Леонід Корейба: Третина проінвентаризованих земельних ділянок відсутні в Держземкадастрі

Вільний ринок землі та вибори — чи буде контакт? Які вихідні дані для земельних відносин залишив 2018-й  та чого чекати у новому році? Прогнози та оцінки читайте в ексклюзивному інтерв’ю голова спілки Центр розвитку земельних правовідносин в Україні Леоніда Корейби:

Яких змін чекати  в сфері земельних відносин у цьому році?

AgroPolit.com: Депутати знову на рік продовжили земельний мораторій, вибравши з 17-ти варіантів один — №9355-5. Як вважаєте, це добре чи погано? Чому?

Леонід Корейба: С'est la vie (селяві). Згадується саме ця французька приказка. Незалежно від  того, що думаю я, власники земельних паїв та люди, які не мають жодного стосунку до землі, депутати його знову продовжили. Мораторій на продаж земель с/г призначення діє в Україні з 2001 року. Його зняття все одно не мало би жодного юридичного наслідку. Зокрема, про юридичну нікчемність продовження мораторію перед голосуванням заявив заступник голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко. Але це було б потужним сигналом, це дало би нам змогу перейти від дискусії «знімати/не знімати мораторій» до обговорення проектів законів «Про обіг земель с/г призначення». Я однозначно вважаю, що це гальмує розвиток земельних правовідносин в Україні. Наша держава, обравши проєвропейський вектор розвитку, має притримуватися його і стосовно землі.

Дивитися до теми: Порівняльний аналіз законопроектів про земельний мораторій 2017-го і 13-ти за 2018 рік дивіться у графіці.

AgroPolit.com: Нардеп Олексій Мушак і його колега по цеху Віктор Пинзеник зареєстрували дві постанови ( №9355-П та №9355-П1) про відміну голосування за мораторій на рік — через кнопкодавство. Чи будуть, на Вашу думку, практичні наслідки від цього? І чи є це підставою для відсутності відстрочки мораторію з 1 січня 2019 року?

Леонід Корейба: Думаю, що це лише зайвий раз приверне увагу до систематичної проблеми з «кнопкодавством» у цій Раді. Жодних наслідків від таких постанов не буде через дві причини: 1) відмінивши рішення про мораторій, ринку все одно б не отримали, бо  відсутній закон «Про обіг земель с/г призначення» і 2) навіть якби голосування й відмінили б, уявіть, яку кількість законів таким чином можна було б відмінити? Адже «кнопкодавство» — повсюдне. Багато депутатів «кнопкодавили» протягом скликання понад 100 разів. Тож це красивий жест — щодо скасування голосування, але, на жаль, без оптимістичного майбутнього.

Читати до теми: Fata Morgana — марево про землю. Результати «референдуму» серед громад про зняття мораторію

AgroPolit.com: У рамках запущеної нами онлайн-карти з результатами голосування місцевих громад за мораторій випливає:, що тільки 10 рад — за, а решта — проти, чи утримались. Про що свідчить така невизначеність людей і за який час її реально можна виправити? Які 3 кроки допоможуть у цьому?

Леонід Корейба: Дане питання запопулізоване й токсичне. Маємо цікаву ситуацію, коли у Раді, теоретично, могли б не продовжувати мораторій, але ж електорат хоче продовження. Тому тут, як ніде й ніколи, наші обранці завзято та вкотре виконали те, чого хоче більшість. Неправильні гасла на кшталт: «Іноземці скуплять нашу землю за безцінь», «Селяни втратять останнє» — повністю дезорієнтують пересічних людей, і їм здається цілком очевидним, що продавати не можна. Зовсім же по-іншому реагують на конкретні приклади: у вас є ділянка, обробляти самостійно її ви не хочете, здавати оренду за $100-200  на рік не бажаєте, а продати не можете. Це чесно? Чи не порушуються конституційні права? Але, на жаль, популістична ідеологія переважає над здоровим глуздом, і всі «захисники української землі» знову святкують перемогу на рік. Виправити це нелегко та, як бачимо, швидко не виходить. Я вважаю, що ми, як громадська спілка «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні», допомагаємо пришвидшити цей процес. Ми проводимо інвентаризацію і відкриваємо територіальним громадам очі на ситуацію з їхньою землею. Скільки насправді власників померло, хто не отримав землі, скільки вони недоотримують у бюджети. А, головне, це люди, звичайні власники паїв, які дізнаються від нас, скільки насправді вони можуть мати коштів сьогодні, як реєструються договори та чому краще укласти договір на оренду на 7, а не на 49 років. Це перше.

