Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Основна причина ліквідації Мінагрополітики та приєднання його до Мінекономіки – це прискорення анонсованої урядом приватизації державних підприємств та запровадження ринку землі. Але, якщо розібратися, то ліквідація Мінагрополітики насправді віддаляє нас від цих двох реформ. Давайте визначимо, чому, та як уникнути цих та інших ризиків.
З одного боку, для нинішнього аграрного устрою, коли країна вирощує й експортує технічні культури, глобально Мінагрополітики у його нинішньому вигляді не потрібне. Із завданням підбивати продовольчий баланс та давати дані щодо зернових може справитися 10 людей. В такому контексті для аграріїв важливіше інше питання – реорганізація «Укрзалізниці» та подальша доля морпортів, бо є вузьке горлечко за експорту зернових.
З іншого, за ліквідації лишається щонайменше 5 завдань для виконання.
Якщо ж зважити на те, яку галузь будуємо в перспективі, що країні потрібна додана вартість, тоді слід якнайшвидше розподілити 1% аграрного ВВП держпідтримки у бік малих, а не великих виробників. Це стосується вирощування овочів, їхньої переробки, молочних продуктів, нішеві культури – все це потребує держпідтримки. Без неї такі виробники не виживуть. Тому це завдання №1, яке має врахувати Мінекономіки.
Чим ще має займатися Мінагрополітики? Новими ринками збуту та отриманням ветеринарних сертифікатів на українську продукцію. Наприклад, найближчий виклик у цьому напрямку — ринок Китаю. Домовленості з цією країною в питанні АПК уже на фіналі. Як бути тут? Завдання №2.
Завдання №3 – приватизація державних агропідприємств. Подивіться на їхній основний актив (землю). Вона їм не належить, а перебуває у використанні. У цьому ключова відмінність від іншої державної власності, яку можна швидко приватизувати. З агрооб’єктами ситуація інша: ці 500 компаній перебувають на різних стадіях підготовки до приватизації (ліквідація, банкрутство та інше). Ліквідація Мінагро та передання його функцій Мінекономіки відтягне благородну мету приватизації на 1,5-2 роки як мінімум. Потрібен певний рецепт, щоб цього не допустити.
Завдання №4 — вільний ринок землі. У Мінекономіки немає спеціалістів, які наразі могли би цим займатися. Звісно, можна піти за спрощеним сценарієм: відкрити ринок — і все. Але якщо ми хочемо, щоб розвивалися саме дрібні підприємства та фермери, як сказав Володимир Зеленський, то таку реформу треба вибудовувати з чіткою орієнтацією на захист прав малих. Хто і як це робитиме в Мінекономіки? Це потребує відповіді. Хотілося б її почути.
Завдання №5 — що робити з працівниками Мінагрополітики. За чинним законом їм слід запропонувати точно таке місце роботи, як вони мають зараз.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!