Депутати, науковці та урядовці шукають варіанти посилення продовольчої безпеки в країні. Під час круглого столу в Харкові на тему «Пріоритетні завдання Держпродспоживслужби та Національної академії аграрних наук України для забезпечення біологічної безпеки держави» шукали дієві рецепти. Підіймали кілька важливих питань.

ЗВ'ЯЗОК  ІЗ НАУКОЮ

Перше стосувалося освіти та науки. «Має бути зв'язок наука—держава—бізнес, де наука — рушійна сила, яка формуватиме стратегічне бачення вирішення проблем, буде інноваційною і пропонуватиме, зокрема, нові методи профілактики та ліквідації небезпечних інфекційних хвороб», — зазначив заступник голови аграрного комітету, народний депутат від  БПП Олександр Бакуменко.

Читати до теми: Два роки дедлайну — що потрібно зробити АПК для переходу на систему HACCP

Натомість перший віце-президент НААН України Михайло Бащенко та директор Національного центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» Борис Стегній додали, що наука тримає руку на пульсі й постійно дає державі рекомендації для забезпечення біологічної безпеки держави.

БЕЗПЕКА ПОТРЕБУЄ ПОСИЛЕННЯ БЕЗПЕКИ

Однак епізоотична ситуація в країні щодо гостроінфекційних захворювань тварин є загрозливою. За словами директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Бориса Коболя, йдеться про такі хронічні та гострозаразні хвороби, як туберкульоз, лейкоз і сказ. Загалом, за його словами, у державі контролюється понад 130 небезпечних заразних хвороб. «Із початку 2017 року проведено 739,8 тис. алергічних досліджень, туберкульозу, 894,1 тис. серологічних досліджень  лейкозу; щорічно здійснюється понад 5 млн щеплень тварин проти сказу. Крім того, велика увага приділяється профілактиці бруцельозу. Що ж до класичної чуми свиней — серед домашніх тварин вона не реєструється з 1996 року. Основним заходами профілактики є щеплення — з початку цього року здійснено 3,6 млн. Окрім того, зроблено 1,6 млн обробок ВРХ проти сибірки, це фактично 100% до плану», — коментує він. Борис Кобаль пояснює, що основною стратегією контролю таких випадків є недопущення ввезення й система раннього оповіщення, яка передбачена Інструкцією з профілактики й ліквідації, зокрема, ящуру. «На жаль, документ було скасовано Директивою Мінюсту. Нині на розгляді в Міністерстві вже перебуває проект нової редакції Інструкції», — додав він.

Читати до теми: Президент підписав законопроект про державний контроль у сфері безпечності та якості харчових продуктів

Втім, є й позитив. Зокрема, домовленість із Євросоюзом щодо регіоналізації експорту (особливо важливо це для птахівництва). Якщо раніше під час виявлення спалахів пташиного грипу заборонявся експорт продукції повністю по країні, то наразі тільки з таких регіонів.

Читати до теми: Україна побила антирекорд із кількості спалахів АЧС

Однак ключовим питанням сьогодні  є проблема АЧС. Найбільше поширення зафіксовано в Одеській і Полтавській областях,а  також у Чернігівській, Миколаївській та Харківській. Єдина область, де не зареєстровано хворобу, – Львівська.

ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

За оцінками Кобаля, бюджетне  фінансування потрібно збільшувати  саме на проведення протиепізоотичних заходів. Він  підкреслив, що на 2018 рік із виділених державою на потреби служби 600 млн грн на вищевказані цілі дали тільки 90 млн грн. А щоб провести  по Україні пероральну вакцинацію, необхідно щонайменше 400 млн грн.

 53 млн грн всього-на-всього виділялося бюджетом 2016 року на протиепізоотичні заходи. Ми тричі — як народні депутати та від Комітету — зверталися до прем’єра, в результаті чого вдалося збільшити бюджет на 50 млн грн. Є сподівання, що в бюджеті поточного року нам разом вдасться відстояти додатково 100 млн грн і збільшити бюджетні видатки на протиепізоотичні заходи у 2018 році щонайменше до 400—450 млн грн», — розповідає  Олександр Бакуменко.

