навіть, хоч яким це здається дивним, — великі перспективи у вирощуванні помідорів. Маючи всі природно-кліматичні умови для вирощування томатів, у світі ми займаємо лише 14-те місце з вирощування цього продукту. Італійці їх вирощують учетверо більше. Поодинокі підприємства займаються виробництвом томатного соку.

Херсонська область має той потенціал у вирощуванні плодоовочевої продукції, якого не має жоден інший регіон України. Недарма саме в нашій області на початку літа стартував новий проект «Сприяння виходу українських МСП плодоовочевого сектору на світовий і внутрішній ринки і включення їх у ланцюги доданої вартості». Адже продукція, яка вирощується в Херсонській області, дійсно є конкурентоспроможною і по праву повинна зайняти значне місце на європейському ринку. Якщо говорити мовою цифр, то схожий проект у минулому давав добрий результат: на один вкладений долар інвестицій господарство отримувало три долари.

Зрошення

Херсонщина – унікальний регіон за своїми природно-кліматичними умовами, які дозволяють «знімати» по два урожаї на рік. Вже не перший рік це доводять на практиці сучасні підприємства Новотроїцького району. Головна умова – відновлення зрошення. Зважаючи на ярлик «ризикованого регіону», на відміну від областей Центральної чи Західної частини України, південь має вільні для оренди землі. Сюди – пряма дорога для інвестора.
Як відомо, зараз уряд веде переговори зі Світовим банком щодо надання кредитної лінії на відновлення зрошення в Херсонській, Запорізькій та Одеській областях. Серед наших сусідів саме на Херсонщині найкраще збереглись внутрішньогосподарські зрошувальні системи. Більше того – ми плануємо збільшити кількість земель під зрошення ще на 300 тис. га. В даний час під зрошенням знаходяться 200 тис. га земель. 

Аграрна переробка

Схоже, тільки лінивий не говорив про те, що українська економіка сировинна і майже не виробляє продукцію з високою доданою вартістю. Зазвичай у цьому контексті натякають на сільське господарство. Колишній міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко під час однієї з поїздок до Ізраїлю сказав, що 40% ізраїльського хліба випікається з українського зерна. І в цьому наша трагедія. Ми можемо виростити, а довести до розуму часто не здатні. Тому на часі створення підприємств із переробки агропродукції. Благо — в області для цього є потужна база.

Продати томати за «5 копійок», щоб потім за кордоном їх упакували й реалізували за «10 копійок» – не вихід для економіки, яка хоче вирватись із сировинної пастки. Нещодавно відвідав підприємство DunapackTavria у Цюрупинському районі, яке спеціалізується на виробництві гофротари для сільського господарства, виноробства та харчової промисловості. Виявляється, можемо, якщо хочемо. Продукція заводу переважно поставляється в країни ЄС або служить для упаковки українських товарів, які експортують. Підприємство «виросло» в чистому полі біля Олешок, сума інвестицій склала 40 млн євро.

В області є потужності Херсонського бавовняного заводу та низка схожих активів – вони можуть стати основою переробних підприємств. Обласна влада готова максимально в цьому сприяти. Власне, як із дерегуляцією та усуненням бюрократичних перепон для інвесторів. Вже зараз активно взялись за митницю. Тому запрошуємо всіх інвесторів — іноземних та внутрішніх — welcome to Kherson!