Податкове питання: як зберегти спецрежим ПДВ та наповнити бюджет

Весь 2016 рік аграрії вели переговори з урядом і Верховною Радою щодо майбутнього скасування спеціального режиму ПДВ у 2017 році. Проблема стоїть гостро, тому що часткове скасування пільг по ПДВ у поточному році не найкращим чином позначилася на сферах сільського господарства, орієнтованих на внутрішній ринок.

Тваринництво: що далі?

Для експортно-орієнтованого рослинництва скасування пільг з ПДВ було компенсоване відновленням відшкодування цього податку при експорті зернових і технічних культур. Наша статистика показує, що відбулося скорочення розриву між цінами закупівлі зерна на внутрішньому ринку й цінами експорту. Зерновики почали продавати свою продукцію дорожче, і це повністю компенсувало їм втрати від скасування спецрежиму.

Тим часом тваринництво отримує подвійний удар. Зернові й технічні культури є кормами, а корми становлять приблизно 60% собівартості тваринницької продукції. Таким чином вищезгадане зростання цін на зерно на внутрішньому ринку призводить до зростання видаткових статей в балансах тваринників. Фактично, подорожчання кормів на 10% означає зростання собівартості тваринницької продукції на 6% причому у валюті, а не в гривні, тому що ціна кормів прив'язана до цін міжнародного ринку. На додаток до цього вони втрачають спецрежим. Оскільки м'ясо-молочна продукція продається переважно на внутрішньому ринку, тваринники не мають такого компенсатора у вигляді відшкодування ПДВ при експорті, як зерновики.

За нашими розрахунками, у разі скасування спецрежиму ПДВ у 2017 році тільки одна тваринницька галузь зазнає приблизні втрати в 7,5 млрд грн у цінах 2015 року з урахуванням подорожчання кормів. При цьому всі орієнтовані на внутрішній ринок галузі зазнають серйозних труднощів через падіння платоспроможного попиту. Динаміка зростання цін на продукцію тваринництва і овочівництва відстає навіть від загальних темпів інфляції.

Відповідно, ми спостерігаємо прискорення падіння виробництва у тваринництві по всіх позиціях - свинина, яловичина, молоко. Найбільш яскраво виглядають цифри по виробництву яєць, яке за 9 місяців впало на 11%, поголів'я корів і свиней скоротилося на 4%. Природно, повне скасування спецрежиму тільки посилить проблеми - різко скоротиться виробництво аж до повного зникнення відповідних сфер діяльності, що призведе до значного зростання цін.

Бюджет: очікування і реальність

Уряд бачить цю проблему і пропонує надати аграріям пряму підтримку. Озвучена сума запланованих бюджетних витрат у 5,5 млрд грн. Але в проекті бюджету закладено лише 2,2 млрд грн в основному фонді, і ще 1,5 млрд грн - у спеціальному фонді. Решта – фінансування роботи центральних органів влади.

За даними Рахункової палати України, програми прямої підтримки аграріїв у попередні роки не те що зі спецфонду, але навіть із основного фонду фінансувалися максимум на 30%. Тому замість обіцяних 5,5 млрд грн в реальності існують лише 2,2 млрд грн і хиткі шанси аграріїв їх отримати.

До того ж упровадження прямої підтримки галузі поставить питання адміністрування цього механізму. Перевага спецрежиму в тому, що він працює автоматично. Немає ніякого чиновника, який перевіряє і розподіляє кошти, тому немає і корупції.

Що пропонується?

Що можна запропонувати в ситуації, що склалася? Робоча група, яка влітку збиралася з цього питання, бачить три реальних сценарії подальшого розвитку подій: збереження спецрежиму ПДВ для тваринників, садоводів, овочівників, цукровиків і виноградарів, зниження ставки ПДВ на окремі продукти харчування або повне скасування спецрежиму ПДВ без зниження ставки.

На нашу думку, – і це визнало Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) – саме  збереження спецрежиму для окремих галузей є найбільш оптимальним заходом, який дозволить завдати мінімальної шкоди аграрній сфері.

За розрахунком МЕРТ, у разі збереження спецрежиму для згаданих галузей бюджет недоотримає приблизно 5,5 млрд грн. Виникає необхідність закрити цю дірку. Тут приходить на допомогу пропозиція, яку ми розробили з експертами з інших асоціацій, - введення мінімального соціального податкового зобов'язання з гектара (МСПЗ) і підвищення нижньої ставки податку на землю. Ці пропозиції в комплексі зі збереженням пільги з ПДВ для орієнтованих на внутрішній ринок галузей містяться в законопроекті №5225.

Що дасть мінімальне соціальне податкове зобов'язання з гектара?