П'ЯТЬ ХРОНІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Таке хронічне недофінансування, за словами заступника голови Держпродспоживслужби Андрія Жука, — проблема  №1,  яка не дозволяє стабілізувати епізоотичну ситуацію в країні. За його оцінками,  від  потреб на такі цілі служба отримує тільки  31% потрібних коштів. Втім, не лише це заважає.

Читати до теми: Третина столичних закладів харчування повинна закритися

Проблема №2 для Держпродспоживслужби — дія мораторію на перевірки. Тому, за словами заступника голови служби, працівники вимушені діяти виключно як «пожежна команда», —  є випадок, є реакція. Але немає заходів профілактики в частині перевірки, вчасного реагування, надання припису суб’єктам господарювання, які здійснюють свою діяльність із порушенням правил екологічної безпеки.

Читати до теми: Держпродспоживслужба хоче жорсткішого контролю та перевірок безпечності агропродукції

Проблема №3 — торгівля живими тваринами та сировиною на стихійних ринках. «Підтвердженням цьому є статистика, згідно із якої близько 250 випадків африканської чуми свиней і жодної кримінальної справи доведеної до логічного завершення. Така ситуація дає розуміння, що відповідальність за занесення, розповсюдження й виникнення ніхто не несе, — каже Жук.

Читати до теми: До 1 січня 2019 року всі тваринницькі підприємства повинні перейти на систему HACCP

Проблема №4 — подвірний забій свиней та реалізація продуктів їхнього забою. За статистикою захворювань, найбільшу кількість зафіксовано на господарствах приватного сектору.

Читати до теми: Мінагрополітики шукає шляхи відмовитись від молока другого сорту

Проблема №5 — забюрократизована процедура компенсації виплат за вилучене та знищене поголів’я тварин при ліквідації хвороби. «Європейська практика така: дані заходи фінансуються з протиепізоотичних коштів, тобто, приходить ветінспектор для здійснення заходів із локалізації і ліквідації хвороби, проводить вилучення і виплату за вилучення тварин. В Україні ж, поки людина не почує, що отримає 100% компенсацію, тварину ніхто не віддає», — розповідає Андрій Жук. Він  переконує, що сьогодні варто ставити питання про проведення ідентифікації тварин за бюджетні кошти. На даний час такі послуги проводяться на комерційній основі, що «змушує» людей ховати тварин і ухилятися від ідентифікації.

Читати до теми: Через низьку якість молочні продукти не будуть експортуватися в ЄС цього року

На думку представників Держпродспоживслужби, потрібно виконати низку заходів для стабілізації протиепізоотичної ситуації, зокрема: організаційні, розробка нормативно-правових актів і співпраця з наукою в частині профілактики і ліквідації небезпечних захворювань. Наразі Держпродспоживслужбою створено робочу групу, до якої залучено європейських експертів і передбачено розробку в найкоротші терміни, цією ж робочою групою, змін до закону про ветмедицину. Зміни, по-перше, усуватимуть ті недоречності та застарілі трактування, які є в чинному законі, та гармонізуватимуть норми із європейським законодавством. Окрім того, в законі планується передбачити три нових розділи: про обіг ветпрепаратів, про приватну ветпрактику, і третій розділ — перелік заходів, які стосуватимуться співпраці з наукою.

КАДРИ ВИРІШУЮТЬ УСЕ

Система безпеки продукції залежить не лише від виконання вимог та нормативів, а й від їхніх «контролерів». Як виростити кадри — розповів ректор Сумського національного аграрного університету Володимир Ладика. За його словами, мережа аграрних ВНЗ досить розгалужена і представлена майже в усіх областях України. Разом нараховується 127 вишів. Контингент студентів складає понад 150 тис. осіб (зокрема, технікуми й коледжі). Вчителів — 7115 осіб.

Навчання молодих людей раніше стимулювалося квотою сільської молоді, проте на сьогодні її немає, широкий конкурс зарахування через ЗНО, — все це зумовлює спад частки сільської молоді при зарахуванні до програми «бакалавр» денної форми навчання. Молодь не вмотивована їхати на навчання до інших областей. Основне, що сьогодні  дало змогу залучення контингенту, це практична підготовка у с/г підприємствах та агрохолдингах», — розповідає  він.