Друге — проводити належну інформаційну кампанію на рівні країни про важливість даної реформи.

Третє — забезпечити на державному рівні можливість отримати дешеві кредити нашим українським фермерам. Хотілося б, щоб після запуску ринку малі фермери не зникли, а лише збільшували свою частку в аграрному секторі України.

ТОП-3 ЗЕМЕЛЬНИХ ПРОВАЛІВ І ЗДОБУТКІВ

AgroPolit.com: Які, на Вашу думку, ТОП-3 здобутків і ТОП-3 провалів у сфері земельних відносин за 2018 рік? Чому? І як це загалом впливає на земельні відносини?

Леонід Корейба: ТОП-3 здобутків:

• Передача 1,5 млн га с/г земель в об'єднані територіальні громади.
• Закон 2498-VIII від 10.07.18 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні». З 1 січня 2019 р. він дасть можливість проводити інвентаризацію масивів с/г земель, формувати польові дороги та лісосмуги, а також — здавати їх в оренду. Та ще багато позитивних змін, на які всі чекали.
• Електронні аукціони. Безперечно, це є кроком у майбутнє. Такі аукціони реалізуються ДП «Сетам» та «ПроЗорро» і повертають довіру до того, що у земельних справах може бути «по-чесному».

Читати до теми: Віктор Вишньов: Електронні аукціони збільшать вартість оренди с/г земель на 10-20%

ТОП-3 провалів:

• Продовження мораторію.
• Провалені законопроекти (№7118 та інші) щодо передачі розпорядження землями за межами населених пунктів на місця.
• Закон України від 10 липня 2018 року № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Коли читаєш пояснювальну записку до даного законопроекту, стає сумно: «Обсяги неофіційного (фактично — тіньового) ринку в секторі селянських господарств останніми роками суттєво зростають: за експертними оцінками, по овочах він перевищує 80%, по м’ясу — 60%, по молоку — 40%. До того ж, ще декілька років тому дані показники були на 10-15% нижчими». Сумно тому, що найбільше «зло», яке не сплачує податки до бюджету — це прості селяни, які тяжко працюють на землі, щоб прожити. На мою думку, краще б почали з прогресивної податкової ставки, як у Європі, а не знову «оббирати простих людей».

AgroPolit.com: Як змінилася ситуація з оцифруванням земельних даних в Україні за рік? Який відсоток земель, за Вашими даними, вже внесено до Держгеокадастру?

Леонід Корейба: У нас немає свої даних по країні, але, аналізуючи ситуацію за тими громадами, де ми проводили інвентаризацію, внесено 2/3. Взагалі, за даними Держгеокадастру, внесено в ДЗК 75% земель. Динаміка постійно позитивна, а найбільше реєструється приватна форма власності, далі — державна та комунальна. До речі, цікава динаміка по комунальній формі власності, де міста, у порівнянні з селами та селищами, реєструють у 4 рази більше. Не всі ще розуміють важливість формування ділянок. І що далі від Києва — то більше прогалин у ДЗК.

AgroPolit.com: Як оцінюєте результати тестового режиму запущеного порталу для нормативної грошової оцінки земель? Чи встигнуть його вичистити від помилок до Нового року?

Леонід Корейба: Загалом позитивно, що це відбулося. Це дуже масштабний і потрібний проект. Наразі портал працює в дослідному режимі — думаю, ще довгенько він так працюватиме. Помилок вистачає, але не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я сподіваюся, що помилки вичистять так швидко, як тільки зможуть, але дедлайн до Нового року — це занадто швидко й «не по-людськи». Новий рік і Різдво Христове — для держслужбовців теж.

Читати до теми: Як вирахувати вартість 1 га землі за новою нормативною грошовою оцінкою?

AgroPolit.com: Які результати Вашого проекту з інвентаризації земель в Україні та які плани на 2019 рік?

