Державні землі на переправі: якою буде доля 10,5 млн га сільськогосподарських земель після прийняття законопроекту №2194

Доля 10,5  млн га державних земель знаходиться в межах запропонованого депутатами законопроекту №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Основна мета та причина подання законопроєкту №2194, як вказано у пояснювальній записці його авторів, це спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу шляхом припинення існування Держгеокадастру як органу виконавчої влади з питань проведення землеустрою. Оскільки, з початку земельної реформи, цитую абзац пояснювальної записки:

…органи земельних ресурсів поступово перетворилися на потужну вертикально-інтегровану «державну корпорацію», що починає агресивно відстоювати та лобіювати власні відомчі інтереси на всіх рівнях державного управління».

Тут же сказано, що видатки на утримання величезного апарату Держгеокадастру обійшлися платникам податків у 2017 році в 1,11 млрд гривень (близько $41,7 млн). Поряд із цим, видатки на картографічну діяльність (яка має бути у пріоритеті) склали менш ніж 0,5% від усього кошторису діяльності даної держслужби. Також є незаперечним факт неякісного виконання, або й невиконання взагалі, функції здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Таким чином, «…суспільні видатки на державне управління суттєво перевищують вигоди від цього управління».

Відповідно до законопроєкту №2194 – у власність, а отже й у розпорядження сільських рад перейдуть землі державної власності, якими на даний час розпоряджається Держгеокадастр. Сьогодні до цих земель належать: землі запасу та землі резервного фонду.

Читати до теми: Земля України без гриму: основні положення та наслідки закону про вільний ринок

Аналізуючи наявність земель, які є потенційними до передачі у комунальну власність, постає питання, скільки таких земель залишилося та чи є вони взагалі. Звісно, від початку створення земель запасу та резервного фонду минуло чимало часу та є незаперечним факт зменшення їхніх площ. На жаль, даний процес ніяк не відповідає початковій меті формування запасу та резерву, що передбачала розширення потреб сільської місцевості та надання землі тому, хто найбільш її потребує. Нині громадяни отримали у власність із земель запасу та резервного фонду значні площі. Але більшість із них отримали ці землі з метою наступного їх перепродажу. Тож гасло «земля для тих, хто її обробляє» не завжди має місце.

Водночас, із 1 лютого 2018 року вже започатковано процес передачі державних земель у власність територіальних громад на основі розпорядження Кабміну від 31 січня 2018 р. № 60-р ст. та статті 117 земельного кодексу. Половина державних земель за клопотанням ОТГ вже перейшли у комунальну власність громад.

Читати джо теми: Влада змінюється: хто очолить Держгеокадастр та які питання доведеться вирішувати новому керівнику

Наразі також спостерігається інтенсивна передача державних земель у користування на правах аукціону. Здебільшого дані земельні ділянки отримують в оренду сільськогосподарські підприємства. Площі таких ділянок є досить великими – понад 100 га. Але, в залежності від ОТГ, коливаються в середньому від 30 до 300 га. За зміни власника ділянки необхідне буде переукладення договору оренди. Очевидно, що за збільшення таких площ відбуватиметься збільшення надходження коштів до бюджету громади за рахунок орендної плати. Проте даний позитивний ефект затьмарюється корупцією в ОТГ. Відомо, що питання зменшення корупційної складової при передачі повноважень розпорядження землями громадам залишається риторичним. Адже є немало фактів панібратства та хабарництва під час погодження клопотань щодо надання земельних ділянок із неприватизованих земель, попри проведення цієї процедури через сесію сільської ради. До того ж, пересічному громадянину отримати ділянку в межах безоплатної приватизації дуже складно, або й неможливо. На це є мотивована відмова: «немає площ відповідних земель», «ділянка планується на аукціон», «використовується під громадське пасовище» (яке згодом з’являється на кадастровій карті у вигляді нарізаних окремих ділянок та наданих окремим власникам). То чи залишаться нероздані землі у розпорядженні громади взагалі?

Тому саме сьогодні, в момент наступного етапу довготривалої земельної реформи, необхідно звернути увагу на земельні питання громад і, передусім, продумати в нових законодавчих документах статті та пункти, що дадуть можливість саме громаді, а не окремим депутатам сільської ради, вирішувати долю земель комунальної власності. Подолання корупції є особливо актуальним під час передачі державних земель у комунальну власність та є вирішальним фактором збереження земельного банку територіальних громад і поповнення їхнього бюджету за рахунок передачі в оренду земель комунальної власності. На жаль, останні зареєстровані законопроєкти не враховують дані проблеми.