Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Звичайно, йшлося про земельну реформу. Ви ж пам’ятаєте, що в нас діє мораторій на продаж землі. Сім мільйонів українців не можуть розпоряджатися власним майном. Не можуть утворювати фермерські господарства, бо не здатні взяти кредит на техніку чи засів у банку під заставу землі.
В держави є план щодо запуску ринку землі. Передбачено захисні механізми для власників землі, які зараз не отримують справедливої винагороди за оренду землі. Писала про це тут.
У нинішній ситуації зацікавлені в першу чергу агрохолдинги. Вони, звісно, не є вселенським злом, бо дають експортну виручку, продовжують розвивати аграрний бізнес тощо. Та є одне але. Навіть два. Права мільйонів українців порушено. Ситуація депресивної безвиході в селах, тобто на третині площі держави, консервується. Так, звичайно, не всі у селах хочуть працювати, ставати фермерами і т.д. Але той, хто хоче, – не має можливості. І якщо навколо більшість виїжджає, або спивається, то це впливає на всіх. Тут до ворожки не треба йти і теорії розбитих вікон знати не потрібно.
Якщо ринок землі запуститься, як планувалось, з’явиться малий бізнес у селах. Хтось буде вирощувати малину для йогуртів, хтось – виробляти сири, і це не буде загрожувати великим агрохолдингам. Ніхто з дрібних фермерів не буде конкурувати з ними на їхньому високотехнологічному полі.
Ще трохи про гроші, яких завжди не вистачає. Можу неточно наводити цифри, але близько 900 тис. га землі перебуває у власності держпідприємств. 400 тис. га – у аграрних держпідприємств (колишні колгоспи, радгоспи тощо) і близько 500 тис. га – в НААН. Із гектару платиться податок в 1% оціночної вартості, що становить близько 290 грн. Комерсанти – 5%. Навіть якщо уявити, що ці 4% не йдуть у кишеню тому, хто розпоряджається цими землями (а контроль наразі такий, що ці землі частенько здаються нелегально в оренду тим же агрохолдингам), а просто недоотримуються бюджетом, то це колосальна сума 290 грн Х 4 Х 900 = 1, 44 млрд грн на рік.
Ще про гроші, популізм і захисників матінки-землі, яку не можна продавати. «Сьогодні вартість оренди за офіційними даними складає 727,6 грн за га на рік. За курсом НБУ – 30$. Середній пай – 4 га. Тобто, за рік селянин отримує менше 3 тисяч гривен. Це пенсія за 2 місяці. Якщо він отримає навіть грабіжницьку ціну землі $1 тис. з 1 га, то це вартість його оренди за 33 роки, отримана відразу. Як бачимо, захисники надійно захистили народ від грошей».
Звичайно, запустити ринок землі – непросто. Люди не довіряють державі, бояться, що втратять навіть ті копійки, які мають зараз. Але консервування ситуації не принесе додаткових грошей ані в бюджет, ані семи мільйонам наших громадян. Хоча насправді їх уже менше. 15 років тому, коли роздавали землю, 60% з них були пенсіонерами.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!