Так, за його словами, університету вдалося вирішити питання безпосереднього зв’язку студента із навчанням з одного боку та виробничою практикою — з іншого, через дистанційне навчання. Наприклад, студентам спеціальності «ветмедицина» надається можливість такого навчання 365 днів на рік.

Механізм дуже простий, — розповідає ректор, — студент переходить на індивідуальний графік, і якщо він за два тижні з якихось причин не має зв’язку з університетом, – він переводиться на денну форму навчання і зобов’язаний повернутися до навчального процесу. Це фактично дає можливість контролювати як викладача, так і студента та його щоденний зв'язок з університетом». Тому, як запевняє Ладика, таку форму для ветеринарів не можна назвати заочною, навпаки, це активна, контрольована співпраця бізнесу й університету на платформі європейського дистанційного навчання Moodle (до речі, безкоштовна).

Фішкою СНАУ Ладика називає й системний зв'язок із бізнесом:

ТОП-5 найбільших холдингів є базовими партнерами університету. Такі компанії, як «Укрлендфармінг» і МХП, є активними споживачами випускників і фахівців» – каже він. Тобто на сьогодні питання працевлаштування на факультеті ветеринарної медицини взагалі не стоїть».

Ще однією новацією є запровадження бізнес-стипендій. Це свого роду монетарна оцінка, за якою у грошовому вигляді оцінюється мінімальна заробітна плата випускника. За цим напрямком підготовки в університеті діє агроінтернатура (пілотний проект). Три роки випускник супроводжується і здає тест за «100 знань і 100 вмінь», пояснює  Ладика. Наостанок він  пропонує створити  комплексні обласні навчально-практичні центри з ветмедицини. Тобто, об’єднати держслужби, сервісний бізнес, господарства та систему обслуговування об’єднаних громад. Це, на його думку, дозволило б студентам старших курсів проходження практики в кожній із структур.

Підбиваючи підсумки, Олександр Бакуменко консолідував пропозиції учасників заходу й запропонував:

Наукове забезпечення галузі АПК та впровадження у практику нових наукових розробок:

1. Держпродспоживслужбі України та НААН України розробити порядок і механізм планування, виконання та впровадження результатів науково-технічних програм у галузі ветеринарної медицини, які виконуються за кошти державного бюджету;

2. НААН України розробити механізм передання завершених наукових розробок (технологій, ноу-хау, знань та інше) на виробництво.

3. З метою популяризації досягнень серед бізнесу та залучення позабюджетних коштів рекомендувати НААН України провести ярмарок інноваційних бізнес-проектів та технологій у галузі ветеринарної медицини;

4.  Рекомендувати НААН України включити до переліку науково-технічних програм на 2018 рік наступні наукові тематики:

— Провести вивчення антигенних та генетичних детермінант епізоотичних штамів збудників актуальних для України інфекційних захворювань і надати рекомендації щодо  ефективності різних засобів їхньої специфічної профілактики;

— Розробити систему оцінки ризиків та прогнозування розвитку епізоотичної ситуації щодо особливо небезпечних інфекцій тварин;

— Вивчити життєздатність спор сибірки у скотомогильниках і надати пропозиції щодо перегляду їхнього наявного кадастру.

Підготовка кадрів/спеціалістів та підвищення кваліфікації працівників:

5. МОН України, Держпродспоживслужбі України та НААН України розробити програму підвищення кваліфікації для працівників державних установ ветеринарної медицини з проведенням  практичних занять на базі установ і підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями.

6. З метою підвищення рівня підготовки спеціалістів ветеринарної медицини у ВНЗ, МОН та Держпродспоживслужбі розробити вимоги до компетентності випускників, які базуються на рекомендаціях МЕБ.

Вдосконалення заходів щодо покращення епізоотичної ситуації:

7.  Держпродспоживслужбі України, НААН України разом із МОЗ України та АМН України розробити й затвердити нормативно-правові документи, які регламентують роботу установ, підприємств та організацій із патогенними мікроорганізмами.

8. З метою раціонального використання коштів, які планують виділити США в рамках виконання спільної програми «Зменшення біологічної загрози в Україні», створити міжвідомчу координаційну групу з залученням обізнаних у даній проблемі спеціалістів Держпродспоживслужби та НААН.