Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Перший рік можливостей президента Володимира Зеленського для змін в Україні, економіці та агросекторі був непростим. Проміжний зріз AgroPolit.com уже публікував. Наразі пропонуємо вам детальніший аналіз основних досягнень та провалів.
«Без чотирьох п’ять: перший рік президентства Володимира Зеленського»
Нагадаємо, що президент України – це, передумсім, головнокомандувач. Він також призначає міністра внутрішніх справ, генпрокурора, голову Міністерства закордонних справ і подає склад Кабміну на затвердження парламенту. Оскільки в Раді більшість «зелених», то у Володимира Зеленського повна влада в країні: він фактично визначає зовнішню політичну та внутрішню економічну політику.
Що ми побачили за перший рік його президентства?
Попри відсутність чіткої концепції моделі земельного ринку у передвиборчій програмі Зеленського, йому вдалося зняти багаторічний блок на запуск земельної реформи в Україні та провести через парламент закон про ринок землі №552-ІХ. Відкритим наразі лишилося питання наслідків цього закону: у ньому є позитивні та негативні моменти. Більше про наслідки прийнятого закону №552-ІХ читайте у матеріалі «Земля без гриму…», а його ключові положення – за посиланням.
Прийняти закон про всеукраїнський референдум та провести голосування серед українців про доступ іноземців до ринку землі в Україні. Наразі Венеційська комісія вивчає цей законопроєкт.
Ключове досягнення – президент Володимир Зеленський не став айсбергом корупції, як це було у окремих його попередників. Він персонально не асоціюється в українців із цим поняттям. Саме тому рейтинг довіри серед населення у нього доволі високий, попри багато проколів членів його команди. Люди і досі пробачають це їм завдяки симпатіям до Зеленського. Але люди з короткої лави запасних у команді президента в Кабміні, ставлять великі знаки питання в корупційній сфері. Яскравий приклад щодо цього – так проєкт так званої земельної детінізації за схемою екс-очільника МЕРТ Тимофія Милованова, Дмитра Дубілета та аграрного зама Тараса Висоцького. Вона передбачала відбілення земельного ринку таким шляхом: аграріям пропонували сплачувати 1 долар з кожної зібраної тонни зернових спеціальній компанії ТОВ «Менора-Агро» за моніторинг. Але після публічного розголосу спроба не пройшла.
Читати до теми: Плати долар контролеру за тонну – і «проїжджай»: Кабмін підготував IT-схему детінізації сільськогосподарських земель
Розширювати лавку запасних в КМУ, Офісі та прискіпливіше дивитися на роботу своєї команди.
За це йому великий респект і «дякую» від всього агросектору, як і за збережену на рівні 4 млрд грн обсягу держпідтримки на 2020 рік.
Залишилося матеріалізувати обіцянку та поновити якнайшвидше Мінагрополітики. Сподіваємося, що Володимир Олександрович знайде час, щоб дати чарівного «пенделя» усім відповідальним за цю реформу і прискорити її, бо з такими управлінням галуззю, як ми бачили останній рік, справи не буде. Як не буде і зростання притоку валюти від аграрного експорту, та показників галузі.
Читати до теми: Ліквідація Мінагрополітики – реакція ринку
Президент Володимир Зеленський долучився до інвестиційно-економічного вектору розвитку України, який реалізовує Кабмін. Гарант півроку тому в Давосі запропонував пакет ініціатив міжнародним інвесторам (інвестиційні «няні», спрощена процедура приватизації та інше).
а) і досі інвестиційні групи з Офісу президента та парламенту вирощують законодавчі та документальні основи для появи тих же «нянь». Іншими словами, вони блокують реалізацію пропозиції Зеленського. Можливо, президентові варто було б задатися питанням: «Чому вони це роблять, не вміють, не хочуть чи в них свої плани?»;
б) інвестори чекають на єдині правила для всіх.
Реальний інвестиційний важіль у руках президента Володимира Зеленського так і лишився незадіяним – перезапуск системи дипломатичних відомств за кордоном. Можна й потрібно нарешті відкрити при посольствах як мінімум офіси торговельних представників. Сподіваємося, до цього дійдуть руки, інакше інвестицій (не лише в агросектор, а й загалом в країну) буде як кіт наплакав, чи й того менше.
Володимиру Зеленському слід активніше використовувати своє право подавати законопроекти на розгляд Ради. Президент – суб’єкт законодавчої ініціативи в межах чинної Конституції на рівні з КМУ та парламентом. Його перша проба пера в цьому плані була успішною (закон про ринок землі №552-ІХ).
