Як правильно реформувати спецрежим ПДВ для агросектору?

Довкола питання спецрежиму ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників в останні роки точиться багато дискусій, попри те, що Податковий кодекс України від 1 січня 2011 року закріпив його збереження до 1 січня 2018 року. Особливу наполегливість у скороченні терміну цього режиму проявляє МВФ, як один із основних кредиторів України. Наслідком цього стали зміни порядку застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ, які набули чинності з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України від 24 грудня 2016 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». І спецрежим у зміненому вигляді зберігають до 1 січня 2017 року.

Тож, за новим порядком, кошти зі спецрежиму ПДВ розподіляють по-різному для різних підгалузей АПК:

— за операціями із зерновими і технічними культурами товаровиробники отримують 15%, а держбюджет — 85%;

— за операціями з продукцією тваринництва відповідно — 80% і 20%;

— за іншими операціями — 50% і 50%.

Таким платникам відкривають відповідні рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.
Введений з 1 січня 2016 року порядок значно ускладнює процес адміністрування ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками. Як саме?

1. Введення трьох видів обліку ПДВ для сільгосппродукції власного виробництва (зернові та технічні культури, тваринництво, інша с/г продукція та послуги) вимагає додаткових затрат через необхідність внесення змін до технічного забезпечення адміністрування цих процедур. Адже система електронного адміністрування податку на додану вартість передбачає здійснення всіх процедур (від складання податкової накладної до подання податкової звітності) в автоматизованому режимі.

2. Скасування спеціального режиму оподаткування, який діяв до 1 січня 2016 року, матиме негативні наслідки для виробників і держави, бо призведе до зниження доходів сільськогосподарських виробників, які інвестують у аграрну галузь.
Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» вважає, що існує нагальна необхідність продовжити хоча б ще на один рік спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників у редакції, яка діяла до 1 січня 2016 року. На наше переконання, — це єдиний механізм державної підтримки таких підприємств.

Тому ми підтримуємо законопроект №3851-1 від 04.02.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників ДПВ, в тому числі сільгосптоваровиробників», авторами якого є 39 народних депутатів України. 

Позитивними змінами для сільськогосподарських товаровиробників є скасування звільнення від оподаткування операцій із постачання на митній території України та вивезення в митному режимі на експорт зернових культур товарних позицій 1001—1008, згідно з УКТ ЗЕД, та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, згідно з УКТ ЗЕД, що дає право платникам, які здійснюють поставку таких товарів на експорт, на застосування нульової ставки та отримання бюджетного відшкодування. 

Одночасно хочемо звернути увагу на те, що за весь час застосування спеціального режиму оподаткування, починаючи з 1 січня 1999 року, він мав тимчасовий характер дії і з року в рік продовжувався.

Ймовірно, є необхідність у вдосконаленні системи державної підтримки підприємств аграрного сектору, бо ця система оподаткування не виключає схем ухилення від оподаткування, особливо в умовах електронного адміністрування податку.

Крім того, доцільним було б диференціювати види державної підтримки для агрохолдингів та малих і середніх сільськогосподарських підприємств та видів діяльності, адже, безперечно, галузь тваринництва є найбільш вразливою без державної підтримки, а дрібним товаровиробникам вона повинна допомогти стати конкурентоспроможними.

Одночасно система прямих державних дотацій повинна виключати можливість корупційної складової.
Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України

AgroPolit.com

Polit.com