Земельна реформа в Україні: приватизація чи ефективний менеджмент?
Михайло Апостол, народний депутат VII скликання, кандидат історичних наук

Ринок землі неможливий без попередньо проведеної повної земельної реформи. А це — узгодження Дорожньої карти реформ у сфері земельних ресурсів у відповідній часовій перспективі без зайвих емоцій та популізму.

Вважаю, що для початку потрібно прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, в якому повинні бути захищені права майбутніх українських власників-хліборобів, громад, збереження якісних показників землі. Крім того, важливим має стати прийняття довготермінової, розписаної по роках, загальнодержавної програми розвитку аграрної галузі і села зокрема. Одночасно необхідно провести раніше обіцяну інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення, особливо тих, що перебувають у державній власності, які в часи першої реорганізації (а проводилася вона за підручниками «заморських хлопців») були надані в постійне користування державним підприємствам, науковим установам, різним дослідницьким господарствам і станціям. Не менш важливими є землі резерву та запасу, які сьогодні стали основною корупційною складовою і головною годівницею чиновників-аферистів.

Вважаю, що ми також повинні розібратися з ефективністю використання понад 700 тис. га, наданих органам державної влади та місцевого самоврядування, громадським організаціям, закладам освіти та культури, профспілкам, житлово-експлуатаційним організаціям. Крім того, 550 тис. га надані промисловим підприємствам, 640 тис. га — підприємствам транспорту, понад 400 тис. га — військовим частинам, навчальним закладам Міноборони, 500 тис. га — організаціям, підприємствам, установам оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, 250 тис. га — водогосподарським підприємствам, 88 тис. га — спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям юридичних і фізичних осіб. Разом із тим у нас є і 800 тис. га землі, які досі не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів, а ще — так звані нічийні польові дороги між паями, полезахисні смуги, горішники тощо.

 Разом із тим слід пам’ятати, що під час так званої земельної реформи 6,9 млн громадян України набули право на земельну частину (пай), із них 6,8 млн отримали сертифікати. З цього випливає, що близько 100 тис. паїв (близько 400 тис. га) залишилися невитребуваними, тому і доля їх невідома. Лише можна здогадатися, що така земля використовується без відповідних правовстановлюючих документів, а це - несплата податків, орендної плати. Для прикладу наступні цифри Держгеокадастру України: близько 310 тис. власників земельних паїв, які померли, спадщину так і не переоформили. Таким чином, близько 1.5 млн га сільськогосподарських угідь фактично не мають власника, але використовуються, щорічно приносячи мільярдні втрати місцевим бюджетам. І таких земель в Україні близько 10 млн га, що дорівнює площі Болгарії.

Я уже неодноразово писав про те, що, провівши інвентаризацію ефективності використання земельного банку України, ми вирішуємо три основні задачі: долаємо корупційні схеми, наповнюємо місцеві бюджети, готуємо підґрунтя для ринку землі. До речі, свої пропозиції щодо закону про обіг землі я виклав у статті "Ринок землі чи маніпуляція свідомістю суспільства" (AgroPolit.com, 18 жовтня 2016 р.), навівши приклади з європейського досвіду.

Вважаю, що для наведення ладу в земельній реформі потрібна, в першу чергу, політична воля, адже зрозуміло ,що на кону десятки мільярдів гривень щорічно,а ще — об'єктивні розрахунки і наукове обґрунтування щодо потреб земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться в постійному користуванні сотень збиткових держпідприємств та у всіх вищеназваних землекористувачів у структурі Кабміну. Потім вся ця «зайва» та земля без правовстановлюючих документів повинна бути виставлена на продаж права оренди на відкритих і прозорих аукціонах.

Тож хто більше заплатить і надасть розрахунки, той і буде орендувати. Внаслідок проведених таких аукціонів в різних областях України орендна плата зростала в кілька разів від стартової, а ще більше — від ціни, яку платили до аукціону.

 Скажіть, то яких ще інвестицій нам потрібно?

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

26 червня 2018
Андрій Мартин: Новий закон про «безземельну» приватизацію – у виграші Держгеокадастр
В Україні почав діяти новий закон (№7066) про приватизацію. Парламент прийняв його 18 січня 2018 року, а уряд лиш недавно затвердив план ...
26 липня 2017
Земельна реформа — пошук оптимального рішення
Земля в ілюмінаторі: з 2000-х років ринок перебуває у підвішеному стані. Реформа, яка вже давно назріла, гальмується зусібіч. На даний момент у...
3 січня 2017
Ярослав Гадзало: НААН збільшили виробництво інтелектуальної продукції до 3,5 млрд грн
Попри скорочення кадрового складу виробництво інтелектуальної продукції українською аграрною наукою збільшується. Про це повідомляє...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...