Після перезапуску земельної реформи, зокрема, агросектор очікує від президента Володимира Зеленського ініціативи із запуску державної програми підтримки та розвитку агросектору та фермерства.
1. Повернути сектору щорічну державну підтримку АПК в межах 1,5-2% ВВП (збільшення сум фінансування протягом двох років).
2. Внести зміни до Конституції про те, що основою аграрного устрою в Україні є фермери. Нарадаємо, таку спробу вже робили представник «Радикальної партії». Їх підтримав навіть Конституційний суд, тепер справа за парламентом – дати 300 голосів за відповідний законопроект. Це потрібно, бо фермерство – це основа, плато міцної економіки України. Уявіть, якщо на ноги міцно стануть 30 тис. фермерів (а саме стільки їх наразі лишилося з 40 тис.), то який економічний ефект це матиме загалом для держави, валютного курсу, зростання експорту та укріплення продовольчої безпеки.
3. Відродити тваринництво (читай збільшити кількість високооплачуваних робочих місць на селі) – ініціювати закон про мінімальну кількість поголів’я ВРХ на 1 га оброблюваних земель, або Фонд з розвитку фермерства, куди компанії можуть переховувати певну суму коштів на розвиток фермерства, якщо вони не бажають у себе в господарстві розвивати ВРХ. За ці кошти можна організувати дешеві кредити для фермерів. Ця практика успішно працює у сусідній Польщі.
4.Ініціювати закон про локального агровиробника: у Італії супермаркети зобов’язані купувати продукцію у місцевого фермера (можна встановити, який відсоток має бути з загального обсягу продажів). Це дозволяє викорінити практику непідйомних «чайових» від бізнесу при входів в торговельні мережі, а також є страховкою від різних форс-мажорів, як було при карантині, коли фермери просто викидали вирощені овочі, бо нікуди було їх продати.
Це питання у спадок отримав Володимир Зеленський від Петра Порошенка. Для справедливості треба додати, що парламент прийняв законопроєкт №1210, який скасовує ці ганебні правки. Однак через тиск різних груп лобістів та внутрішню боротьбу у владі за соєво-ріпакові потоки та позицію МВФ, президент вже 4 місяці ніяк не може підписати ні підписати, ні ветувати №1210. Як стверджують наші джерела в Офісі президента, Володимир Зеленський підтримує скасування соєво-ріпакових поправок і вже до кінця травня підпише 1210, а всі спірні моменти для бізнесу з цього законопроєкту вирішуватимуть, вносячи у нього правки.
Якнайшвидше скасувати соєво-ріпакові поравки. Стимулювати внутрішню переробку, аби позбутися статусу сировинного придатку у світі.
Яскраво це видно на прикладі боротьбі з коронавірусом. Ми бачимо, як симбіоз великого бізнесу та громадських активістів дозволив сформувати серйозну протидію поширенню вірусу та захисту лікарів від цієї недуги: зокрема, в Тернопільській області під керівництвом засновника «Агропродсервіс», а нині депутата Івана Чайківського організували громадську інціативу #безпека_лікаря_наша_безпека. Як результат, лікарям нашиють 10 тис.захисних костюмів та забезпечують іншими засобами захисту ( распіратори, маски, окуляри, антисептики). Є спроба створити мозковий цент з представників експертів, бізнесу та учасників ринку для підготовки стратегічних документів для розвитку країни.
Читати до теми: Агробізнес захищає: як агрокомпанії допомагають у боротьбі з коронавірусом.
Назване вище – це складові одного ланцюга, в якому не вистачає ще одного кільця. Потрібна потужна площадка для діалогу влади та різного бізнесу (великого, середнього та малого). Вона має з’явитися, аби розвивати економіку та правила бізнесу в одному цивілізованому випадку. А не писати їх, як чує глухий, або як бачить сліпий.
З подачі президента Міцифри створює вільну економічну зону для IT-компаній. Її резидентами зможуть стати українські та міжнародні IT-компанії, високотехнологічний бізнес, інвестиційні фонди, стартапи, освітні організації. Згідно з планами Мінцифри, Diia City повинна охопити наступні сфери: AgroTech; штучний інтелект; хмарні технології; безпілотники; авіаційні та космічні технології; фінтех; медичні нейромережі; реклама, маркетинг; торговельні майданчики; «інтернет речей»; блокчейн; аутсорсинг; анімація. Це потрібно і правильно.
Аби така зона була дієва, потрібна біржа інвестиційних проектів, де всі бажаючи створюють свої заявки під конкретний проект і таким чином шукають хто інвестора, хто партнера і т.д.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!