Суть МСПЗ дуже проста: на кожен гектар повинно бути мінімальне податкове навантаження з єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб (ЄСВ і ПДФО). Тобто фермер у перерахунку на один гектар повинен сплатити визначену суму цих податків.

Якщо скласти ПДФО, який зараз повинен сплачуватися з орендної плати за землю, а також ПДФО та ЄСВ, які повинні сплачуватися із зарплати працівників агропідприємств, реальне податкове навантаження на гектар становить не менше 800-1000 грн. Ми ж пропонуємо встановити мінімум в 500 грн. Значить, переважна більшість підприємств, що працюють легально, нічого не муситимуть доплачувати на відміну від тих, хто працює нелегально, або тих, хто вдає, що не здає свою землю в оренду.

У законопроекті передбачено для кожного пайовика 1 га, який не підпадає під дію закону. Це максимальна площа, яку 1 людина здатна обробити самостійно. Тобто, якщо у мене є 4 га, то МСПЗ я буду платити з 3 га.

Що стосується ставки податку на землю, то зараз, на жаль, іноді вона становить всього 0,1% від нормативної грошової оцінки землі. Це близько 26 грн на рік з гектара - трохи більше, ніж витрати на адміністрування цього податку. Ми пропонуємо цей відсоток підняти до 0,6%, тобто до мінімум 156 грн з 1 га.

Впровадження МСПЗ і підвищення нижньої межі податку на землю до 0,6% дадуть додаткові надходження до консолідованого бюджету близько 7 млрд грн. Так ми збалансуємо недоотримані доходи бюджету і виводимо з тіні тих, хто нелегально працював на землі. Однак у зв'язку з узятим Україною зобов'язанням щодо скасування спецрежиму навіть цей в усіх відношеннях збалансований законопроект зустрічає дуже жорсткий опір з боку уряду й Міністерства фінансів.

Аграрії спільно з депутатами профільного комітету парламенту продовжують шукати вихід, і 4 листопада під номером 5363 був зареєстрований законопроект, який передбачає зниження ставки ПДВ на окремі види продуктів харчування до 7%. Знижена ставка на продукти харчування діє більш ніж у 20 країнах ЄС. Цей механізм формально є пільгою навіть не для сільського господарства, а для споживачів, тому причин для заперечень з боку іноземних партнерів я не бачу.

Логіка зниження ПДВ в тому, що при скасуванні спецрежиму продукція господарств, які працюють на внутрішній ринок, подорожчає. Інших можливостей компенсувати скасування спецрежиму в умовах негативної або близької до нуля рентабельності просто немає. Природно, зростання цін призведе до падіння споживання цих продуктів і, як наслідок, до падіння виробництва. Але ціни виростуть без ПДВ. Якщо знизити ставку податку, населення не відчує зростання цін і виробництво постраждає мінімально.

Однак знижена ставка ПДВ буде поширюватися, як на українську, так і на імпортну продукцію. Тому застосовувати цей захід до продукції, яка масштабно імпортуються, немає сенсу, адже так ми тільки покращимо стоновище зарубіжних виробників на нашому ринку. Фактично зниження ПДВ можна застосувати тільки до м'ясо-молочної продукції та до цукру. Овочівництво, садівництво й виноградарі з цього списку випадають.

Можливі сценарії

Про подальшу долю цих податкових ініціатив можна буде з більшою впевненістю говорити після того, як уряд опублікує свої пропозиції щодо податкової реформи. Поки що Кабмін не виступає проти введення МСПЗ. Але, оскільки це нове джерело доходу, прогнози не дають повної впевненості щодо того, які бюджетні надходження буде генерувати цей податок. В уряді пропонують спрямовувати кошти, зібрані від МСПЗ і підвищення нижньої межі податку на землю, до спецфонду бюджету на фінансування аграріїв. Але на наш погляд, це неприйнятно, адже мова знову йде про прямі дотації, які генерують корупційні ризики і не покривають реальні втрати аграріїв. А по-друге, доходи від цих податків повинні надходити до місцевих бюджетів, а значить наповнення спецфонду з них неможливо. Якщо ми забираємо у місцевих громад ці податки, для них не буде сенсу їх збирати. Цей варіант не влаштовує аграріїв, і ніхто з галузевих асоціацій його не підтримує.

В результаті сьогодні ми маємо два законопроекти. Один пропонує зберегти спецрежим, інший - знизити ПДВ, й обидва вони містять пропозиції щодо МСНО. Чим ця ситуація закінчиться, поки сказати складно. Складається відчуття, що найрозумніше рішення, яке полягає в збереженні спецрежиму для окремих галузей, заблоковано у зв'язку з домовленістю минулого уряду з МВФ. Залишається сподіватися, що це не так, і нам все-таки вдасться відстояти збереження пільг з ПДВ, що дозволить увійти в новий рік з упевненістю щодо своїх перспектив і розвитку.