Леонід Корейба: Ми успішно розпочали проект із безкоштовної інвентаризації з Чоповицької ОТГ Житомирської області. Наші очікування лише підтвердилися, третина усіх ділянок була відсутня в ДЗК. Знайшли ділянки, які оброблялися без оренди, це паї, власники яких померли. Дана інформація, яку ми передали голові громади, в наступному році допоможе суттєво збільшити земельні надходження. Недарма кажуть: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Наразі ми продовжуємо, на завершенні наступна громада — Потіївська (також Житомирської області). Попередньо ситуація аналогічна: третина проінвентаризованих земельних ділянок відсутні в Держземкадастрі. І, що найдивніше, це не через відсутність конкуренції, адже на території громади працює 13 агропідприємств. Просто поки можна не платити, навіщо платити? Думаю, ні для кого не є секретом, що податкова свідомість у нас — слабке місце. Але ми допомагаємо громадам і свідомим фермерам сьогодні працювати прозоро. Девіз нашої громадської спілки: «Порядок стимулює розвиток». Ми за розвиток України та земельних правовідносин, і вже сьогодні робимо для цього конкретні кроки. Наступний рік для нас стане вирішальним, адже він дасть можливість використати наш унікальний досвід у новому ракурсі: провести інвентаризацію масиву с/г земель. Це нові можливості не тільки для нас, а й для аграріїв, територіальних громад і держави. Окрім того, ще в цьому році ми маємо 3 громади, яким плануємо провести інвентаризацію с/г земель. Наразі маємо дуже багато звернень від громад з усієї України, наприклад Летичівської ОТГ, вони неодноразово зверталися й писали, тому, передусім за наполегливість, обов'язково в наступному році їм допоможемо. Ми одразу планували, що діяльність буде загальноукраїнською, а не лише в межах нашої рідної Житомирської області.

Читати до теми:  Мораторій на продаж землі – рятує чи вбиває Україну?

Якщо власники не знайдуться до 2025 року, то паї стануть комунальними

AgroPolit.com: Сьогодні середній вік пайовиків — 60-70 років,  а 1,4 млн землевласників вже померли за роки дії мораторію. Чи адекватні ці дані, на вашу думку, та яка тенденція спостерігатиметься далі?

Леонід Корейба: Власників паїв є майже 7 млн. За даними Держгеокадастру, 1,2 млн власників вже померли. 121 тисяча паїв, за даними того ж Держгеокадастру, не знайшли власників. Кількість неуспадкованих паїв взагалі майже ніяк не обліковується. Варто зазначити, що ці дані, на мою думку, дуже занижені й не мають близького стосунку до реальної ситуації, бо вона насправді ще гірша. Проте, не все так погано: середній вік пайовиків — 60-70 років, але вони ж мають, у переважній більшості, дітей та онуків, а ті, фактично, розпоряджаються землею. Наразі в Україні зберігається тенденція на збільшення орендної плати за такі землі, а це, у свою чергу, позитивно впливає на кількість паїв, котрі успадковуються, у яких знаходяться власники. Також новий закон 2498-VIII передбачає, якщо власники не знайдуться до 2025 року, то паї стануть комунальними. Це, знову ж таки, пришвидшить процес. Тому тенденція на наступний рік — активізація усіх суб'єктів.

З 2019 року ОТГ стають розпорядниками невитребуваних паїв, вони є управителями неуспадкованих паїв та все, що не буде приватизоване, отримують до 2025 року в комунальну власність

AgroPolit.com: Земельна децентралізація 2019 року — відбулася чи загальмувалася, чому, та чи можна (як?) виправити це в 2019 році?

Леонід Корейба: Децентралізація — одна з найуспішніших реформ в Україні. І, на диво, земельна децентралізація також відбулася частково, й вона успішна. 665 ОТГ мали отримати 700 тис. га земель, а отримали 1,5 млн га. Це вдвічі більше, попри увесь скептицизм і недовіру, яка були спочатку. Всі, хто мають стосунок до землі, пам'ятають, що до Держгеокадастру розпорядниками були РДА. Всі чули страшилки, що землі вже не залишилося, все «роздерибанили». А тут удвічі більше від обіцяного, інвентаризація за державний кошт, ще й залишилася земля. Це підтверджує лише зайвий раз, на якому рівні облік земельних ресурсів у нашій країні. Прикро лише те, що Рада не спромоглася знайти підтримку для законопроектів, які б комплексно вирішували дане питання та передали розпорядження землями в громади. Але це компромісне розпорядження №60-р від Кабінету Міністрів України, можливо, навіть краще вирішило ситуацію та зняло наявну напругу щодо державних земель сільськогосподарського призначення. З 2019 року ОТГ стають розпорядниками невитребуваних паїв, вони є управителями неуспадкованих паїв та все, що не буде приватизоване, отримують до 2025 року в комунальну власність. Залишається лише проінвентаризувати усі земельні ресурси та ефективно їх використовувати на користь своїх територіальних громад та України в цілому. А наша громадська спілка «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні» є надійним партнером для ОТГ, добросовісних фермерів та агропідприємств на шляху до сталого розвитку й ефективного, прозорого землекористування.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com